Рішення від 18.12.2007 по справі 10067-2007

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003,

м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к.

РІШЕННЯ

Іменем України

18.12.2007

Справа

№2-29/10067-2007

За

позовом - Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1).

До

відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікторія - 10» (м.Ялта,

вул.Крупськой,22).

За

участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору -

1.          Ялтинська міська рада (м.Ялта,

пл.Радянська,1).

2.         ОСОБА_2 (АДРЕСА_2).

Про

зобов'язання усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою.

За

зустрічним позовом - Товариства з обмеженою відповідальністю «Вікторія - 10»

(м.Ялта, вул..Крупської,22).

До

відповідача - Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1).

За

участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору -

Ялтинська

міська рада (м.Ялта, пл..Радянська,1).

Про

визнання недійсним договору оренди.

               Суддя О.І.

Башилашвілі

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від

позивача -ОСОБА_3- представник, довіреність від 03.09.07рю №6/7.

Від

відповідача - ОСОБА_4. - адвокат, довіреність від 27.07.2006р. №130;

                             ОСОБА_2. -

директор.

За

участю третіх осіб - 1. Матвійц О.П., довіреність № 02.9-2/710  від 11.11.04, 

гол. спеціаліст; 2. ОСОБА_2.

Суть

спору: Позивач - Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернувся до

господарського суду АР Крим з позовом до відповідача -ТОВ «Вікторія - 10» про

зобов'язання усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою шляхом

звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, розташованої за адресою:

АДРЕСА_3 в районі житлового будинку НОМЕР_2(кадастровий №

0111900000:01:015:0055), площею 0,0030 га.

Позовні

вимоги мотивовані тим, що позивач має усі правовстановлюючі документи на спірну

земельну ділянку, однак відповідач перешкоджає йому у користуванні нею.

Відповідач

проти позову заперечує посилається на те, що позивач не придбав права

користування спірною земельною ділянкою. Відповідач також посилається на те, що

орендодавець спірної земельної ділянки, не мав права передавати її в оренду

оскільки, вона входить до складу земельної ділянки яка є прибудинковою

територією житлового будинку по вул. Крупськой, 22 у м. Ялта.

Третя

особа - Ялтинська міська рада, у письмових пояснення по справі, вважає, що

позов цілком обґрунтований та підлягає задоволенню.

Третя

особа - ОСОБА_2., у письмових поясненнях по справі, заперечує проти задоволення

позову з тих же підстав, що і відповідач.

05.11.2007р.

до господарського суду АР Крим надійшла зустрічна позовна заява ТОВ

«Вікторія-10» до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1. про визнання недійсним

договору оренди земельної ділянки від 01.02.2006р., площею 0,0030 га,

розташованої за адресою: АДРЕСА_3 укладений між фізичною особою - підприємцем

ОСОБА_1. та Ялтинською міською радою.

Ухвалою

від 09.11.2007р. суд прийняв зустрічну позовну заяву до сумісного розгляду з

первісним позовом.

Позовні

вимоги за зустрічним позовом мотивовані тим, що при укладенні спірного договору

оренди не було враховано, що земельна ділянка за цім договором знаходиться не

на вільних землях Ялтинської міської ради, а входить до складу земельної

ділянки, яка є прибудинковою територією житлового будинку АДРЕСА_3, у зв'язку з

чим спірна земельна ділянка знаходиться у користуванні власників домоволодіння,

розташованого за вказаною адресою. Також позивач за зустрічним позовом

посилається на те, що земельна ділянка за спірним договором не вилучалась у

власників вказаного домоволодіння.

Крім

того, ТОВ «Вікторія-10» посилається на те, що при укладенні спірного договору

не було враховано, що на спірній земельній ділянці знаходиться нерухоме майно:

підпірні стіни №3 та №4, асфальтове покриття двору, яке належить йому, у

зв'язку з чим спірний договір порушує його право власності.

У

якості обґрунтування позовних вимог за зустрічним позовом, ТОВ «Вікторія-10»

посилається на те, що рішення Ялтинської міської ради від 14.12.2005р. № 47, на

підставі якого укладений спірний договір, скасовано на підставі протесту

прокурора.

Відповідач

та третя особа за зустрічним позовом, вважають, що підстави для визнання

спірного договору недійсним, передбачені законом, відсутні.

За

клопотанням стороні строк вирішення спору продовжувався відповідно до ст. 69

ГПК України.

Розгляд

справи відкладався в порядку ст. 77 ГПК України.

Судовий

процес фіксувався технічними засобами в порядку ст. 81-1 ГПК України.

Розглянувши

матеріали справи, заслухавши прокурора, суд -

ВСТАНОВИВ:

          15.03.2003р. Ялтинською міською радою

на 19 сесії 24-го скликання прийнято рішення № 42 «Про організації роботи

дрібнороздрібної торгової мережі і відкритих майданчиків громадського

харчування на території м. Ялти» (том 1, а.с. 14).

Пунктом

9 цього рішення, затверджена дислокація некапітальних об'єктів торгівлі, послуг

і відкритих майданчиків громадського харчування на території м. Ялта.

Пунктом

10, суб'єктам підприємницької діяльності наданий дозвіл на складання проектів

відведення земельних ділянок (згідно додатків №4, 5 до цього рішення, том 1

а.с. 15).

Відповідно

до п. 128 додатку до рішення, позивачу наданий дозвіл на складання проекту

відведення земельної ділянки площею 0,0030 га, для розміщення торгового

павільйону.

03.06.2004

року, позивач замовив у ПП «ГЕРКУЛЕСЪ» проект землеустрою та технічний звіт по

встановленню меж земельної ділянки (том 1, а.с. 72).

З

цього проекту вбачається, що він у встановленому порядку узгоджений і пройшов

обов'язкову державну землевпоряджувальну експертизу.

29.07.2004

року, позивачем був розроблений та належним чином узгоджений зі всіма

необхідними службами міста, технічний Паспорт павільйону «Наша Ряба» (том 1,

а.с. 10-13).

          14.12.2005 року, Ялтинська міська

рада на 37-ої сесії 4-го скликання прийняла рішення №47 про: затвердження проекту

землеустрою по відведенню земельної ділянки фізичній особи-підприємця ОСОБА_1

для установки торгового павільйону площею 0,0030га за адресою: АДРЕСА_3, в

районі житлового будинку НОМЕР_2; передачу фізичній особи-підприємцюОСОБА_1 в

оренду строком на 5 років земельну ділянку площею 0,0030га кадастровий №

0111900000:01:015:0055) з земель загального користування Ялтинської міської

Ради (рядок 12.4, шифр 97 форми 6-зем.), зокрема по угіддях: «забудовані

землі», зокрема «вулиць, набережних, площей »( графи 34,61  форми 6-зем.) (код по УКЦИЗ-1.11.3.

«Роздрібна торгівля і комерційні послуги») для установки торгового павільйону

за адресою: АДРЕСА_3, в районі житлового будинку НОМЕР_2на землях Ялтинської

міської Ради; зобов'язання СПД- фізичну особу ОСОБА_1.: укласти договір з

Ялтинською міською радою про пайову участь в змісті і розвитку соціальної і

інженерної інфраструктури міста; виконувати обов'язки власника землі відповідно

до вимог ст. 96,103 Земельного кодексу України; у місячний термін виконати

роботи по встановленню в натурі меж земельної ділянки та укласти договір оренди

на протязі 6 місяців (том 1, а.с. 21).

01.02.2006

року, між фізичною особою-підприємцем та Ялтинською міською радою укладений

договір оренди земельної ділянки площею 0,0030га за адресою: АДРЕСА_3, в районі

житлового будинку НОМЕР_2 (том 1, а.с. 17-20).

          Згідно п.12 Перехідних положень ЗК

України, до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження

щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у

приватну власність, та земель, на яких розташовані державні, в тому числі

казенні, підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі

належать частки (акції, паї), здійснюють відповідні сільські, селищні, міські

ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Відповідно

до ст.125 ЗК України, право власності та право постійного користування на

земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем

документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування

земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Право

на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його

державної реєстрації.

Приступати

до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на

місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної

реєстрації забороняється.

Стаття

126 ЗК України передбачає, що право власності на земельну ділянку і право

постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами.

Право

оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

Згідно

ст. 212 ЗК України, самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню

власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за

час незаконного користування ними.

Приведення

земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення

будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних

осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

Повернення

самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

Відповідно

до ст. 25 Закону України «Про оренду землі», орендар земельної ділянки має

право: самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди

землі; з письмової згоди орендодавця зводити у встановленому законодавством

порядку будівлі і споруди і закладати багаторічні насадження; отримувати

продукцію і доходи.

Судом

встановлено, що на даний час відповідач за первісним позовом, на спірній

земельній ділянці, встановив легкі металеві конструкції, розмістив своє майно,

яке у свою чергу перешкоджають фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1. вільному

доступу до спірної землі земельну ділянку, у зв'язку з чим останній не має

можливості її використовувати. Факт зайняття ТОВ «Вікторія - 10» спірної

земельної ділянки, зокрема підтверджується фототаблицею (а.с. 31), технічний

паспорт на автомобіль, який знаходиться на спірній земельній ділянці оформлений

на ім'я ОСОБА_2., яка у свою чергу є директором ТОВ «Вікторія-10».

Суд

вважає, що первісний позов підлягаю задоволенню, при цьому підстави для

задоволення зустрічного позову відсутні, у зв'язку з наступним.

Викладені

вище обставини, свідчать про те, що у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1., на

підставі закону виникло право користування спірною земельною ділянкою, про що

свідчить договір оренди, який у свою чергу є правовстановлюючим документом в

розумінні ст. 126 ЗК України.

Суд

не приймає посилання ТОВ «Вікторія - 10» як на підставу для відмови в

задоволенні первісного позову та задоволення зустрічної позовної заяви, на те,

що: рішення Ялтинської міської ради № 47 від 14.12.2005р., на підставі якого

укладений спірний договір, скасовано, у зв'язку з наступним.

Суд

встановив, що 15 листопада 2006 року рішенням № 27 Ялтинська міська рада задовольнила

протест прокурора м. Ялта № 5849 від 03.07.2006р. та скасувала своє рішення №

47 від 14.12.2005р.

Однак

постановою від 05.04.2007р. у справі № 2-8/3799-2007А господарський суд АР Крим

визнав недійсним рішення Ялтинської міської ради № 27 «Про розгляд протесту

заступника прокурора м. Ялта № 5849 від 03.07.2006р. на рішення № 47

Ялтинського міського голови від 14.12.2005р.» (том.1, а.с. 126-131).

Севастопольський

апеляційний господарський суд ухвалою від 05.06.2007р., залишив без змін,

вказану постанову господарського суду АР Крим (том 1, а.с. 132-138).

Так,

постанова господарського суду АР Крим від 05.04.2007р. у справі №

2-8/3799-2007А набрала законної сили, є належним доказом, та повністю

спростовує посилання ТОВ «Вікторія-10» на те, що рішення Ялтинської міської

ради № 47 від 14.12.2005р. скасовано.

Суд

не може погодитися з доводами ТОВ «Вікторія-10», що спірна земельна ділянка не

є вільною, оскільки ТОВ «Вікторія-10» не має правовстановлюючих документів на

земельну ділянку.

Позивач

за зустрічним позовом вважає, що спірний договір не відповідає приписам ч. 5

ст. 116 ЗК України, якою передбачено, що надання в користування земельної

ділянки, що знаходиться у власності або в користуванні, проводиться лише після

вилучення (викупу) його в порядку, передбаченому ЗК України.

Суд

вважає таку думку позивача за зустрічним позовом помилковою, оскільки, зміст

даної норми передбачає в обов'язковому порядку надання у власність або в

користування земельної ділянки, яка вже знаходиться у власності або в

користуванні. Однак судом встановлено, що ТОВ «Вікторія - 10» не отримувало ні

у користування ні у власність спірну земельну ділянку, що у свою чергу виключає

необхідність її вилучення.

Суд

встановив, що на підставі договору купівлі-продажу від 27.06.1996р. реєстровий

№ 3817, та рішення господарського суду АР Крим від 20.09.2006р. у справі №

2-13/12110-2006 на праві приватної власності ТОВ «Вікторія-10» належить

нерухоме майно - 7/100 часток домоволодіння НОМЕР_2 літ. «А» поАДРЕСА_3

Однак,

ТОВ «Вікторія-10» не представило суду доказів того, що за вказаною адресою

знаходяться будь-які інші будови зареєстровані за ним.

Більш

того, суд бере до уваги пояснення третьої особи - ОСОБА_2., яка в судовому

засіданні, яке відбулося 18.12.2007р., пояснила, що літер «Б» (склад), розташований

біля літ. «А» (житлового будинку) по АДРЕСА_3(план ділянки, том 2, а.с. 56),

фактично є самовільною побудованою будівлею, оскільки у встановленому порядку

не зареєстровано, та будівництво якого здійснено без відповідної дозвільної

документації.

Таким

чином, суд приходить до висновку, що відповідач за первісним позовом фактично

зайняв не прибудинкову територію житлового будинку, а територію, що прилягає до

самочинного побудованого об'єкту, що у свою чергу лише підтверджує,

необґрунтованість доводів ТОВ «Вікторія-10» та третьої особи ОСОБА_2., щодо

відсутності підстав для задоволення первісного позову, та їх посилання на

постанову Ялтинського міського суду від 13.03.2006р. (том 1, а.с. 113-114).

Щодо

визнання спірного договору оренди земельної ділянки, недійсним, то суд вважає

за необхідне зазначити наступне.

Стаття

215 ЦК України встановлює, що підставою недійсності правочину є недодержання в

момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами

першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно

до змісту ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу,

іншим актам  цивільного законодавства, а

також  моральним засадам суспільства.

Особа,

яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Волевиявлення

учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Правочин

має вчинятися у формі, встановленій законом.

Правочин

має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно

з Постановою Пленуму Верховного Суду України „Про судову практику в справах про

визнання угод недійсними” N 3 від 28.04.1978р., угода може бути визнана

недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом. Тому в кожній

справі про визнання угоди недійсною суд повинен встановити наявність тих

обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною.

Враховуючи

вище викладені обставини, щодо необґрунтованості доводів позивача за зустрічним

позовом, та оглянувши положення спірного договору, суд вважає, що відсутні

підстави для визнання його недійним, передбачені ст.ст. 203,215 ЦК України.

Так,

зокрема, сторони спірного договору при його укладенні мали необхідний обсяг

цивільної дієздатності.

Спірний

договір містить у собі вільне волевиявлення його сторін. Також спірний договір

цілком відповідає встановленій законом формі та зареєстрований у встановленому

законом порядку.

Також,

враховуючи наявний в матеріалах справи акт прийому-передачі земельної ділянки,

підписаний повноважними сторонами, не зважаючи на відсутність на ньому дати

підписання, суд вважає, що спірна угода спрямована на реальне настання правових

наслідків, оскільки жодна з сторін спірного договору, не заперечує проти

документального оформлення фактичної передачі спірної земельної ділянки.

Таким

чином, суд вважає, що відсутні необхідні підстави з якими закон пов'язує

визнання угоди недійсною.

ТОВ

«Вікторія-10» не використало свого права наданого йому ст. 33 ГПК України, щодо

обґрунтованості своїх вимог та заперечень, при цьому суд враховує, що обов'язок

щодо доказування обставин на які сторона посилається, як на підставу своїх

вимог та заперечень покладається саме на зацікавлену сторону.

Витрати

по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення

судового процесу суд покладає на ТОВ «Вікторія-10» в порядку ст. 49 ГПК

України.

Вступна

та резолютивна частини рішення оголошені в судовому засіданні - 18.12.2007р.

Повний

текст рішення оформлений відповідно до ст. 84 ГПК України - 21.12.2007р.

На

підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Первісний позов задовольнити у

повному обсязі.

2.          Зобов'язати Товариство з обмеженою

відповідальністю «Вікторія - 10» (АР Крим, м.Ялта, вул.Крупськой,22, код в

ЄДРПО України 19183434), усунути перешкоди у користуванні Фізичною особою -

підприємцем ОСОБА_1 (АР Крим, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) земельною

ділянкою, шляхом звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, розташованої

за адресою: АДРЕСА_3в районі житлового будинку НОМЕР_2(кадастровий №

0111900000:01:015:0055), площею 0,0030 га.

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою

відповідальністю «Вікторія - 10» (АР Крим, м.Ялта, вул.Крупськой,22, код в

ЄДРПО України 19183434) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АР

Крим, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) витрати по сплаті державного мита

в сумі 85,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового

процесу в сумі 118,00 грн.

4.          В задоволенні зустрічного позову -

відмовити.

5.          Накази видати після набрання рішенням

суду законної сили.

Суддя

Господарського суду

Автономної

Республіки Крим                                       

Башилашвілі О.І.