Постанова

від 23.05.2008 по справі 52/44-08     

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

52/44-08     

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«21»травня 2008 р.                                                           Справа № 52/44-08

Колегія Харківського апеляційного господарського суду у складі:

     Головуючий суддя Істоміна О.А.,

суддя –доповідач Пуль О.А.,

                  суддя       Шутенко І.А.    

при секретарі Пархоменко О.В.

за участю представників сторін:

позивача-  предст. Балабай С.С. ( дов. Від 09.02.2008 р.)

боржника –предст. Чайчук О.О. ( дов. № 22 від 12.02.2008 р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду у м. Харкові апеляційну скаргу ( вх.957 Х/2) Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області на рішення господарського суду Харківської області від 01.04.2008 р. по справі № 52/44-08  

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірма «Інстрок ЛТД», м. Харків

до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, м.Харків, код 3148337

про зобов*язання внесення змін до договору оренди

встановила:

Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою про зобов'язання відповідача внести зміни до договору оренди №440 від 16.05.2003 року шляхом підписання додаткової угоди №3 до нього, виклавши п.10.1. в наступній редакції: "Цей договір укладено строком на 3 (три) роки і він діє до 16 травня 2009 року включно". Вимоги заявленого позову обґрунтував приписами Указу Президента України „Про лібералізацію підприємницької діяльності та державну підтримку підприємства" за №779 від 12.05.2005 року та пунктами 1,2 наказу Фонду держмайна України №1821 від 29.06.2005 року.

Рішенням господарського суду Харківської області від 01.04.2008 р. (суддя Білоусова Я.О.) позов задоволено повністю. Зобов'язано Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області  внести зміни до договору оренди №440 від 16.05.2003 року шляхом підписання додаткової угоди №3 до нього, виклавши п.10.1. в наступній редакції: "Цей договір укладено строком на 3 (три) роки і він діє до 16 травня 2009 року включно". Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області  на користь Товариства з обмеженою відповідальністю фірма „Інстрок ЛТД"  85грн.  державного  мита та   118  грн.   витрат  на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач, не погоджуючись з рішенням господарського суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 01.04.2008 р. та прийняти нове , яким в позові відмовити повністю, вважаючи його незаконним та необґрунтованим з наступних підстав.

      На думку апелянта, господарський суд невірно виніс оскаржуване рішення про задоволення позовних вимог ТОВ фірми «Інсток ЛТД»з посиланням на Указ Президента України від 12.05.2005 року № 779/2005 «Про лібералізацію підприємницької діяльності та державну підтримку підприємницької діяльності», на положення статті 106 Конституції України  та на наказ Фонду Державного майна України № 1821 від 29.06.2005 р., оскільки  вищевказаний Указ Президента  та наказ Фонду носять необов*язковий характер, а лише рекомендований. Посилання суду на статтю 651 Цивільного кодексу України та на статтю 188 Господарського кодексу України також є, на думку апелянта, неправомірним, оскільки судом не взято до уваги  пункт 10.6  Договору  оренди № 440 від 16.05.2003 року, яким передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього Договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, Договір підлягає продовженню на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором, з урахуванням змін у законодавстві на дату продовження цього Договору. Отже, апелянт вважає, що орендар ( позивач у справі) повинен був звернутися на адресу регіонального відділення до 16.06.2007 року з заявою про зміну Договору, але така заява на адресу відділення не надходила. Крім того, позивач звернувся до регіонального відділення лише через 2 роки після набрання чинності  Указу Президента  та наказу Фонду. В наступний час, регіональним відділенням розпочато роботу з підготовки до приватизації цілісного майнового комплексу Бази відпочинку «Росінка». У разі приватизації цілісного майнового комплексу Бази відпочинку «Росінка»буде змінено власника, таким чином змінювати термін дії договору оренди № 440 відповідач вважає недоцільним.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Між товариством з обмеженою відповідальність фірмою «Інстрок ЛТД»та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області 16.05.2003 року було укладено договір оренди № 440 державного майна цілісного майнового комплексу бази відпочинку «Росінка»- структурного підрозділу ВАТ «Харківський електротехнічний завод «Укрелектромаш»( а.с. 29-34).

Пунктом 10.1 вказаного Договору передбачено, що цей договір укладено строком на 1(один) рік, що діє з 16.05.2003 р. до 16.05.2004 р.

Пунктом 10.3.  Договору передбачено, що зміни і доповнення або розірвання цього ж договору допускаються за взаємною згодою сторін. Зміни та доповнення, що пропонуються внести розглядаються протягом одного місяця з дати їх подання до розгляду іншій стороні.

Пунктом 10.6 Договору передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього Договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, Договір підлягає продовженню на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором, з урахуванням змін у законодавстві на дату продовження цього Договору.

На підставі положень пункту 10.6 Договору строк його дії продовжувався з 16.-05.2004 р. по 16.05.2005 р., з 16.05.2005 р. по 16.05.2006 р., з 16.05.2006 р. по 16.05.2007 р. та з 16.05.2007 р. по 16.05.2008 р. і діє на цей час до 16.05.2009 р., оскільки пропозицію щодо припинення дії договору сторони протягом місяця до 16.06.2008 року не заявляли. Проти цього не заперечували під час апеляційного провадження ані позивач, ані відповідач.

Відповідно до положень статті 106 Конституції України Президент України на основі та на виконання Конституції і законів України видає укази і розпорядження, які є обов*язковими до виконання на території України.

Пунктом 2 Указу Президента України від 12.05.2005 р. № 779/2005  «Про лібералізацію підприємницької діяльності та державну підтримку підприємництва»зобов*язано Кабінет Міністрів України  до 01.09.2005 рок вжити в установленому порядку заходів щодо запровадження мінімального терміну дії договорів оренди державного майна не менше трьох років, за умови, якщо орендар не пропонує менший термін.

На забезпечення виконання вимог вказаної статті Указу Президента наказом Фонду державного майна України № 1821 від 29.06.2005 р. запроваджено мінімальний термін дії договорів оренди державного майна не менше трьох років, за умови, якщо орендар не пропонує менший термін. При цьому мають виконуватися вимоги законодавства про оренду, Цивільного ( 435-15) та Господарського кодексів (436-15).

 Відповідно до пункту 2 наведеного наказу Департаменту з питань управління державним майном та орендних відносин Фонду державного майна України, його регіональним відділенням та Фонду майна Автономної Республіки Крим визначено керуватись цим наказом при визначенні умов договорів оренди з суб*єктами підприємницької діяльності.

Як встановлено судом першої інстанції так і під час апеляційного провадження, 27.09.2007 року позивач звернувся до відповідача з листом –пропозицією № 53 про підписання додаткової угоди № 3, виклавши п.10.1. в наступній редакції: «Цей договір укладено строком на 3 (три) роки і він діє до 16 травня 2009 року включно»з посиланням на Указ Президента України «Про лібералізацію підприємницької діяльності та державну підтримку підприємництва»за № 779/2005 від 12.05.2005 року та наказ Фонду держмайна України № 1821 від 29.06.2005 р., додавши до листа підписаний ним текст угоди наведеного змісту ( а.с. 37).

Листом № 06-11638 від 15 листопада 2007 року відповідач відмовив позивачу в пролонгації договору оренди № 440 від 16.05.2003 року в зв*язку з початком робіт з підготовки до приватизації цілісного майнового комплексу бази відпочинку «Росінка»за зверненням потенційного покупця( а.с.39).

Частиною 4 Прикінцевих   Господарського      кодексу  України встановлено, що до господарських   відносин,   що   виникли до набрання чинності відповідними   положеннями   Господарського   кодексу   України,   положення   цього Кодексу застосовуються    щодо   тих  прав  і  обов'язків,  які продовжують існувати або виникли після набрання чинності цими положеннями.

Частинами 1,2 статті 651 Цивільного кодексу України визначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у раз істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до статті 188 Господарського кодексу України, зміна та    розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Тобто, дії позивача по внесенню пропозиції щодо внесення змін до договору, протягом строку дії договору, не суперечать ані цивільному законодавству, ані договору між позивачем та відповідачем від 16.03.2003 р.

Щодо твердження апелянта про те, що  регіональним відділенням розпочато роботу з підготовки до приватизації цілісного майнового комплексу Бази відпочинку „Росинка", то такі твердження спростовуються діючим законодавством, а саме, відповідно до положень частини 6 статті 7 Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств" (малу приватизацію) дія норм Господарського кодексу України ( 436-15 ) стосовно об'єкту припиняється з прийняттям рішення про включення об'єкта до одного з переліків, зазначених у частині першій цієї статті. Відповідно до частини 1 статті 7 наведеного Закону, переліки об'єктів які перебувають у державній власності затверджує за поданням органів приватизації - Фонд державного майна України.

Надані відповідачем в обґрунтування заявлених заперечень документи свідчать про попередню підготовку об'єкту до приватизації, відповідачем не надано доказів які б свідчили про прийняття рішення про включення об'єкта до одного з переліків зазначених у частині першій статті 7 Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств" (малу приватизацію) на момент направлення позивачу листа - відмови (лист №06-11638) та на момент прийняття рішення, та затвердження цього переліку у встановленому законом порядку.

Зважаючи на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що в порушення прав позивача відповідачем безпідставно не прийняті до уваги приписи Указу Президента України „Про лібералізацію підприємницької діяльності та державну підтримку підприємства" за №779 від 12.05.2005 року та наказу Фонду держмайна України №1821 від 29.06.2005 року, якими встановлений мінімальний термін дії договорів оренди державного майна не менше ніж три роки, а також статті 106 Конституції України відповідно до якої укази Президента є обов'язковими для виконання на всій території України.

За таких обставин, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про те, що рішення господарського суду Харківської області від 01.04.2008 р. про зобов*язання відповідача внести зміни до договору оренди № 440 від 16.05.2003 р. шляхом підписання додаткової угоди № 3 до нього, виклавши пункт 10.1 в такі редакції :»Цей договір укладено строком на 3 (три) роки і він діє до 16.05.2009 року включно», по справі №52/44-08 прийнято у відповідності з матеріалами справи, фактичними обставинами та чинним законодавством.

Заперечення, викладені в апеляційній скарз,і є необґрунтованими і не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення суду.

        На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 99, п.1 ч.1 ст.103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України,-

                                                    постановила:

        Апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області  залишити без задоволення.

       Рішення господарського суду Харківської області від 01.04.2008 року по справі №52/44-08 залишити без змін.

       Повний текст постанови підписано 23 травня 2008 року.

         Головуючий суддя                                                                    Істоміна О. А.  

                                 Судді                                                                    Пуль О.А.  

                                                                                                               Шутенко І.А.