Постанова

від 03.06.2008 по справі 37/131(17/19)-07

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

37/131(17/19)-07

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.06.2008                                                                                   Справа № 37/131(17/19)-07  

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:  головуючого: судді Чимбар Л.О.(доповідач),

суддів: Чохи Л.В., Верхогляд Т.А.,

секретар судового засідання: Врона С.В.,   

за участю прокурора Кріпак Н.В. посвідчення  №148 від 19.09.03р.

представники сторін:

від позивача: Шмельова О.В., дов. №14152/10/10-029  від 27.05.08,  

представник відповідача-1 з"явився без повноважень засвідчених належним чином,

представник відповідача-2 у судове засідання не з"явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного підприємства “Комос”, м. Дніпродзержинськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.02.2006р. по справі № 37/131(17/19)-07,

за позовом:   Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області,                                 м. Дніпропетровськ,

до В1: приватного підприємства “Комос”, м. Дніпродзержинськ,

    В2: приватного підприємства “Санрайз”, м. Дніпродзержинськ,

за участю прокурора Дніпропетровської області, м. Дніпропетровськ,

про  визнання угоди недійсною та стягнення 3384000,00 грн.,

                                     В С Т А Н О В И В :        

Державна податкова адміністрація у Дніпропетровській області у січні 2006 року звернулась до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про визнання недійсною угоди від 25.07.2003р. № 2507/1, яка була укладена між приватним підприємством “Комос” (далі-відповідач-1) та приватним підприємством “Санрайз” (далі- відповідач-2), стягнення з відповідача-1 на користь держави 3384000 грн. 00 коп.; з відповідача-2 на користь відповідача-1 3384000 грн. 00 коп..

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 28.02.2006р., залишеним без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.02.2007р., позов задоволено: визнано недійсною угоду від 25.07.2003р. № 2507/1, укладену між приватним підприємством “Комос” та приватним підприємством “Санрайз”. Стягнуто з відповідача-1 на користь держави 3384000,0 грн.; стягнуто з відповідача –2 на користь відповідача-1 3384000,00 грн. отриманих за угодою, яка визнана недійсною.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду першої інстанції та ухвалою суду апеляційної інстанції, відповідач-1 оскаржив їх в касаційному порядку.

Ухвалою Вищого Адміністративного суду України від 27.03.2008р. касаційну скаргу відповідача-1 задоволено частково: ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.02.2007 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до Дніпропетровського апеляційного господарського суду за правилами Господарського процесуального кодексу України (далі- ГПК України).

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 20.05.2008р. апеляційну скаргу приватного підприємства “Комос”, м. Дніпродзержинськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.02.2006р. по справі № 37/131(17/19)-07 було призначено до розгляду на 03.06.2008р.

У судовому засіданні за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши доповідь головуючого судді –доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга приватного підприємства “Комос”, м. Дніпродзержинськ підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Із змісту позовної заяви вбачається, що Державна податкова адміністрація у Дніпропетровській області просить визнати недійсною угоду від 25.07.2003р. № 2507/1, яка укладена між приватним підприємством “Комос” та приватним підприємством “Санрайз”.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України „Про державну податкову службу в Україні ” завданнями органів державної податкової служби є:

здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).

Згідно з вимогами ч.1-3 ст.4 Закону України „Про державну податкову службу в Україні ” Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади; державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі підпорядковуються Державній податковій адміністрації України; державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Пунктом 7 частини 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України (далі- КАС України) визначено поняття суб'єкта владних повноважень, це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно вимог п.4 ч.1 ст.17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на: спори за зверненням суб”єкта владних  повноважень у випадках, встановлених законом.

У відповідності зі змісту пунктів 1,6 Розділу VII “Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, цей кодекс набирає чинності з 1 вересня 2005р., до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Виходячи з вимог вищенаведених норм права справи за зверненням суб”єкта владних  повноважень є справами адміністративної юрисдикції.

Тому спір в даній справі з 1 вересня 2005р. належить розглядати в порядку адміністративного судочинства. Господарський суд Дніпропетровської області розглянув справу та прийняв рішення 28 лютого 2006р. в порядку господарського судочинства із застосуванням норм Господарського процесуального кодексу України в порушення вимог ст. 12 ГПК України, після набрання чинності Кодексом адміністративного судочинства України.  

Відповідно до вимог ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

За таких обставин, прийняте по справі господарським судом Дніпропетровської області рішення є незаконним і підлягає скасуванню з припиненням провадження у справі по п. 1ч.1 ст. 80 ГПК України.    

Керуючись п.1 ч.1 статті 80, статтями 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

                                           ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу приватного підприємства “Комос”, м. Дніпродзержинськ задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 28.02.2006р.   у справі  №37/131 (17/19)-07 скасувати.

Провадження у господарській справі припинити.

Справу направити до господарського суду Дніпропетровської області для передачі по підсудності до Дніпропетровського окружного адміністративного суду для розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку  протягом одного місяця до Вищого господарського Суду України.

 Головуючий                                                                        Л.О. Чимбар

 Суддя                                                                                    Л.В.Чоха

 Суддя                                                                                    Т.А.Верхогляд

Постанова виготовлена в повному обсязі 06.06.2008 року.