Рішення

від 21.05.2008 по справі 12/104

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

12/104

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  12/104

21.05.08

За позовом                    Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «РЕМСТРОЙСЕРВІС»

До                              Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Альтіма»

Про                              стягнення 9 720 грн.

   Суддя Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивача          Сапранов О.О. –предст. (дов. б/н від 17.10.07 р.)

Від відповідача          не з'явився

Обставини справи:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Альтіма»про стягнення основного боргу у розмірі 9 720 грн., який виник внаслідок невиконання відповідачем умов договору поставки товару № 12-11 від 12.11.07 р.

Ухвалою суду від 25.04.08 р. за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 12/104 та призначено розгляд справи на 21.05.08 р.

Відповідач письмовий відзив на позов не надав, представника в судове засідання 21.05.08 р. не направив.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні Господарського суду міста Києва, про час і місце його проведення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 із змінами “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Про поважні причини неявки в судове засідання відповідача чи повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

12.11.07 р. між сторонами укладено договір поставки товару № 12-11 (далі - Договір).

Відповідно до розділу 1 договору позивач зобов'язувався поставити товар, а відповідач прийняти і оплатити товар, а саме паркетну дошку Baltik Wood дуб элеганс (2200x182x14 мм) за ціною 270 грн. в т.ч. ПДВ за 1 кв.м.

Згідно п. 5.1 розділу 5 Договору поставка товару здійснюється за місцезнаходженням постачальника.

Відповідно до п. 7.1 розділу 7 Договору відповідач зобов'язаний здійснити оплату за поставлений товар протягом трьох календарних днів після одержання товару.

19.11.07 р. позивачем було здійснено відвантаження товару у кількості 36 кв.м. на загальну суму 9 720 грн., що підтверджується видатковою накладною від 19.11.07 р. № 20, а отже оплата за товар повинна бути здійснена в строк до 22.11.07 р.

Проте розрахунок за договором відповідач не провів.

26.11.07 р. позивач на адресу відповідача направив претензію, в якій просив відповідача провести розрахунок.

У відповіді на претензію вих.. № 03-07 від 03.12.07 р. відповідач наявність боргу у розмірі 9 720 грн. не заперечив та просив відстрочити погашення заборгованості до кінця грудня 2007 р. в зв'язку із тяжким фінансовим становищем.

Станом на день розгляду спору заборгованість відповідача становить 9 720 грн. не погашена, що підтверджується актом звірки між сторонами станом на 20.05.08 р., який підписаний керівниками сторін.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення з огляду на таке.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного Кодексу України, виникли цивільні права та обов'язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати всій обов'язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

У відповідності ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 Цивільного кодексу України).

Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов'язань судом встановлено.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 9 720 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати: державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

За таких обставин, керуючись ст.ст. 11, 526, 527, 610, 612 ЦК України, ст. ст. 173, 193 ГК України, ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Альтіма»(04075, м. Київ, вул. Гамарника, 56, Код 33783371, р/р 26000002209001 в АТ «Індекс Банк», МФО 300614, а у випадку відсутності коштів –з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія «РЕМСТРОЙСЕРВІС»(01021, м. Київ, вул.. М. Грушевського, 28/2, код 34880921, р/р 2600200100011 в Київській філії ТОВ "Унікомбанк», МФО 394675) 9 720 (дев'ять тисяч сімсот двадцять) грн. основного боргу, 102 (сто дві) грн. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4.          Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.

Суддя                                                                                                    Л.В.Прокопенко