Рішення

від 26.07.2011 по справі 5023/4889/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5023/4889/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" липня 2011 р.                                                                         Справа № 5023/4889/11

вх. № 4889/11

Суддя господарського суду Тихий П.В.

при секретарі судового засідання Михайлюк В.Ю.

за участю представників сторін:

прокурора - Любченко Є.М.

позивача - не з"явився

відповідача 1 - не з"явився

відповідача 2 - не з"явився

розглянувши  справу за позовом Військового прокурора Харківського гарнізону, м. Харків в інтересах держави в особі Мінистерства оборони України м. Київ-168   

до  ТОВ "Градо", м. Харків ,  

та до Східного управління капітального будівництва МОУ   

про розірвання договору

ВСТАНОВИВ:

Військовий прокурор Харківського гарнізону звернувся до господарського суду Харківської області з позовом в інтересах держави в особі Міністерства Оборони України до ТОВ "Градо" та до Східного управління капітального будівництва МОУ, в якому просить суд розірвати договір №32 від 07.02.05р. про будівництво житла, укладений між відповідачами.

Ухвалою суду від 17.06.11 р. було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 11.07.11 р.

Представники позивача та відповідачів в судове засідання 11.07.11 не з"явились, вимоги ухвали суду про порушення провадження по справі не виконали.

Від позивача надійшла телеграма в якій позивач повідомляє, що позовні вимоги прокурора він підтримує.

Розгляд справи було відкладено на 26.07.11р.

Представники позивача та відповідачів в судове засідання 11.07.11р. не з"явились, вимоги ухвали суду про порушення провадження по справі не виконали.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення прокурора, суд встановив наступне.

Проведеною перевіркою діяльності Східного управління капітального будівництва МО України встановлено, що 7 лютого 2005 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Градо» (Пайовик) та Східним управлінням капітального будівництва МО України (Замовник) було укладено договір №32 про будівництво житла для військовослужбовців ЗС України та членів їх сімей шляхом пайової участі сторін.

Відповідно до вимог п. 2.1 зазначеного договору сторони погодились про будівництво у порядку пайової участі сторін «об'єктів», які будуть розташовані на земельних ділянках орієнтовною площею 1 га за адресою: м. Харків, вул. Балакірєва (військове містечко №175), для забезпечення житлом.

Згідно вимог ч. 3 ст. 180 ГК України, при укладанні господарського договору сторони зобов'язані в будь-якому випадку погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Зі змісту п. п. 1.3, 2.1, 2.3, 2.4 вказаного договору вбачається, що його предметом є будівництво в порядку пайової участі житлового комплексу можливо з підземним паркінгом та вбудовано-прибудованими приміщеннями соціально-побутового, офісного призначення на земельних ділянках орієнтовною площею 1 га за адресою: м. Харків, вул. Балакірєва (військове містечко №175). Загальна площа житлових приміщень остаточно буде визначена на підставі проектно-кошторисної документації та документації, яка буде оформлена бюро технічної інвентаризації. Відповідно до визначеної фактичної загальної площі житлових приміщень буде остаточно визначено розмір частки «Замовника», але у будь-якому випадку процентне співвідношення часток не підлягає зміні.

Таким чином, з викладеного вбачається, що предмет договору на час його укладання не визначений (житловий комплекс можливо з підземним паркінгом та вбудовано-прибудованими приміщеннями соціально-побутового, офісного призначення без зазначення його загальної площі), як і ціна за один квадратний метр будівництва, що є порушенням вимог ст. ст. 875, 843 ЦК України.

Крім того, відповідно до п. 2.6 Договору вказано, що замовник делегує Пайовику право на залучення коштів українських та іноземних юридичних і фізичних осіб для участі у будівництві.

Таким чином, якщо Замовник делегував таке право Пайовику, то й будь-яка ймовірна відповідальність перед такими юридичними та фізичними особами повинна покладатись на самого Замовника, чого не вбачається в даному випадку, тобто суперечить вимогам ст. ст. 875, 886 ЦК України.

Пунктом 3.4 вказаного Договору зазначено, що Замовник делегує Пайовику частину своїх повноважень на виконання функцій Генерального підрядника на будівництво житлового комплексу.

Проте, делегування прав або повноважень взагалі не передбачено «Положенням про Східне управління капітального будівництва МО України», так як згідно розділу 7 Положення, Східне управління капітального будівництва має право укладати договір підряду на виконання робіт з будівництва об'єктів та здійснювати контроль за їх виконанням згідно із вимогами чинного законодавства.

Крім того, в загальних положеннях Договору зазначено, що будівництво житлового комплексу планується на вільній від забудови земельній ділянці орієнтовною площею 1 га у межах, які будуть визначені рішенням Харківської міської ради та які в установленому порядку підлягають відведенню під будівництво.

Ст. 77 Земельного кодексу України, ст. 1 Закону України «Про використання земель оборони» передбачено, що землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних          закладів, підприємств  та  організацій  ЗС України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України.

Ст. 4 Закону України «Про використання земель оборони» визначено вичерпний перелік використання земель оборони в господарських цілях.

Згідно ч. 2 ст. 20 Земельного кодексу України, зміна цільового призначення земель проводиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про надання цих земель у користування.

Відповідно до вимог ст. З Закону України «Про правовий режим майна в Збройних Силах України» військове майно закріплюється за військовими частинами ЗС України на праві оперативного управління. З моменту надходження майна до Збройних Сил України і закріплення його за військовою частиною ЗС України, воно набуває статусу військового майна і використовується лише за його цільовим та функціональним призначенням.

Будь-яке рішення щодо земельної ділянки органами виконавчої влади або місцевого самоврядування не приймалось, згода на припинення права користування земельною ділянкою Міністром оборони не надавалась. Крім того, в компетенцію органів місцевого самоврядування не входить визначення меж земельної ділянки під будівництво житлового комплексу за адресою: м. Харків, вул. Балакірєва (військове містечко №175), так як без попередньої згоди Міністерства оборони України; як законного користувача даної ділянки, дане рішення буде суперечити вимогам ст. 227 ЦК України.

Також, в Договорі зазначено, що його метою є забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житлом шляхом будівництва за рахунок Пайовика житлового багатоповерхового комплексу. При цьому, в п.п. 2.5, 3.1.1 Договору зазначено, що для прискорення забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житлом Пайовик має право за згодою замовника передати достроково квартири відповідної площі та у відповідний строк.

Таким чином, вбачається, що порушується мета Договору, оскільки відповідна площа - це розмір частки Замовника в розумінні п. 3.2 Договору, а такий розмір частки остаточно можливо встановити згідно вищевказаним пунктом, тільки після здачі об'єктів в експлуатацію.

Крім того, відповідно до Додаткової угоди №1 від 29 грудня 2006 року до вищенаведеного Договору №32 від 7 лютого 2005 року сторони домовились, що Пайовик - ТОВ «Градо» достроково передає Замовнику - Східному УКБ МО України 6 квартир вартістю 1 120 560 грн. загальною площею 368 кв. м. в будинку №252 по вул. Котлова в м. Харкові, про що складено відповідний акт прийому-передачі від 29 грудня 2006 року.

Однак, як вбачається з листа директора ТОВ «Градо» Курашова В.Ф. від 8 квітня 2011 року, вищезазначені 6 квартир загальною площею 368,0 м . в м. Харкові в будинку по вул. Котлова, 252 орієнтовною вартістю 1 121 000 грн. були передані Товариством з обмеженою відповідальністю «Градо» саме в якості погашення існуючої на той час частини кредиторської заборгованості на суму 1 121 000 грн. перед Центральним спеціалізованим будівельним управлінням Міністерства оборони України.

Окрім вищевикладеного, згідно вимог ч. 3 ст. 180 ГК України, при укладанні господарського договору сторони зобов'язані в будь-якому випадку погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Відповідно до вимог ст. 203 ЦК України, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Крім того, відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог — відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до п. 5.1 Договору, орієнтовний термін введення об'єктів в експлуатацію встановлюється 48 місяців з дня підписання Договору. Фактичний термін будівництва буде визначено графіком, який буде складено і підписано сторонами напротязі 30 днів після розробки і затвердження проектно-кошторисної документації на будівництво «Об'єктів» чи їх частини.

Пунктами 5.5-5.5.5 встановлені попередні строки виконання робіт Замовником та Пайовиком, зокрема - оформлення правоустановчих документів на відведення земельної ділянки під будівництво - 3 місяці, збір вихідних даних - 2 місяці, розробка проектно-кошторисної документації, її погодження, експертиза та затвердження, списання та знос існуючих будівель та споруд, відведення земельної ділянки - 4 місяці, отримання дозволу на будівництво - 1 місяць, безпосереднє будівництво - 42 місяці.

Проте, як встановлено в ході проведення перевірки, ані оформлення правоустановчих документів на відведення земельної ділянки під будівництво, ані розробка проектно-кошторисної документації, її погодження, експертиза та затвердження, списання та знос існуючих будівель та споруд, ані збір вихідних даних та відведення земельної ділянки, ані отримання дозволу на будівництво, ані безпосереднє будівництво сторонами не проводилось та не розпочиналось, тобто істотні умови договору залишаються невиконаними сторонами по теперішній час.

Таким чином, проведенням прокурорської перевірки реального виконання умов укладеного між Східним управлінням Міністерства оборони України та ТОВ «Градо» інвестиційного договору на будівництво житла для військовослужбовців №32 від 7 лютого 2005 року встановлено, що сторони з моменту укладення даної угоди не вчинили дій, направлених на її виконання, фактичне будівництво житла не розпочали.

Відповідно до ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у  разі  істотного  порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом  зобов'язання  (неналежне виконання)

Враховуючи викладене вище, суд визнав позовні вимоги обгрунтованими, такими, що підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов"язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов"язаних з розглядом справи. Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок іншої сторони і в тому разі коли друга сторона звільнена від його сплати; суми які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов"язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов"язаних з розглядом справи покладаються при задоволенні позову на відповідача, а при відмові в позові – на позивача.

За таких обставин, суд, керуючись ст. ст. 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

Позов Військового прокурора Харківського гарнізону в інтересах держави в особі Мінистерства оборони України до  ТОВ "Градо" задовольнити повністю.

Позов Військового прокурора Харківського гарнізону в інтересах держави в особі Мінистерства оборони України до Східного управління капітального будівництва МОУ задовольнити повністю.

Розірвати договір №32 від 7 лютого 2005 року "Про будівництво житла для військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей шляхом пайової участі сторін", укладений між Східним управлінням капітального будівництва України (м. Харків, вул. Клочківська, 228, код 24980204) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Градо» (Харківська область, с. Циркуни, МЖК "Інтернаціоналіст", 50, код 32227032).

Стягнути з Східного управління капітального будівництва України (м. Харків, вул. Клочківська, 228, код 24980204, рах. 35231001002679, МФО 851011 в УДК Харківської області) на користь державного бюджету України - 42,50 грн. державного мита.

Стягнути з Східного управління капітального будівництва України (м. Харків, вул. Клочківська, 228, код 24980204, рах. 35231001002679, МФО 851011 в УДК Харківської області) на користь державного бюджету України - 118 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Градо» (Харківська область, с. Циркуни, МЖК "Інтернаціоналіст", 50, код 32227032, рах. 26005301988 в Першій Харківській філії АКБ "Базис", МФО 351599) - на користь державного бюджету України - 42,50 грн. державного мита.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Градо»(Харківська область, с. Циркуни, МЖК "Інтернаціоналіст", 50, код 32227032, рах. 26005301988 в Першій Харківській філії АКБ "Базис", МФО 351599) - на користь державного бюджету України - 118 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя                                                                              Тихий П.В.

Повний текст рішення складено 01.08.11р.