Постанова
від 26.05.2008 по справі 07/75-08
ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

07/75-08

 Україна

 Харківський апеляційний господарський суд

 ПОСТАНОВА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" травня 2008 р.                                                           Справа № 07/75-08  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Демченко В.О., судді Такмаков Ю.В. ,  Барбашова С.В.

при секретарі Соколовій Ю.І.

за участю представників сторін:

позивача - Калугіна О.Ю. (дов. № б\н від 01.04.08 р.)

відповідача -  Поліщука В.А. (дов. № б\н від 07.04.08р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Приватного підприємства "Контракт", м. Харків (вх. № 1013 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 08.04.08р. по справі № 07/75-08

за позовом Приватного підприємства "Контракт", м. Харків

до  Відкритого акціонерного товариства "Південспецбуд", м. Харків

про стягнення 16098,26 грн., -

встановила:

У березні 2008 року Приватне підприємство "Контракт" (м. Харків) звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Південспецбуд" (м. Харків) про стягнення 16098,26 грн., у тому числі 10316,53 грн. основного боргу, 7% штрафу в сумі 722,15 грн., 889,97 грн. пені, 3% річних в сумі 670,57 грн., 3499,05 грн. інфляційних нарахувань та судові витрати у справі.

Рішенням господарського суду Харківської області від 08.04.2008р. по справі № 07/75-08 (суддя Інте Т.В.) провадження у справі в частині стягнення з відповідача 10316,53 грн. основного боргу припинено на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з відсутністю предмету спору. В частині вимог щодо стягнення з відповідача 7% штрафу в сумі 722,15 грн., 889,97 грн. пені, 3% річних в сумі 670,57 грн., 3499,05 грн. інфляційних нарахувань –в позові відмовлено, за його безпідставністю. Крім того, стягнуто з Відкритого акціонерного товариства "Південспецбуд" на користь Приватного підприємства "Контракт" 103,17 грн. державного мита та 75,62 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Позивач з даним рішенням місцевого господарського суду в частині відмови в позові про стягнення з відповідача 722,15 грн. 7% штрафу, 889,97 грн. пені, 670,57 грн. –3% річних та 3499,05 грн. інфляційних нарахувань, 100,2 грн.  не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій вважає, що судом неповно з'ясовані обставини, які мають значення для справи, а викладені у рішенні суду висновки не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить рішення господарського суду Харківської області від 08.04.2008 року по справі 07/75-08 в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з ВАТ “Південспецбуд” на користь ПП “Контракт”722,15 грн. - 7 % штрафу, 889,97 грн. пені, 670,57 грн. - 3% річних, 3499,05 грн. інфляційних та частини судових витрат у розмірі 100,2 грн. скасувати та в цій частині прийняти нове рішення, яким вимоги в цій частині задовольнити. Окрім того, позивач просить судові витрати, пов'язані із розглядом апеляційної скарги в сумі 80,50 грн., покласти на відповідача.

Відповідач у своєму відзиві на апеляційну скаргу вважає доводи позивача необґрунтованими та безпідставними, а тому такими, що задоволенню не підлягають, а рішення правомірним, в зв'язку з чим просить залишити його без задоволення.

Заслухавши уповноважених представників позивача та відповідача, які  підтримали свої позиції у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши наявні у справі матеріали на предмет їх юридичної оцінки судом першої інстанції, проаналізувавши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права при винесенні оскарженого рішення, колегія суддів встановила наступне.

Із матеріалів справи вбачається, що 15 березня 2005 року між позивачем та відповідачем у справ укладено контракт за № 8 (далі - Контракт), відповідно до умов якого генпідрядник (відповідач) доручає, а  підрядник (позивач) приймає на себе виконання робіт з озеленіння (посадка дерев, кущів, газонів та квітників) на будівництві музею "Харківщина у Великій Вітчизняній війні 1941 - 1945 рр." у сел. Солоницівка Дергачівського району, відповідно до умов цього Контракту та проектної документації, та зобов'язується якісно і своєчасно їх виконати.

В рамках співробітництва сторін по Контракту позивач належним чином виконав передбачені ним та проектно - кошторисною документацією до цього Контракту роботи, про що свідчать наявні в матеріалах справи двосторонні акти приймання виконаних підрядних робіт, котрі додані позивачем до позовної заяви.

Згідно з п. 2.1. вказаного Контракту загальна вартість робіт склала 252404,40 грн.

Матеріали справи свідчать про те, що відповідач оплатив вартість робіт частково, внаслідок чого його заборгованість перед позивачем станом на 01.01.2006р.  склала 10316,53 грн.

Пунктом 4.3. спірного Контракту сторони передбачили, що розрахунки за виконані роботи здійснюються генпідрядником в міру надходження коштів.

Позивач в порядку п. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України звернувся до відповідача з претензією № 21/02-08г. від 11.02.2008р., в якій просив останнього  сплатити  заборгованість в сумі 10316,53 грн. протягом 30 днів.

Однак відповідач вимогу позивача у визначений строк залишив без виконання.

Відповідно до п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором.

За загальним правилом, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Приймаючи оскаржене рішення, господарським судом враховані вказані вимоги чинного законодавства, а також встановлено, що після звернення позивача з даним позовом до суду, відповідачем 21 березня 2008 року здійснено оплату основного боргу в сумі 10316,53 грн., що підтверджується належним чином завіреною копією платіжного доручення за № 1271, наявною в матеріалах справи.

З цих підстав, господарський суд визначився, що провадження у справі в частині вимог щодо стягнення з відповідача 10316,53 грн. основного боргу підлягає припиненню відповідно до п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з відсутністю предмету спору, а судові витрати в цій частині покладаються на відповідача.

Згідно з частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З огляду на те, що строк виконання відповідачем його зобов'язань з оплати виконаних позивачем робіт сторонами по спірному Контракту не встановлено, а згідно з вимогою № 21/02-08г. від 11.02.2008р. про сплату заборгованості в сумі 10316,53 грн. відповідач повинен виконати свої зобов'язання за Контрактом протягом 30 днів з дня пред'явлення вимоги, тому відповідач визнаний господарським судом таким, що прострочив виконання обов'язку зі сплати вартості виконаних позивачем підрядних робіт з 13 березня 2008 року.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до частини 1 ст. 624 Цивільного кодексу України якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Пунктом 13.4. Контракту сторонами встановлено, що за порушення строків виконання зобов'язань стягується пеня в розмірі 0,1 відсотка вартості робіт, за якими допущене прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф в розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Звертаючись до господарського суду з даним позовом, Приватним  підприємством "Контракт" заявлено до стягнення з відповідача пеню за період з 31.08.2007 р. по 29.02.2008 р.

Проте, як вбачається з наявних у справі матеріалів та встановлено господарським судом, відповідач є таким, що прострочив виконання  зобов'язання з оплати виконаних позивачем робіт саме з 13 березня 2008  року, в зв'язку з чим господарський суд дійшов висновку про відмову в задоволенні вимог щодо стягнення з відповідача 889,97 грн. пені.

З цих обставин, господарським судом відмовлено в задоволенні позовних вимог щодо стягнення 7 % штрафу в сумі 722,15 грн., обчисленого позивачем на підставі п. 13.4. Контракту, оскільки дані вимоги є необґрунтованими та   неправомірними.   

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Враховуючи вказані приписи чинного законодавства, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3% річних в сумі 670,57 грн. за період з 31.12.2005 р. по 01.03.2008 р. та 3499,05 грн. інфляційних нарахувань за період з 01.01.2006 р. по 01.02.2008 р.

Однак, з урахуванням того, що прострочка виконання зобов'язання з оплати виконаних позивачем робіт фактично не відбулася, господарський суд визначився, що в задоволенні вимог позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних нарахувань, а також 3 % річних у згаданій сумі слід відмовити.

Викладені вище висновки господарського суду, на думку колегії суддів, повністю відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм надана правильна та належна правова оцінка, тому підстав для задоволення апеляційної скарги і скасування прийнятого по справі рішення колегія суддів не вбачає, оскільки відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.

При цьому, згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Так, заявник апеляційної скарги вказує на те, що господарським судом не було надано належної правової оцінки невиконанню відповідачем умов спірного Контракту, зокрема пункту 4.3., відповідно до якого розрахунки за виконані роботи здійснюються генпідрядником в міру надходження коштів. При цьому, в обґрунтування апеляційної скарги звертає увагу суду апеляційної інстанції, що господарським судом також не з'ясовано: чи мали місце факти неналежного бюджетного фінансування та чи не із своєї вини відповідач прострочив виконання зобов'язання, що в свою чергу є підставою для застосування до нього передбачених законом і договором штрафних санкцій. Крім того, позивач стверджує, що відповідач при розгляді справи в суді першої інстанції визнав та погодився сплатити нараховані позивачем суми фінансових санкцій.

Проте вказані посилання не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки є необґрунтованими, безпідставними та не підтвердженими належними доказами.

Згідно з пунктом 4.3. спірного Контракту розрахунки за виконані роботи здійснюються генпідрядником в міру надходження коштів. Такі умови фінансування виключають пред'явлення штрафних санкцій щодо оплати робіт.

Враховуючи цей пункт Контракту, колегія суддів погоджуючись із висновками господарського суду, також вважає, що строк виконання зобов'язань за даним  Контрактом не встановлений, а відтак він визначається за правилами ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, відповідно до якої якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Такою вимогою колегія суддів вважає звернення  Приватного підприємства "Контракт" до Відкритого акціонерного товариства "Південспецбуд" з претензією № 21/02-08г. від 11.02.2008р. про сплату заборгованості в сумі 10316,53 грн.  протягом 30 днів.

Однак відповідач цю вимогу позивача у визначений строк залишив без виконання, а борг у вказаній сумі сплатив лише 21.03.2008р., тобто після звернення позивача з даним позовом до господарського суду.

З урахуванням того, що алгоритм оплати, який впливає на момент настання строку виконання зобов'язання, між сторонами не узгоджений, а згідно з претензією № 21/02-08г. від 11.02.2008р. про сплату заборгованості в сумі 10316,53 грн. відповідач повинен погасити її протягом 30 днів з дня пред'явлення такої вимоги, в зв'язку з чим колегія суддів також вважає, що відповідач є таким, що прострочив виконання обов'язку зі сплати вартості виконаних позивачем підрядних робіт з 13 березня 2008 року. Інших даних матеріали справи не містять. Відтак, колегія суддів вважає, що саме з цієї дати у позивача виникли правові підстави для нарахування штрафних санкцій, інфляційних та річних.

З огляду на вказане, колегія суддів вважає заявлені позивачем вимоги щодо  стягнення з відповідача пені за період з 31.08.2007 р. по 29.02.2008 р. в сумі 889,97 грн.,  7 % штрафу в сумі 722,15 грн., 3% річних в сумі 670,57 грн. за період з 31.12.2005 р. по 01.03.2008 р. та 3499,05 грн. інфляційних нарахувань за період з 01.01.2006 р. по 01.02.2008 р. необґрунтованими та неправомірними, а тому такими, що правильно залишені господарським судом без задоволення, оскільки строки  виконання відповідачем його зобов'язань з оплати виконаних позивачем робіт по спірному Контракту не були порушені.

Інші посилання позивача в апеляційній скарзі не підтверджені жодними доказами та спростовуються матеріалами справи.

Приймаючи до уваги вищезазначене, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга позивача позбавлена фактичного та правового обґрунтування на її підтвердження, рішення господарського суду Харківської області від 08.04.2008р. по справі № 07/75-08 прийняте без порушень норм матеріального та процесуального права, а доводи позивача з яких подана апеляційна скарга про скасування рішення, не можуть бути підставою для його зміни чи скасування.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 43, 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

постановила:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Контракт", м. Харків залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 08.04.2008 р. по справі № 07/75-08 залишити без змін.

         Головуючий суддя                                                                    Демченко В.О.

                                 Судді                                                                    Такмаков Ю.В.  

                                                                                                               Барбашова С.В.  

СудХарківський апеляційний господарський суд
Дата ухвалення рішення26.05.2008
Оприлюднено21.06.2008
Номер документу1732872
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —07/75-08

Постанова від 26.05.2008

Господарське

Харківський апеляційний господарський суд

Барбашова С.В.

Рішення від 08.04.2008

Господарське

Господарський суд Харківської області

Інте Т.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні