Ухвала

від 29.07.2011 по справі 32/17-2726-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

32/17-2726-2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

                                                                                                    У Х В А Л А

про припинення провадження у справі

"29" липня 2011 р.                                                                     Справа  № 32/17-2726-2011

За заявою боржника Приватного підприємства „Глобал Карго Сервіс” (65059, м.Одеса, вул. Малиновського, 31, кв. 29; код ЄДРПОУ 34675258) про визнання банкрутом

          Суддя                                                   Грабован Л.І.

Представники сторін:

від заявника(боржника): не з'явився ;

СУТЬ СПОРУ: про визнання банкрутом

Голова ліквідаційної комісії Приватного підприємства „Глобал Карго Сервіс” звернувся до господарського суду Одеської області із заявою про визнання боржника банкрутом у порядку ст. 51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” у зв'язку з виявленням недостатності майна для погашення кредиторської заборгованості у сумі 339 440,00 грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.07.2011р. порушено провадження у справі №32/17-2726-2011 про визнання банкрутом Приватного підприємства „Глобал Карго Сервіс”.

Ухвалу суду від 11.07.2011р. про порушення провадження у справі про банкрутство була надіслана судом на юридичну адресу боржника. Таким чином боржник вважається належним чином повідомленими про дату і місце судового засідання, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб –учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, про що зазначено у роз'ясненнях, викладених у п. 32 Інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-08/530 від 10 грудня 2009р.

Однак, заявник у засідання суду не з`явився, витребуваних судом документів не надав, у зв'язку з чим справу розглянуто за наявними в ній матеріалами у відповідності зі ст.75 Господарського процесуального кодексу України.  

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, суд встановив наступне:

Відповідно до ч. 2 ст. 41 ГПК України, провадження у справах про банкрутство здійснюється у порядку, передбаченому цим кодексом з врахуванням вимог Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Згідно ч.1 ст. 5 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 6 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, яка регулює загальні, основні підстави для порушення справи про банкрутство, справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора ( кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Стаття 51 „Особливості застосування процедури банкрутства до боржника, що ліквідується власником” Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” передбачає вказані „інші випадки” та особливості  порушення справи про банкрутство, про які ідеться в ч. 3 ст. 6 Закону.

Відповідно до ст. 51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або  визнання його банкрутом”, якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов'язані звернутись до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи. За результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора.

З метою відтворення реального фінансово-економічного стану товариства (співвідношення його активу та пасиву), який господарському суду необхідний для дослідження та оцінки при розгляді питання щодо наявності або відсутності підстав для порушення провадження у справі про банкрутство у порядку ст. 51 “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та підстав визнання товариства банкрутом під час подальшого розгляду справи, заявник зобов'язаний вжити заходи, передбачені положеннями Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, Цивільного та Господарського кодексів України та регулюють етапи проведення досудової процедури ліквідації товариства у загальному порядку.

Так, комісією з припинення юридичної особи, призначеною у зв'язку з прийняттям товариством рішення про ліквідацію, повинні бути проведені слідуючі заходи:

-          опублікування в друкованих засобах масової інформації в порядку ст. 105 Цивільного кодексу України повідомлення про припинення товариства з метою виявлення його кредиторів;

-          повідомлення органу державної податкової служби про ліквідацію підприємства з метою проведення податковим органом позапланової перевірки товариства, передбаченої податковим законодавством;

-          отримання заяв кредиторів та прийняття рішення щодо їх обґрунтованості (необґрунтованості);

-          оцінка вартості наявного у товариства рухомого та нерухомого майна, а також інших майнових активів,  в порядку ст.60 Господарського кодексу України;

-          складання проміжного ліквідаційного балансу відповідно до ч. 1 ст. 111 Цивільного кодексу України після закінчення строку для пред'явлення вимог  кредиторами, який повинен містити відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог, а також про результати їх розгляду;

-          проведення аналізу виявлених активів та пасивів товариства, з якого вбачається неможливість задоволення виявлених вимог кредиторів через недостатність вартості майна товариства та прийняття у зв'язку з вказаними обставинами рішення щодо звернення до господарського суду із заявою про порушення провадження у справі про банкрутство.

Ухвалою суду від 11.07.2011р. про порушення провадження у справі про банкрутство суд зобов'язував заявника надати відповідні докази в обґрунтування подання заяви про порушення справи про банкрутство у порядку ст. 51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, а саме: докази повідомлення ДПІ про припинення підприємства; докази звернення кредиторів до ліквідаційної комісії; баланс підприємства за 2010 рік; Витяг з ЄДР про склад засновників підприємства та внесення запису про прийняття рішення засновниками щодо припинення підприємства; відомості щодо наявності або відсутності у боржника грошових коштів.

Однак, заявник жодних витребуваних судом документів не надав.

Відповідно до абз. 4 ст. 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” суб'єкт господарської діяльності може бути визнаний банкрутом тільки в разі встановлення господарським судом його неспроможності  відновити свою платоспроможність та задовольнити визнані судом вимоги кредиторів не інакше як через застосування ліквідаційної процедури.

При досліджені наявних у матеріалах справи документів, суд встановив, що Приватне підприємство „Глобал Карго Сервіс” безпідставно звернулось до господарського суду Одеської області із заявою про визнання його банкрутом у порядку ст. 51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” у зв'язку з наступним. Як зазначалось вище, підставою для прийняття обґрунтованого рішення ліквідаційною комісією товариства про звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство у порядку ст. 51 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” є проведення аналізу виявлених під час добровільної досудової ліквідації пасиву боржника, тобто заяв кредиторів, та його активу а результатами проведеної інвентаризації майна товариства, складення проміжного ліквідаційного балансу, що затверджується головою ліквідаційної комісії, та  наявність підстав за результатами проведених дій вважати, що активу боржника недостатньо для задоволення його пасиву.

Однак, заявником не надано суду доказів звернення кредиторів до ліквідаційної комісії з грошовими вимогами; доказів проведення інвентаризації майна боржника; доказів складення належного проміжного ліквідаційного балансу, оскільки доданий до заяви проміжний ліквідаційний баланс датовано 06.06.2010р., тобто до прийняття рішення про ліквідацію товариства; рішення про затвердження такого балансу. Крім того, заявником не надано доказів повідомлення податкового органу про прийняття рішення по ліквідацію товариства та доказів внесення запису про прийняття цього рішення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідно до ч.36 Постанови Пленуму Верховного Суду України №15 від 18 грудня 2009 року „Про судову практику в справах про банкрутство” у разі коли, законом не врегульовано подальший перебіг провадження у справі у випадках, коли у встановленому законодавством порядку виявлено безпідставність вимог кредитора (кредиторів), за заявою якого (яких) було порушено справу про банкрутство боржника, або коли порушено провадження у справі про банкрутство підприємств, стосовно яких діє законодавча заборона порушувати справи про банкрутство, судам слід припиняти провадження у справі про банкрутство на підставі п. 7 ч. 1 ст. 40 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 11 ч.1 ст. 80 ГПК України (за відсутністю предмету спору). Вказана позиція викладена, зокрема у постанові Вищого господарського суду України від 30.03.32010р. по справі №Б-13/200.

Враховуючи викладене, господарський суд припиняє провадження по справі №32/17-2726-2011 на підставі п. 7 ч. 1 ст. 40  Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та п.11 ч.1 ст. 80 ГПК України.

Керуючись п. 7 ч. 1 ст. 40  Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, п.11 ч.1 ст. 80,  ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд –

                                                                У Х В А Л И В:

1.Припинити провадження у справі №32/17-2726-2011 про визнання банкрутом Приватного підприємства „Глобал Карго Сервіс” (65059, м.Одеса, вул. Малиновського, 31, кв. 29; код ЄДРПОУ 34675258).

2.Припинити дію мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного ухвалою суду від 11.07.2011р.

Копію ухвали надіслати: заявнику (боржнику), державному реєстратору Виконавчого комітету Одеської міської ради, Перший ВДВС у Малиновському районі м. Одеси.

Суддя                                                                                 Грабован Л.І.