Постанова

від 12.06.2008 по справі 39/72пн

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

39/72пн

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

11.06.2008 р.                                                                          справа №39/72пн

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:

суддів  

за участю представників сторін:

від позивача:Гробовод О.Г. за довіреністю,

від відповідачів:1. не з'явився2. Головченко О.І. за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуДонецької міської  рада м. Донецьк

на рішення  господарського суду

Донецької області

від22.04.2008 року

по справі№39/72пн

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "КОРС ЕНТЕРПРАЙЗ" м. Донецьк

до1. Виконавчого комітету Донецької міської ради м. Донецьк2. Донецької міської ради м. Донецьк

провизнання права набуття земельної ділянки в оренду

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарського суду Донецької області від 22.04.2008р. у справі №39/72пн  позовні вимоги  Товариства з обмеженою відповідальністю «КОРС ЕНТЕРПРАЙЗ»                м. Донецьк  задоволені.

Визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю “КОРС ЕНТЕРПРАЙЗ”                            м. Донецьк право на набуття в оренду земельної ділянки для розміщення об'єкту –кафе з літньою площадкою, та гостевою автостоянкою по вул. Горновой в Куйбишевському               м. Донецька, орієнтовною площею –0,11 га, шляхом укладання договору оренди з Донецькою міською радою в порядку, передбаченому Земельним кодексом України та Законом України “Про оренду землі” в редакції, що діяла на момент звернення ТОВ “КОРС ЕНТЕРПРАЙЗ” з заявкою до Донецької міської ради.

       В позовних вимогах Товариства з обмеженою відповідальністю “КОРС ЕНТЕРПРАЙЗ” м. Донецьк до Виконавчого комітету Донецької міської ради м. Донецьк –відмовлено.

Рішення суду мотивоване тим, що прийняття Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, яким внесено зміни до ст. 124 Земельного кодексу України, та визначено виключно конкурсні засади передання в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, не є підставою, що позбавляє позивача пріоритетного права на укладання договору оренди визначеної та погодженої з органом місцевого самоврядування земельної ділянки, оскільки згідно встановленого ст. 5 ЦК України загальноправового принципу ретроактивності закону, гарантованого ст. 58 Конституції України, акти цивільного законодавства не мають зворотної дії у часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують цивільну відповідальність особи.

Відповідач, Донецька міська рада м. Донецьк, не погоджуючись з рішенням Господарського суду Донецької області від 22.04.2008р. у справі №39/72пн звернулась з апеляційною скаргою до Донецького апеляційного господарського суду, оскільки вважає, що рішення першої інстанції прийнято із порушенням застосування норм матеріального та процесуального права України, висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи.

        В обґрунтування своїх вимог посилається на те , що   набуття права оренди земельних ділянок , що перебувають у державній або комунальній власності , здійснюється виключно на аукціонах, крім земельних ділянок , на яких розташовані об'єкти нерухомого майна , які перебувають у власності громадян і юридичних осіб і в яких відсутні акції ( частки, паї), що належать державі.  При цьому зазначає , що центральним органом влади у сфері регулювання земельних відносин є Державний  комітет України по земельним ресурсам . Тож , міська рада лише розпоряджується земельними ділянками, а її діяльність підконтрольна держкомрезерву. Вважає , що  для забезпечення повного та всебічного розгляду справи , встановлення фактичних обставин по справі необхідно було залучити представників управління земельних ресурсів у місті Донецьку.

Товариство з обмеженою відповідальністю «КОРС ЕНТЕРПРАЙЗ», у відзиві № 13 від 27.05.2008р. на апеляційну скаргу  вважає, що рішення першої інстанції було винесено з дотриманням усіх законодавчих вимог щодо застосування норм матеріального  та процесуального права, а вимоги відповідача викладені в апеляційній скарзі є безпідставними та незаконними, тому скарга не підлягає задоволенню у повному обсязі.

       Зважаючи  на не з'явлення  відповідача 1 до суду, достатність наданих сторонами доказів та керуючись ст.75 Господарського процесуального кодексу України -  справа розглядається  за наявними в ній  матеріалами.

Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення  місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, що були присутні в судовому засіданні,  судова колегія встановила наступне.

Рішенням № 20/16 від 24.06.2005 р. Донецька міська рада делегувала виконавчому комітету Донецької міської ради повноваження в галузі земельних правовідносин, зокрема, щодо розпорядження землями комунальної власності.

25.05.2007 р. позивач звернувся до Донецького міського голови з заявою про надання в оренду земельної ділянки для розміщення об'єкту –кафе з літньою площадкою та гостевою автостоянкою по вул. Горновой в Куйбишевському районі м. Донецька, орієнтовною площею –0, 11га.

На підставі дозволу виконавчого комітету 14.06.2007 р. позивачем видане та погоджене з головним управлінням містобудування та архітектури Донецької міської ради завдання           (а.с. 12) на розробку містобудівного обґрунтування, а також отримані відповідні дозволи державних та органів місцевого самоврядування

-          висновок постійно діючої комісії з питань вибору земельних ділянок від 14.06.2007 р.;

-          висновок ГУ містобудування та архітектури № 01/14-14 від 08.01.2008 р.;

-          висновок ГУ містобудування та архітектури № 01/14-7434 від 28.12.2007 р.;

-          висновок Донецького міського управління земельних ресурсів № 01/35-8510 від 19.11.2007 р.;

-          висновок відділу культури Донецької міської ради № 01-1/2133-з від 12.11.2007 р.;

-          висновок відділу регуляторної політики державного управління охорони навколишнього природного середовища в Донецькій області № 05/2395 від 09.11.2007 р.;

-          технічні умови управління в м. Донецьку ГУ МНС України в Донецькій області № 27/1253 від 10.09.2007 р.;

-          висновок донецької міської санітарно-епідеміологічної станції № 121/07 від 04.01.2008 р., висновок ГУ МВС України в Донецькій області № 9/1606дн від 27.11.2007 р.

 18.10.2007р. постійно діючою комісією з питань вибору земельних ділянок для розміщення об'єктів позивачеві було видано акт вибору земельної ділянки.

Листом № 01/17-36 від 19.03.2008 р. виконавчий комітет Донецької міської ради, у зв'язку з внесенням змін до Земельного кодексу України та Закону України “Про оренду землі”, згідно яких визначено виключно конкурсні засади передання в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, повідомив позивача про неможливість розгляду документів щодо оформлення за ним права користування спірною земельною ділянкою.

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, заслухавши пояснення та доводи повноважних представників сторін , що були присутні в судовому засіданні , колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла висновку про не обґрунтованість апеляційної скарги, та  відповідність оскарженого судового акта зі справи вимогам чинного законодавства з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору між сторонами визначено визнання права на набуття в оренду для розміщення об'єкту шляхом укладення договору оренди.

Правовідносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, Законом України “Про оренду землі ”, ст.ст. 792-797 Цивільного кодексу України, а також іншими нормативно-правовими актами прийнятими на їх виконання.

Приписи ст. ст. 13 і 41 Конституції України визначають, що від імені Українського народу права власності здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією, і усі суб'єкти права власності рівні перед законом. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені  Конституцією та законами України.

У відповідності до ст. 9 Земельного кодексу України до повноважень міських рад у галузі земельних відносин на їх території належить, зокрема, розпорядження землями територіальної громади міста; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до положень ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень  міських  рад  у галузі земельних відносин на території міст, зокрема,  належить:

    а) розпорядження землями територіальних громад;

    б) передача  земельних  ділянок   комунальної   власності   у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу;

    в) надання   земельних   ділянок  у  користування  із  земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу;

    г) вилучення  земельних   ділянок   із   земель   комунальної власності відповідно до цього Кодексу;

    є) здійснення  контролю  за  використанням та охороною земель комунальної  власності,  додержанням  земельного  та  екологічного законодавства.

Відповідно до ст.ст. 140, 142-146 Конституції України, ст. 26, 33 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні ” повноваження у галузі земельних відносин на території міст можуть бути делеговані місцевою радою виконавчим органам ради, одним з яких за нормами ст. 11 даного Закону є виконавчий комітет.

Відповідно до положень ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності  та права користування земельними ділянками із земель державної  або комунальної  власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень , визначених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Зазначена норма Земельного кодексу України кореспондується з вимогами ч. 3 ст. 16 Закону України “Про оренду землі”, відповідно до якої необхідною передумовою укладення договору оренди землі визначено згоду орендодавця передати земельну ділянку в оренду.

Позивач з урахуванням положень ст. 16 Цивільного кодексу України, скористався наданим йому правом  та звернувся до господарського суду з позовною заявою про  визнання його права на оренду земельної ділянки.

За своїм загальноправовим змістом, вимоги позивача щодо визнання за ним права набуття земельної ділянки в оренду шляхом укладання прямого договору оренди –є засобом захисту цивільного права у вигляді визнання права, передбаченого ст.ст. 16 ЦК України, 20 ГК України та закріпленого ст. 152 Земельного кодексу України.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем здійснено комплекс підготовчих дій, пов'язаних з реалізацією наданого права на оренду спірної земельної ділянки.

Судова колегія вважає , що  судом першої інстанції вірно встановлено, що наведений вище порядок набуття позивачем в оренду спірної земельної ділянки визначений  Законом України „Про планування і забудову ” та рішенням Донецької міської ради від 16.12.2005 р. № 23/21 „Про затвердження порядку відведення земельних ділянок в оренду і надання у постійне користування ” та не суперечить  приписам ст. 124 Земельного кодексу України, ст. 16 Закону України “Про оренду землі ”.

Крім того , суд першої інстанції правомірно визначив , що прийняття Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, яким внесено зміни до ст. 124 Земельного кодексу України, та визначено виключно конкурсні засади передання в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, не є підставою, що позбавляє позивача пріоритетного права на укладання договору оренди визначеної та погодженої з органом місцевого самоврядування земельної ділянки, оскільки згідно встановленого ст. 5 ЦК України загальноправового принципу ретроактивності закону, гарантованого ст. 58 Конституції України, акти цивільного законодавства не мають зворотної дії у часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують цивільну відповідальність особи.

Згідно із зазначеним вище правилом дія закону чи іншого нормативно-правового акта поширюється тільки на ті відносини, які виникли після набуття ним чинності.

Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що  з урахуванням вимог ст. 58 Конституції України, ст. 16 Закону України “Про оренду землі ”, ст. 124 Земельного кодексу України, позивач має право на проведення дій, пов'язаних з переданням в оренду спірної земельної ділянки на засадах, встановлених у вищевказаних актах в редакції, чинній на момент звернення ЗАТ “Донбасбудмеханізація” з заявкою до Донецького міського голови.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.03.2008 р. Рішенням Донецької міської ради №18/12 “Про відміну рішення міської ради від 24.06.2005р. № 20/16”, повноваження виконавчого комітету Донецької міської ради по укладенню договорів оренди земельної ділянки були вилучені з кола повноважень виконавчого комітету Донецької міської ради  та передані Донецькій міській раді.

При цьому слід зазначити, що  на момент звернення позивача до виконавчого комітету Донецької міської ради та наданням ним відповіді про відмову від укладання спірного договору оренди земельної ділянки, повноваження в галузі земельних правовідносин, зокрема, щодо розпорядження землями комунальної власності, згідно з рішенням  № 20/16 від 24.06.2005 р. були делеговані безпосередньо виконавчому комітету, тобто заява позивача в силу наведених обставин була адресована належному органу, який станом на момент підписання листа № 01/17-36 від 19.03.2008 р., був уповноважений на здійснення відповідних функцій.

З урахуванням вищевикладеного , судова колегія  вважає правомірним висновок  суду першої інстанції про правомірність захисту цивільного права позивача у заявлений ним спосіб, визнавши за ним право на набуття в оренду земельної ділянки в оренду для розміщення об'єкту –кафе з літньою площадкою та гостевою автостоянкою по вул. Горновой в Куйбишевському районі м. Донецька, орієнтовною площею –0,11га, шляхом укладання договору оренди з Донецькою міською радою в порядку, передбаченому Земельним кодексом України та Законом України "Про оренду землі" в редакції, що діяла на момент звернення ТОВ «КОРС ЕНТЕРПРАЙЗ» з заявкою до Донецького міського голови, як превентивні міри захисту прав та охоронюваних законом інтересів позивача.

При цьому,  в позовних вимогах ТОВ «КОРС ЕНТЕРПРАЙЗ» до Виконавчого комітету Донецької міської ради м. Донецьк судом відмовлено правомірно , оскільки відповідно до приписів  рішення Донецької міської ради № 18/12 від 28.03.2008 р. “Про відміну рішення міської ради від 24.06.2005р. № 20/16” виконком  не є органом уповноваженим укладати договори оренди земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, а відтак не є належним відповідачем у справі.

Правовідносини, що склалися між сторонами з приводу визнання за позивачем права на укладення спірного договору оренди, носять договірний характер, при цьому, Донецька міська рада, виступає як власник спірної земельної ділянки,  яка, в силу свого статусу та наданих повноважень має право розпоряджатись нею в установленому порядку.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що оскаржуване рішення господарського суду  не підлягає скасуванню, так як відповідає фактичним обставинам справи та чинному законодавству, а мотиви, з яких надана апеляційна скарга не можуть бути підставою для його скасування.

Керуючись статтями  91, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу  Донецької міської ради м. Донецьк на рішення господарського суду  Донецької області від 22.04.2008р. у справі  № 39/72пн - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 22.04.2008р. у справі  № 39/72пн  - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд.

Результати розгляду апеляційної скарги оголошені в судовому засіданні.

Повний текст постанови підписаний 11.06.08р.

Головуючий          

Судді: