Постанова

від 15.10.2007 по справі 2-6611/06

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД      

01025, м.Київ, пров.

Рильський, 8                                                           

т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

 15.10.2007                                                                                          

№ 2-6611/06

 Київський апеляційний господарський суд у

складі колегії суддів:

 головуючого:          Корсака В.А.

 суддів:            

 За участю представників:

 від позивача - не з'явився,

 від відповідача 1 - не з'явився,

від

відповідача 2 - не з'явився,

  від відповідача 3 -  Бойко Р.В., Мартисенко В.В. - представники за

довіреностями,

від

відповідача 4 -  не з'явився,

від

відповідача 5 -  не з'явився,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу ОСОБА_1

 на рішення Шевченківського районного суду

м.Києва від 30.11.2006

 у справі № 2-6611/06  

 за позовом                               ОСОБА_1

 до                                                   Головного

управління майном Київської міської державної адміністрації

ЗАТ "Київмлин"

Колективного орендного підприємства "Київмлин"

Управління з питань державної реєстрації юридичних та фізичних осіб

підприємців Подільської районної в м. Києві державної адміністрації

 третя особа відповідача            

 третя особа позивача                      

 про                                                 

визнання недійсними статутних документів та скасування державної

реєстрації

ВСТАНОВИВ:

 В серпні 2006 року ОСОБА_1 звернувся з позовом

до відповідачів про        визнання  недійсним рішення установчих зборів ЗАТ “

Київмлин” від 15.07.1999 р., визнання недійсним Статуту та установчого договору

про створення та діяльність ЗАТ "Київмлин", зареєстрованих

23.07.1999р., скасування державної реєстрації ЗАТ "Київмлин" (м.

Київ, вул. Межигірська, 83, код в ЄДРПОУ 30523267), зобов'язання Управління з

питань державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців у

Подільській державній адміністрації м. Києва скасувати (припинити) державну

реєстрацію ЗАТ "Київмлин",  про

ліквідацію ЗАТ "Київмлин", призначення ліквідаційну комісію ЗАТ

"Київмлин" в особі ліквідатора ОСОБА_2

   Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач

є орендарем орендного підприємства "Київмлин", яке підлягало

приватизації з передачею частини корпоративних прав на новостворене акціонерне

товариство членам трудового колективу. На думку позивача, приватизація КОП

"Київмлин" була розпочата рішенням Фонду державного майна України

№5-ДП від 22.05.1996 р. і повинна закінчитися отриманням ним майна;

приватизація КОП "Київмлин" не була завершена, а у зв'язку з

припиненням процесу приватизації було створено ЗАТ "Київмлин".

Оскільки на день звернення до суду з позовом наказ Фонду державного майна

України про припинення приватизації КОП "Київмлин" скасовано та визнано

протиправним, тому позивач вимагає продовження приватизації підприємства.

   Крім того, позивач  зазначає про невідповідність установчих

документів ЗАТ "Київмлин" вимогам ст.ст. 4, 37 Закону України

"Про господарські товариства", що на його думку, є підставою для

визнання їх недійсними та скасування державної реєстрації товариства.

   Крім того, позивач стверджує про

невідповідність рішення установчих зборів ЗАТ "Київмлин" від

15.07.1999р. вимогам ст. 5 Закону України "Про цінні папери та фондову

біржу".

   В суді першої інстанції представник

позивача  уточнив вимоги в частині

призначення особи ліквідатора, а саме, просив призначити замість ОСОБА_2 -

ОСОБА_3

   Відповідач3, заперечуючи  заявлений позов, посилається на те, що

законні права та інтереси позивача ніяким чином не порушені; позивачем не  вірно  

застосовані норми матеріального права та пропущено строк позовної

давності.

   На момент подачі позову та судового розгляду

справи судом першої інстанції Колективне орендне підприємство

"Київмлин" (код в ЄДРПОУ 00951706) виключено із Єдиного державного

реєстру підприємств відповідно до запису державного реєстратора Подільської

районної у м. Києві державної адміністрації №10711280000005476 від 18.05.2006р.

   Рішенням  

Шевченківського районного суду  м.

Києва  від 30.11.2006 р. у справі №

2-6611/06  провадження  в частині вимог до Колективного орендного

підприємства “ Київмлин” закрито  з

підстав п.7 ч.1 ст. 205  ЦПК України; в

задоволенні позову ОСОБА_1 до інших позивачів відмовлено повністю.

  Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1  звернувся 

з апеляційною скаргою, в якій просить рішення від 30.11.2006 р.

скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов,  посилаючись 

на  порушення  судом першої інстанції  норм матеріального та процесуального права,

неповне  встановлення  обставин, що мають  значення 

для  справи.

  Відповідачем1, відповідачем3, відповідачем4

та відповідачем5 не  надано відзиви на

апеляційну скаргу. Позивач та зазначені відповідачі не використали наданого

законом права на участь свого представника у судовому засіданні. Матеріали

справи містять докази про належне повідомлення їх про порушення апеляційного

провадження та призначення справи до розгляду.

   Розглянувши доводи апеляційної скарги,

дослідивши матеріали справи, заслухавши 

пояснення представників 

відповідача3 , колегія встановила наступне.

   Ухвалою Київського апеляційного

господарського суду від 02.07.2007р. у даній справі  здійснено заміну відповідача3 - ЗАТ “

Киїмлин” на ВАТ “ Київмлин” у зв”язку з тим, що 19.04.2007р.  відповідно до даних Єдиного державного

реєстру зареєстрована юридична особа- ВАТ “ Київмлин”, яке згідно з п.2.3. його

Статуту є правонаступником ЗАТ “ Київмлин”. 

    Подільською районною державною

адміністрацією м. Києва  23.07.1999р.

було зареєстроване Закрите акціонерне товариство "Київмлин" (код в

ЄДРПОУ 30523267), засновниками якого виступили територіальна громада м. Києва в

особі Головного управління майном Київської міської державної адміністрації та

Колективне орендне підприємство "Київмлин".

   До статутного фонду ЗАТ "Київмлин"

територіальною громадою м. Києва було передано цілісний майновий комплекс, що

до 1999 року був державною власністю та перебував у користуванні КОП

"Київмлин", а на момент створення ЗАТ "Київмлин" перебував

у комунальній власності.

   Станом на 22.05.1996р. відносини по

приватизації державного майна, що перебувало в оренді, регулювалися, зокрема,

Законами України "Про приватизацію державного майна", "Про

оренду державного та комунального майна", Декретами Кабінету Міністрів України

"Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі".

"Про перелік майнових комплексів державних підприємств, організацій, їх

структурних підрозділів основного виробництва, приватизація або передача в

оренду яких не допускається", "Про приватизацію цілісних майнових

комплексів державних підприємств та їхніх структурних підрозділів, зданих в

оренду", "Про додаткове регулювання орендних відносин",

Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку перетворення

в процесі приватизації державних підприємств у відкриті акціонерні

товариства".

    Матеріали справи свідчать про те, що станом

на 1996 рік в користуванні КОП "Київмлин” 

знаходилося державне майно - цілісний майновий комплекс Київського

виробничого об'єднання елеваторної та зернопереробної промисловості, тобто

хлібоприймального та хлібопереробного підприємства.      

     За змістом ст. З Статуту КОП

"Київмлин", зареєстрованого Подільською районною державною

адміністрацією м. Києва 22.12.1992р. реєстраційний №0089-1334 ОП, предметом

діяльності підприємства є заготівля та переробка зерна та продуктів його

переробки.

     Встановлено, що цільове використання

цілісного майнового комплексу, що до 1999 року перебував у користуванні КОП

"Київмлин", є переробка та заготівля зерна, хліба та хлібопродуктів.

     Статтею 

5 Статуту КОП "Київмлин" передбачено, що  майно, яке передане орендному підприємству в

оренду, є власністю держави, а все інше майно - власністю підприємства.

    Із Статуту КОП "Київмлин"

вбачається, що підприємство належить до юридичних осіб колективної форми

власності, це підтверджується також Довідкою Головного міжрегіонального

управління статистики у м. Києві №10575/03.

    За приписами  ст.1 Закону України "Про приватизацію

державного майна"  приватизація майна

державних підприємств України - це відчуження майна, що перебуває у

загальнодержавній, республіканській (Республіки Крим) і комунальній власності,

на користь фізичних та недержавних юридичних осіб.

    Відповідно до ч.1 ст. 5 Закону України

"Про приватизацію державного майна" до об'єктів державної власності,

що підлягають приватизації, належать: майно підприємств, цехів, виробництв,

дільниць, інших підрозділів, що виділяються в самостійні підприємства і є

єдиними (цілісними) майновими комплексами; незавершене будівництво; частки

(паї, акції), що належать державі у майні господарських товариств та інших

об'єднань.

     Даний перелік не відноситься до об'єктів

приватизації юридичних осіб.

     Згідно зі ст.З Декрету Кабінету Міністрів

України "Про додаткове регулювання орендних відносин" приватизація

державного майна, зданого в оренду, здійснюється  в порядку, встановленому законодавством про

приватизацію.

    Статтею 1 Декрету Кабінету Міністрів

України "Про приватизацію цілісних майнових комплексів державних

підприємств та їхніх структурних підрозділів, зданих в оренду" визначено,

що рішення про приватизацію зданого в оренду державного майна приймається

державними органами приватизації, якщо на це є згода орендаря.

    З наведеного вбачається, що приватизації

підлягає державне майно - цілісні майнові комплекси, а не юридичні особи, в

користуванні яких перебувають такі комплекси.

    Статтею 1 Декрету Кабінету Міністрів

України "Про особливості приватизації майна в агропромисловому

комплексі" визначено, що приватизація майна підприємств харчової

промисловості, які переробляють сільськогосподарську сировину,

борошномельно-круп'яної та комбікормової промисловості, сервісних, будівельних,

фірмових торговельних, несільськогосподарських підприємств і організацій агропромислового

комплексу незалежно від вартості об'єктів приватизації (але не менше необхідної

для створення статутного фонду акціонерного товариства згідно з чинним

законодавством) проводиться шляхом перетворення їх у відкриті акціонерні

товариства у порядку, встановленому Постановою Кабінету Міністрів України від

07.12.1992р. № 686.

    Відповідно до п.1 Порядку перетворення в

процесі приватизації державних підприємств у відкриті акціонерні товариства,

затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.12.1992р. № 686,

даний Порядок визначає процедуру перетворення державних підприємств у відкриті

акціонерні товариства.

   Наведене свідчить про те, що положення

вказаного Декрету передбачали можливість перетворення у відкриті акціонерні

товариства виключно державних підприємств.

   Наряду з цим, з рішення Фонду державного

майна України випливає, що  воно

стосується КОП "Київмлин", яке не являється  державним підприємством.

  Колегія суддів погоджується з висновком суду

першої інстанції щодо безпідставних посилань позивача про необхідність

застосування до даних правовідносин Закону України "Про особливості

приватизації майна в агропромисловому комплексі". Даний наказ прийнято

22.05.1996р., в той час як закон було прийнято 10.07.1996р. та опубліковано в газеті

“Голос України “  №145 від

07.08.1996р.  Це свідчить про те, що  на момент прийняття Фондом державного майна

України наказу №5-ДП від 22.05.1996р. Закон України "Про особливості

приватизації майна в агропромисловому комплексі" не був чинний.

    Системний аналіз положень названих вище

Законів свідчить про те, що законодавство України, чинне на момент прийняття

Фондом державного майна України наказу №5-ДП від 22.05.1996р. не передбачало

можливості прийняття рішення про приватизацію юридичної особи, яка не є

державним підприємством.

    З огляду на це  КОП "Київмлин",  як юридична особа колективної форми

власності, не могла бути визначена в якості об'єкта приватизації.

    Більш того, п.1 Декрету Кабінету Міністрів

України "Про перелік майнових комплексів державних підприємств,

організацій, їх структурних підрозділів основного виробництва, приватизація або

передача в оренду яких не допускається" затверджено переліки майнових

комплексів державних підприємств, організацій, їх структурних підрозділів основного

виробництва, приватизація або передача в оренду яких не допускається.

   Пункт 21 Переліку майнових комплексів

державних підприємств, організацій, їх структурних підрозділів основного

виробництва, приватизація яких не допускається, затверджених    зазначеним    Декретом   

Кабінету    Міністрів   України , передбачено, що   не 

допускається  приватизація

цілісних майнових комплексів хлібоприймальних і хлібозаготівельних підприємств.

   Як свідчать вище викладені обставини,

державне майно - цілісний майновий комплекс, що до 1999 року перебував у

користуванні КОП "Київмлин" та 

відноситься до хлібоприймальних і хлібозаготівельних підприємств.

   Встановлене та викладене вище дозволяє дійти

висновку про те, що станом на момент прийняття Фондом державного майна України

наказу №5-ДП від 22.05.1996р. існувала законодавча заборона на приватизацію

цілісних майнових комплексів хлібоприймальних і хлібозаготівельних підприємств.

   Враховуючи те, що, як встановлено вище,  КОП "Київмлин" не могло бути

об'єктом приватизації та приватизація державного цілісного майнового комплексу,

що перебував у користуванні КОП "Київмлин" була заборонена, колегія

суддів вважає, що суд першої інстанції 

дійшов до правильного висновку про те, що Наказ Фонду державного майна

України №5-ДП від 22.05.1996р. прийнято з порушенням норм чинного на момент

його прийняття законодавства, і з огляду на це він не породжує правових

наслідків та не може вважатися рішенням про приватизацію об'єкта.

   Матеріали справи не містять доказів

прийняття Фондом державного майна України після 1996 року повторного рішення

про приватизацію КОП "Київмлин" чи цілісного майнового комплексу,

який перебував у його користуванні.

    Статтею 11 Закону України "Про

приватизацію державного майна" порядок приватизації державного майна

передбачає наступну процедуру: 1) подання заяви про приватизацію майна

державного підприємства або окремих його частин; 2) розгляд заяви і прийняття

рішення про приватизацію об'єкта; 3) опублікування інформації про прийняття

рішення про приватизацію об'єкта і створення відповідної комісії по

приватизації; 4) затвердження плану приватизації майна державного підприємства

і його реалізацію.

    Матеріали справи  свідчать про те, що орган приватизації не

приймав рішення про приватизацію КОП "Київмлин" чи цілісного

майнового комплексу, що перебував у користуванні КОП "Київмлин", а

тому відсутні правові підстави для здійснення процедури приватизації.

   Крім того, колегія суддів  зважає на наступне.

   ОСОБА_1 

заявлена    вимога    про   

ліквідацію    юридичної    особи через невідповідність  установчих 

документів  вимогам   ст.ст.  

4,   37   Закону  

України "Про господарські товариства".

     Статтею 110 ЦК України визначений перелік

суб”єктів, які можуть звернутися до суду про ліквідацію юридичної особи на

підставі непов”язаною із банкрутством. До них віднесені учасники або органи

юридичної особи, уповноважені на це установчими документами та орган, що

здійснює державну реєстрацію.

     Тобто, чинне законодавство України

визначає вичерпний перелік суб'єктів, які можуть звернутися до суду з позовом

про ліквідацію юридичної особи на підставі, не пов'язаною із банкрутством.

     ОСОБА_1 не належить до визначеного

положеннями Цивільного кодексу України переліку суб"'єктів, які можуть

звернутися до суду  з позовом про

ліквідацію юридичної особи через допущені при її створенні порушення.

     ОСОБА_1 не є ні засновником, ні акціонером

ЗАТ “ Київмлин “.

     Таким чином, колегія суддів погоджується з

висновком суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 подано  зазначений позов за відсутності порушення,

невизнання або оспорювання  його прав,

інтересів чи свобод . Позивач не віднесений до переліку суб”єктів,  яким надано право звернення  до суду з вимогою про ліквідацію юридичної

особи у зв”язку з невідповідністю установчих документів вимогам чинного

законодавства.

    Крім того, колегія суддів погоджується з

висновком суду першої інстанції щодо пропуску позивачем строку позовної

давності з огляду на наступне.

    З п.3 протоколу №3 конференції КОП

"Київмлин" від 04.08. 1999р. вбачається, що  конференція розглядала, зокрема, питання про

створення ЗАТ "Київмлин" із ознайомленням присутніх із змістом

установчих документів товариства та рішенням Київської міської ради про

створення ЗАТ "Київмлин".

    При дослідженні  даного Протоколу конференції слідує, що

позивач був присутній на вказаній конференції та був її секретарем, що

підтверджується його підписом на протоколі.

     Тобто, позивач довідався про створення ЗАТ

"Київмлин" та змістом установчих документів 04.08.1999р.

    Відповідно до п.6 Прикінцевих та Перехідних

положень правила Цивільного кодексу України про позовну давність застосовуються

до позовів, строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяло

раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом. Тому, до спірних

правовідносин підлягають застосуванню норми Цивільного кодексу УРСР.

    Відповідно до ст. 71 ЦК УРСР загальний

строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна

давність), встановлюється в три роки.

   Статтею 76 ЦК УРСР визначено, що перебіг

строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на

позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про

порушення свого права.

    ОСОБА_1 дізнався про створення ЗАТ

"Київмлин" та був ознайомлений із змістом установчих документів ЗАТ

"Київмлин"  04.08.1999р., тому

строк позовної давності закінчився 05.08.2002р. 

Дана позовна заява подана 30.08.2006р., тобто через 7 років після

виникнення права на позов.

    Відповідно до ст. 80 ЦК України закінчення

строку позовної давності до пред'явлення позову є підставою для відмови в

позові.

    ЗАТ 

"Київмлин"  заявлено

вимогу  про  застосування 

судом строку позовної давності.

   Доводи апеляційної скарги не спростовують

висновки місцевого суду з огляду на вище викладене.

   Позивач  

не  довів належними та

допустимими  доказами  наявність підстав для  задоволення позову.

  Згідно зі ст.32 ГПК України доказами у справі

є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному

законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких

грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають

значення для правильного вирішення господарського спору.

  В силу ч.3 ст.129 Конституції України до

основних засад судочинства належать, зокрема, законність, рівність усіх

учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та

свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх

переконливості.

  Згідно з положеннями ст. 43 ГПК  України судочинство у господарських судах

здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь

у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

  Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна

сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу

своїх вимог і заперечень.

  Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає,

що рішення  суду  першої інстанції, яким в задоволенні позову

відмовлено, провадження  в частині вимог

до Колективного орендного підприємства “ Київмлин” закрито, відповідає чинному

законодавству та матеріалам справи; колегія не вбачає підстав для задоволення

апеляційної скарги та скасування чи зміни оскаржуваного рішення.

   Відповідно до листа Вищого господарського

суду України № 01-14/327 від 18.05.2007 року після закінчення апеляційного

провадження матеріали справи, що виникли з корпоративних відносин і розглянуті

у першій інстанції загальним судом, підлягають поверненню до цього суду.

На

підставі викладеного, керуючись ст.ст. 99, 103, 104, 105 ГПК України, Київський

апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

  1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення  Шевченківського районного суду м. Києва  від 30.11.2006 року  залишити без задоволення.

2.          Рішення  Шевченківського районного суду  м. Києва 

від 30.11.2006 року у справі № 2-6611/06 

залишити без змін.

3.          Матеріали справи  № 2-6611/06 направити до Шевченківського

районного  суду  м. Києва.

 Головуючий суддя                                                                       

 Судді