Постанова

від 30.05.2008 по справі 46/400-07

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

46/400-07

Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«28»травня 2008 р.                                                           Справа № 46/400-07 Колегія Харківського апеляційного господарського суду у складі:

     Головуючий суддя Істоміна О.А.,

суддя –доповідач Пуль О.А.,

                  суддя       Олійник В.Ф.    

при секретарі Пархоменко О.В.

за участю представників сторін:

позивача- не з*явився

відповідача- предст. Кравченко Т.А. ( дов. № 3967-П-П від 01.09.2005 р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду у м. Харкові апеляційну скаргу ( вх.1008 Х/2) Товариства з обмеженою відповідальністю «Млєко»на рішення господарського суду Харківської області від 01.02.2008 р. по справі № 46/400-07  

за позовом Закритого акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк»в особі філії «Харківське головне регіональне управління»Закритого акціонерного товариства Комерційного банка «Приватбанк», м. Харків

до  Товариства з обмеженою відповідальністю «МЛЄКО», с. Василеве, код 31236470

про стягнення 162871,22 грн.

встановила:

У жовтні 2007 року Закрите акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк»в особі філії «Харківське головне регіональне управління»Закритого акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк»звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «МЛЄКО» про стягнення заборгованості у розмірі 162871,22 грн. по договору № 65/2005 про надання овердрафтового кредиту від 31.10.2005 року.

10.12.2007 року за вхідним № 24875 до господарського суду позивач подав доповнення до позовної заяви, в якій Закрите акціонерне товариство Комерційного банк «Приватбанк»в особі філії «Харківське головне регіональне управління»Закритого акціонерного товариства «Приватбанк»просило стягнути з відповідача 165817,61 грн. заборгованості, у тому числі: 134733,00 грн. –сума кредиту, 21133,75 грн. - сума процентів, 8690,86 –сума пені та 1260,00 –сума винагороди за встановлення ліміту ( а.с.71-73).

Рішенням господарського суду Харківської області від 01.02.2008 року ( суддя Ільїн О.В.) позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «МЛЄКО»на користь позивача 165817,61 грн. заборгованості, у тому числі: 134733,00 грн. сума кредиту, 21133,75 грн. –сума процентів, 8690,86 грн. – сума пені та 1260,00 грн. –сума винагороди за встановлення ліміту, 1628,72 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач, Товариство з обмеженою відповідальністю «МЛЄКО», не погоджуючись з рішенням господарського суду, подав апеляційну скаргу, в якій ставить питання про скасування рішення господарського суду Харківської області від 01.02.2008 р., вважаючи дії суду першої інстанції щодо винесення оскаржуваного рішення по справі № 46/400-07 без участі представника, при наявності касаційної скарги на ухвалу господарського суду Харківської області від 03.12.2007 року про повернення зустрічного позову ТОВ «МЛЄКО»без розгляду та на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 09.01.2008 року  такими, що не відповідають вимогам Господарського процесуального кодексу, порушують принципи судового процесу та процесуальні права відповідача щодо участі у справі і захисту своїх законних прав та інтересів.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що ухвалою господарського суду від 25.01.2008 року розгляд даної справи було призначено на 01.02.2008 р. на 10-00 годину. 31.01.2008 року відповідачем через канцелярію господарського суду було подано касаційну скаргу на ухвалу господарського суду Харківської області від 03.12.2007 року на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 09.01.2008 року.  На думку апелянта, отримавши касаційну скаргу, господарський суд Харківської області повинен був зупинити провадження у справі № 46/400-07 та надіслати її разом з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України. При цьому, апелянт посилається на приписи статті 79 Господарського процесуального кодексу України та на Роз*яснення Вищого Арбітражного суду України № 02-5/289 від 18.09.1997 року ( зі змінами), в якому вказано, що за змістом статті 79 ГПК України оскарження в установленому порядку ухвал суду першої інстанції може бути підставою для зупинення ним позовного провадження або провадження у справі про банкрутство.

Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити рішення господарського суду Харківської області від 01.02.2008 року по даній справі без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. При цьому, позивач вважає, що у господарського суду Харківської області не було підстав для зупинення провадження у даній справі, так як станом на 01.02.2008 року іншим судом не розглядалося ніякої справи, пов*язаної з цією, і судді не було відомо про те, що 31.01.2008 року ТОВ «МЛЄКО»подало касаційну скаргу на ухвалу господарського суду Харківської області від 03.12.2007 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 09.01.2008 року. 01.02.2008 року о 10-00 годині, відповідач у судове засідання не з*явився, про причини неявки суд не повідомив, а також не надав інформації про намір оскаржити ухвалу суду у касаційному порядку.

Відповідач, у судове засідання 28.05.2008 р. не з*явився, про причину неявки апеляційний суд не повідомив, тоді як був належним чином повідомлений про час та місце розгляду його апеляційної скарги.

Заслухавши з цього приводу думку позивача про можливість слухання справи за відсутності відповідача, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «МЛЄКО» за відсутності його представника та за наявними матеріалами справи.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши доводи апеляційної скарги та  заперечень на неї, перевіривши правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

31.жовтня 2005 року між Приватбанком, в особі філії «Харківське головне регіональне управління»ЗАТ КБ «Приватбанк»та Товариством з обмеженою відповідальністю «МЛЄКО»було укладено договір № 65/2005 про надання овердрафтового кредиту ( а.с. 20-23). У подальшому до цього договору було укладено додаткові угоди від 28.11.2005 р. ( а.с. 24), від 26.09.2006 р. ( а.с. 25-27),  від 27.10.2006 р. ( а.с. 29).

У відповідності з умовами договору № 65/2005 про надання овердрафтового кредиту, а саме пункту 1.1 , та додаткових угод до нього, Приватбанк, при наявності вільних ресурсів був зобов*язаний здійснювати овердрафтові обслуговування ТОВ «МЛЄКО», яке полягало у проведенні його платежів понад залишком коштів на поточному рахунку № 26007321528001, відкритому у Приватбанку, за рахунок кредитних коштів у межах встановленого ліміту, шляхом дебатування поточного рахунку.

Пунктом 1.2. вказаного Договору передбачено, що банком ( позивач у справі)  надається кредит в обмін на зобов*язання клієнта ( відповідача у справі) по поверненню кредиту, сплаті процентів та винагороди в обумовлені цим договором строки.

Як видно з матеріалів справи, сума кредитного ліміту змінювалась, і остаточно була встановлена згідно з додатковою угодою від 26.09.2006 року до договору № 65/2005 про надання овердрафтового кредиту від 31.10.2005 року у сумі 170000,00 грн. зі сплатою відсотків за користування цим кредитним лімітом у наступному порядку : 1-3 дні –16%, 4-7 днів –19%, 8-15 днів –20%, 16-30 днів –21% річних, що передбачено додатком № 1 до договору, а у випадку порушення строків повернення кредиту –42% річних від усми залишку непогашеної заборгованості, згідно пункту 4.2 Договору № 65/2005 від 31.10.2005 р. з додатковими угодами до нього.

У відповідності до статті 526 Цивільного кодексу України зобов*язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа ( кредитодавець) зобов*язується надати грошові кошти (кредит) позивальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов*язується повернути кредит та сплатити проценти.

У відповідності до статті 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність»банківський кредит - це будь - яке зобов*язання банку надати певну суму грошей, яке надано в обмін на зобов*язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов*язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

Як встановлено судом першої інстанції так і під час апеляційного провадження, прийняті на себе обов*язки по вказаному договору № 65/2005 про надання овердрафтового кредиту від 31.10.2005 року та всіх додаткових угод до нього Приватбанк виконав своєчасно і повністю, надававши кредитні ресурси відповідачеві у повному обсязі.

В свою чергу, взяті на себе зобов*язання, ТОВ «МЛЄКО»не виконало належним чином, допустило прострочення платежів, що підтверджується випискою по рахунку № 26007321528001 за період з 01.01.2007 р. по 13.09.2007 р. ( а.с.30-42).

17.08.2007 року позивачем до боржника було направлено письмову вимогу № 3124/07, в якій вимагалось погасити прострочену заборгованість ( а.с. 43).

Листом № 94 від 27.08.2007 р., відповідач визнав прострочену заборгованість за спірним договором, але ніяких дій щодо реального її погашення здійснити не запропонував ( а.с.44).

Умовами договору № 65/2005 від 31.10.2005 р. та додаткових угод до нього  (пунктами 1.4, 2.2, 4.1, 4.2, 4.5) передбачено повернення кредиту, сплата прострочених відсотків, пені за несвоєчасне погашення кредиту та процентів і сплата винагороди.

Додатковою угодою від 27.10.2006 р.  до  Договору № 65/2005 про надання овердрафтового кредиту від 31.10.2005 р. було встановлено, що проведення платежів клієнта ( відповідача у справі) у порядку, встановленому цим договором, проводиться банком в строк по 29.10.2007 року (а.с 29).

Пунктом 1.5 Договору № 65/2005 від 31.10.2005 р. передбачено, що період  користування кредитом встановлено не більше 30 днів, тобто, сума кредиту повинна погашатися клієнтом через кожні 30 днів.

Таким чином, загальна заборгованість ТОВ «МЛЄКО»перед Приватбанком по договору № 65/2005 від 31.10.2005 р. про надання овердрафтового кредиту та всім додатковим угодам до нього, станом на 05.09.2007 р. склала 162871,22 грн.

Як свідчать матеріали справи, за період з 05.09.2007 р. по 07.12.2007р. відповідачем - ТОВ «МЛЄКО»було погашено загалом 17997,94 грн., які відповідач самостійно через систему «банк - клієнт»направляв на погашення боргу по кредиту, незважаючи на порушення ним пункту 4.8 договору № 65/2005 , згідно якого у разі недостатності коштів для повного виконання зобов*язань по кредитному договору, зобов*язання виконуються у наступній послідовності : 1) сума прострочених відсотків за користування кредитом; 2) сума відсотків за користування кредитом (поточних нарахованих); 3) сума винагороди; 4) сума пені; 5) сума кредиту.

Разом з цим, за вказаний період, а саме з 05.09.2007 р. по 07.12.2007 р., сума заборгованості збільшилась на суму прострочених та донарахованих відсотків у розмірі 14745,26 грн. та на суму донарахованої пені у розмірі 6199,07 грн. Всього заборгованість ТОВ «МЛЄКО»збільшилася на загальну суму у розмірі 20944,33 грн. Заборгованість по кредиту зменшилася на 27997,94 грн., а заборгованість по відсоткам та пені збільшилася на суму 20944,33 грн.

Таким чином, загальна заборгованість ТОВ «МЛЄКО»перед Приватбанком по договору № 65/2005 від 31.10.2005 р. та всім додатковим угодам до нього, станом на 07.12.2007 р., на день подачі уточнень до позовної заяви, загалом збільшилася і складає 165817,61 грн., в тому числі : сума кредиту –134733,00 грн.; сума процентів –21133,75 грн.; сума пені –8690,86 грн.; сума винагороди за встановлення ліміту -1260,00 грн., що підтверджується розрахунком заборгованості ТОВ «МЛЄКО»перед Приватбанком ( а.с. 73).

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції правомірно і обґрунтовано дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають задоволенню.

Стосовно твердження апелянта про  порушення судом першої інстанції  його процесуальних прав та охоронюваних законом інтересів, через те, що суд не зупинив провадження по даній справі у зв'язку з подачею касаційної скарги на ухвалу господарського суду Харківської області від 03.12.2007 р. та на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 09.01.2008 р. та на те, що 01.02.2008 р. дану справу розглянуто у відсутності його представника і раніше встановленого ухвалою суду часу, то такі твердження спростовуються чинним законодавством і матеріалами справи.

А саме, статтею 79 Господарського процесуального кодексу України передбачено вичерпний перелік обставин, що зумовлюють зупинення провадження у справі. Частина 1  вказаної норми права встановлює обов*язок господарського суду зупинити провадження у справі, в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов*язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Як видно з матеріалів справи, 01.02.2008 року іншим судом не розглядалося ніякої справи, пов*язаної зі справою № 46/400-07, у зв*язку з чим у судді господарського суду не було підстав для зупинення провадження у даній справі.

Крім того, слід зазначити, що згідно статті 105 Господарського процесуального кодексу України постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її проголошення.

Матеріали справи свідчать, що ухвала господарського суду Харківської області від 03.12.2007 року, на яку відповідачем було подано апеляційну скаргу, постановою Харківського апеляційного господарського суду від 09.01.2008 року залишена без змін, тобто суд першої інстанції мав підстави розглядати 01.02.2008 року спір по суті, оскільки вказана постанова набрала чинності.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що ухвалою господарського суду від 25.01.2008 р. призначено справу № 46/400-07 до розгляду на 01.02.2008 р. о 10-00 год. З протоколу судового засідання від 01.02.2008 р. видно, що судове засідання відкрите об 11-00 год. 01.02.2008 р., тобто не раніш призначеного ухвалою часу, як стверджує апелянт, а навпаки пізніш, що давало відповідачу можливість заявити клопотання про відкладення розгляду даної справи або надати судді інформацію про намір оскаржити ухвалу суду у касаційному порядку. На протокол судового засідання відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України зауважень не подавалось.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що заперечення, викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, і не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення суду по даній справі, через що рішення господарського суду Харківської області від 01.02.2008 р. повинно бути залишено без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.  

      На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 99, п.1 ч.1 ст.103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України,-

                                                    постановила:

        Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «МЛЄКО»залишити без задоволення.

       Рішення господарського суду Харківської області від 01.02.2008 року по справі № 46/400-07 залишити без змін.

Повний текст постанови підписано 29 травня 2008 року.

         Головуючий суддя                                                                    Істоміна О. А.  

                                 Судді                                                                    Пуль О.А.  

                                                                                                               Олійник В.Ф.