Рішення

від 11.06.2008 по справі 8/89пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/89пн

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

11.06.08 р.                                                                                                    Справа № 8/89пн                               

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтермед-700”, м.Донецьк,

                    ЄДРПОУ 34304946

до відповідача Донецької міської ради, ЄДРПОУ 26502957, м.Донецьк

про визнання права

Суддя  Ємельянов А.С.

Представники:

від позивача: Гартенко І.Г. – по дов.

від відповідача: Головченко О.І. – по дов.

В засіданні суду брали участь:

                                                            Згідно із ст.77 ГПК України в засіданні суду  

                                                                            оголошувалась перерва з 10.06.2008р.

                                                                            по 11.06.2008р.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Інтермед-700”, м.Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідіча, Донецька міська рада, м.Донецьк про визнання права позивача на отримання в оренду земельної ділянки  орієнтовною площею 0,7 га для будівництва об'єкту – лікувально-діагностичного центру з медмаркетом за адресою: проспект Панфілова, Київський район, м.Донецьк шляхом підписання прямого договору оренди з виконавчим комітетом Донецької міської ради в порядку, передбаченому Земельним кодексом України та Законом України "Про оренду землі" в редакції, яка діяла на момент звернення Товариства з обмеженою відповідальністю " Інтермед-700 " з листом до Донецького міського голови.

Згідно із ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач заявою №10 від 11.06.2008р. заявив вимоги про визнання права позивача на отримання в оренду земельної ділянки  орієнтовною площею 0,7 га для будівництва об'єкту – лікувально-діагностичного центру з медмаркетом за адресою: проспект Панфілова, Київський район, м.Донецьк шляхом підписання прямого договору оренди з Донецькою міською радою в порядку, передбаченому Земельним кодексом України та Законом України "Про оренду землі" в редакції, яка діяла на момент звернення позивача з листом до Донецького міського голови.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наявність у нього права на отримання спірної земельної ділянки в оренду на умовах та в порядку, передбачених Земельним кодексом України та Законом України "Про оренду землі" в редакції, яка діяла на момент звернення ТОВ " Інтермед-700 " з заявкою до Донецького міського голови.

Відповідач надав відзив на позовну заяву №01/15-3643 від 09.06.2008р., в якому повідомив суд про відсутність предмету спору по цій справі, враховуючи ті обставини, що позивачем не надано доказів, які б підтверджували відмову відповідача у оформленні відповідного договору оренди. Крім цього, за твердженням відповідача, передача в оренду земельних ділянок здійснюється виключно на підставі рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, внаслідок чого неправомірною є передача земельної ділянки в оренду згідно з рішенням суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, господарський суд встановив:

18.05.2006р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтермед-700" звернулося до Донецького міського голови з заявою про надання земельної ділянки для  розміщення лікувально-діагностичного центру за адресою: проспект Панфілова, Київський район, м.Донецьк.

На підставі рішення Донецької міської ради від 30.09.2005р. №21/2 "Про затвердження правил забудови м.Донецька", рішення Донецького міського голови (віза) питання щодо надання позивачу в оренду земельної ділянки було передано на розгляд постійно діючої комісії з питань вибору земельних ділянок для розміщення об'єктів.

25.05.2006р. постійно діючою комісією з питань вибору земельних ділянок для розміщення об'єкту позивачу було надано акт вибору земельної ділянки, в якому зазначено, що земельна ділянка орієнтованою площею 0,7 га по проспекту Панфілова у Київському районі м.Донецька є придатною для проектування та будівництва лікувально-діагностичного центру.

Одночасно, ТОВ "Інтермед-700" були отримані наступні дозволи державних органів та органів місцевого самоврядування на розміщення зазначеного об'єкту:

-          висновок відділу культури Донецької обласної державної адміністрації №930 від 23.06.2006р.;

-          висновок (технічні умови) Головного управління МНС України в Донецькій області №12/1/4787 від 18.08.2006р.;

-          висновок Центрально-Донецької регіональної екологічної інспекції №37/1113 від 05.07.2006р.;

-          висновок Головного управління МВС України в Донецькій області №9/1000-дн від 08.09.2006р.;

-          висновок Донецького міського управління земельних ресурсів №01/35-4771 від 20.09.2006р.;

-          висновок Головного управління містобудування і архітектури №01/17-4235 від 20.09.2006р.;

-          висновок Донецької міської санітарно-епідеміологічної станції №2066/07 від 16.10.2006р.

Крім того, між виконавчим комітетом Донецької міської ради та позивачем було укладено договір №рс6/335 від 10.10.2006р. резервування земельної ділянки, за умовами якого позивач зарезервував земельну ділянку площею 0,7 га для будівництва лікувально-діагностичного центру з медмаркетом за адресою: проспект Панфілова, Київський район, м.Донецьк.

25.10.2006р. виконавчим комітетом Донецької міської ради було прийнято рішення №606/15, згідно якого Товариству з обмеженою відповідальністю "Інтермед-700", зокрема, було погоджено   місце розташування лікувально-діагностичного центру з медмаркетом та дозволено проведення проектно-вишукувальних робіт для будівництва зазначеного об'єкту за адресою: проспект Панфілова, Київський район, м.Донецьк.

У відповідності з п.6 глави 2 частини 3 додатку «Правила забудови міста Донецька» до рішення виконавчого комітету Донецької міської ради №23/17 від 16.12.2005р. у випадку, коли розташування об'єкта принципово заперечує  рішенням затвердженої містобудівної документації або у разі недоцільності розміщення об'єкта за місцем розташування, запропонованим зацікавленою особою, з містобудівних, екологічних, санітарних, земельних, історико-культурних міркувань, інших обмежень та обтяжень, що підтверджуються висновками відповідних служб, зацікавленій особі за підписом Донецького міського голови видається мотивована відмова.

Проте, як вказує позивач, відповідної відмови, підписаної Донецьким міським головою не приймалося, розташування об'єкту будівництва погоджено з відповідними органами місцевого самоврядування, їх підрозділами і службами.

Листом №01/17-78 від 23.04.2008р. виконавчим комітетом Донецької міської ради та листом б/н від 22.05.2008р. постійно діючої комісії з питань архітектури, містобудування та землекористування було повідомлено ТОВ „Інтермед-700” про неможливість передачі в оренду спірної земельної ділянки.

Підставою для відмови в передачі позивачу земельної ділянки на праві оренди вказано ті обставини, що внаслідок внесення змін до Земельного кодексу України та Закону України "Про оренду землі" отримання права оренди земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності, на теперішній час відбувається виключно на аукціонах.

Як вказує позивач, бездіяльність органів місцевого самоврядування щодо оформлення документів на відведення спірної земельної ділянки в оренду є необґрунтованою та незаконною, порушує його права, внаслідок чого позивачем заявлені вимоги про визнання права на отримання в оренду земельної ділянки  орієнтовною площею 0,7 га для будівництва об'єкту – лікувально-діагностичного центру з медмаркетом за адресою: проспект Панфілова, Київський район, м.Донецьк шляхом підписання прямого договору оренди з Донецькою міською радою в порядку, передбаченому Земельним кодексом України та Законом України "Про оренду землі" в редакції, яка діяла на момент звернення позивача з листом до Донецького міського голови.

Відповідач проти позовних вимог заперечує з підстав, викладених у відзиві №01/15-3643 від 09.06.2008р.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги позивача до відповідача  такими, що підлягають задоволенню, враховуючи наступне:

Земельні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Згідно із ст.ст.13, 41 Конституції України передбачено, що від імені українського народу права власника, зокрема, на землю здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

Відповідно до ст.ст.142, 143, 144, 145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальної громади через органи самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень.

Зокрема, у відповідності із ст.12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин, належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього кодексу.

Статтею 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим кодексом.

Порядок надання у постійне користування земельних ділянок юридичним особам та порядок передачі земельних ділянок в оренду визначені ст.ст.123, 124 Земельного кодексу України та ст.16 Закону України "Про оренду землі".

В силу ст.124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

У відповідності з п.3 глави 2 частини 3 додатку «Правила забудови міста Донецька» до рішення Донецької міської ради №23/17 від 16.12.2005р. особа, зацікавлена у відведенні земельної ділянки для будівництва, звертається з клопотанням про погодження місця розташування об'єкта до Донецької міської ради.

Згідно зі ст.16 Закону України "Про оренду землі" в редакції, яка діяла на момент звернення позивача до Донецького міського голови, особа, яка бажає отримати земельну ділянку в оренду із земель державної або комунальної власності, подає до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування за місцем розташування земельної ділянки заяву (клопотання). Розгляд заяви (клопотання) і надання земельної ділянки в оренду проводяться у порядку, встановленому Земельним кодексом України. У разі згоди орендодавця передати земельну ділянку в оренду сторони укладають договір оренди землі відповідно до вимог цього закону.

Таким чином, волевиявлення майбутнього орендаря щодо укладення договору оренди реалізується шляхом подання відповідної заяви.

Внаслідок внесення змін Законом України від 28.12.2007р. N107-VI до ст.16 Закону України "Про оренду землі" та ст.124 Земельного кодексу України, набуття права оренди земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, має здійснюватись виключно на аукціонах, крім земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти нерухомого майна, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб і в яких відсутні акції (частки, паї), що належать державі.

З висновками суду, правовідносини щодо оренди землі виникли між органами місцевого самоврядування та позивачем з моменту подання клопотання щодо надання в оренду спірної земельної ділянки, тобто, до набрання чинності змінами до ст.16 Закону України "Про оренду землі" та ст.124 Земельного кодексу України.

Згідно ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до ч.4 п.3 мотивувальної частині рішення Конституційного суду України від 09.02.1999р. №1-рп/99 норми ст.58 Конституції України можуть розповсюджуватись на юридичні особи.

Таким чином, посилання органів місцевого самоврядування на неможливість розгляду документів з відведення спірної земельної ділянки у зв'язку із внесенням змін до Земельного кодексу України та Закону України "Про оренду землі" є необґрунтованими та такими, що порушують права позивача на оренду земельної ділянки.

Крім цього, як було зазначено в рішенні Конституційного суду України від 22.05.2008р. №10-рп/2008 Конституція України у статті 92 визначила сфери, зокрема бюджетну, які мають врегульовуватися виключно законом. Закон про Держбюджет є основним фінансовим документом держави. Через своє спеціальне призначення цей закон не повинен регулювати відносини в інших сферах суспільного життя. Конституція України не надає закону про Держбюджет вищої юридичної сили стосовно інших законів.

Таким чином, Конституційний Суд України в своєму рішенні дійшов висновку, що законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина.

Згідно з резолютивною частиною рішення Конституційного суду України від 22.05.2008р. №10-рп/2008 визнано неконституційними положення пункту 2 та пункту 8 розділу II Закону України "Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України".

Відповідно до ч.6 ст.16 Закону України "Про оренду землі" в редакції, яка діяла при подачі позивачем заявки на оренду землі, проведення відповідними органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування аукціону або конкурсу щодо набуття права оренди земельної ділянки вимагається у разі надходження двох або більше заяв (клопотань) на оренду однієї і тієї самої земельної ділянки.  

Одночасно, за змістом матеріалів справи, стосовно оренди земельної ділянки, розташованої за адресою: проспект Панфілова, Київський район, м.Донецьк, була подана тільки одна заявка -  ТОВ "Інтермед-700". Відповідачем вказані обставини не спростовані, доказів подання заявок іншими особами до матеріалів справи не надано.

Таким чином, враховуючи, що позивач є єдиною особою, яка реалізувала своє право на оренду спірної земельної ділянки, проведення аукціону  або конкурсу  щодо набуття права оренди земельної ділянки, розташованої за адресою: проспект Панфілова, Київський район, м.Донецьк, нормами ст.16 Закону України "Про оренду землі" не передбачено.

Крім того, договір резервування земельної ділянки, укладений між позивачем та виконавчим комітетом Донецької міської ради, хоча і не передбачений інститутами цивільного та земельного права, однак є підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків, оскільки його зміст не суперечить законодавству. Зокрема, згідно з вказаним договором виконавчий комітет Донецької міської ради зобов'язався не надавати зарезервовану земельну ділянку іншим юридичним та фізичним особам, а забудовник (позивач) прийняв на себе зобов'язання сплачувати передбачені договором кошти, розробити за період резервування проект будівництва та звернутися до Донецької міської ради із клопотанням про надання спірної земельної ділянки в оренду.

Позитивним правовим результатом, настання якого пов'язано з належним виконанням умов договору, є надання позивачу у користування спірної земельної ділянки шляхом прийняття радою відповідного рішення.

Відповідно до п.34 ст.26, п.2 ст.77 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" питання надання земельної ділянки в оренду вирішується на пленарному засіданні ради - сесії, а спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.

За висновками суду, порушені права позивача підлягають захисту способами, передбаченими ст.152 Земельного кодексу України.

Зокрема, згідно з вказаною статтею захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання прав.

Як встановлено судом вище, позивач звернувся до Донецького міського голови в передбаченому законодавством порядку з клопотанням про надання земельної ділянки в оренду з наданням для цього всіх необхідних документів.

Листом б/н від 22.05.2008р. постійно діючою комісією з питань архітектури, містобудування та землекористування Донецької міської ради було повідомлено позивача про неможливість передачі в оренду спірної земельної ділянки, внаслідок чого, посилання відповідача на відсутність предмету спору по цій справі судом до уваги не приймаються.

При цьому, посилання відповідача на неправомірність позовних вимог у зв'язку з відсутністю відповідного рішення органу місцевого самоврядування про передачу в оренду спірної земельної ділянки суд вважає безпідставними, враховуючи, що предметом позовних вимог є визнання права позивача на оренду спірної земельної ділянки в порядку, передбаченому Земельним кодексом України та Законом України "Про оренду землі" в редакції, яка діяла на момент звернення Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтермед-700” з заявкою до Донецького міського голови.

Тобто, рішенням суду фактично визначається правомірність дій позивача як єдиної особи, що може реалізувати своє право на отримання  спірної земельної ділянки в оренду, а також  визначається порядок проведення таких дій та законодавство на підставі якого вказані дії повинні здійснюватися.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про визнання права на отримання в оренду земельної ділянки  орієнтовною площею 0,7 га для будівництва об'єкту – лікувально-діагностичного центру з медмаркетом за адресою: проспект Панфілова, Київський район, м.Донецьк шляхом підписання прямого договору оренди з Донецькою міською радою в порядку, передбаченому Земельним кодексом України та Законом України "Про оренду землі" в редакції, яка діяла на момент звернення позивача з листом до Донецького міського голови, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

При визначенні підвідомчості цієї справи суд виходив з того, що між сторонами існує спір про право позивача на отримання в оренду спірної земельної ділянки.

Тобто, правовідносини, що склалися між сторонами з приводу наявності чи відсутності у позивача права на оренду носять договірний характер, який є наслідком виниклих між сторонами господарських відносин у сфері землеустрою.

При цьому, відповідачі у спірних правовідносинах не здійснюють владних повноважень, а виступають як суб'єкти господарських відносин. Таким чином, цей спір підвідомчий господарському суду.

У відповідності до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати підлягають віднесенню на відповідача повністю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.22, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтермед-700”, м.Донецьк до Донецької міської ради, м.Донецьк задовольнити повністю.

Визнати право Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтермед-700” (83048 м.Донецьк, вул.Артема, 100/1, ЄДРПОУ 34304946) на отримання в оренду земельної ділянки орієнтовною площею 0,7 га для будівництва об'єкту – лікувально-діагностичного центру з медмаркетом за адресою: проспект Панфілова, Київський район, м.Донецьк шляхом підписання прямого договору оренди з Донецькою міською радою в порядку, передбаченому Земельним кодексом України та Законом України "Про оренду землі" в редакції, яка діяла на момент звернення Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтермед-700” з листом до Донецького міського голови.

Стягнути з Донецької міської ради, м.Донецьк на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Інтермед-700”, м.Донецьк витрати по сплаті державного мита в сумі 85 грн. 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118  грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

За згодою сторін у судовому засіданні 11.06.2008р. оголошено вступну та резолютивну частина рішення.

Повний текст рішення підписано 11.06.2008р.

               Суддя