Рішення

від 18.07.2011 по справі 2493-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИ М

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Н евського/Річна, 29/11, к. 303

РІШЕННЯ

Іменем України

18.07.2011 Справа №5002-17/2493-2011

За позовом Товариства з о бмеженою відповідальністю «Лакта»

До відповідача Приватно го підприємства «Залізнич не торгове об' єднання»

про стягнення загальної су ми заборгованості за Договор ом поставки № 5 від 03.01.2011 року в р озмірі 12 018 грн., штрафні санкці ї в сумі 3482,69 грн., пеню в розмірі 550,81 грн., 3 % річних в розмірі 106,60 гр н., інфляційні витрати в розмі рі 388,72 грн., грошові кошти, витра чені на проведення бухгалтер ського дослідження в розмірі 700 грн.

Суддя В.І. Гайворонський

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача - ОСОБА_3 , представник, ОСОБА_4, пре дставник

Від відповідача - не з' я вився

Сутність спору: Позивач пр осить стягнути з відповідача загальну суму заборгованост і за Договором поставки № 5 від 03.01.2011 року в розмірі 12 018 грн.; штр афні санкції в сумі 3482,69 грн., пен ю в розмірі 550,81 грн., 3 % річних в ро змірі 106,60 грн., інфляційні витр ати в розмірі 388,72 грн., грошові к ошти, витрачені на проведенн я бухгалтерського досліджен ня в розмірі 700 грн., у зв' язку з невиконанням відповідачем умов вищезазначеного Догово ру.

Відповідач явку свого представника у судові засід ання не забезпечив, відзив на позов не представив, про час с лухання справи наперед пові домлений належним чином - рек омендованою поштою, направле ну на його юридичну адресу. Зг ідно ст. 93 ЦК України юридична особа повинна знаходитися з а своєю юридичною адресою. Як що відповідач не знаходитьс я за своєю юридичною адресою , це не може бути поважною прич иною та підставою не розгляд ати справу, оскільки порушен ня законодавства поважною п ричиною не є.

Якщо відповідач корес понденцію суду не отримав по віні пошти, він вправі зверну тися про перегляд цього ріше ння за нововиявленими обстав инами та надати відповідні д окази.

Окрім цього, рекомендо вана пошта до суду не поверну та, що свідчить про її врученн я адресату.

Більш того, про перше з асідання суду відповідач був повідомлений кореспонденці єю з поштовим повідомленням про її вручення.

Суд вважає за необхідн е розглянути справу за наявн ими у ній матеріалами, при цьо му виходить із того, що згідно ст.129 Конституції України над ання доказів є правом сторон і, а не обов' язком.

По справі проголошено в ступну та резолютивну частин и рішення.

Розглянувши матеріали справи, суд, -

в с т а н о в и в:

Згідно Договору по ставки № 5 від 03 січня 2011 року Про давець (ТОВ «Лакта») зобов' я зується поставити в асортиме нті молочну продукцію, сири т верді, плавлені, а Покупець (Пр иватне підприємство «Залізн ичне торгове об' єднання») з обов' язується купити проду кцію, визначену в накладних н а умовах, визначених цим дого вором (п.1.1).

Згідно п. 2.1 договору Пр одавець здійснює поставку п родукції Покупцеві на підста ві Замовлення, з врахуванням достатньої кількості Продук ції на складі.

Згідно п. 3.3 договору По купець зобов' язується своє часно прозводити оплату Прод укції протягом 3-х банківськи х днів з моменту отримання То вару на розрахунковий рахуно к Продавця.

Згідно п. 6.2 договору По купець зобов' язується прий мати та оплачувати продукцію , що поставляється Продавцем у відповідності з цим догово ром.

Згідно п. 7.2 договору у випадку прострочки оплати з а отриману Продукцію Покупец ь сплачує пеню в розмірі подв ійної облікової ставки НБУ з а кожен день прострочки плат ежу за вест строк наявності з аборгованості та штраф в роз мірі 20 % від суми несплаченої п родукції.

Суд вважає, що позов пі длягає частковому задоволен ню, при цьому виходить з насту пних підстав:

Сторонами укладений договір, і відповідно, віднос ини між ними регулюються цим договором і нормами, що відн осяться до договорів.

У встановленому Законом по рядку даний договір з будь-як их підстав недійсним не визн аний та згідно ст. 204 ЦК України є дійсним.

При цьому необхідно відміт ити, що виходячи із закріплен ого статтею 129 Конституції Укр аїни принципу диспозитивнос ті сторін суд не вправі дават и оцінку договорам на предме т їх невідповідності законо давству, про що також указуєт ься в постанові Верховного с уду України від 20.05.2002 року № 02/132 (с права № Д 12/2) по аналогічному ви падку.

Так, статтею 129 Констит уції України закріплений при нцип змагальності сторін, та їх рівності перед законом та судом.

Згідно ст. 8 Конституц ії України вона має вищу юри дичну силу та її норми являют ься нормами прямої дії.

В постанові Пленуму В ерховного суду України від 01.1 1.1996 року “Про застосування но рм Конституції України при з дійсненні правосуддя” вказ ується, що суди вправі засто совувати безпосередньо нор ми Конституції як норми прям ої дії.

Згідно ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не вс тановлена законом або якщо в ін не визнаний судом недійсн им.

Таким чином, якщо зацік авлена особа вважає що догов ір, чи окремі його пункти не ві дповідають законодавству, та ка особа вправі звернутися з відповідним позовом до суду .

Зацікавленою особою не надано доказів того, що дого вір чи окремі його пункти виз нані судом недійсними.

При цьому необхідно від мітити, що згідно ст. 129 Констит уції України передбачено, що сторона вільна в наданні суд у доказів та доказуванні пер ед судом їх переконливості.

Таким чином суд вправі розглядати справу по тим мат еріалам, яки надані зацікавл еними особами.

Оскільки відповідні д окази відсутні у справі до пр ийняття рішення, немає підст ав їх залучати до справи післ я винесення рішення по спра ві.

Згідно ст.ст. 526, 629 ЦК Укра їни та ст. 193 ГК України зобов' язання мають виконуватись.

Отримання відповіда чем товару підтверджується видатковими накладними: № 00000188 0 від 05 січня 2011 року на суму 474,72 гр н., № 000001917 від 06 січня 2011 року на сум у 305,96 грн., 000001962 від 10 січня 2011 року н а суму 259,48 грн., № 000002024 від 12 січня 2011 року на суму 544,25 грн., № 000002028 від 12 с ічня 2011 року на суму 453,25 грн., № 00000207 1 від 13 січня 2011 року на суму 194,14 г рн., № 000002113 від 14 січня 2011 року на с уму 228,58 грн., 000002205 від 18 січня 2011 року на суму 216,72 грн., № 000002259 від 19 січня 2011 року на суму 387,24 грн., № 000002256 від 1 9 січня 2011 року на суму 346,08 грн., № 00 0002353 від 24 січня 2011 року на суму 229,80 грн., № 000002403 від 25 січня 2011 року на с уму 600,99 грн., № 000002453 від 26 січня 2011 ро ку на суму 360,34 грн., № 000002455 від 26 січ ня 2011 року на суму 483,10 грн., № 000002508 ві д 29 січня 2011 року на суму 397,99 грн., № 000002510 від 29 січня 2011 року на суму 452, 13 грн., № 000002542 від 31 січня 2011 року на суму 226,08 грн., накладними № 45 від 05 січня 2011 року, б/н від 13 січня 2011 року на суму 25,44 грн., № 450 від 19 січ ня 201 року на суму 19,05 грн., б/н від 19 січня 2011 року на суму 23,41 грн., б/н від 26 січня 2011 року на суму 25,63 гр н.б/н від 25 січня 2011 року на суму 4,43 грн., № 39 на суму 26,64 грн., № 000000026 ві д 01 лютого 2011 року на суму 375,27 грн ., № 000000038 від 02 лютого 2011 року на сум у 331,61 грн., № 000000040 від 02 лютого 2011 рок у на суму 173,47 грн., № 000000076 від 03 люто го 2011 року на суму 328,56 грн., № 00000077 ві д 03 лютого 2011 року на суму 258,71 грн ., № 000000114 від 04 лютого 2011 року на сум у 186,09 грн., № 000000132 від 05 лютого 2011 рок у на суму 259,59 грн., № 000000136 від 05 люто го 2011 року на суму 447,79 грн., № 000000020 9 від 08 лютого 2011 року на суму 27 6,90 грн., № 000000236 від 09 лютого 2011 року н а суму 1311,69 грн., № 000000232 від 09 лютого 2011 року на суму 405,22 грн., № 000000294 від 1 1 лютого 2011 року на суму 202,29 грн., № 000000455 від 16 лютого 2011 року на суму 474,26 грн., № 00000451 від 16 лютого 2011 року н а суму 203,47 грн., № 000000448 від 16 лютого 2011 року на суму 178,42 грн., № 000000479 від 17 лютого 2011 року на суму 140,28 грн., № 00000470 від 17 лютого 2011 року на суму 1 92, 99 грн., № 000000529 від 19 лютого 2011 року на суму 116,62 грн., № 000000532 від 19 лютог о 2011 року на суму 113,81 грн., № 000000534 від 19 лютого 2011 року на суму 182,48 грн., № 000000577 від 22 лютого 2011 року, № 000000656 від 23 лютого 2011 року на суму 392,58 грн., № 000000661 від 23 лютого 2011 року на суму 102,68 грн., № 000000662 від 23 лютого 2011 року на суму 258,20 грн., № 000000682 від 24 лютого 2011 року на суму 230,90 грн., № 000000705 від 2 4 лютого 2011 року на суму 234,00 грн., № 000000785 від 28 лютого 2011 року на суму 526,33 грн., від 01.02.2011 року на суму 18,08 гр н., № 59 від 02 лютого 2011 року на сум у 30,80 грн., від 05 лютого 2011 року на с уму 29,75 грн., № 77 від 09 лютого 2011 рок у на суму 9,30 грн., № 100 від 24.02.2011 року на суму 16,93 грн., № 112 від 26 лютого 2011 року на суму 46,30 грн., № 000000061 від 02 березня 2011 року на суму 219,82 грн., № 000000058 від 02 березня 2011 року на суму 188,90 грн., № 000000063 від 02 березня 2011 рок у на суму 262,11 грн.

Будь-яких заперечень щ одо отримання товару відпові дачем не заявлено.

Більш того, згідно Акт у звірки від взаємних розрах унків станом на 31.03.2011 року відпо відач борг визнає повністю.

Вказаний акт звірки пі дписаний керівником відпові дача та його головним бухгал тером, та вказані підписи зас відчені печаткою боржника.

Відповідачем не представл ено доказів оплати отриманог о товару, а також інших доказі в в обґрунтування заперечень .

Так, ст. 129 Конституції Ук раїни передбачено, що сторон а вільна в наданні суду доказ ів та доказуванні перед судо м їх переконливості, а також закріплений принцип змагаль ності сторін, та їх рівності п еред Законом та судом.

Згідно ст. 8 Конституці ї України вона має вищу юриди чну силу та її норми являютьс я нормами прямої дії.

Про необхідність дот римання принципу диспозитив ності сторін також указуєть ся в постанові Верховного Су ду України від 20.05.2002 року № 02/132. (сп рава № Д12/12), а в

постанові Пленуму Верхов ного суду України від 01.11.1996 року “Про застосування норм Конс титуції України при здійснен ні правосуддя” вказується, щ о суди вправі застосовувати безпосередньо норми Консти туції як норми прямої дії.

Таким чином, суд вправі розглядати справу по тим мат еріалам, яки надані зацікавл еними особами.

Оскільки відповідні д окази відсутні у справі до пр ийняття рішення, немає підст ав їх залучати до справи післ я винесення рішення по спра ві.

Сплата інфляційних та річних передбачена ч. 2 ст. 625 ЦК України, та не стягувати їх су д підстав не вбачає.

Штраф та пеня передбач ені договором, та не стягуват и їх суд підстав не вбачає.

При цьому необхідно ві дмітити, що предметом позову є невиконання обов' язків в ідповідачем, а не позивачем.

Якщо у відповідача є ви моги до позивача, він вправі з вернутись щодо захисту своїх прав та інтересів у встановл еному законом порядку, обґру нтував та доказав свої вимог и.

При викладених обставина х суд вважає, що позовні вимо ги законні, обґрунтовані та п ідлягають задоволенню.

Таким чином, з відпові дача підлягає стягненню забо ргованість за Договором пост авки № 5 від 03.01.2011 року в розмірі 12 018 грн., а саме: штрафні санкці ї в сумі 3482,69 грн., пеню в розмірі 550,81 грн., 3 % річних в розмірі 106,60 гр н., інфляційні витрати в розмі рі 388,72 грн.

Грошові кошти, що стос уються проведення бухгалтер ського дослідження відносят ься до судових витрат, оскіль ки вони пов' язані з підгото вкою позову до суду, тобто, пов ' язані з розглядом справи.

Однак, суд вважає, що в казані кошти відшкодуванню н е підлягають, оскільки позив ачем наданий лише рахунок на їх сплату, а не докази сплати вищезазначених коштів. Тобт о, відсутні докази, що позивач поніс вказані витрати.

Згідно ст. 129 Конституці ї України сторони вільні в на данні суду доказів, та в довед енні перед судом їх переконл ивості.

Також необхідно зазна чити, що неуважність сторони поважною причиною не є, про що також прямо вказується в пос танові Пленуму Верховного Су ду України від 06 листопада 2009 р оку «Про судову практику роз гляду цивільних справ про ви знання правочинів недійсним и». (п.19).

Оскільки відповідні д окази відсутні у справі до пр ийняття рішення, немає підст ав їх залучати до справи післ я винесення рішення по спра ві.

Таким чином, підстав д ля відшкодування позивачу гр ошових коштів, заявлених поз ивачем як сплачених за прове дення бухгалтерського дослі дження в розмірі 700 грн. не існ ує.

Якщо заборгованість с плачена в добровільному поря дку, зацікавлена особа вправ і звернутися із заявою в поря дку ст. 117 ГПК України про визна ння наказу не підлягаючим ви конанню.

Якщо виникнуть будь-як і обставини, які суттєво впли вають на винесене рішення, за цікавлена особа вправі зверн утися із заявою про перегляд цього рішення за нововиявл еними обставинами.

Згідно ч. 5 ст. 49 ГПК Украї ни судові витрати відшкодов уються позивачу відповідач ем.

Судові витрати позивач а підтверджуються платіжним дорученням № 6 від 08 червня 2011 р оку на суму 172,50 грн. з державног о мита; платіжним дорученням № 8 від 08 червня 2011 року на суму 236,00 грн. з судових витрат на інф ормаційно-технічне забезпеч ення судового процесу, рахун ком № 35 від 31 травня 2011 року на су му 700,00 грн. (оплата за проведенн я експертно-економічного дос лідження).

Відповідно до п. «а» ч. 2 с татті 3 Декрету Кабінету Міні стрів України «Про державне мито» із заяв майнового хара ктеру, що подаються до господ арських судів ставка державн ого мита встановлюється в ро змірі 1 відсотку ціни позову, а ле не менше 6 неоподатковуван их мінімумів доходів громадя н і не більше 1500 неоподатковув аних мінімумів доходів грома дян. (17Х6=102 грн.).

Відповідно до п. 5 Підроз ділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України неоподатков уваний мінімум встановлени й у розмірі 17 грн.

Згідно постанови Кабін ету міністрів України від 05 с ерпня 2009 року № 825 з 05.08.2009 року роз мір судових витрат на інформ аційно-технічне забезпеченн я судового процесу складає 236,00 грн.

При цьому необхідно від мітити, що позивач повинен сп латити держмито в сумі 165,47 грн. (оскільки 700 грн. судових витра т не входить до суми позову).

Таким чином, відповідач повинен відшкодувати позива чу 165, 47 грн. по сплаті судових ви трат з державного мита.

Щодо повернення надмір но сплаченого державного мит а позивач вправі звернутися з відповідною заявою відпові дно до Інструкції про порядо к обчислення та справляння д ержавного мита (затвердженої Наказом Головної державної податкової інспекції Україн и від 22.04.1993 року № 15, зареєстрован ої в міністерстві юстиції Ук раїни 19 травня 1993 року за № 50).

На підставі вищевиклад еного, а також керуючись ст. с т. 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд -

ВИРІШІВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватн ого підприємства «Залізни чне торгове об' єднання» (95015, А Р Крим, м. Сімферополь, пр. Кіро ва 1, ідентифікаційний код: 36228464; р/р 260020602281110 КРУ Приватбанк в м. Сі мферополі, МФО 384436) на користь Товариства з обмеженою відпо відальністю «Лакта» (95014, АР Кри м, м. Сімферополь, вул. Западна 2, р/р 26007000131304 в АКБ ЧБРР МФО 384577, іден тифікаційний код: 32843343) заборго ваність за Договором поставк и № 5 від 03.01.2011 року в розмірі 12 018 г рн.; штрафні санкції в сумі 3482,69 грн., пеню в розмірі 550,81 грн., 3 % рі чних в розмірі 106,60 грн., інфляці йні витрати в розмірі 388,72 грн., судові витрати з державного мита в сумі 165,47 грн., та 236,00 грн. суд ових витрат на інформаційно -технічне забезпечення судов ого процесу.

Видати наказ.

Суддя Господарськог о суду

Автономної Республіки Крим Гайворонський В.І.