32/42-08-1745
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа
За позовом: ТОВ “Будмакс”, м. Київ
до відповідача: ТОВ „Компанія „Арді”, м. Одеса
про зобов'язання ТОВ „Арді” звільнити (шляхом виселення) приміщення та територію за адресою: м. Одеса, Ленінградське шосе, 2, які належать на праві вланості ТОВ „Будмакс”
про зобов'язання ТОВ „Арді” не чинити перешкоди ТОВ „Будмакс” у здійсненні права власності на приміщення та територію за адресою: м. Одеса, Ленінградське шосе,2.
Суддя Грабован Л.І.
Представники сторін
Від позивача: Халабузарь В.В. за довіреністю №43 від 4.03.2008р., Вєтух Є.О. за довіреністю №41 від 3.03.2008р.
Від відповідача: директор Захарченко А.Д.
У засіданні суду оголошувались перерви 16.05.2008р. до 15.00 та 26.05.2008р. до 16.30. у відповідності до ст.. 77 ГПК України.
Суть спору: Позивач звернувся до суду із позовом до відповідача про про зобов'язання ТОВ „Арді” звільнити приміщення прохідної а також територію за адресою: м. Одеса, Ленінградське шосе, 2; про зобов'язання ТОВ „Арді” не чинити перешкоди ТОВ „Будмакс” у здійсненні права власності на приміщення прохідної а також територію за адресою: м. Одеса, Ленінградське шосе,2.
26.05.2008р. позивач уточнив позовні вимоги та просить зобов'язати ТОВ „Арді” звільнити (шляхом виселення) приміщення та територію за адресою: м. Одеса, Ленінградське шосе, 2, які належать на праві вланості ТОВ „Будмакс”; зобов'язати ТОВ „Арді” не чинити перешкоди ТОВ „Будмакс” у здійсненні права власності на приміщення та територію за адресою: м. Одеса, Ленінградське шосе,2. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 2.11.2007р. між ним та ВАТ „Лазтранссервіс” було укладено договір, згідно якого позивач набув права власності на нерухоме майно –будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: м. Одеса, Ленінградське шосе,2. Після укладання договору ТОВ „Будмакс” дізналось про те, що на території купленого ним об'єкту без достатніх підстав знаходяться складські приміщення та торгові контейнери, які належать ТОВ „Компанія ”Арді” та використовуються відповідачем як ринок будівельних матеріалів під назвою „Лісний базар”. Крім того, відповідач займає приміщення прохідної, яка відповідно до договору є власністю ТОВ „Будмакс”. Відповідач мотивував своє знаходження на території об'єкта укладеними між ТОВ „Компанія „Арді” та ВАТ „Лазтранссервіс” договором оренди ринку будівельних матеріалів „Лісний базар” від 3.01.2003р. та договором довгострокової оренди будівлі, що підлягає реконструкції від 4.01.2003р., тоді як рішенням господарського суду Одеської області від 26.12.2007р. встановлено, що такого об'єкту, як ринок „Лісний базар” взагалі не існує, доказів на його улаштування, будівництво, створення відповідно до узгодження, затвердження відповідними державними установами його проектної документації, відведення земельної ділянки на його улаштування у ТОВ „Компанія „Арді” не має.
Відповідач у відзиві на позов проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що як зазначається в договорі купівлі-продажу від 2.11.2007р., укладеному між ВАТ „Лазтранссервіс” та позивачем ТОВ „Будмакс”, земельна ділянка площею 5,0404га (50 404 кв.м.) надана ВАТ „Лазтранссервіс” (продавцю за договором) на праві постійного користування, що підтверджується державним актом, та вказується, що площа земельної ділянки зменшена за рахунок поділу нерухомого майна в натурі та припинення спільної часткової власності та складає 46 243 кв.м. (4,6243га). Тобто, виходячи з викладеного в договорі купівлі-продажу позивач набув ймовірні права лише на частину території, яка перебувала на праві постійного користування у продавця, а статус значної частини території площею 4161 кв.м. (50 404 кв.м. –46243 кв.м. = 4164кв.м.) взагалі не визначений в договорі від 2.11.2007р. Крім того, відповідач зазначає, що вказуючи на нібито порушені права позивач нічим не підтверджує свої майнові права на земельну ділянку, посилаючись лише на договір купівлі-продажу нерухомого майна – будівель та споруд, що розташовані за адресою Ленінградське шосе,2 у м. Одеса, однак не представляє до суду ніяких документів, які б мали відношення саме до земельної ділянки чи то державний акт про право власності, або державний акт про право постійного користування земельною ділянкою. Відповідач вказує, що виходячи з наведеного виникає питання чи може ТОВ „Будмакс” взагалі звертатись до суду з позовом про звільнення території. У відзиві відповідач зазначає, що в обґрунтування своїх вимог позивач посилається на рішення суду по справ №25/209-07-5405, однак цим рішенням суду встановлено, що на території, яка нібито належить відповідачу, ринку „Лісний базар” взагалі не існує, на що вказував сам позивач прислуханні вказаної справи, тому стає не зрозумілим від чого повинна бути звільнена територія відповідача. Відповідач зазначає, що на території, яка нібито належить позивачу, розташовано та постійно діє ПП „Керамік”, яке напевно володіє частиною території за адресою –м. Одеса, вул. Ленінградське шосе,2. У відзиві також вказано, що в приміщенні, яке визначено в договорі купівлі-продажу від 2.11.2007р. як прохідна літ. –В знаходиться нерухоме майно відповідача, яке віднесене на баланс ТОВ „Компанія „Арді” та складає 76,9% від вартості всього приміщення, це підтверджується листом від генерального директора ВАТ „Лазтранссервіс” №01/234 від 3.06.2003р., об'єктивним кошторисом від 27.07.2000р., зведеною відомістю від 23.07.1998р. Відповідач зауважує, що рішенням господарського суду Одеської області від 18.04.2006р. по справі №1/48-06-1534 зобов'язано ВАТ „Лазтранссервіс” продовжити дію укладеного з Компанією „Арді” договору оренди ринку будівельних матеріалів „Лєсной базар” на території ВАТ „Лазтранссервіс”, Ленінградське шосе,2, з доповненнями і змінами (нова редакція) від 3.01.2003р. до 2011р. На виконання вказаного рішення господарським судом Одеської області був виданий судовий наказ, який був переданий відповідачем на виконання до державної виконавчої служби Суворовського району м. Одеси, на даний час він знаходиться на стадії виконання. Вказане рішення суду ніхто не оскаржував, скасовано воно не було. Крім того, відповідач повідомляє, суд про те, що в Одеському апеляційному господарському суді розглядається апеляційна скарга акціонера ВАТ „Лазтранссервіс” Захарченко А.Д, на рішення господарського суду Одеської області у справі №11/12-08-145 про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна від 2.11.2007р., укладеного між ВАТ „Лазтранссервіс” та ТОВ „Будмакс” недійсним, судове засідання призначено на 27.05.2008р.
У відзиві на позов відповідач виклав клопотання про залучення до участі у справі представників ВАТ „Лазтранссервіс” та представників ПП „Керамік” для надання пояснень з обставин справи та прояснення ситуації, яка склалась.
Відповідачем надано клопотання про витребування у позивача технічного паспорту від 24.09.2007р. на куплений ним об'єкт нерухомості за договором купівлі-продажу від 2.11.2007р., переданий ним від ВАТ „Лазтрансервіс” згідно п.1.3 договору купівлі-продажу.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, оцінивши докази у їх сукупності, суд встановив:
Відповідно до договору купівлі-продажу нерухомого майна від 02.11.2007р., укладеному між Відкритим акціонерним товариством „Лазтранссервіс” (продавець), та Товариством з обмеженою відповідальністю „Будмакс” (покупець), продавець продав, а покупець купив (прийняв у власність) нерухоме майно - нежитлові будівлі та споруди, що знаходяться за адресою: Одеська область, м. Одеса, Ленінградське шосе, 2, та в цілому складаються з: трансформаторна підстанція –літ. „А”, прохідна –літ. „В”, виробничий корпус № 1 –літ. „Г”, виробничий корпус № 2 –літ. „Д”, адміністративний корпус –літ. „Е”, підсобне приміщення –літ. „З”, ремонтний бокс –літ. „И”, майстерня –літ. „К”, літ. „Л”, складські приміщення –літ. „М”, літ. „Н”, магазин –літ. „О”, водонапірний вузол –літ. „П”, навіс –літ. „Б”, мостіння –літ. „І”, огорожа - № 1-4, загальною площею 15 806, 10 (п'ятнадцять тисяч вісімсот шість цілих та одна десята) кв. м., розташований на земельній ділянці загальною площею 46 243 кв.м. (п.1.1. договору). Договірна ціна об'єкта становить 36 305 833 / тридцять шість мільйонів триста п'ять тисяч вісімсот тридцять три тисячі/ грн. 67 коп. (п.1.9 договору).
Договір купівлі-продажу нерухомого майна від 02.11.2007р. тією ж датою посвідчено приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Кот Д.Г. та зареєстровано у реєстрі за №14226. Про вчинення вказаного правочину та його нотаріальне посвідчення видано також Витяг з державного реєстру правочинів №4891928 від 02.11.2007р.
Відповідно до ч.1 статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Згідно ч.1 ст.334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно акту прийому-передачі нежитлових будівель та споруд, що знаходяться за адресою: м. Одеса, Ленінградське шосе, 2 ВАТ „Лазтранссервіс” передало, а Товариство з обмеженою відповідальністю „Будмакс” прийняло зазначене у договорі купівлі-продажу від 02.11.2007р. нерухоме майно.
Таким чином, позивач на законних підставах набув права власності на вищезазначене нерухоме майно.
Відповідно до ст.317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.
Проте, використати набуте право власності позивач - ТОВ “Будмакс”, не має можливості, оскільки на території купленого ним об'єкту без достатніх підстав знаходяться складські приміщення та торгові контейнери, які належать ТОВ „Компанія ”Арді” та використовуються відповідачем як ринок будівельних матеріалів під назвою „Лісний базар”. Крім того, відповідач займає приміщення прохідної, яка відповідно до договору є власністю ТОВ „Будмакс”.
20.03.2008 р. ТОВ “Будмакс” надіслало на адресу ТОВ „Компанія ”Арді” Вимогу № 77 про добровільне звільнення територію за адресою: м. Одеса, Ленінградське шосе, 2 протягом 10 (десяти) календарних днів.
Однак, листом від 03.04.2008 р. за № 1372/08 ТОВ „КСД ПІВДЕНЬ” повідомило, що документи, передані 01.04.2008 р. по поштовій накладній № 1511925 для ТОВ „Компанія „Арді” за адресою: Україна, м. Одеса, Ленінградське шосе, 2 не були вручені на підставі того, що організація за вказаною адресою не знайдена.
Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю „Компанія „Арді” (65031, м. Одеса, Ленінградське шосе, 2. Код 22452257).
Відповідно до положень п.3 ч.2 ст.15 ЦК України способом захисту цивільних прав та інтересів може бути: припинення дії, яка порушує право.
Згідно ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
В усних поясненнях відповідач, як на підставу користування нерухомим майном (нежитловими будівлями та спорудами), що знаходяться за адресою: м. Одеса, Ленінградське шосе, 2, посилався на договір оренди ринку будматеріалів „Лісний базар” від 03.01.2003р., укладений між ВАТ „Лазтранссервіс” та ТОВ „Компанія „Арді” та договір довгострокової оренди будівлі, що підлягає реконструкції від 04.01.2003р., укладений між ВАТ „Лазтранссервіс” та ТОВ „Компанія „Арді”.
Проте, рішенням господарського суду Одеської області від 26.12.2007р. вищезазначені договори визнані недійсними на майбутнє. Постановою Одеського апеляційного господарського суду Одеської області від 05.02.2008 р. рішення від 26.12.2007р. залишено без змін та набрало законної сили у встановленому законом порядку.
Частина 2 ст.35 ГПК України встановлює, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.
Наявності інших правових підстав користування нерухомим майном (нежитловими будівлями та спорудами), що знаходяться за адресою: м. Одеса, Ленінградське шосе, 2, відповідач під час судового розгляду спору не довів.
Положеннями ст.321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно до ст.386 ЦК України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності. Власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Частина 1 ст.32 ГПК України визначає, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
За положеннями ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Доводи відповідача, викладені у відзиві на позов судом до уваги не приймаються з наступних причин. Вказівка на те, що з викладеного в договорі купівлі-продажу від 2.11.2007р. позивач набув право власності лише на частину території, яка перебувала раніше у постійному користуванні, а статус значної частини території взагалі не визначений в договорі не заслуговує на увагу суду, оскільки позов заявлений відносно приміщень, які знаходяться у власності ТОВ „Будмакс”.
Вказівка відповідача у відзиві на відсутність факту порушення прав позивача та відсутність документів, які б мали відношення до земельної ділянки та можливість звернення позивача з таким позовом не заслуговує на увагу суду, оскільки в обґрунтування позовних вимог та наявність факту порушення права власності позивачем наданий договір купівлі-продажу нерухомого майна від 2.11.2007р., укладений між ВАТ „Лазтранссервіс” та ТОВ „Будмакс”, за яким позивачем придбано нерухоме майно –нежитлові будівлі, які знаходяться за адресою: м. Одеса, Ленінградське шосе,2, які розташовані на земельній ділянці площею 46243 кв.м., тобто позивач набув право власності на вказані об'єкти. Відповідач ж у засіданні суду визнав, що знаходиться на частині цієї території на підставі договору оренди з ВАТ „Лазтранссервіс” від 3.01.2003р., який визнано судом недійсним, нових договорів оренди відповідач не укладав.
Доводи стосовно знаходження в приміщенні прохідної нерухомого майна, яке віднесено на баланс ТОВ „Компанія „Арді” не впливають на розгляд судом справи та надані докази не доводять наявності права власності на це майно за відповідачем та наявності правових підстав для знаходження відповідача у цьому приміщенні. При цьому, суд звертає увагу відповідача на те, що у випадку, якщо ним внесені поліпшення у майно, яке знаходилось у нього в оренді на підставі договору оренди, який визнано судом недійсним, він не позбавлений права на захист своїх інтересів в установленому законом порядку.
Посилання відповідача на рішення господарського суду від 18.04.2006р. у справі №1/48-06-1534, яким зобов'язано ВАТ „Лазтранссервіс” продовжити дію укладеного з ТОВ „Арді” договору оренди від 3.01.2003р. до 2001р. не може бути прийнято судом як доказ наявності правових підстав для знаходження відповідач на спірній території, оскільки рішенням суду від 26.12.2007р. №25/209-07-5495 вказаний договір було визнано недійсним на майбутнє.
Критично ставиться суд до заперечень, викладених у відзиві з посиланням на розгляд у Одеському апеляційному господарському суді скарги на рішення по справі №11/12-08-145, яким відмовлено Захарченко А.Д. у позові до ВАТ „Лазтранссервіс” та ТОВ „Будмакс” про визнання договору купівлі-продажу нерухомого майна від 2.11.2007р. між ними недійсним, оскільки на сьогоднішній день вказаний договорі є дійсним та в установленому законодавством порядку судом недійсним не визнавався, тому підстав вважати договорі не чинним не має.
Клопотання відповідача про залучення до участі у справі представників ВАТ „Лазтранссервіс” та ПП „Керамік” для надання пояснень з обставин справи та прояснення ситуації, що склалась, як повідомлено усно відповідачем у засіданні суду в якості третіх осіб, судом не задовольняється, оскільки ним не наведено підстав, передбачених ст.27 ГПК України для такого залучення, тобто того, що рішення господарського суду може вплинути на їх права та обов'язки щодо однієї з сторін.
Клопотання відповідача щодо витребування документів не задовольняється судом, оскільки за положеннями ст. 34 ГПК України суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, тоді як відповідачем не обґрунтовано, яке значення має цей документ для розгляду справи та встановлення наявності правових підстав знаходження його на спірній території.
При вказаних обставинах, суд вважає що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Витрати по сплаті держмита та витрати по сплаті послуг на ІТЗ судового процесу віднести за рахунок відповідача згідно ст.ст.44,49 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 77, 82, 84 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
В И Р І Ш И В:
1.Позов задовольнити.
2.Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю „Компанія „Арді” (65031, м. Одеса, Ленінградське шосе, 2 Код 22452257) звільнити (шляхом виселення) приміщення та територію за адресою м. Одеса, Ленінградське шосе,2, які належать на праві власності ТОВ „Будмакс”.
3.Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю „Компанія „Арді” (65031, м. Одеса, Ленінградське шосе, 2. Код 22452257) не чинити перешкод Товариству з обмеженою відповідальністю "Будмакс" у здійснені права власності на приміщення та територію за адресою: м. Одеса, Ленінградське шосе, 2.
4.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія „Арді” (65031, м. Одеса, Ленінградське шосе, 2. Код 22452257) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будмакс" (02091, м. Київ, вул. Харківське шосе, буд. 144-В. Код 32376008) 85 (вісімдесят п`ять) гривень витрат по держмиту та 118 (сто вісімнадцять) гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення господарського суду набирає чинності відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.
Наказ видати у відповідності зі ст.116 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя
Суд | Господарський суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 26.05.2008 |
Оприлюднено | 21.06.2008 |
Номер документу | 1732817 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Одеської області
Грабован Л.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні