Рішення

від 05.06.2008 по справі 1/68пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

1/68пн

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

05.06.08 р.                                                                                                    Справа № 1/68пн                               

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Корум” м. Донецьк

до відповідача: Комунального підприємства Бюро технічної інвентаризації     

міста Донецька

про визнання права власності

Суддя                                         З.П. Азарова

Представники:

Від позивача: Маліков Д. В. – директор, Борисенко Е.В. - представник

Від відповідача: Кочеткова В.В. - представник

В засіданні брали участь

        Товариство з обмеженою відповідальністю “Корум” м. Донецьк звернулося з позовом  до Комунального підприємства Бюро технічної інвентаризації міста Донецька про визнання права власності на нерухоме майно – на будівлю автозаправної станції з комплексом торгових послуг та станцією технічного обслуговування, розташовану за адресою: місто Донецьк, Пролетарський район, вулиця Пролетарська, будинок 59а.

          В обґрунтування позову надані  копії: рішення Виконавчого комітету Донецької міської ради від 28.07.2000р. № 275/5, акту Державної технічної комісії про готовність закінченого будівництвом об'єкта до експлуатації від 21.07.2000р., рішення Виконавчого комітету Донецької міської ради від 27.12.2000р. № 532/5, № 308/18 від 23.05.2007р., акту Державної технічної комісії про готовність закінченого будівництвом об'єкта до експлуатації від 15.12.2000р., Державного акту на право постійного користування землею № 9/40 від 15.12.2000р., Технічного паспорту від 02.10.2006р. на будівлю автозаправної станції, звіту “Про результати обстеження та оцінки технічного стану будівельних конструкцій прибудов до існуючих будівель автозаправної станції”, листа № 35 від 04.06.2007р..

         В судове засідання 28.05.2008р. відповідач не з'явився, тому розгляд справи був відкладений.

         В наступному судовому засіданні позивач заявою від 05.06.2008р. уточнив позовні вимоги та просить визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю “Корум” право власності на нерухоме майно – на будівлю автозаправної станції з приміщенням кафе літ. А-1, загальною площею 326,8 м2, ємкісті літ. Б, трансформатор літ. В, операторська кабіна газової автозаправної станції літ. Г, замощення І, ІІ, газові ємкісті ІІІ, розташовані за адресою: місто Донецьк, Пролетарський район, вулиця Пролетарська, будинок 59а.

       Відповідач надав відзив, в якому позов не визнав, посилаючись на відсутність порушених прав позивача, оскільки він не звертався з заявою про реєстрацію права власності. Крім того, відповідач послався на порушення будівельних норм та правил при возведенні будівлі.

        Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив, що розпорядженням Донецького міського голови № 1604/2 від 15.12.1998р. надано дозвіл Товариству з обмеженою відповідальністю “Корум” провести проектно-вишукувальні роботи для будівництва автозаправної станції з комплексом торгівельних послуг та станцієй технічного обслуговування у Пролетарському районі. Рішенням виконавчого комітету Донецької міської ради від 15.12.1999р. за № 480/2 надано у постійне користування земельну ділянку для цього будівництва, розташованого на перехресті вулиць Пролетарської та Будьонівських партизан у Пролетарському районі міста Донецька. Роботи були виконані і згідно рішення виконавчого комітету Донецької міської ради від 28.07.2000р. за № 275/5 був затверджений акт державної технічної комісії від 21.07.2000р. про прийомку в експлуатацію, на баланс і у власність товариства завершеної будівництвом автозаправної станції на 750 заправок у добу. Рішенням від 27.12.2000р. за № 532/5 був затверджений акт державної технічної комісії від 15.12.2000р. про прийомку в експлуатацію завершеного будівництвом комплексу торгівельних послуг зі станцією технічного обслуговування при вищевказаній автозаправній станції. Під існуючий автозаправний комплекс 23.05.2007р. виконком Донецької міської ради рішенням № 308/18 товариству надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення додаткової земельної ділянки. Позивач виконав вказане рішення, у теперішній час сплачує податок на земельну ділянку згідно її грошової оцінки. Тому позивач є фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташована автозаправна станція з комплексом торгівельних послуг та станцією технічного обслуговування.

         Рішенням виконавчого комітету Пролетарської районної ради від 12.07.2000р. за № 498/2 присвоєна адреса вказаному комплексу: місто Донецьк, Пролетарський район, вулиця Пролетарська, будинок 59а.

 Станом на 02.10.2006 року комунальним підприємством Бюро технічної інвентаризації міста Донецька проведена технічна інвентаризація, в результаті якої виготовлений технічний паспорт на цей об'єкт нерухомості. 22.05.2008р. в нього внесені зміни, але право власності за товариством не було зареєстровано, тому він звернувся з позовом, в якому просить визнати право власності на збудований комплекс.

 Стаття 392 Цивільного кодексу України закріплює, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа який засвідчує його право власності, а згідно статті 316 вказаного кодексу правом власності є право особи на річ( майно) яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

 Відповідно до статті 317 вказаного кодексу власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання та місцезнаходження майна.

 За приписами статті 319 Цивільного кодексу України власник користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь які дії, які не суперечать закону. Власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності.

  Стаття 328 вказаного кодексу встановлює, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше  прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

  При розгляді наданих доказів судом встановлено, що частково будівлі возведені як самочинне будівництво. Частиною 1 ст. 376 Цивільного кодексу України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу, або без належно затвердженого проекту, або з істотним порушеннями будівельних норм та правил. З технічного паспорту вбачається, що за літерами а4 та а5 збудовані споруди, які не були передбачені проектом, але, оскільки вони є невід'ємними частинами будівлі, то суд приймає їх в якості складової частини будівлі.

  В Акті державної технічної комісії про готовність закінченого будівництвом об'єкта до експлуатації від 15.12.2000р. зазначено, що будівельно-монтажні роботи виконані згідно з державними будівельними нормами. Порушень вимог органів державного архітектурно-будівельного контролю, державного санітарно-епідеміологічного, пожежного нагляду та органів Держнаглядохоронпраці при будівництві не встановлено.

 Згідно Звіту “Про результати обстеження та оцінки технічного стану будівельних конструкцій прибудов до існуючих будівель автозаправної станції” при виконанні прибудов загальна конструктивна схема будівлі не пошкоджена, конструкції стін будівель знаходяться у доброму стані, тріщини не виявлені, інженерні комунікації під будівлями відсутні, дефекти та пошкодження, які б перешкоджали нормальній експлуатації або зниженню несучої здібності і довговічності будівель після возведення прибудов відсутні. В цілому стан будівель добрий. Позивач володіє, розпоряджається та користується спірним майном.

Частина 5 ст. 376 ЦК України закріплює, що на вимогу власника або користувача земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Суду не надано документів, які підтверджували б, що збудоване позивачем нерухоме майно порушує чиї-небудь права. На час звернення до суду позивач є фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташований комплекс.

З врахуванням вищевикладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача спростовуються наданими доказами про введення в експлуатацію автозаправної станції з комплексом торгівельних послуг та станцією технічного обслуговування та іншими доказами.

 Керуючись  ст.ст. 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

  Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Корум” м. Донецьк задовольнити.

          Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю “Корум” (83052, м. Донецьк, бульвар Шахтобудівників, б.9а, код ЗКПО 25343209) право власності на нерухоме майно – на будівлю автозаправної станції з приміщенням кафе літ. А-1, загальною площею 326,8 м2, ємкісті літ. Б, трансформатор літ. В, операторська кабіна газової Автозаправної станції літ. Г, замощення І, ІІ, газові ємкісті ІІІ, розташовані за адресою: місто Донецьк, Пролетарський район, вулиця Пролетарська, будинок 59а.

Рішення  оголошено  в  засіданні  та  набуває  законної  сили  після  закінчення десятиденного  строку   з  дня  його  прийняття.

          Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

               Суддя                                                                                                            Азарова З.П.