Рішення

від 29.06.2011 по справі 56/110

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №  56/110

29.06.11

Господарський суд міста Києва, у складі судді Джарти В.В., при секретарі судового засідання Пархоменко Ю.Л., розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «СТВ - Чернігів»

До

Товариства з обмеженою відповідальністю «Віс - компані»

Про

Стягнення 53 435,58 грн.

Представники сторін:

Від позивача

ОСОБА_1 дов. № б/н від 10.06.2011 р.

Від відповідача

не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «СТВ - Чернігів»про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Віс - компані»заборгованості за договором поставки № 87 від 01.11.2004 р. на загальну суму 53 435,58 грн., у тому числі основного боргу у розмірі 49 388,35 грн., пеню у розмірі 0,04 % - 1 833,43 грн., втрат від інфляції у розмірі 1 837,08 грн. та 3% річних у розмірі 376,72 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не належним чином виконав свої зобов’язання за Договором поставки, оскільки не своєчасно та не в повному обсязі здійснив розрахунок за поставлені позивачем товари. Станом на момент звернення до суду з позовом, відповідач має заборгованість по Договору на загальну суму 53 435,58 грн., яку позивач просить стягнути з урахуванням пені, 3% річних та втрат від інфляції.

Відповідач відзив на позов не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином. Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на всі відомі адреси, в тому числі на юридичну адресу згідно відомостей єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше трьох днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні. Ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Ухвала суду про порушення провадження у справі отримана відповідачем про що свідчить поштове повідомлення повернуте відділенням поштового зв’язку з відміткою про вручення кореспонденції.

Відповідно до положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі. Клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у зв’язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 ГПК України.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва

В С Т А Н О В И В:

01.11.2004 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «СТВ - Чернігів»(надалі - позивач, постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Віс –Компані» (надалі - відповідач, покупець) укладено договір поставки № 87 (надалі - договір), відповідно до п. 1.1. якого постачальник поставляє, а покупець зобов’язується прийняти поставку та оплатити поставлений товар на умовах даного договору.

Постачальник поставляє товар покупцю на наступний робочий день з моменту отримання заявки від покупця. Датою поставки вважається дата отримання товару покупцем. Відвантаження та доставка товару виконується засобами постачальника (пункти 3.1. та 3.2. договору).

Відповідно до п. 2.1. договору ціна на товар встановлюється в гривнях України. В ціну входить вартість упаковки.

Пунктом 2.3. договору передбачено, що загальна сума даного договору складається з сум, вказаних у накладних на кожну партію товару. Накладні є невід’ємною частиною договору.

Згідно п. 4.1. договору платня за партію товару може здійснюватись по узгодженню сторін з відстрочкою платежу на 7 (сім) календарних днів від дати поставки.

У разі, коли по договору має місто відстрочка платежу, за згодою постачальника допускається платня за партії товару частками до закінчення відстрочки платежу (п. 4.2. договору).

На виконання умов договору позивачем поставлено, а відповідачем прийнято відповідно до видаткових накладних товар на загальну суму 68 517,28 грн.:

- відповідно до видаткової накладної № 5349369 від 22.10.2010 р. товар на загальну суму 30 684,05 грн.,

- відповідно до видаткової накладної № 5349735 від 22.10.2010 р. товар на загальну суму 444,24 грн.,

- відповідно до видаткової накладної № 5367556 від 06.11.2010 р. товар на загальну суму 3 001,07 грн.,

- відповідно до видаткової накладної № 5411673 від 11.12.2010 р. товар на загальну суму 1 536,98 грн.,

- відповідно до видаткової накладної № 5411672 від 11.12.2010 р. товар на загальну суму 3 291,65 грн.,

- відповідно до видаткової накладної № 5411674 від 11.12.2010 р. товар на загальну суму 2 670,04 грн.,

- відповідно до видаткової накладної № 5411873 від 11.12.2010 р. товар на загальну суму 8 414,71 грн.,

- відповідно до видаткової накладної № 5411829 від 11.12.2010 р. товар на загальну суму 1 874,17 грн.,

- відповідно до видаткової накладної № 5421167 від 18.12.2010 р. товар на загальну суму 1 674,43 грн.,

- відповідно до видаткової накладної № 5421168 від 18.12.2010 р. товар на загальну суму 2 257,46 грн.,

- відповідно до видаткової накладної № 5421166 від 18.12.2010 р. товар на загальну суму 1 203,51 грн.,

- відповідно до видаткової накладної № 5420803 від 18.12.2010 р. товар на загальну суму 9 487,37 грн.,

- відповідно до видаткової накладної № 5420948 від 18.12.2010 р. товар на загальну суму 1 977,60 грн.

Відповідно до виписки з рахунку позивача, відповідач частково розрахувався за поставлений товар, відповідно до пояснень позивача заборгованість відповідача перед позивачем складає 49 388,35 грн.

Відповідач свої зобов’язання за договором з оплати вартості товару в повному обсязі не виконав.

Таким чином, вимога про стягнення заборгованості за поставлений товар у розмірі 49 388,35 грн. за договором поставки № 87 від 01.11.2004 р. є такою, що підтверджується матеріалами справи.

Частина перша статті 193 Господарського кодексу України передбачає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Абз. 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України встановлює, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В ст. 692 Цивільного кодексу України зазначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно частини першої статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідач доказів оплати вартості товару на загальну суму 49 388,35 грн. не надав. Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов’язань судом встановлений та по суті не оспорений відповідачем.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

За таких обставин, та з урахуванням строку оплати передбаченого п. 4.1. договору, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України позовні вимоги про стягнення заборгованості у розмірі 49 388,35 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 0,04 %, що становить 1 833,43 грн., а також 1 837,08 грн. - інфляційних збитків та 3 % річних у розмірі 376,72 грн.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов‘язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України передбачено, що  штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Згідно ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов’язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов’язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

У відповідності до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 8.1. договору в разі несвоєчасної оплати товару покупець сплачує постачальнику суму боргу, а також суму пені у розмірі 0,04 % від вартості товарів чи простроченої суми грошей за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», положеннями якого встановлено, що за прострочку платежу, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін (ст. 1 Закону). Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

За таких обставин, враховуючи передбачений умовами договору розмір штрафних санкцій, який перевищує розмір встановлений законом, стягненню в примусовому порядку підлягає сума обмежена законодавством, в свою чергу умови договору зокрема в частині сплати штрафних санкцій у більшому розмірі є обов’язковими для сторін та можуть бути виконані в добровільному порядку.

Здійснивши розрахунок суми пені за подвійною обліковою ставкою НБУ за допомогою Інформаційно-аналітичної системи «Ліга-Закон»програми «Калькулятор»розмір пені дорівнює 1 943,30 грн., проте, як уже було зазначено, п. 8.1. договору встановлює, що в разі несвоєчасної оплати товару покупець сплачує постачальнику суму боргу, а також суму пені у розмірі 0,04 % від вартості товарів чи простроченої суми грошей за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України.

Перевіривши розрахунок пені наданий позивачем суд визнає його частково невірним, оскільки пеня повинна нараховуватись з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, коли зобов’язання мало бути виконано, що також узгоджується з нормою ст. 253 Цивільного кодексу України, згідно з якими перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені є обґрунтованими. Однак, такими, що підлягають задоволенню частково, виходячи з того, що за несвоєчасне виконання зобов’язання за договором з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума пені в розмірі 1 830,47 грн., розрахована судом з урахуванням періоду прострочення зазначеного позивачем за кожною накладною окремо, у розмірі 0,04 %.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3 % річних наданий позивачем суду визнає його арифметично невірним.

За підрахунком суду за допомогою Інформаційно-аналітичної системи «Ліга-Закон»програми «Калькулятор», розмір 3 % річних, що підлягає стягненню з відповідача становить 376,12 грн.

За підрахунком суду за допомогою Інформаційно-аналітичної системи «Ліга-Закон»програми «Калькулятор», розмір інфляційних втрат, що підлягає задоволенню складає 1 100,38 грн.

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Згідно із ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 47, 49, 78, ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -          

В И Р І Ш И В:  

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Віс –компані»(01011, м. Київ, вул. Рибальська, 2, ідентифікаційний код 31241468) з будь якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконавчого провадження на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СТВ - Чернігів»(14021, м. Чернігів, вул. Широка, 1-А, ідентифікаційний код 30449587) суму заборгованості у розмірі 49 388,35 (сорок дев’ять тисяч триста вісімдесят вісім) грн. 35 коп., пеню у розмірі 1 830,47 (одна тисяча вісімсот тридцять) грн. 47 коп., 3 % річних у розмірі 376,12 (триста сімдесят шість) грн. 12 коп., інфляційні втрати у розмірі 1 100,38 (одна тисяча сто) грн. 38 коп. витрати по сплаті державного мита у розмірі 526,96 (п’ятсот двадцять шість) грн. 96 коп. та 232,73 (двісті тридцять дві) грн. 73 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу

3.          В іншій частині позову відмовити.

4.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя

                              В.В. Джарти

Дата підписання повного тексту рішення