Постанова

від 10.06.2008 по справі 15/785-б

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

15/785-б

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 10 червня 2008 р.                                                                                    № 15/785-б  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Хандуріна М.І., –головуючого,

Короткевича О.Є.,

Мамонтової О.М.,

розглянувши матеріали  касаційної скарги

Державної податкової інспекції у Печерському  районі М.Києва

на ухвалу господарського суду  м. Києва від  20.12.2007 року

у справі господарського суду№ 15/785-бм. Києва

за заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Павліо"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Гранд-Хім ТС"

провизнання банкрутом,

ліквідаторНестеренко С.С.,

за участю представників сторін:

ДПІ у Печерському  районі м. Києва - Куракін Ю.В. (дов. від 19.05.05 № 12206/9/10-009);

встановив:

          У жовтні 2007 року ТОВ "Павліо" звернулося до суду із заявою про визнання банкрутом відсутнього боржника ТОВ "Гранд-Хім ТС". Вказувало на неспроможність останнього оплатити вексель серії АА № 0626566 на суму 90 000,00 грн. та відсутність боржника за місцем свого знаходження.

          Ухвалою господарського суду м. Києва від 17.10.2007 порушено провадження у справі, справу призначено до розгляду, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.

          Постановою господарського суду м. Києва від 29.10.2007 ТОВ "Град-Хім ТС" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Нестеренка С.С, якого зобов'язано опублікувати в офіційному друкованому органі оголошення про визнання боржника банкрутом, скласти ліквідаційний баланс та подати його в господарський суд на розгляд і затвердження.

          Ухвалою господарського суду м. Києва від 20.12.2007 (суддя Хоменко М.Г.) затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс. Ліквідовано ТОВ "Град-Хім ТС" як юридичну особу. Припинено провадження у справі.

          Не погоджуючись з винесеною у справі ухвалою ДПІ у Печерському   районі м. Києва звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції. В обґрунтування посилається на порушення норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 32, 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, судова колегія Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню  з наступних підстав.

          Статтею  52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі Закон) передбачено, що у разі, якщо громадянин-підприємець -  боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також, за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

          Наведена норма передбачає, що заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника є підставою для порушення провадження у справі й у випадку наявності будь-якої з підстав, передбачених статтею 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

          З матеріалів справи вбачається, що приймаючи постанову про визнання ТОВ "Град-Хім ТС" банкрутом на підставі  ст. 52 Закону місцевий господарський суд виходив з того, що заявлені вимоги ініціюючого кредитора визнані боржником, документально підтверджені, не виконані боржником після настання встановлено  строку їх оплати, кошти та рух коштів на рахунках боржника відсутні, нерухомого майна і транспортних засобів боржника не виявлено, він відсутній за юридичною адресою, що підтверджено актом державного виконавця від 10.09.2007 (а.с.12).

          12.12.2007 ліквідатором банкрута було надано господарському суду на затвердження звіт та ліквідаційний баланс (а.с. 38-42),  в якому вказано, що здійсненими ліквідатором заходами майна та  майнових прав, що належать банкруту не має, активів боржника не виявлено, сформувати ліквідаційну масу банкрута виявилось неможливим у зв'язку з відсутністю майнових активів. Ухвалою господарського суду м. Києва від 20.12.2007 подані звіт та ліквідаційний баланс було затверджено.

Однак, при винесенні оскаржуваної ухвали господарський суд не з'ясував дійсних обставин справи, прав і обов'язків учасників спірних правовідносин, що вплинуло на правильність застосування норм матеріального та процесуального права, чим порушення судами вимог ст. 43 ГПК України щодо повного, всебічного і об'єктивного розгляду всіх обставин справи в їх сукупності.

          Відповідно до ст. 32 Закону після завершення усіх розрахунків з кредиторами ліквідатор подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого додаються показники виявлення ліквідаційної маси; відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси, реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог кредиторів; документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів.

          Матеріалами справи підтверджується, що ухвала суду першої інстанції про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного балансу не містить аналізу звіту ліквідатора; не дає оцінки наявності (відсутності) необхідних додатків до звіту ліквідатора, зокрема, реєстру (переліку) вимог кредиторів, даних інвентаризації майна боржника; не дає оцінки відсутності запитів фондам соціального страхування та податковому органу на предмет встановлення їх кредиторських вимог; не мотивує висновків суду про необхідність ліквідації юридичної особи боржника.

Крім того, колегія суддів вважає за доцільне наголосити, що господарський суд першої інстанції приймаючи постанову про визнання відсутнього боржника ТОВ "Гранд-Хім ТС" банкрутом, виходив з того, що факт відсутності боржника за юридичною адресою  підтверджується актом  державного виконавця  Юрченка М.В. Відділу державної виконавчої служби Печерського РУЮ м. Києва від 10.09.2007 про відсутність боржника за адресою: м. Київ, вул. П. Лумумби, 15а (а.с. 12).

Згідно із ст. 93 ЦК України місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

П. 5 ст. 1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних  осіб –підприємців»передбачено, що місцезнаходження юридичної особи - адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Ст. 16 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців»передбачено, що з метою забезпечення органів державної влади та учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб (підприємців) створюється Єдиний державний реєстр, який містить відомості щодо місцезнаходження юридичної особи, дати та номеру записів про проведення державної реєстрації юридичної особи, дату та номеру записів про внесення змін до нього, дати видачі або зміни свідоцтва про державну реєстрацію, дані про установчі документи, дати та номери записів про внесення змін до них, про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням тощо.

Відповідно до вимог ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців», який набув чинності з 01.07.2004 року в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб.

Ч. 1, 3 ст. 18 вказаного Закону встановлено, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою.

Вказаний Закон також визначає порядок внесення до Єдиного державного реєстру записів про відсутність юридичної особи за її  місцезнаходженням, які здійснюються державним реєстратором  (пункт 7 статті 19 зазначеного Закону).

              Виходячи з вимог ч.2 ст.34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування , не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Зважаючи на викладене, з посиланням на приписи частин 1, 3 статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців», судом не було надано оцінки зазначеному акту  на предмет його належності в обґрунтування обставин відсутності боржника за адресою місцезнаходження (з такими висновками погодився Верховний Суд України в постанові №07/297 від 06.11.2007 у справі №43/427), що було підставою порушення провадження за спрощеною процедурою відповідно до статті 52 Закону.

Відтак, затверджуючи звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс за спрощеною процедурою, суд не дав оцінки обґрунтованості ведення спрощеної ліквідаційної процедури у справі на підставі  акту, складеного державним виконавцем про відсутність боржника за місцезнаходженням, що не відповідає вимогам ст. 52 Закону а також ст.ст. 1, 17-19 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців", а також ст. 34 ГПК України, в зв'язку з чим у господарського суду  були відсутні правові підстави для закінчення ухвалою  від 20.12.2007 спрощеної  процедури банкрутства боржника, яка порушена неправомірно,  припинення провадження  та ліквідації юридичної особи ТОВ "Гранд-Хім ТС".

Ухвала суду про затвердження звіту ліквідатора, ліквідаційного балансу та припинення провадження у справі є за своєю правовою природою судовим рішенням, яке підсумовує хід ліквідаційної процедури, в якому необхідно повно відобразити обставини, що мають значення для даної справи (вчинення належних дій ліквідатором по виявленню активів та пасивів боржника, зокрема,  встановлення судом обставин неможливості відновлення платоспроможності боржника внаслідок вжитих ліквідатором заходів, встановлення неможливості задоволення визначених за звітом ліквідатора вимог кредиторів та необхідності у зв'язку з цим ліквідації боржника, обґрунтування оплати послуг арбітражного керуючого, якщо до звіту ліквідатора додається звіт про його витрати та оплату послуг), висновки суду про встановлені обставини і їх правові наслідки повинні бути вичерпними, відповідати дійсності та підтверджуватися достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні (Постанова Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 №11).

З врахуванням викладеного оскаржувану ухвалу суду першої інстанції не можна вважати законною та обґрунтованою, тому вона підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий судовий розгляд.

При новому розгляді справи суду слід врахувати приписи статей 17-18 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців”, ст. 32, 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", повно та всебічно дослідити всі суттєві обставини, що мають значення для правильного  вирішення спору, перевірити ствердження  та  заперечення сторін,  всім зібраним  доказам надати належну оцінку в їх сукупності та вирішити спір  відповідно  до вимог  закону.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 - 11112 ГПК України Вищий господарський суд України –

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу  Державної податкової інспекції у Печерському районі М.Києва  задовольнити.

Ухвалу господарського суду м. Києва від 20.12.2007 про затвердження звіту та ліквідаційного балансу  у справі № 23/454-б скасувати, справу  передати на новий розгляд до господарського суду м. Києва.

Головуючий -                                                                М.І. Хандурін                                                                                                

Судді                                                                                   О.Є Короткевич

     О.М. Мамонтова