Рішення

від 18.07.2011 по справі 15/17-1789-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/17-1789-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

           "18" липня 2011 р.Справа  № 15/17-1789-2011

Господарський суд Одеської області у складі:

судді                                             В.С. Петрова

При секретарі                              Л.М. Ільєвій

За участю представників:

від позивача  –   Базилюк К.В.,

від відповідача –не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Холд Стронг Групп” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Українська Бізнес Компанія” про стягнення 573 000,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Холд Стронг Групп” звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю „Українська Бізнес Компанія” про стягнення з передоплати в сумі  573 000,00 грн., посилаючись на наступне.

01.02.2010 р. між ТОВ „Холд Стронг Групп” та ТОВ „Українська Бізнес Компанія” був укладений договір купівлі-продажу винограду № 01/02-10 у кількості 680 000,00 кг, поставку якого продавець повинен був здійснити протягом вересня-листопада 2010 року.

Як вказує позивач, на виконання умов вказаного договору позивачем 28.05.2010 р., 06.10.2010 р. та 14.10.2010 р. було перераховано у якості передоплати 573 00,00 грн. згідно платіжних доручень № 61, 137, 143.  

Однак, за ствердженням позивача, відповідачем не було поставлено продукцію в обумовлений договором строк, чим порушено умови цього договору. До того ж позивач зазначає, що відповідачем не було повернуто отримані в якості передоплати 573 000,00 грн.

Крім того, як зазначає позивач, 07.12.2010 р. позивачем було вручено під розпис директору ТОВ „Українська Бізнес Компанія” вимогу про повернення передоплати. Однак, відповідач не повернув належні відповідачу кошти, що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.   

Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.05.2011 р. порушено провадження по справі  № 15/17-1789-2011 та справу призначено до розгляду в засіданні суду.

Відповідач відзив на позов не надав, також представник відповідача у судові засідання не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом належним чином.

У зв'язку з зазначеним справу розглянуто за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.

01 лютого 2010 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Холд Стронг Групп” (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Українська Бізнес Компанія” (продавець) був укладений договір № 01/02-10 купівлі-продажу винограду  (а.с. 8-11), відповідно до умов якого відповідач як продавець зобов'язався передати у власність позивача як покупця виноград врожаю 2010 року білих сортів, а покупець зобов'язався прийняти виноград і оплатити його на умовах даного договору.

Поставка винограду повинна бути здійснена у період вересня-листопада 2010 року (п. 7.2 договору).

Згідно п. 7.1 договору виноград поставляється транспортом продавця.

Згідно п. 6.1, 6.2 договору розрахунок за виноград здійснюється у безготівковій формі шляхом передоплати до 31.12.2010 р.

Прийом-передачі винограду за якістю та в кількості  здійснюється на складі покупця.      

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Так, вищевказаний договір купівлі-продажу є підставою для виникнення у сторін за цим договором господарських зобов'язань відповідно до ст.ст. 173, 174 ГК України (ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України), і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання його сторонами.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Так, згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Ч. 1 ст. 173 ГК України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частиною 1 ст. 174 ГК України встановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору позивачем було перераховано відповідачу в якості передоплати 573 00,00 грн., що підтверджується  платіжними дорученнями № 61 від 28.05.2010 р. на суму 443 000,0 грн., № 137 від 06.10.2010 р. на суму 100 000,00 грн. та № 143 від 14.10.2010 р. на суму 30 000,00 грн.

Проте, як з'ясовано судом та не спростовано відповідачем, останній не виконав прийняті на себе зобов'язання по поставці винограду в обумовлений договором строк. Доказів, які б підтверджували факт поставки відповідачем винограду позивачу в матеріалах справи відсутні. Адже частиною другою статті 22 ГПК України передбачено, що сторони мають право подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання тощо; обґрунтовувати свої вимоги і заперечення поданими суду доказами (ч. 2 ст. 43 ГПК України), якими в силу ст. 32 ГПК України є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Так, невиконання зобов'язання або виконання зобов'язання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) згідно ст. 610 Цивільного кодексу України є порушенням зобов'язання.

В свою чергу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Згідно ч. 1, 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Скориставшись своїм правом вимоги від відповідача суми передоплати, 07.12.2010 р. позивачем було вручено ТОВ „Українська Бізнес Компанія” вимогу про повернення передоплати. Однак, відповідач не повернув належні відповідачу кошти, що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.   

Враховуючи вищевикладене, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача суми передоплати в розмірі 573 000,00 грн., перерахованої на виконання договору купівлі-продажу винограду  № 01/02-10.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно положень ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;  відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Оцінюючи надані сторонами докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Холд Стронг Групп” відповідають фактичним обставинам справи та вимогам чинного законодавства, тому підлягають задоволенню.  

У зв'язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті державного мита та витрати на ІТЗ судового процесу, понесені позивачем при подачі позову, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 44-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1.          Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Холд Стронг Групп” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Українська Бізнес Компанія” про стягнення 573 000,00 грн. задовольнити.

2.          СТЯГНУТИ з Товариства з додатковою відповідальністю „Українська Бізнес Компанія”  (65000,  м. Одеса, вул. Олександра Веронського, 45; код ЄДРПОУ 3634325) користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Холд Стронг Групп” (65000, м. Одеса, вул. Краснова, 3, кв. 2; код ЄДРПОУ 32933672) передоплату в сумі 573 000/п'ятсот сімдесят три тисячі/грн. 00 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 5730/п'ять тисяч сімсот тридцять/грн. 00 коп.; 236/двісті тридцять шість/грн. 00 коп. витрат по сплаті послуг на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд  протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної  скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.    

                          Суддя                                                                                       Петров В.С.

Повний текст рішення складено та підписано 25.07.2011 р.