Рішення

від 12.06.2008 по справі 47/52-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

47/52-08

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

12.06.08 р.                                                                                                    Справа № 47/52-08                               

Господарський суд Донецької області у складі судді Марченко О.А.

при секретарі судового засідання Гутевич С.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Приватного підприємства „Апія”, м.Харків

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Донбіосфера”, м.Донецьк

про стягнення 18 217грн.51коп.

В засіданні брали участь представники сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

СУТЬ СПОРУ:

          Позивач, Приватне підприємство „Апія”, м.Харків звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Донбіосфера”, м.Донецьк про стягнення заборгованості в розмірі 18217грн.51коп., яка складається з суми основного боргу в розмірі 17 449грн.49коп., пені в розмірі 258грн.16коп., 3% річних в розмірі 38грн.72коп. та процентів за користування чужими грошовими коштами в розмірі 471грн.14коп.

          В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір поставки №Р-141107/1 від 14.11.2007р., накладну № r7.15.11.2007/505/а від 15.11.2007р., довіреність серії ЯИЛ №688525 від 15.11.2007р. на отримання цінностей, вимогу №168-юр від 15.01.2008р.

Відповідач, який належним чином був повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалами господарського суду від 06.03.2008р., 14.04.2008р., 19.05.2008р., 04.06.2008р., заявлені позовні вимоги не оспорив, відзив на позов не представив, у судове засідання не з`явився, тому згідно ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України, справу розглянуто за наявними матеріалами.

Згідно довідки Головного управління статистики у Донецькій області №22-10/1234 від 24.04.2008р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Донбіосфера”, м.Донецьк станом на 24.04.2008р. в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України значиться як юридична особа.

Розгляд справи відкладався.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача у попередніх судових засіданнях, господарський суд встановив:

14.11.2007р. між Приватним підприємством „Апія”, м.Харків та Товариством з обмеженою відповідальністю „Донбіосфера”, м.Донецьк був укладений договір поставки №Р-141107/1, відповідно до якого постачальник (позивач) зобов`язується в порядку та строки, встановлені даним договором, передати у власність покупця (відповідача) товар, у встановленій кількості, належної якості та за узгодженими цінами, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених в даному договорі (п.1.1 договору).

На виконання умов договору, позивачем на адресу відповідача була здійснена поставка товару на загальну суму 17 449грн.49коп., що підтверджується накладною №r7.15.11.2007/505/а від 15.11.2007р., копії якої наявна в матеріалах справи.

Фактичне отримання відповідачем зазначеного товару підтверджується підписом представника відповідача на накладній в графі „получил” та печаткою підприємства, а також довіреністю серії ЯИЛ №688525 від 15.11.2007р. на отримання цінностей (копія довіреності наявна в матеріалах справи).

Пунктом 3.3 договору встановлено, що покупець здійснює оплату на умовах: відстрочення 10 календарних днів, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

За приписом ч.1 ст530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Однак, враховуючи те, що договором не встановлено з якого моменту здійснюється відстрочення платежу на 10 календарних днів, суд вважає за необхідне в даному випадку застосувати положення ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України, відповідно з якою покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього.

Таким чином, враховуючи наявність підписів представника відповідача на відповідних видаткових накладних, а також відсутність заперечень відповідача щодо неотримання товару за цими накладними, строком оплати отриманого товару, з урахуванням відстрочення платежу на 10 календарних днів, є 25.11.2007р.

Однак, при визначенні моменту виникнення зобов`язання відповідача щодо оплати товару, позивач керувався положеннями ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України, відповідно до якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

15.01.2008р. позивачем на адресу відповідача була направлена вимога №168-юр від 15.01.2008р. про сплату боргу. Відправлення вимоги підтверджується відповідним чеком, копія якого додана до матеріалів справи. Однак дана вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

На підставі зазначеного, в розумінні позивача, відстрочення платежу на 10 календарних днів починається після спливу семиденного строку з моменту пред'явлення такої вимоги. Отже, позивач вважає, що обов`язок відповідача щодо сплати отриманої продукції виник 02.02.2008р.

Зазначені посилання позивача не суперечать вимогам чинного законодавства, тому приймаються судом як обґрунтовані.

За твердженням позивача, на момент подання позовної заяви відповідач не оплатив отриманий товар, у зв`язку з чим за останнім виникла заборгованість в розмірі 17 449грн.49коп.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Зобов'язанням у свою чергу є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 Цивільного кодексу України).

Стаття 174 Господарського кодексу України передбачає, що господарські зобов`язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Таким чином, позивач свої обов`язки за договором виконав належним чином, здійснивши поставку продукції, що підтверджується матеріалами справи. Відповідач свої зобов`язання щодо своєчасної оплати товару не виконав, у зв`язку з чим за останнім утворилась заборгованість у розмірі 17 449грн.49коп.

Для всебічного та об`єктивного розгляду справи господарський суд ухвалою від 04.06.2008р. зобов`язав відповідача надати письмові пояснення щодо наявності підпису та печатки на накладній № r7.15.11.2007/505/а від 15.11.2007р. та письмові пояснення стосовно наявності довіреності серії ЯИЛ №688525 від 15.11.2007р. на отримання цінностей відповідно до зазначеної накладної.

Однак вимоги суду не виконані, відповідні пояснення не надані.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

За приписом ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог або заперечень.

Оскільки відповідачем не надано суду доказів погашення заборгованості за поставлений товар, суд робить висновок, що сума боргу в розмірі 17 449грн.49коп. не погашена до теперішнього часу.

З огляду на викладене, враховуючи фактичне отримання відповідачем товару, суд вважає, що позовні вимоги Приватного підприємства „Апія”, м.Харків в частині стягнення основного боргу в розмірі 17 449грн.49коп. є обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (п.3 ст.611 ЦК України).

За приписом ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.7.2 договору, в разі прострочення оплати товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення.

Договір в цій частині підписаний сторонами без заперечень, в судовому порядку недійсним не визнаний.

На підставі пункту 7.2 договору, за розрахунком позивача, пеня за період прострочення оплати продукції з 02.02.2008р. по 28.02.2008р. становить суму в розмірі 258грн.16коп.

Розглянувши розрахунок позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені в розмірі 258грн.16коп. не суперечать нормам чинного законодавства, а тому є такими, що підлягають задоволенню.

За приписом ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі зазначеної норми, за розрахунком позивача, сума 3% річних за прострочення оплати товару за період з 02.02.2008р. по 28.02.2008р. становить 38грн.72коп.

Враховуючи факт прострочення оплати товару, суд вважає, що вимоги позивача в частині стягнення суми 3% річних в розмірі 38грн.72коп. не суперечать чинному законодавству, а відтак підлягають задоволенню.

На ряду з зазначеним позивач просить суд стягнути з відповідача проценти за користування чужими грошовими коштами в розмірі 471грн.14коп.

Відповідно до ч.3 ст.692 Цивільного кодексу України, у разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Частиною 2 ст.536 Цивільного кодексу України встановлено, що розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Згідно п.6.1 договору сторони дійшли згоди, що в разі прострочення покупцем оплати поставленого товару більше строку, обумовленого п.3.3 договору, покупець повинен оплатити вартість товару, а також відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України сплатити проценти за користування чужими грошовими коштами.

За приписом п.6.2 договору, проценти на суму, відповідну вартості неоплаченого товару, становлять 0,1% за кожен день від цієї суми, за весь час прострочення.

На підставі викладеного, позивачем нараховані проценти за користування чужими грошовими коштами в розмірі 471грн.14коп. за період прострочення з 02.02.2008р. по 28.02.2008р.

Розглянувши розрахунок позивача, враховуючи вимоги чинного законодавства та умови договору, суд вважає, що вимоги Приватного підприємства „Апія”, м.Харків в частині стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами в розмірі 471грн.14коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача в порядку, встановленому ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 536, 549, 610, 611, 625, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст.174, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 36, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

                                                         ВИРІШИВ:

Позов Приватного підприємства „Апія”, м.Харків до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „Донбіосфера”, м.Донецьк про стягнення заборгованості в розмірі 18 217грн.51коп., яка складається з суми основного боргу в розмірі 17449грн.49коп., пені в розмірі 258грн.16коп., 3% річних в розмірі 38грн.72коп. та процентів за користування чужими грошовими коштами в розмірі 471грн.14коп. – задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Донбіосфера” (за адресою: вул.50-річчя СРСР, 149, м.Донецьк, 83100, р/р 2600900001801 в Донецькій філії АБ „Експрес-Банк”, МФО 335838, код ЄДРПОУ 30101749) на користь Приватного підприємства „Апія” (за адресою: вул.Енгельська, 24, м.Харків, 61012, р/р26003026814332 в відділенні №2 ВАТ „Укрексімбанк” філія м.Харкова, МФО 351618, код ЄДРПОУ 25613488) суму основного боргу в розмірі 17 449грн.49коп., пеню в розмірі 258грн.16коп., 3% річних в розмірі 38грн.72коп. та проценти за користування чужими грошовими коштами в розмірі 471грн.14коп., а також витрати по сплаті державного мита в сумі 182грн.17коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118грн.00коп.

Видати наказ після набуття рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

У судовому засіданні 12.06.2008р. оголошено повний текст рішення.

               Суддя