Рішення

від 09.06.2008 по справі 54/57-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

54/57-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" червня 2008 р.                                                            Справа № 54/57-08

вх. № 3378/1-54

Суддя господарського суду Хачатрян В.С. 

при секретарі судового засідання Кириленко М.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - Хитрова О.М., дов. від 01.04.2008 року  відповідача - Марченко М.С., дов. № 08-11/4101/2-07 від 10.12.2007 року

розглянувши справу за позовом ЗАТ "Теплоелектроцентраль-3" м. Харків  

до  Харківська міська рада, м. Харків  

про стягнення 5438200,98 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суд з позовною заявою, в якийпросить суд стягнути з відповідача на свою користь різницю між погодженим розміром тарифу та економічно обґрунтованими витратами на послуги з теплопостачання у сумі 5438200,98 грн. Судові витрати просить покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02.06.2008 року було прийнято заяву позивача про збільшення позовних вимог, у якій і просить суд стягнути з відповідача на свою користь збитки у розмірі 8293511,06 грн. та судові витрати покласти на відповідача, як таку, що не суперечить інтересам сторін та діючому законодавству і продовжено розгляд справи з її урахуванням.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що внаслідок бездіяльності відповідача та непогодження ним з 01.01.2008р. нового тарифу на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги централізованого опалення і постачання гарячої води у розмірі 285, 41 грн. він поніс збитки, сума яких складає різницю між сумою отриманих грошових коштів від постачання теплової енергії в січні, лютому та березні 2008 року та сумою грошових коштів, які він міг би отримати у разі погодження відповідачем нових тарифів.

Представник позивача у судовому засіданні підтримує заявлений позов і просить суд задовольнити його з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував.

У судовому засіданні 05.06.2008 року було оголошено перерву до 09.06.2008року до 12 годин 00 хвилин з метою виготовлення повного тексту процесуального документа.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи в їх сукупності, надані суду докази, та вислухавши пояснення представників сторін, господарським судом встановлене наступне:

У відповідності до статті 2 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" державна політика у сфері житлово-комунальних послуг базується на принципі регулювання цін/тарифів на житлово-комунальні послуги, перелік яких визначено цим Законом, з урахуванням досягнутого рівня соціально-економічного розвитку, природних особливостей відповідного регіону та технічних можливостей.

Згідно статті 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить встановлення цін-тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону.

У відповідності до статті 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади; погодження в установленому порядку цих питань з підприємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності.

Згідно статті 53 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" основною формою роботи виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради є його засідання.

Рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 15.05.2007 року № 403 були погоджені тарифи на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води у розмірі 220,42 грн. з ПДВ за 1 Гкал для бюджетних установ і 221,46 грн. (з ПДВ) за 1 Гкал для інших споживачів - суб'єктів господарювання.

Листом № 17-1808 від 26.12.2007 року позивач звернувся до відповідача з проханням погодити новий тариф на постачання теплової енергії у зв'язку із підвищенням Кабінетом Міністрів України (Постанова № 1401 від 19.12.2007р.)  граничного рівня цін на природний газ для установ та організацій без врахування податку на додану вартість на рівні 934,70 грн. за 1 тис. м. куб. До зазначеного листа були додані розрахунки економічно обґрунтованих витрат на відпуск теплоенергії на 2008 рік.

Як вбачається з калькуляції вартості виробництва, транспортування, постачання теплової енергії та послуг з централізованого опалення і постачання гарячої води для бюджетних установ та інших споживачів на 2008 рік, позивач просив погодити з 01.01.2008р. тариф у розмірі 284,20 грн.

Відповідно до ч.2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачено Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 20 Закону України "Про звернення громадян" звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання.

В ході судового засідання було встановлено, що відповідач взагалі не надав відповіді на зазначений лист позивача та питання щодо погодження нового тарифу на теплопостачання не розглядалось на засіданні виконавчого комітету Харківської міської ради.

Отже, відповідач не виконав передбачений законом обов'язок щодо розгляду та погодження економічно обґрунтованих тарифів.

Згідно з пунктом 1 статті 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до статті 1173 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Оскільки Законом України "Про житлово-комунальні послуги" та Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" були надані повноваження з погодження тарифів, проте, ці повноваження відповідачем не виконувались, органи місцевого самоврядування несуть за це відповідальність та повинні відшкодувати спричинену своїми діями (бездіяльністю) шкоду.

Частиною 1 статті 1192 ЦК України передбачено, що з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Згідно з ч. 2 цієї є статті збитками є:  втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Частиною 2 статті 224 ГК України передбачено, що під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управлена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Виходячи з розмірів поставленої теплової енергії в січні, лютому, березні, позивач не отримав прибутку від наданої послуги за плановими тарифами за 1 квартал 2008 року у розмірі 8138000,56 грн. (із розрахунку 284,20 грн. за 1 Гкал для всіх споживачів.)

В той же суд критично ставиться до тверджень позивача про непогодження відповідачем тарифів у розмірі 285,41 грн.

Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. У відповідності до ч.2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В матеріалах справи відсутні докази звернення позивача до відповідача з проханням погодити тариф на теплопостачання для всіх споживачів на рівні 285,41 грн.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає необхідним витрати по сплаті державного мита в розмірі 25500,00 грн. та витрати на інформаційне-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн. покласти на відповідача, з вини якого спір доведено до суду.

Враховуючи вищевикладене та керуючись Законом України "Про житлово-комунальні послуги", Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 р. № 411, ст.ст. 1, 12, 33, 34, 35, 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Харківської міської ради(61200, м. Харків, м-н Конституції, 7, р/р 35418001002146 в УДК у Харківській області м. Харкова, МФО 851011, код ЄДРПОУ 04059243) на користь «Теплоелектроцентраль-3» (61036, м. Харків, вул. Енергетична, 3, р/р 2600602314663 у АКБ "Базис" м Харкова, МФО 351760, код ЄДРПОУ 30657701) збитки у розмірі 8138000,56 грн., 25500 грн. державного мита  та 118,00 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Суддя                                                                                            Хачатрян В.С.

Повний текст рішення підписано 09.06.2008 року.