Ухвала

від 13.07.2011 по справі к-17184/08-с

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

  

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

"13" липня 2011 р.                               м. Київ                                        К-17184/08

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючий:

Нечитайло О.М.

Судді:          

Бившева Л.І.

Ланченко Л.В.

Пилипчук Н.Г.

Федоров М.О.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська  

на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 22.05.2008 р.

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 27.08.2008 р.

у справі №2а-5678/08

за позовом Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська  

до Приватного підприємства „Компанія „Юва-транс-снаб”

третя особа державний реєстратор управління державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради

про визнання недійсним запису про державну реєстрацію та припинення юридичної особи,

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м. Луганська  (далі –позивач) звернулася до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Приватного підприємства „Компанія „Юва-транс-снаб” (далі –відповідач) про визнання недійсним запису про державну реєстрацію та припинення юридичної особи.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 22.05.2008 р. (суддя –Качургіна Л.С.), залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 27.08.2008 р. (судова колегія у складі: головуючий суддя – Сухарська М.Г., судді –Гаврищук Т.Г., Білак С.В.), позовні вимоги задоволено частково: припинено юридичну особу приватне підприємство „Компанія „Юва-транс-снаб” ідентифікаційний номер 33701901, свідоцтво про державну реєстрацію №355934, що зареєстровано за юридичною адресою: 91025, м. Луганськ, вул. Радищева, 57. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Часткове задоволення позовних вимог судами першої та апеляційної інстанцій обґрунтовано встановленням факту неподання протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій та документів фінансової звітності відповідно до закону та наявності у Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.

Відмовляючи у задоволенні позову суди виходили з того, що позивач не належить до кола осіб визначених ч. 2 ст. 110 Цивільного кодексу України, яким надано право звертатися до суду з таким позовом. Також позивач не належить до кола осіб визначених ст. 239 Господарського кодексу України, яким позивачу надано право застосовувати адміністративно-господарських санкцій.

Не погодившись з вказаними судовими рішеннями, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати зазначені судові рішення та ухвалити нове – про задоволення позову в повному обсязі, оскільки вважає, що постанову та ухвалу було прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відповідач заперечень на касаційну скаргу позивача суду не надав.

Відповідно до ч. 1 та. ч. 2 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені у судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію № 486847 від 16.08.2005р. виконавчим комітетом Луганської міської ради зареєстровано приватне підприємство Компанія „Юва-транс-снаб”, про що зроблено запис №1 382 102 0000 005299,  зареєстровано у міському управлінні статистики відповідно до довідки №45734 від 18.08.2005 р., взято на податковий облік, як платника податків у Ленінській МДПІ в м. Луганську за №1257 від 29.08.2005р.

Відповідно до рішення власника від 31.05.2006 р. було змінено місцезнаходження підприємства та переведено на облік до позивача.

З моменту реєстрації як платника податку у державній податковій інспекції у Жовтневому районі м. Луганська - 22.05.2008 р. податкових декларацій та податкової звітності відповідач не надає.

Неподання податкових декларацій та документів податкової звітності податковому органу є порушенням п. 1, п. 2 ч. 1 ст. 9 Закону України „Про систему оподаткування”, якими передбачено, що платники податків і зборів (обов’язкових платежів) зобов’язані: вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати їх зберігання у терміни, встановлені законами;  подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов’язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов’язкових платежів).   

Враховуючи викладене, неподання відповідачем протягом року органам державної податкової служби податкових декларацій та документів фінансової звітності відповідно норм чинного законодавства є підставою для припинення юридичної особи.  

Відповідно до п. 17 ст. 11 Закону України „Про державну податкову службу” органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право звертатися у передбачених законом випадках до судових органів із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб’єкта підприємницької діяльності.

Крім того, ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбаченому цим кодексом, іншими законами та договорами.

Ч. 1 ст. 238 Господарського кодексу України визначено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб’єктів  господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб’єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Згідно з ч. 1 ст. 247 Господарського кодексу України у разі здійснення суб’єктом господарювання діяльності, що суперечить закону чи установчим документам, до нього може бути застосовано адміністративно-господарську санкцію у вигляді скасування державної реєстрації цього суб’єкта та його ліквідації.

Відповідно до ч. 1 ст. 59 Господарського кодексу України припинення діяльності суб’єкта господарювання здійснюється у випадках, передбачених цим кодексом - за рішенням суду.  

Виходячи з системного аналізу норм чинного законодавства, позивач не належить до кола осіб визначених ч. 2 ст. 110 Цивільного кодексу України, яким надано право звертатися до суду з позовом про визнання недійсним запису про державну реєстрацію юридичної особи. Позивач також не належить до кола осіб визначених ст. 239 Господарського кодексу України, яким позивачу надано право застосовувати адміністративно-господарських санкцій.

Відтак часткове задоволення позовних вимог судами попередніх інстанцій здійснено  цілком обґрунтовано.

Відповідно до ч.3 ст.220№ КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Отже, колегія суддів вважає, що в межах заявленої касаційної скарги порушень судом  апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана правильно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване судове рішення –залишити без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Луганська  залишити без задоволення.

2. Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 22.05.2008 р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 27.08.2008 р. у справі №2а-5678/08 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:

Нечитайло О.М.

Судді:

Бившева Л.І.

Ланченко Л.В.

Пилипчук Н.Г.

Федоров М.О.