Ухвала

від 05.06.2008 по справі 23/393-б

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

23/393-б

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

           УХВАЛА          

05 червня 2008 р.                                                                                   № 23/393-б  

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Короткевич О.Є., –головуючого (доповідач у справі),

Мамонтова О. М.,

Хандрін М. І.

розглянувши касаційну скаргуДержавної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва

та ухвалугосподарського суду міста Києва від 13.12.2007 року

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Лілея та партнери плюс"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Тарга Плюс"

пробанкрутство

ВСТАНОВИВ:

Касаційна скарга подана Державною податковою інспекцією у Печерському районі міста Києва на ухвалу господарського суду міста Києва від 13.12.2007 року у справі №23/393-б не може бути розглянута Вищим господарським судом України, оскільки не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України) з наступних підстав.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 25.09.2007 року за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Лілея та партнери плюс" порушено провадження у справі №23/393-б про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Тарга Плюс".

Постановою господарського суду міста Києва від 10.10.2007 року визнано в порядку ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі –Закон)

Товариство з обмеженою відповідальністю "Тарга Плюс" банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру у справі №23/393-б, призначено ліквідатором банкрута ініціюючого кредитора Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Лілея" та зобов'язано останнього відповідно до вимог ст. 32 Закону надати звіт ліквідатора про проведену роботу по ліквідації Товариство з обмеженою відповідальністю "Тарга Плюс" та ліквідаційний баланс підприємства-банкрута, у п'ятиденний строк подати до офіційних друкованих органів оголошення про визнання боржника банкрутом, а також письмово повідомити  усіх відомих кредиторів  боржника про відкриття ліквідаційної процедури та визнання його банкрутом, які в місячний строк з дня одержання повідомлення можуть направити ліквідатору заяву з вимогами до банкрута.

Господарським судом міста Києва ухвалою від 23.11.2007 року визнано Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва кредитором у справі №23/393-б з вимогами на суму 253,77 грн.

Ліквідатором на виконання вимог постанови суду першої інстанції було надано суду звіт, який ухвалою суду від 04.12.2007 року був призначений до розгляду та зобов'язано ліквідатора надати ліквідаційний баланс банкрута з урахуванням визнаних судом вимог Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва до боржника на суму 253,77 грн.

Суд направив ухвалу про призначення звіту до розгляду заявнику (ліквідатору), боржнику та Державній податковій інспекції, що підтверджується відміткою вхідної кореспонденції господарського суду міста Києва на зворотньому аркуші ухвали.

Вищезазначене спростовує доводи Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва стосовно того що останній не було відомо про подачу до суду ліквідатором звіту та ліквідаційного балансу Товариство з обмеженою відповідальністю "Тарга Плюс".

Звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс Товариства з обмеженою відповідальністю "Тарга Плюс" було затверджено судом 13.12.2007 року та  припинено провадження у справі №23/393-б. Копію вказаної ухвали направлено ліквідатору (заявнику), банкруту, кредитору у справі, Прокуратуру  міста Києва, ДПА у м. Києві та Державній виконавчій службі.

Підтвердженням відправлення ухвали суду всім вищепереліченим в тому числі і кредитору  Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва являється відмітка вхідної кореспонденції господарського суду міста Києва на зворотньому аркуші ухвали від 13.12.2007 року.

Державна податкова інспекція у Печерському районі міста Києва не надала доказів для визнання поважними причини пропуску строку на касаційне оскарження ухвали суду першої інстанції тому клопотання про поновлення процесуального строку судом відхиляється.

Згідно з ст. 11113 ГПК України касаційні скарги на ухвали місцевого або апеляційного господарських судів розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення місцевого господарського суду, постанови апеляційного господарського суду.

Відповідно до ст. 110 ГПК України касаційна скарга (подання) може бути подана протягом одного місяця з дня набрання рішенням місцевого господарського суду або постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Частиною 3 ст. 50 ГПК України перебіг процесуального строку, обчислюваного місяцями починається наступного дня після календарної дати або настання події, якими визначено його початок та закінчується у відповідне число останнього місяця строку, як передбачено ч. 2 ст. 51 ГПК України.

Таким чином, касаційна скарга подана після закінчення процесуального строку, встановленого для її подання, а клопотання про відновлення пропущено строку судом відхилено.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга (подання) не приймається до розгляду і повертається судом, якщо скаргу (подання) подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання або таке клопотання відхилено про відновлення цього строку.

За таких обставин касаційна скарга Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва на ухвалу господарського суду міста Києва від 13.12.2007 року не може бути прийнята та підлягає поверненню.

Керуючись ст. 86, п. 5 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                               У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва на ухвалу господарського суду міста Києва від 13.12.2007 року у справі №23/393-б повернути заявнику.

Головуючий                                                             О. Є. Короткевич

Судді                                                                                О. М. Мамонтова

                                                                                М. І. Хандурін