Ухвала

від 19.07.2011 по справі 5019/1377/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

   

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 33023 , м. Рівне,  вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 РІШЕННЯ  

"19" липня 2011 р.                                                                            Справа  № 5019/1377/11

За позовом  Приватного підприємства «Вотранс»

до  Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про  стягнення в сумі 49276 грн. 08 коп.

Суддя Мамченко Ю.А.

Представники:

від позивача: представник ОСОБА_2 довіреність № 5/3 від 15.07.2011 року; ОСОБА_3;

відповідача: представник не з'явився.

Статті 20, 22, 91, 107 Господарського процесуального кодексу України роз'яснені.

Відводи з підстав, передбачених статтею 20 ГПК України, відсутні.

Протокол судового засідання складено відповідно до статті 811 ГПК України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство «Вотранс»звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 48225,00 грн. заборгованості за надані послуги, 880,00 грн.пені  та 170,44 грн. 3% річних за Договором на транспортне обслуговування №03/12 від 01.04.2011 року. Представник позивача у судовому засіданні підтримав вимоги викладені у позовній заяві.

Відповідач у судове засідання не з’явився, відзиву на позовну заяву не надав. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що стверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення №3300107327503. Разом з тим відповідач 18 липня 2011 року подав суду клопотання про перенесення судового засідання в зв'язку з неможливістю забезпечення явки свого представника в судове засідання через перебування Приватного підприємця ОСОБА_1 за межами Рівненської області.

Клопотання про відкладення  судового розгляду відхилене судом як необгрунтоване з огляду на наступне: до клопотання відповідачем не додано докази що стверджують обставини зазначені у ньому, крім того, ГПК України не містить вимог щодо відповідальних осіб, які можуть представляти інтереси сторін в господарському суді. Надання повноважень на представництво інтересів сторони в процесі не обмежено будь-яким певним колом осіб, таким представником може бути представник на підставі доручення, а тому неможливість явки в судове засідання, не є правовою підставою для відкладення розгляду справи.

Враховуючи, що сторони були завчасно та належним чином повідомлені про час і місце розгляду спору, проте відповідач в судове засідання не з’явився, при цьому йому було надано достатньо часу для надання відзиву на позовну заяву, керуючись ст.75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу та вирішити спір без участі відповідача за наявними у справі матеріалами.

Вивчивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково.

При винесенні рішення суд

ВСТАНОВИВ:

01.04.2011 року між приватним підприємством «Вотранс» (далі - Перевізник) та Фізичною особа-підприємцем ОСОБА_1 (далі - Замовник-експедитор) було укладено Договір на транспортне обслуговування№03/12.

Відповідно до пункту 1 даного Договору перевізник доручає, а замовник-експедитор бере на себе зобов’язання здійснювати завантаження автомобілів перевізника. Конкретні умови завантажень зазначаються в разових договорах-заявках на перевезення, які передаються за допомогою електронної пошти, факсимільного зв’язку тощо. Кількість та різновиди вантажу, маршрути вантажовідправники, графік подачі транспорту, строки виконання, суми оплати фрахтів зазначаються в разових договорах-заявках на перевезення, які є невід’ємною частиною даного договору і надаються замовником-експедитором перевізнику перед кожним конкретним перевезенням або групою перевезень. Договір-заявка на перевезення повинен бути укладений в письмовій формі і завірений печатками перевізника та замовника-експедитора. Сторони визначають юридичну силу договору-заявки на перевезення, переданого за допомогою електронної пошти, факсимільного зв’язку тощо.

Пунктом 2.1. договору встановлено, що замовник-експедитор повідомляє перевізника про необхідність перевезення вантажів не пізніше як за два робочі дні до початку перевезення. Повідомлення здійснюється шляхом надання перевізнику разового договору-заявки, в якому зазначаються всі необхідні для перевезення відомості. Сторони не мають права здійснювати будь-який  пункт договору-заявки без письмового узгодження один із одним. Сторони визначають юридичну силу письмового узгодження за допомогою електронної пошти, факсимільного зв’язку тощо.

Згідно пункту 2.2. договору замовник-експедитор повинен надати перевізнику відмову від раніше поданого договору-заявки не пізніше ніж за 24 години до подання транспорту під завантаження. На вантаж який надається для перевезення, замовник-експедитор організовує і забезпечує оформлення товарно-транспортних накладних та інших супроводжувальних документів в залежності від виду вантажу і його специфічних особливостей (санітарні свідоцтва, свідоцтва про якість, довідки, паспорти та ін.), забезпечує безперешкодне митне оформлення автотранспорту (митні декларації, транзитні дозволи по країнам транзиту і т.д.), безперешкодне проходження прикордонних переходів, митне оформлення та очищення в країні розвантаження.

Відповідно до пункту 2.3. договору до прибуття автомобіля під завантаження замовник-експедитор повинен підготувати вантаж до перевезення (затрати, опломбування, провести маркування, виписати вразі необхідності перепустки на право проїзду автомобіля до місця завантаження і на право перевезення вантажу). Відповідальність за відсутність спеціального маркування вантажу в разі необхідності проведення останнього покладається на замовника-експедитора.

Пунктом 2.4. договору встановлено що вага і вартість наданого замовником-експедитором вантажу приймається за вагою і вартістю які вказані в торгово-транспортних документах. Якість та кількість вантажу повинні бути підтверджені відповідними сертифікатами якості та специфікацією виробника. Перераховані вище документи передаються представником замовника-експедитора водієві разом з вантажем, який надається для перевезення.

Згідно пункту 2.5. даного договору параметри вантажу не повинні перевищувати максимально допустимих норм (вага навантаження на вісь, згідно вимог Правил дорожнього руху України, обмежень країн відправлення, країн транзиту та країн призначення) у випадку стягнення з автомобіля  перевізника зборів за порушення встановлених обмежень замовник-експедитор компенсує їх перевізнику після пред’явлення відповідних документів (сторони визначають юридичну силу даних документів, переданих за допомогою факсимільного зв’язку, електронної пошти, тощо) в строки передбачені п.5.2. договору.

Відповідно до пункту 2.6. договору у випадку прибуття автомобіля  після 12:00 (дня) забезпечити завантаження, розвантаження, митне оформлення вантажу у межах 2 (двох) робочих днів не включаючи день прибуття.  У випадку прибуття автомобіля до 12:00 (дня) забезпечити вищенаведені процедури у межах (двох) робочих днів включаючи день прибуття. Якщо автомобіль прийшов більш як за 36 (територія України) / 18 (інотериторія) годин до вихідних святкових днів, вихідні та святкові дні вважаються простоєм.

Пунктом 2.8. договору встановлено, що при виникненні додаткових витрат у перевізника замовник-експедитор повинен забезпечити його необхідними коштами у розмірах і терміни, передбачені п.5.2 та п.5.1.даного договору. Під додатковими витратами сторони мають на увазі: оплату вантажно-розвантажувальних робіт, митного оформлення, простою, порожнього пробігу, штрафів та зборів, оплату за конвоювання, тощо.

Пунктом 2.9. договору сторони погодили що до обов’язків замовника-експедитора відноситься оплата перевізникові вартості транспортних послуг, яка зазначається у разовому договорі-заявці на перевезення вантажів у повному обсязі.

Пунктом  3.1. договору встановлено, що перевізник зобов’язаний подати в погоджені з замовником-експедитором строки (згідно з договором-заявкою) під завантаження автотранспорт в технічно справному стані, який відповідає всім вимогам країн, де здійснюється завантаження вантажу, розвантаження вантажу, а також країн транзиту.

Відповідно до пункту 3.2. договору перевізник повинен повідомити замовника-експедитора за одну добу до вказаного в договорі-заявці строку подання автотранспорту під завантаження про відмову від договору-заявки.

Пунктом 3.3. договору встановлено, що перевізник зобов'язаний надавати на вимогу замовника-експедитора інформацію про місцезнаходження, переміщення  автотранспорту, який здійснює перевезення згідно договору-заявки замовника-експедитора.

Відповідно до пункту 3.4. даного договору при  прийнятті вантажу водій автомобіля, поданого під завантаження має право перевірити правильність записів, зроблених в накладній відносно якості вантажу, а також його нумерацію та маркування.

Пунктом 3.6. договору встановлено, що перевізник виконав свої зобов’язання по перевезенню з моменту передання вантажу вантажоодержувачу і отримання свого екземпляру CMR з відміткою про отримання вантажу.

Пунктом 4.1. договору встановлено що ціни в даному договорі встановлюються в українській валюті (гривні).

Пунктом 4.2. договору передбачено, що ціни, що відповідають конкретному перевезенню ( груп однотипних перевезень), вказуються в разових договорах-заявках, які є невід'ємною частиною даного договору.

Разом з тим пунктом 4.3. договору сторони встановили, що ціни є договірними і визначаються виходячи з актуальної ситуації на транспортному ринку і об’єму транспортно-експедиційних послуг.

Пунктом 5.1. договору встановлено, що платежі (витрати перевізника по виконанню замовника-експедитора: транспортні послуги перевізника, оплата вантажо-розвантажувальних робіт, митного оформлення, простою, порожнього пробігу, штрафів, зборів тощо) здійснюється шляхом перерахування коштів на банківський рахунок перевізника.

Пунктом 5.3. договору встановлено, що у випадку прострочення оплати рахунків перевізника (витрати перевізника по виконанню замовника-експедитора: транспортні послуги перевізника, оплата вантажо-розвантажувальних робіт, митного оформлення, простою, дорожнього пробігу, штрафів, зборів, тощо) замовник-експедитор сплачує перевізнику неустойку в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до заявки №66 від 29.04.2011 року на перевезення вантажу автомобільним транспортом (дата завантаження 04.05.2011 року, дата доставки 10.05.2011 року) узгоджена сума оплати за надані послуги становить 16075,00 грн.. Факт виконання умов договору та доставки товару підтверджується CMR А№887466.

Відповідно до заявки №67 від 03.05.2011 року на перевезення вантажу автомобільним транспортом (дата завантаження 04.05.2011 року, дата доставки 10.05.2011 року) узгоджена сума оплати становила 16075,00 грн.. Факт виконання умов договору та доставки товару підтверджується CMR А№887465.

Відповідно до заявки №67 від 03.05.2011 року на перевезення вантажу автомобільним транспортом (дата завантаження 04.05.2011 року, дата доставки 10.05.2011 року) узгоджена сума оплати становила 16075,00 грн.. Факт виконання умов договору та доставки товару підтверджується CMR А№887461.

На виконання умов договору на підставі заявок, що є невід’ємними частинами Договору на транспортне обслуговування №03/12 від 01.04.2011 року, позивачем було надано відповідачу послуги по перевезенню товару на загальну суму 48225,00 грн.. Доказів погашення заборгованості перед позивачем відповідач не надав, таким чином за відповідачем рахується заборгованість в сумі 48225,00 грн..

За період прострочення виконання зобов’язання, який становить 43 дні позивачем було нараховано відповідачу пеню, в сумі 880 грн. 64коп., та річних в сумі 170 грн. 44 коп.. Даний розрахунок позивача судом визнається вірним і підлягає задоволенню.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства; крім того підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є завдання майнової (матеріальної) шкоди.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України).

Згідно ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно з частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Стаття 628 Цивільного кодексу України визначає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

За договором транспортного експедирування (ст.929 ЦК України), одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо). Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до статті  610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За порушення обов‘язків за договором транспортного експедирування експедитор відповідає перед клієнтом відповідно до глави 51 цього Кодексу (ст. 934 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до пункту 5.3. договору сторони погодили, що оплата здійснюється безготівковим розрахунком в день розвантаження автомобіля на банківський рахунок перевізника вказаний в заявці.

Згідно наявних в матеріалах справи товарно-транспортних накладних CMR (а.с. 11, 13, 15) дата розвантаження автомобілів становлять відповідно: 11.05.2011 року, 11.05.2011 року та 19.05.2011 року.

Відповідно до ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, а саме як сплата неустойки так і відшкодування збитків.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Стаття 230 Господарського кодексу України встановлює, що штрафні санкції це господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

За період прострочення виконання зобов’язання з 11.05.2011 року по 22.06.2011 року, який становить 43 дні, позивачем було нараховано відповідачу пеню, в сумі 880 грн. 64 коп., та 3% річних в сумі 170 грн. 44 коп..

Згідно з розрахунком зробленим судом розмір пені за прострочення виконання зобов’язання за період з 12.05.2011 року по 22.06.2011 року на суму 32150,00 грн. становить  573,42 грн., за період з 20.05.2011 року по 22.06.2011 року на суму 16075,00 грн. становить 232,10 грн.; розмір 3% річних за період з 12.05.2011 року по 22.06.2011 року на суму 32150,00 грн. становить  110,98 грн., за період з 20.05.2011 року по 22.06.2011 року на суму 16075,00 грн. становить 55,49 грн..

Стягненню з відповідача підлягає пеня в розмірі 805,52 грн., та 3% річних в розмірі 166,47 грн..

З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття рішення не оплачений, його розмір підтверджується матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача  48225,00 грн. заборгованості за надані послуги, 805,52 грн. пені  та 166,47 грн. 3% річних є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню з покладенням на відповідача витрат по сплаті держмита та витрат по оплаті інформаційно-технічних послуг по забезпеченню судового процесу пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1 ідентифікаційний код  НОМЕР_1) на користь Приватного підприємства «Вотранс»(45602, Луцький р-н, с. Підгайці, вул.Дубнівська, 11а, ЄДРПОУ 34214732) 48225,00 грн. заборгованості за надані послуги, 805,52 грн. пені  та 166,47 грн. 3% річних, 499,00 грн. витрат на оплату державного мита та 235,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                     Мамченко Ю. А.

Повний текст рішення суддею підписаний «25»липня 2011 року