Рішення

від 29.05.2008 по справі 9/77

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/77

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

29.05.08 р.                                                                                                    Справа № 9/77                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Марченко О.А.При секретарі судового засіданні Гутевич С.Ю.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Енергосінтез”, м.Луганськ

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Данаро”, м.Донецьк

про стягнення 42 138грн.38коп.

В засіданні брали участь представники сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: Резницька В.О. – юрисконсульт (за довіреністю №б/н від 15.01.2008р.).

          СУТЬ СПОРУ:          

          Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „Компанія „Енергосінтез”, м.Луганськ звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Данаро”, м.Донецьк про стягнення заборгованості в розмірі 42 138грн.38коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на ухвалу господарського суду Донецької області від 13.03.2008р. по справі №9/299 про затвердження мирової угоди.

19.05.2008р. позивачем надана заява б/н та дати про збільшення позовних вимог, відповідно з якою останній просить суд стягнути з відповідача борг в сумі 63 207грн57коп.

Відповідач, всупереч вимогам суду, відзив на позовну заяву не представив, однак у судовому засіданні проти позовних вимог заперечує.

Згідно довідки Головного управління статистики у Донецькій області №22-10/1235 від 24.04.2008р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Данаро”, м.Донецьк станом на 24.04.2008р. в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України значиться як юридична особа.

Крім того, позивачем до позовної заяви додана заява про забезпечення позову, відповідно з якою останній просить суд забезпечити позов шляхом накладання арешту на розрахунковий рахунок відповідача.

Судом дана вимога позивача залишена без задоволення як необґрунтована, оскільки доказів в підтвердження наявності підстав, які б ускладнили або зробили неможливим виконання судового рішення позивачем не надано, судом не встановлено.

Суд розглядає збільшені позовні вимоги.

Розгляд справи відкладався.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін у попередніх судових засіданнях, господарський суд встановив:

13.03.2008р. ухвалою господарського суду Донецької області по справі №9/299 затверджена мирова угода між Товариством з обмеженою відповідальністю „Компанія „Енергосінтез”, м.Луганськ та Товариство з обмеженою відповідальністю „Данаро”, м.Донецьк.

Відповідно до п.1 мирової угоди, відповідач визнає борг в розмірі 250 000грн.64коп. по договору від 28.11.2005р. склавшийся станом на 27.02.2008р.

Пунктами 5, 6 мирової угоди встановлено наступне: відповідач зобов`язується сплатити суму у розмірі 250 000грн.64коп. протягом року з дня укладання мирової угоди щомісячно рівними частинами до кожного 10-го числа поточного місяця.

Перший внесок в рахунок погашення вказаної заборгованості перераховується в рахунок позивача до 20.03.2008р.

Згідно п.9 мирової угоди, оплата за цією мировою угодою здійснюється у безготівковій формі на банківські рахунки позивача. Розмір щомісячних платежів по цій угоді складає 21 069грн.19коп.

За твердженням позивача, зобов`язання, взяті на себе відповідачем, останній не виконав в строк, встановлений мировою угодою, тобто в строк до 10.05.2008р. поточна заборгованість останнього в сумі 63 207грн.57коп. не погашена.

За приписом ч.1 ст530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Суд зазначає, що у разі ухилення однієї із сторін від виконання мирової угоди наказ про примусове виконання не може бути видано, оскільки провадження зі справи господарським судом припинено. Однак зацікавлена сторона в цьому випадку не позбавлена права звернутися на загальних підставах з позовом про спонукання до виконання мирової угоди.

Кожна із сторін мирової угоди, яка вважає порушеними свої права, які виникли з мирової угоди, може звернутись з позовом про зобов`язання виконати обов`язок в натурі, або з позовом про захист своїх прав іншим способом, передбаченим законом.

На підставі викладеного, позивач звернувся до суду на загальних підставах та просить суд стягнути з відповідача суму боргу в розмірі 63 207грн.57коп., який виник на день винесення рішення.

За приписом ч.1 ст.604 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється за домовленістю сторін.

Відповідно до ч.2, 4 зазначеної статті зобов'язання припиняється за домовленістю сторін про заміну первісного зобов'язання новим зобов'язанням між тими ж сторонами (новація). Новація припиняє додаткові зобов'язання, пов'язані з первісним зобов'язанням, якщо інше не встановлено договором.

Таким чином, суд зазначає, що в результаті затвердження мирової угоди, між сторонами припинилось первісне зобов`язання за договором від 28.11.2005р. та виникло нове – за мировою угодою, затвердженою ухвалою господарського суду від 13.03.2008р. по справі №9/299.

Згідно із ст.202 Цивільного кодексу України дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків є правочином.

За приписом ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

З контексту вказаних норм вбачається, що мирова угода за своєю правової природою - це правочин, який є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків сторін.

З огляду на викладене, сумою основного боргу суд вважає суму, несплачену відповідачем всупереч умовам мирової угоди на теперішній час, а саме - 63 207грн.57коп.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Частиною 1 ст.193 Господарського кодексу України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У зв'язку з тим, що відповідач не виконав своєчасно свої зобов'язання щодо оплати заборгованості в строки, встановлені мировою угодою, з його боку станом на 10.05.2008р. виникла заборгованість в розмірі 63 207грн.57коп., що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Оскільки відповідач не надав суду доказів перерахування на рахунок позивача заборгованості в розмірі 63 207грн.57коп., дана заборгованість вважається непогашеною до теперішнього часу.

З огляду на викладене, враховуючи те, що факт заборгованості відповідача підтверджено матеріалами справи, суд дійшов висновку, що сума боргу в розмірі 63 207грн.57коп., яка виникла в результаті невиконання умов мирової угоди та вважається судом сумою основного боргу, є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.11, 202, 525, 526, 530, 604 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 36, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

                                                            ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Енергосінтез”, м.Луганськ до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Данаро”, м.Донецьк про стягнення заборгованості в розмірі 63 207грн.57коп. – задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Данаро” (за адресою: вул.Баумана, 1в, м.Донецьк, 83030, р/р 2600295996881 в філії ЗАТ ПУМБ м.Донецька, МФО 335537, код ЄДРПОУ 33863638) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Енергосінтез” (за адресою: містечко Пархоменко, 36/31, м.Луганськ, 91000, р/р 260086741 в ЛОД ВАТ „Райффайзенбанк „Аваль”, МФО 304007, код ЄДРПОУ 32279740) суму основного боргу в розмірі 63 207грн.57коп., витрати по сплаті державного мита в розмірі 632грн.08коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118грн.00коп.

Видати наказ після набуття рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

У судовому засіданні 29.05.2008р. оголошено повний текст рішення.

               Суддя