Рішення

від 03.08.2011 по справі 5015/3087/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5015/3087/11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.08.11                                                                                           Справа№ 5015/3087/11

За позовом: Заступника прокурора м.Львова в інтересах держави в особі Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Львівгаз”, м. Львів

до відповідача: Приватного підприємства “Портер”, м. Львів

про: стягнення 12151грн. 84коп.

                                                                                                        Суддя  Гоменюк З.П.

                                                                     Секретар судового засідання Старостенко О.В.

Представники:

від прокуратури: Цинайко Н.І.

від позивача: Романчук Ю.Р., Прокоп”єва О.Т.

від  відповідача: не з'явився

Представнику позивача та прокуратури роз'яснено зміст ст.22 ГПК України, а саме їх процесуальні права та обов'язки, зокрема, право заявляти відводи.

Суть спору:  Позов заявлено Заступником прокурора м.Львова в інтересах держави в особі Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Львівгаз” до Приватного підприємства “Портер” про стягнення 6991грн. 91коп. заборгованості за спожитий природній газ, 2157грн. 05коп. інфляційних втрат, 673грн. 11коп. 3% відсотків річних, 6696грн. 35коп. пені та 489грн. 43 коп. 7%штрафу.

Ухвалою суду від 08.06.2011р. за даним позовом порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 17.06.2011р. В зв”язку з відсутністю доказів належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи, ухвалою суду від 17.06.2011р. розгляд справи відкладено на 13.07.2011р. та зобов”язано прокурора та позивача надати довідку (виписку) з Єдиного державного реєстру (ст. 20 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців”) щодо перебування відповідача в ЄДР станом на час розгляду справи.

В судовому засіданні 13.07.2011р. представник позивача подано уточнення позовних вимог №06-6145 від 23.06.2011р. (зареєстроване канцелярією суду за вхідн. № 15675/11 від 13.07.2011р.), відповідно до якого просить стягнути з відповідача 6991грн. 91коп. заборгованості за спожитий газ, 2234грн. 21коп. інфляційних втрат, 4553грн. 68коп. пені, 693грн. 59коп. 3% річних та 489грн. 43коп. 7% штрафу.

З метою надання можливості сторонам представити додаткові докази у справі, ухвалою суду від 13.07.2011р. розгляд справи відкладено на 03.08.2011р.

В судовому засіданні 03.08.2011р. представник позивача та прокуратури позовні вимоги підтримали, просять позов задоволити з підстав викладених у позові та уточненні позовних вимог від 02.08.2011р. №06-6145 (зареєстроване канцелярією суду 02.08.2011р. за № 15675/11) відповідно до якого просять суд стягнути з відповідача 6991грн. 91коп. заборгованості за спожитий газ,1927грн. 02коп. інфляційних втрат, 3964грн. 45коп. пені,  602грн. 24коп. 3 % річних та 7 % штрафу в розмірі 489грн. 43коп.

Відповідач в судове засідання 03.08.2011р. повторно не з”явився.

На вимогу суду позивачем до матеріалів сплави долучено довідку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 29.06.2011р. відповідно до якої місцезнаходженням відповідача є: 79059, Львівська обл., м.Львів, Галицький район, вул.Щурата, 12, кв.21. Відповідно до ч.1 ст. 64 ГПК України, у разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

 До повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції повернуті органами зв'язку з позначками “адресат вибув”, “адресат відсутній” і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (п.4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 02.06.2006 р. N 01-8/1228).

 Отже, господарський суд виконав умови щодо належного повідомлення відповідача про дату, час і місце розгляду справи.  

 Станом на 03.08.2011р. докази сплати боргу, відзив, заяви, клопотання в тому числі про відкладення розгляду справи від відповідача не надходили.

 Господарському суду представлено достатньо матеріалів, що дає можливість розглянути справу відповідно до ст.75 ГПК України при відсутності пояснень (заперечень) відповідача щодо заявлених позовних вимог та представника відповідача у судовому засіданні, за наявними у справі матеріалами яких достатньо для встановлення обставин справи і вирішення спору по суті.

 Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та прокуратури, суд встановив наступне:

  31.12.2008р. між Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації “Львівгаз”, правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство “Львівгаз”, та Приватним підприємством “Портер” (споживач) укладено договір № к-794 від 30.12.2008р. про постачання природного газу, відповідно до п.1.1 якого позивач зобов”язувався поставити споживачу природний газ, а відповідач здійснити оплату  відповідно до умов цього договору.

 Відповідно до п. 5.1 договору, оплата за постачання природного газу здійснюється відповідачем шляхом оплати грошовими коштами на рахунок ПАТ “Львівгаз” в наступному порядку: 100% від запланованих обсягів надання послуг - до 25 числа місяця, що передує звітному; остаточний розрахунок за фактично надані послуги здійснюється до 05 числа місяця, наступного за звітним.

 На виконання умов договору, позивачем відповідно до актів приймання –передачі природного газу з січня по березень 2009р. передано природний газ в обсязі 6041 куб. м.

 Однак, відповідач своїх зобов”язань по оплаті поставленого природного газу не виконав, станом на час звернення з позовом до суду заборгованість відповідача за отриманий природний газ становить 6991грн. 91коп.

 Статтею 530 ЦК України встановлено - якщо у зобов”язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає  виконанню  у цей строк (термін).

 Відповідно до вимог ст.509 ЦК України – зобов”язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов”язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися  від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов”язку.  Зобов”язання виникають з підстав,  встановлених  статтею 11 цього Кодексу. Зобов”язання має ґрунтуватися  на засадах  добросовісності, розумності та справедливості.        

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 712 ЦК України).

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України зобов”язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.  

Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.                Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

п. 6.2. договору з постачання природного газу №К-794 від 30.12.2008р., що за порушення строків виконання зобов'язань щодо розрахунків за поставлену продукцію, споживач сплачує на користь Облгазу, крім суми заборгованості з врахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від суми заборгованості.

З огляду на викладене, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 3964коп. 45коп., інфляційні втрати в розмірі 1927грн. 02коп., 3 % річних в розмірі 602грн. 24коп. за період з 06.03.2009р. по 05.06.2011р. та 7 % штрафу в розмірі 489грн. 43коп.

п.8.3  договору з постачання природного газу №К-794 від 30.12.2008р. встановлено, що сторони домовились, що строк позовної давності за цим договором щодо усіх без винятку нарахувань та платежів становить п”ять років.

Одним із загальних принципів цивільного законодавства є принцип свободи договору, який втілюється в положеннях статей 3 та 627 ЦК України. Свобода договору включає й вільне визначення сторонами його умов, де фіксуються взаємні права та обов'язки учасників.

Відповідно до ст. 229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Згідно ст. 230 ГК України, штрафними санкціями в цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ч. 2 ст. 343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи, що позивачем представлено достатньо об'єктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідачем при наданому йому праві та можливостях не подано заперечення стосовно заявлених вимог та доказів погашення боргу, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований та підлягає  задоволенню повністю з врахуванням поданого уточнення.

Судові витрати покладаються на відповідача.

      Керуючись ст.ст.3,11,22, 509, 530, 625, 627,712 ЦК України, ст.ст.193, 224, 225, 229-231, 343 ГК України,  ст.ст.33,34,44,49,75,82,84 ГПК України, суд –

                                                                      ВИРІШИВ:

 1.  Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства “Портер”, м.Львів, вул.Щурата, 12/21 (ідентифікаційний код 30338416) на користь Публічного акціонерним товариства по газопостачанню та газифікації “Львівгаз”, м.Львів, вул.Золота, 42 (ідентифікаційний код 03349039) 6991грн. 91коп. заборгованості за спожитий природний газ, 3964коп. 45коп. пені, 1927грн. 02коп. інфляційних втрат, 602грн. 24коп. 3 % річних, 489грн. 43коп. 7 % штрафу. Наказ видати відповідно до вимог ст.116 ГПК України.

3. Стягнути з Приватного підприємства “Портер”, м.Львів, вул.Щурата, 12/21 (ідентифікаційний код 30338416) в доход державного бюджету 139грн. 75коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Наказ видати відповідно до вимог ст.116 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 04.08.2011р.

Суддя                                                                                             Гоменюк З.П.