Рішення

від 29.07.2011 по справі 5004/1206/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНС ЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" липня 2011 р.

Справа № №5004/1206/11

за позовом: товариств а з обмеженою відповідальніс тю «Мар-Кюель», м. Ужгород

до відповідача: товарис тва з обмеженою відповідальн істю «Вопак-Трейд», м.Луцьк

про стягнення 9466,93 грн.

Суддя Шум М. С.

Представники:

від позивача: Курганович О.М., юрист, дов. в матеріалах сп рави

від відповідача: ОСОБА_1., представник, дов. в матеріалах справи

Відповідно до ст. 20 Госп одарського процесуального к одексу України представника м сторін роз' яснено право в ідводу судді. Відводу судді з аявлено не було. В судовому за сіданні учасникам судового п роцесу на підставі ст. 22 Госпо дарського процесуального ко дексу України роз' яснено їх процесуальні права та обов' язки. Заяв та клопотань від ос таннього на розгляд господар ського суду не поступило.

Суть спору: позивач - ТОВ «Мар-Кюель»звернув ся до господарського суду з п озовом до ТОВ «Вопак - Трейд»п ро стягнення 9466,93 грн. в т.ч. 6281,98 гр н. заборгованості за поставл ений товар на підставі догов ору поставки, 1787,26, 26 грн. пені, 1093,06 г рн. інфляційних нарахувань, 304 ,63 грн. 3% річних.

Представник позивача позо вні вимоги підтримав з підст ав викладених у позові, вважа є, що розрахунок пені здійсне но у відповідності до вимог з аконодавства України.

Відповідач в поясненнях № 12 5 від 21.07.2011р., представник відпов ідача в судовому засіданні з аборгованість перед позивач ем в розмірі 6281,98 грн. за поставл ений товар на підставі догов ору №020209-02/1 від 02.02.2009р.не оспорює, п роте в частині стягнення 1301,74 г рн. пені, 1093,06 грн. інфляційних на рахувань, 304,63 грн. 3% річних та 1000 г рн. - за надану правову допомог у просить відмовити з підста в необґрунтованості та безпі дставності при цьому посилає ться на норми ст. 343 ГК України я к спростування нарахування і нфляційних втрат та 3% річних. В частині стягнення пені вка зує на пропуск строку позовн ої давності для її стягнення та просить врахувати ч. 6 ст. 232 Г К України; щодо витрат на прав ову допомогу зазначає, що від повідно до договору про нада ння правової допомоги №03-кг-11 в ід 01.03.2011р. така правова допомога надавалась у справах за позо вами ТОВ «Мар-Кюель»до ТОВ «П АККО Холдинг» які були р озглянуті господарським суд ом Волинської області та пос тановлені рішення від 28.03.2011р. по справі № 5004/436/11 та від 28.03.2011р. по спр аві № 5004/437/11 і оплата правової до помоги здійснювалась по спра вах за позовами ТОВ «Мар-Кюел ь»до ТОВ «ПАККО Холдинг».

Розглянувши матеріали с прави, заслухавши пояснення представників сторін, господ арський суд, ВСТАНОВИВ:

02 лютого 2009р. між товариство м з обмеженою відповідальніс тю «Мар-Кюель»та товариством з обмеженою відповідальніст ю «Вопак - Трейд»укладено дог овір поставки №020209-02/1.

Відповідно до ст. 144 Господар ського кодексу України, майн ові права та майнові обов' я зки суб' єктів господарюван ня виникають з угод, передбач ених законом, а також з угод, н е передбачених законом, але т аких, що йому не суперечать.

У відповідності до ст. 173 Госп одарського кодексу України т а ст. 509 Цивільного кодексу Укр аїни, зобов' язанням є право відношення, в якому одна стор она (боржник) зобов' язана вч инити на користь другої стор они (кредитора) певну дію (пере дати майно, виконати роботу, н адати послугу, сплатити грош і тощо) або утриматися від пев ної дії, а кредитор має право в имагати від боржника виконан ня його обов' язку.

Відповідно до п. 1.1 договору п остачальник (позивач) зобов' язується передавати у власні сть покупця (відповідача) тов ар партіями у відповідності до замовлень покупця, а покуп ець зобов' язується проводи ти оплату за товар та приймат и його на умовах даного догов ору.

На виконання умов договору позивач поставив відповідач у товар згідно представлених видаткових накладних на заг альну суму 25581,98грн.

Пунктом 5.3, розділу «Ціна тов ару, порядок розрахунків»дог овору поставки сторони встан овили, що оплата за поставлен ий товар, сум у розмірах, понад ліміт встановлений п. 5.4. даног о договору здійснюється поку пцем протягом 60 календарних д нів з моменту реалізації пок упцем товару своїм клієнтам, шляхом безготівкового перер ахунку на банківський рахуно к постачальника. У випадку як що товар, поставляється пост ачальником на нову торгову т очку покупця то покупець опл ачує товар протягом 14 ка лендарних днів з моменту від криття нової торгової точки.

Позивачем не подано доказі в поставки товару понад лімі т встановлений п. 5.4. договору п оставки, оскільки такий лімі т договором не встановлено, а також позивачем не подано до казів поставки товару на нов у торгову точку покупця, що сп ричинило обов' язок відпові дача сплатити вартість товар у протягом 14 календарни х днів з моменту відкриття но вої торгової точки.

За таких обставин суд вважа є, що умовами договору в інших випадках ніж у тих, що визначе ні п. 5.4 договору поставки не вс тановлено строк виконання зо бов' язання.

Викладені позивачем у позо вній заяві умови договору, а с аме п. 5.3 не відповідають умова м договору поставки №020209-02/1 від 02.02.2009р. та тлумачаться позиваче м на свою користь.

Як встановлено судом 05.11.2010р. п озивачем направлено на адрес у відповідача претензію про сплату боргу за поставлений товар на суму 6281,98 грн., що стверд жується фіскальним чеком Укр пошти від 05.11.2010р. (а.с. 67).

Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивіль ного кодексу України якщо ст рок виконання зобов'язання н е встановлений, боржник пови нен виконати обов' язок по о платі в семиденний строк з дн я пред' явлення вимоги креди тором.

Враховуючи норми ч. 2 ст. 530 ЦК У країни та дату відправки пре тензії відповідачу, суд вваж ає, що строк оплати товару за д оговором поставки настав 12.11.201 0р.

У відповідності із ст.193 Госп одарського кодексу України с уб'єкти господарювання та і нші учасники господарських в ідносин повинні виконувати г осподарські зобов'язання нал ежним чином відповідно до за кону, інших правових актів, до говору, а за відсутності конк ретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до в имог, що у певних умовах звича йно ставляться.

Відповідно до ст.ст. 526, 599 Цив ільного кодексу України зобо в'язання має виконуватися на лежним чином відповідно до у мов договору та вимог цього К одексу, інших актів цивільно го законодавства.

Зобов'язання припиняєтьс я виконанням, проведеним нал ежним чином.

За отриманий товар відпові дач оплату провів частково н а суму 19300 грн.

Заборгованості відповідач а на день розгляду справи скл адає 6281,98грн. підтверджується м атеріалами справи, а також не спростовується та не запере чується відповідачем.

Враховуючи наведене, позов на вимога про стягнення з від повідача 6281,98грн. заборгованос ті за переданий йому товар об ґрунтована і підлягає до зад оволення.

Стосовно вимоги позивача про стягнення пені в сумі 1787,26 г рн. за період з 03.11.2009р. по 15.06.2011р. суд зазначає наступне:

Відповідно до ст.230 ГК Украї ни учасник господарських від носин у разі невиконання або неналежного виконання госпо дарського зобов' язання зоб ов' язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової с уми (неустойки, штрафу, пені). П унктом 6 ст.232 ГК України передб ачено, що нарахування штрафн их санкцій за прострочення в иконання зобов' язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, к оли зобов' язання мало бути виконано, відповідно пеня пі длягає стягненню згідно підр ахунків суду в сумі 488,19грн. за ш ість місяців, які передували зверненню до суду (з 15.12.2010р. по 15.06 .2011р.), а не 1787,26 грн. як заявлено поз ивачем. (а.с.66).

Також за вказаних обставин суд не приймає доводи відпов ідача щодо пропуску позиваче м строку позовної давності щ одо стягнення пені, оскільки з врахуванням строку викона ння зобов' язання, 12.11.2010р. строк позовної давності для стягн ення пені відповідно до вимо г ст.258 ЦК України сплине 12.11.2011р.

В силу вимог ч.2 ст.625 ЦК Україн и, боржник який прострочив ви конання грошового зобов' яз ання, на вимогу кредитора зоб ов' язаний сплатити суму бор гу з урахуванням встановлено го індексу інфляції за весь ч ас прострочення, а також три п роценти річних від простроче ної суми, якщо інший розмір пр оцентів не встановлений дого вором або законом.

Відповідач не надав доказі в оплати вартості товару у ви значений строк в повному обс язі.

У зв' язку з тим, що в країні відбулися інфляційні процес и, то позивач має право на збер еження реальної величини гро шей, у зв' язку з неналежним в иконанням зобов' язань.

Обов' язок боржника відшк одувати кредитору причинені інфляцією збитки з нарахува нням процентів річних, випли ває з вимог ст.625 ЦК України.

При цьому, застосування пол ожень частини другої названо ї статті не передбачає наявн ість вини боржника, оскільки згідно частини першої цієї ж статті боржник не звільняєт ься від відповідальності за неможливість виконання ним г рошового зобов' язання.

Передбачене ст. 625 ЦК України право кредитора вимагати сп лати боргу з урахуванням інд ексу інфляції та процентів р ічних є способами захисту йо го майнового права та інтере су, суть яких полягає у відшко дуванні матеріальних втрат к редитора від знецінення грош ових коштів внаслідок інфляц ійних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржн ика за користування утримува ними ним грошовими коштами, н алежними до сплати кредиторо ві.

За таких обставин спростов уються доводи відповідача що до неможливості нарахування інфляційних втрат та 3% річних на підставі ст. 625 ЦК України.

Як вбачається з матеріалів справи у відповідача наявна заборгованість за отриманий товар в розмірі 6281,98грн.

На цій підставі з врахуванн ям строку виконання зобов' я зання, 12.11.2010р. та здійсненими су дом підрахунками підлягає ст ягненню з відповідача 420,89 грн. інфляційних нарахувань з 12.11.201 0р. по 15.06.2011р. та 111,53 грн. 3% річних за ц ей же період. В решті нарахува нь слід відмовити.

Оскільки спір до суду довед ений з вини відповідача, витр ати по сплаті державного мит а та платежу за інформаційно -технічне забезпечення судов ого процесу слід віднести на нього пропорційно задоволен им вимогам відповідно до ст.49 ГПК України.

Відповідно ст.44 Господарс ького процесуального кодекс у України судові витрати ска ладаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за п роведення судової експертиз и, призначеної господарським судом, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказі в у місці їх знаходження, опла ти послуг перекладача, адвок ата, витрат на інформаційно-т ехнічне забезпечення судово го процесу та інших витрат, по в'язаних з розглядом справи.

В контексті цієї норми судо ві витрати за правову допомо гу при розгляді справи підля гають сплаті лише в тому випа дку, якщо вони сплачені адвок ату стороною, котрій такі пос луги надавались, та їх сплата підтверджується відповідни ми фінансовими документами.

Відповідно до ч. 3 ст. 48 ГПК Ук раїни витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, в изначаються у порядку, встан овленому Законом України "Пр о адвокатуру". Дія вказаного З акону поширюється тільки на осіб, які є адвокатами.

За вказаних обставин витра ти за надану правову допомог у в сумі 1000 грн. не підлягають з адоволенню, оскільки згідно Інформаційного листа ВГСУ ві д 14.12.2007 року №01-8/973 «Про деякі пита ння практики застосування у вирішенні спорів окремих нор м процесуального права»стат тя 44 ГПК України передбачає ві дшкодування як судових витра т сум, що були сплачені сторон ою за отримання послуг адвок ата. Докази сплати позивачем коштів за отримання послуг а двоката відсутні. Договір ві д 01.03.2011 року №03-кг-11 про надання пр авової допомоги укладено з ю ридичною особою приватною юр идичною фірмою «Віталіна», п латіжним дорученням №20 від 10.03. 2011 року кошти сплачені ПКЮФ, на лежно засвідчена копія свідо цтва про право на заняття адв окатською діяльністю, що пре дставником позивача суду не надана. Крім того з наданої по зивачем доручення вбачаєтьс я, що повноваження на предста вництво інтересам в суді над ано юристу, а не адвокатую.

Крім того, відповідачем під ставно вказано на те, що відпо відно до договору про наданн я правової допомоги №03-кг-11 від 01.03.2011р. така правова допомога н адавалась у справах за позов ами ТОВ «Мар-Кюель»до ТОВ «ПА ККО Холдинг», а не до ТОВ «Вопак - Трейд».

Враховуючи вищевиклад ене, керуючись ст.ст. 509, 526, 599, 625 ЦК У країни, ст.ст. 144, 173, 193, 230-232 Господар ського кодексу України, ст.ст . 44, 49, 82-85 Господарського процесу ального кодексу України, гос подарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити ч астково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальніст ю «Вопак - Трейд»(м. Луцьк, вул.. К.Савури,21А, код ЄДРПОУ 34745403) на ко ристь товариства з обмеженою відповідальністю «Мар-Кюель »(м. Ужгород, вул. Грушевського , 74А, код ЄДРПОУ 34835360) 6281,98 грн. забор гованості, 488,19грн. пені, 420,89 грн. і нфляційних нарахувань, та 111,53 г рн. 3% річних, а всього 7302,59грн.; 73,03 г рн. в повернення витрат по спл аті державного мита, 182,05 грн. в п овернення витрат по оплаті і нформаційно-технічного забе зпечення судового процесу.

3. В задоволенні позову на суму 2164,34 грн. відмовити.

Суддя М. С. Шум

Повний текст рішення

складено та підписано

29.07.11