Рішення

від 19.07.2011 по справі 579-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

579-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 303

РІШЕННЯ

Іменем України

19.07.2011Справа №5002-17/579-2011

За позовом   Товариства з обмеженою відповідальністю  «Тульчинка-Юг»

До відповідача  Публічного акціонерного товариства «Криммолоко»  

про стягнення заборгованості в сумі  382 105,96 грн.

                                                                                        Суддя В.І. Гайворонський

                                                         ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача   -   Іванова А.В., представник

Від відповідача  -    Попов Є.В., представник

Сутність спору:  Позивач згідно з позовом просить стягнути з відповідача заборгованість в сумі 393 336,90 грн., у зв'язку з  несплатою грошових коштів за отриманий товар.

       Згідно  з  заявою  про збільшення позовних вимог від 10 червня 2011 року  позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості в розмірі 382 105,96 грн., а також 3 % річних в розмірі 8636,64 грн., індекс інфляції в розмірі 23 388,71 грн., та пеню в сумі 47 694,86 грн.

      Відповідач відзив не надав, в засіданні суду представник відповідача заявив, що він вважає поставки позадоговірними, оскільки у нього відсутні договори, та у зв'язку з цим вважає, що строк оплати ще не настав.

      Суд вважає за необхідне розглянути справу за наявними у ній матеріалами, при цьому виходить із того, що згідно ст.129 Конституції України надання доказів є правом стороні, а не обов'язком.

       По справі проголошені вступна та резолютивна частини рішення.     

       Розглянувши матеріали справи, суд -

                                                       ВСТАНОВИВ:

   Згідно  ч. 4  ст. 22 ГПК України  позивач  вправі  до  прийняття  рішення  по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього  Кодексу  в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір  позовних  вимог.  До  початку розгляду господарським судом справи  по  суті  позивач  має  право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

       Таким чином, зменшення суми заборгованості  за отриманий товар з 393 336,9 грн.  до  382 105,96 грн. є правом позивача.

       Однак, вимога позивача про стягнення   3 % річних в розмірі 8636,64 грн., індексу інфляції в розмірі 23 388,71 грн., та пеню в сумі 47 694,86 грн. не є збільшенням розміру позовних вимог, оскільки позовні вимоги заявлені лише щодо суми основного боргу, що також відповідає позиції Вищого господарського суду України, викладеній в його інформаційному листі від 08.04.2008 року № 01-8/218.

       В даному випадку  вимога про стягнення з відповідача  3 % річних в розмірі 8636,64 грн., індексу інфляції в розмірі 23 388,71 грн., та пеню в сумі 47 694,86 грн. є самостійною позовною вимогою, тобто, мова йде не про збільшення розміру позовних вимог, а про збільшення кількості позовних вимог, що частиною 4 статті 22 ГПК України не передбачене.

       Таким чином, суд не повинен розглядати вказану вимогу при розгляді цього позову.

       При цьому також необхідно відмітити, що  ГПК України не передбачене з цього приводу  приймання окремого процесуального документу.

       Згідно ст. 84 ГПК України в описовій частині рішення викладаються заяви та клопотання  учасників процесу, а в мотивувальній частині доводи, по яким господарський суд відхилив їх.

       Таким чином, позовні вимоги  вважаються заявленими у такому вигляді: про стягнення заборгованості в сумі 382 105,96 грн., та вказані вимоги підлягають розгляду судом в цій справі, що також відповідає практиці  розгляду аналогічних питань Севастопольським апеляційним господарським судом (постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 06.04.2004 року по справі №2-17/896-2002).

       Якщо позивач побажає стягнути з відповідача  3 % річних в розмірі 8636,64 грн., індексу інфляції в розмірі 23 388,71 грн., та пеню в сумі 47 694,86 грн. - він вправі звернутися до суду з відповідною позовною заявою з цього приводу.

        Згідно ст. 526 ЦК України та ст.193 ГК України зобов'язання мають виконуватись.     

        Отримання  відповідачем товару (продуктів харчування) підтверджується видатковими накладними № РН-0014586 від 28 серпня 2010 року на суму 23 620,00 грн., № РН-001467 від 11 вересня 2010 року на суму 15 547,87 грн., № РН-0014176 від 22 серпня 2010 року на суму 11 960 грн., № РН-0014211 від 24 серпня 2010 року на суму 71 724,64 грн., № РН-0013985 від 19 серпня 2010 року на суму 4638 грн., № РН-0014157 від 21 серпня 2010 року, № РН-0013795 від 17 серпня 2010 року на суму 50 694,35 грн., № РН-0013626 від 13 серпня 2010 року на суму 5 000 грн., № РН-0013256 від 09 серпня 2010 року на суму 43677,48 грн., № РН-0016340 від 20 вересня 2010 року на суму 27 355,90 грн., № РН-0016606 від 01 жовтня 2010 року на суму 13 200 грн., № РН-0016148 від 23 вересня 2010 року, № РН-0016204 від 24 вересня 2010 року на суму 38408,86 грн., № РН-0016016 від 22 вересня 2010 року на суму 7395 грн., № РН-0016070 від 22 вересня 2010 року на суму 24 882,80 грн., № РН-0015804 від 16 вересня 2010 року на суму 29190,06 грн., № РН-0015567 від 14 вересня 2010 року на суму 3396 грн., № РН-0015517 від 13 вересня 2010 року на суму 23657,27 грн., № РН-0015532 від 13 вересня 2010 року на суму 4304 грн., № РН-0016697 від 04 жовтня 2010 року на суму 1565 грн., № РН-0016310 від 27 вересня 2010 року на суму 772,14 грн., № РН-0015982 від 20 вересня 2010 року на суму 295,80 грн., № РН-0015983 від 20 вересня 2010 року на суму 1090 грн., № РН-0015744 від 15 вересня 2010 року на суму 8608 грн.

        Відповідачем не надано доказів сплати боргу.

        Оскільки відповідні докази, а також інші докази в обґрунтування заперечень  відсутні у справі до прийняття рішення, немає підстав їх залучати  до справи після  винесення  рішення по справі.

         Більш того, заборгованість також підтверджується Висновком  Кримського науково-дослідного інституту судових експертиз № 1322 від 31 травня 2011 року.

         Таким чином, заборгованість підлягає стягненню в сумі   382 105,96  грн.

          Згідно Договору  купівлі-продажу № В 94 від 11.09.2009 року, та Договору купівлі-продажу № 21 від 10.01.2010 року Продавець (ТОВ «Тульчинка-Юг») зобов'язаний передати у власність Покупця (Філія Роздольненський маслоробний завод ВАТ «Криммолоко») товар, а Покупець зобов'язаний прийняти та оплатити товар на умовах цього договору. (п.1.1).

           Згідно п. 5.2 вищезазначених договорів оплата за товар прозводиться  не пізніше 5-ти  банківських  днів з моменту отримання товару.

         Таким чином, посилання відповідача на те, що строк оплати за отриманий товар ще не настав, суд відхиляє, оскільки позивачем в засідання суду надавались оригінали договорів.

        Окрім цього, якщо не приймати договори до уваги, згідно ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття, що також відповідає практиці розгляду аналогічних питань Вищім господарським судом України.

        Якщо заборгованість сплачена в добровільному порядку, зацікавлена особа вправі звернутися із заявою в порядку ст. 117 ГПК України про визнання наказу не підлягаючим виконанню.

        Якщо  виникнуть будь-які обставини, які суттєво впливають на  винесене рішення, зацікавлена особа вправі звернутися із заявою про перегляд  цього рішення  за нововиявленими обставинами.

       Згідно ч. 5 ст. 49  ГПК України судові витрати  відшкодовуються  позивачу відповідачем в сумі 38210,06 грн. (1 % від стягнутої суми), та 236 грн. судових витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

       Судові витрати позивача підтверджуються платіжним дорученням  № 2174 від 14 лютого 2011 року з державного мита на суму 3933,37 грн., платіжним дорученням № 465 від 08.06.2011 року на суму 797,20 грн. судових витрат з державного мита, платіжним дорученням № 2173 від 14 лютого 2011 року на суму 236,00 грн. з судових витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, платіжним дорученням № 533 від 06.07.2011 року на суму 1406,40 грн. за проведення економічної експертизи, платіжним дорученням № 374 від 27.04.2011 року на суму 7032,00 грн. за проведення економічної експертизи.

       Відповідно до п. «а» ч. 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів ставка державного мита встановлюється в розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500  неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.  (17Х6=102 грн.).

      Відповідно до п. 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України неоподатковуваний мінімум  встановлений у розмірі 17 грн.

     На підставі вищевикладеного, а також керуючись  ст. ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85  ГПК України, суд –

                                                               ВИРІШИВ:

              Позов задовольнити.

           Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Криммолоко»  (95013, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Севастопольська 35; р/р 2600215377 КРД АТ «Райффайзен банк Аваль», ЗКПО 00450693, МФО 324021) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тульчинка-Юг» (99040, м. Севастополь, вул. Коломійця 11-Б; р/р 26006060124576 в СФ КБ «Приватбанк»,  МФО 324935, ідентифікаційний код: 34541410) заборгованість в розмірі  382 105,96 грн.,  судові витрати з державного мита в сумі 3821,06 грн., та судові витрати  по інформаційно – технічному забезпеченню судового процесу в сумі  236,00  грн., судові витрати по сплаті експертизи   (висновок експерта № 1322 від 31 травня 2011 року) в розмірі 8438,40 грн.

            Видати наказ.

            Повернути  Товариству з обмеженою відповідальністю «Тульчинка-Юг» (99040, м. Севастополь, вул. Коломійця 11-Б; р/р 26006060124576 в СФ КБ «Приватбанк»,  МФО 324935, ідентифікаційний код: 34541410) зайво сплачене державне мито в сумі 797,20 грн., перераховане по платіжному дорученню № 465 від 08.06.2011 року, та  зайво сплачене державне мито в сумі 112,31 грн.,  перераховане по платіжному дорученню № 2174 від 14 лютого 2011 року.

            Видати  довідку.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Гайворонський В.І.