Рішення

від 28.07.2011 по справі 15/128/2011(6/30/201

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ



ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.07.11                                                                                 Справа № 15/128/2011(6/30/201

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-ремонтна будівельна фірма «ПРОМЕКС», м. Луганськ

до Закритого акціонерного товариства «Айдархлібпром», смт. Новоайдар Луганської області

про стягнення 5 673 грн. 55 коп.

Суддя господарського суду Луганської області

Пономаренко Є.Ю.

Представники сторін:

від позивача - ОСОБА_1., представник за довіреністю №б/н від 30.01.2011;

від відповідача - Соловцев С.В., голова правління, паспорт серії НОМЕР_1, виданий Новоайдарським РВ УМВС України в Луганській області 04.07.1997.

До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування  судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв’язку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 117 063 грн. 20 коп. за договором на ремонтно - будівельні роботи № 3/18 від 20.10.2010.

Дана справа розглядається судом за новим розглядом.

При первісному розгляді даної справи (№ 6/30/2011) рішенням господарського суду Луганської області від 28.02.2011 суддею Василенко Т.А. позов задоволено частково. Відповідно до рішення суду з ЗАТ «Айдархлібпром»на користь

ТОВ «ВРБФ «Промекс»стягнуто 111 389 грн. 65 коп. заборгованості. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Задовольняючи заявлені позовні вимоги в частині стягнення заборгованості, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не оплатив виконані роботи у встановлений договором строк, від підписання відповідних актів здачі-приймання виконаних робіт відмовився, мотиви такої відмови не навів, допустивши заборгованість у розмірі 117 063 грн. 20 коп. Відмовляючи у задоволенні заявлених вимог про стягнення заборгованості у розмірі 5 673 грн. 55 коп., суд першої інстанції зазначив, що право вимоги вказаної заборгованості у позивача не виникло, у зв'язку з направленням ним на адресу відповідача вимоги про сплату лише 111 389 грн. 65 коп.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 18.04.2011 рішення господарського суду Луганської області від 28.02.2011 скасовано та прийнято нове рішення про відмову у позові.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в позові, суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивачем виконані роботи неналежної якості, отже, відмова відповідача від підписання актів виконаних робіт є обґрунтованою, а підстави для стягнення заборгованості відсутні.

Постановою Вищого господарського суду України від 22.06.2011 у справі

№ 6/30/2011 рішення господарського суду Луганської області від 28.02.2011 щодо відмови у задоволенні позовної вимоги про стягнення 5 673 грн. 55 коп. та постанову Донецького апеляційного господарського суду від 18.04.2011 скасовано, справу в цій частині передано на новий розгляд до господарського суду Луганської області.

В нескасованій частині рішення набрало законної сили.

При цьому, в зазначеній постанові суду касаційної інстанції вказано, що невірне застосування судами вимог чинного законодавства призвело до неповного з‘ясування усіх обставин справи, необхідних для правильного вирішення даного спору, зокрема, з урахуванням вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України та п. 2.3. договору, а також, зважаючи на направлення позивачем 24.12.2010 на адресу відповідача акта за грудень 2010 року, суду необхідно встановити, чи настав строк оплати відповідачем заборгованості у розмірі  5 673 грн. 55 коп.

Враховуючи викладене, предметом розгляду даної справи за новим розглядом є позовні вимоги, за результатами розгляду яких ухвалено рішення, що скасовано судом касаційної інстанції, а саме в частині стягнення заборгованості у розмірі  

5 673 грн. 55 коп., у задоволенні яких судом першої інстанції при первісному розгляді справи було відмовлено (п. 3 резолютивної частини рішення).

Представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечив.

Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи, вислухавши представників учасників судового процесу, дослідивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.

Так, між товариством з обмеженою відповідальністю «ВРБФ Промекс», як підрядником, та закритим акціонерним товариством «Айдархлібпром», як замовником,  20.10.2010 було укладено договір на ремонтно - будівельні роботи

№ 3/18 (далі - договір).

Згідно предмету даного договору підрядник (позивач у справі) зобов’язується виконати ремонтно-будівельні роботи у спортивно-розважальному комплексі, а замовник (відповідач у справі) прийняти і оплатити виконані роботи (п. 1.1 договору).

За умовами п. 2.3 договору кінцевий розрахунок здійснюється протягом 3-х банківських днів після підписання сторонами двохстороннього акту приймання-передачі виконаних робіт за фактично виконаний обсяг.

Відповідно до положень п. 2.4 договору замовник сплачує підряднику виконані обсяги робіт згідно довідки про вартість виконаних робіт форми № КБ-3, складеної на підставі актів приймання виконаних робіт № КБ-2В.

На виконання умов договору № 3/18 від 20.10.2010 на користь відповідача було виконано відповідних робіт на загальну суму 202 063 грн. 20 коп.

Відповідачем здійснена оплата виконаних робіт на загальну суму

85 000 грн. 00 коп., у зв’язку з чим залишилась заборгованість в сумі

117 063 грн. 20 коп.

Позивачем на підтвердження проведених ним робіт складено акт приймання виконаних робіт за листопад 2010 року на суму 28 647 грн. 60 коп. та грудень 2010 року на суму 173 415 грн. 60 коп. Акт за листопад 2010 року підписаний відповідачем та повністю ним оплачений. Акт за грудень 2010 року відповідачем не підписаний, однак, вказаний акт був направлений відповідачу.   

Акт приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2010 року відповідачу було направлено 24.12.2010, при цьому, від підписання акта відповідач відмовився, мотивовану відмову від його підписання не надав.

Відповідач від підписання акта у встановленому порядку не відмовився, отже, виконані позивачем роботи у грудні 2010 року вважаються прийнятими.  

При цьому, відповідач здійснив часткову оплату виконаних робіт згідно акта за грудень 2010 року, чим визнав факт виконання позивачем робіт, передбачених договором.

Посилання відповідача на виявлені недоліки у виконаних роботах, як на підставу для звільнення відповідача від оплати таких робіт, є необгрунтованими.

Відповідач заяви про виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків не зробив, а отже, право посилання на недоліки у виконаній роботі втратив.

Також, вказані факти та висновки були наведені судом першої інстанції при первісному розгляді справи по суті. Крім того, суд касаційної інстанції в постанові від 22.06.2011 зазначив, що в цій частині господарський суд Луганської області дійшов правильних висновків.

В силу ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до приписів ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно із ч. 4 ст. 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

За ч. 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому  посилатися  на  ці  відступи  від  умов  договору  або недоліки у виконаній роботі.  

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно п.2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів,  необхідних  для належного  виконання нею зобов'язання,  враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до правил ст. 530 Цивільного кодексу якщо  у  зобов'язанні  встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

              Зобов'язання, строк   (термін)   виконання  якого  визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

              Якщо  строк  (термін)  виконання  боржником  обов'язку  не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від  дня  пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не  випливає із договору або актів цивільного законодавства.

          При цьому, за нормами ст. 251 Цивільного кодексу України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення, а терміном  - це певний  момент  у  часі,  з  настанням  якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Так, з урахуванням приписів п. 2.3. договору № 3/18, за яким кінцевий розрахунок за виконані роботи здійснюється протягом трьох днів після підписання сторонами двостороннього акта прийому-здачі ремонтних робіт за фактично виконаний обсяг робіт, та приймаючи до уваги, що  виконані позивачем роботи у грудні 2010 року вважаються прийнятими відповідно до вимог ч.4 ст. 882 Цивільного кодексу України, у позивача на час звернення з позовом у справі 6/30/2011 виникло право вимоги оплати виконаних ним робіт в сумі 117 063 грн. 20 коп., зокрема, і в сумі   5 673 грн. 55 коп.

Відповідно до ст. 43, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести певними засобами доказування ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем доводи позивача не спростовано, належних доказів виконання зобов’язань, на підставі яких заявлено позовні вимоги, не надано.

Таким чином, оцінивши доводи сторін та надані докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України на відповідача покладаються судові витрати у складі: 56 грн. 74 коп.  державного мита, а також 11 грн. 44 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У пункті 6.4 Розяснень Вищого арбітражного суду України № 02-5/78 від 04.03.1998  вказано, що у  випадках  скасування  рішення  господарського суду і передачі  справи  на  новий  розгляд  розподіл  судових  витрат зі справи,  у  тому  числі і сум державного мита за подання заяви про перегляд  рішення  в  апеляційному  або  у касаційному порядку,  здійснює господарський  суд,  який  приймає  рішення,  керуючись загальними правилами  розподілу  судових  витрат.

ТОВ «Айдархлібпром»при подачі апеляційної скарги сплачено державне мито в сумі 560 грн. 00 коп.

Позивач при подачі касаційної скарги сплатив державне мито в сумі

585 грн. 31 коп.

Так, з відповідача (ТОВ «Айдархлібпром») слід додатково стягнути на користь позивача державне мито в сумі 585 грн. 31 коп. (за подачу касаційної скарги) та покласти на нього витрати зі сплати державного мита за подачу апеляційної скарги в сумі 560 грн. 00 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-ремонтна будівельна фірма «ПРОМЕКС»до Закритого акціонерного товариства «Айдархлібпром»про стягнення 5 673 грн. 55 коп. задовольнити повністю.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Айдархібпром»,

смт. Новоайдар Луганської області, вул. Банківська, б. 29, ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 00377325, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-ремонтна будівельна фірма «ПРОМЕКС», м. Луганськ, вул. Ліньова, 83 «б», ідентифікаційний код за ЄДРПОУ 32900055: борг у сумі 5 673 грн. 55 коп., витрати зі сплати державного мита у сумі  56 грн. 74  коп. та 585 грн. 32 коп. за подачу касаційної скарги, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі  11 грн. 44 коп. Наказ видати позивачу.

В судовому засіданні  25.07.2011 було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення. Повне рішення складено 01.08.2011.

Суддя

Є.Ю. Пономаренко