Рішення

від 02.08.2011 по справі 5/96/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ



ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.08.11                                                                                 Справа № 5/96/2011

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Востокметалінвест”, м. Луганськ

до Державного підприємства “Луганський авіаційний ремонтний завод”, м. Луганськ

про  стягнення 374505,77 грн.

Суддя Васильченко Т.В.

в присутності представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1., довіреність б/н від 01.07.2011;

від відповідача - ОСОБА_2., довіреність б/н від 10.01.2011.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю “Востокметалінвест»звернулось до господарського суду Луганської області з позовом про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за поставлений товар у розмірі 367 883 грн. 87 коп. та пені у розмірі 6 621 грн. 90 коп.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач у відзиві на позовну заяву просить відмовити в позові,  посилаючись на те, що правочин, який вчинений між сторонами у даній справі є недійсним.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, оцінивши подані докази в їх сукупності  та оглянувши у судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, суд

в с т а н о в и в:

11 січня 2010 року між сторонами у справі укладено договір №8/18, за умовами п. 1.1 якого продавець (позивач) зобов’язався на умовах цього договору передати у власність покупця запасні частини для ремонту авіатехніки, згідно специфікаціям (Додаткам до діючого договору) а покупець (відповідач) зобов’язався прийняти та оплатити товар на умовах даного договору.

Додатком до договору (специфікація) сторони визначили номенклатуру товару, його якість, кількість та ціну.

Відповідно до п. п. 3.1, 3.4, 3.5 договору розрахунки за даним договором здійснюються шляхом 100% передплати на підставі рахунку продавця або за погодженням сторін можлива відстрочка платежу в строк до 15 днів з моменту поставки товару.

На виконання умов даного договору позивачем поставлено відповідачу товар на загальну суму 367 883 грн. 87 коп., про що свідчить наявна в матеріалах справи видаткова накладна від 11.03.11 №РН-110301 на суму 367883 грн. 87 коп. та довіреність на отримання матеріальних цінностей від 11.03.2011 №298, які оформлені у відповідності до вимог чинного законодавства.

Позаяк, відповідачем оплата поставленої продукції у встановлений договором строк, виходячи з наданої відстрочки, здійснена не була, внаслідок чого виникла заборгованість за поставлений товар в сумі 367883 грн. 87 коп.

Станом на 28.07.2011 року  сторонами у справі складено акт звірки взаємних розрахунків, який підписаний сторонами без заперечень, згідно якого заборгованість відповідача перед позивачем по оплаті за поставлений товар  складає 367883 грн. 87 коп., яку і просить стягнути позивач.

Відповідно до ст.ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов’язковим для виконання сторонами.

Зобов`язання в силу вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України  має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

За приписами п. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, п. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів,  необхідних  для належного  виконання нею зобов'язання,  враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Порушенням зобов’язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

За таких обставин, враховуючи, що факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині своєчасної та повної оплати отриманого товару, підтверджений матеріалами справи і не спростований відповідачем, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення боргу за поставлений товар в сумі 367883 грн. 87 коп., тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов’язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки. Приписами ст. 230 ГК України також встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання, він зобов’язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

Відповідно до статті 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.   

Приписами пункту 8.2.1 договору сторони визначили, що у разі несвоєчасного перерахування покупцем грошових коштів продавця, покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є  неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відтак, оскільки відповідач допустив прострочення розрахунків з позивачем за поставлений товар йому, на підставі наведених вище норм чинного законодавства та п. 8.2.1 договору, нараховано за період з 29.03.2010 (виходячи з наданої відстрочки) по 12.04.2011 та заявлено до стягнення пеню в сумі 6 621 грн.90 коп..

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку про його обґрунтованість, вірність та відповідність фактичним обставинам справи і нормам чинного законодавства, тому вимоги позивача в цій частині також підлягають задоволенню.

Доводи відповідача, які викладені  у відзиві на позовну заяву суд не приймає до уваги, оскільки відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України діє презумпція правомірності правочину, тобто правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Відповідачем не подано суду доказів визнання договору №8/18 від 11.01.2010р. недійсним в судовому порядку.

Згідно ст. 43  Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Зокрема, в силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги або свідчили про відсутній у відповідача обов‘язку оплатити товар.

З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про   задоволення заявлених позовних вимог в повному обсязі, з покладенням на відповідача судових витрат в порядку вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

На підставі викладеного, керуючись  ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

                                               в и р і ш и в :

1.   Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства “Луганський авіаційний ремонтний завод”, м. Луганськ, кв. Гостра Могила, 180, ідентифікаційний код 08215600 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Востокметалінвест”, м. Луганськ, кв. Зарічний, буд. 8, кв.138 ідентифікаційний код 34525210, заборгованість в  сумі 367 883 грн. 87 коп. та за прострочення оплати товару пеню в сумі 6 621 грн. 90 коп., а також  витрати зі сплати державного мита в сумі 3745 грн. 06 коп. та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу, видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.          

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано - 05.08.2011.

Суддя                                                                                              Т.В. Васильченко