СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ
АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ
СУД
Постанова
Іменем України
07
квітня 2008 року
Справа
№ 20-7/250
Севастопольський
апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого
судді Дугаренко
О.В.,
суддів Прокопанич
Г.К.,
Фенько Т.П.,
за участю
представників сторін:
позивача:
Ірхін Михайло
Юрійович, довіреність № 7/0/2-08 від 02.01.08,
Відкрите акціонерне товариство "Енергетична компанія
"Севастопольенерго";
відповідача:
Шапоренко Ольга
Володимирівна, довіреність № 106 від 05.07.07, Мале приватне підприємство "Ажур";
третьої
особи: ОСОБА_2,
довіреність № 1664 від 28.08.07, Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1;
розглянувши
апеляційну скаргу
Малого приватного підприємства "Ажур" на рішення господарського суду
міста Севастополя (суддя Ілюхіна Г.П.)
від 10 грудня 2007 року у справі №20-7/250
за
позовом Відкритого акціонерного товариства
"Енергетична компанія "Севастопольенерго" (вул. Хрустальова,
44,Севастополь,99040)
до Малого приватного
підприємства "Ажур" (пр. Гер. Сталінграда, 36-31,Севастополь,99000)
3-тя особа Суб'єкт підприємницької діяльності
ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
про
внесення змін до договору на поставку електричної енергії № 3488а
від02.03.2005, шляхом виключення з Додатку № 3 до Договору № 3488а точки
обліку, розташованої за адресою: місто Севастополь, вул. Т. Шевченка, 11-А
ВСТАНОВИВ:
Рішенням
господарського суду від 10 грудня 2007 року (повний текст складено та підписано
17 грудня 2007 року) позов відкритого
акціонерного товариства „Енергетична
компанія „Севастопольенерго” до малого приватного підприємства „Ажур”, 3-тя
особа приватний підприємець ОСОБА_1,
про внесення змін до договору на
поставку електричної енергії № 3488а від 02.03.2005, шляхом виключення з
Додатку № 3 до Договору № 3488а точки обліку, розташованої за адресою: місто
Севастополь, вул. Т. Шевченка, 11-А, задоволено.
Не погодившись з рішенням суду, Мале
приватне підприємство „Ажур” подало апеляційну скаргу.
У
судовому засіданні, призначеному на 07 квітня 2008 року представник позивача
заперечував проти задоволення апеляційної скарги, посилаючись на законність та
обґрунтованість рішення господарського суду. Представник відповідача підтримав
свою апеляційну скаргу, з підстав, викладених в ній. Представник третьої особи
підтримав рішення господарського суду.
Розглянувши
справу в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України,
колегія суддів встановила наступне.
02
березня 2005 року між позивачем по справі та відповідачем було укладено договір
№ 3488а про постачання електричної енергії.
В
пункті 2.5 вказаного договору, передбачено, що у випадку звільнення споживачем
займаного приміщення, реорганізації, ліквідації (у тому числі банкрутства),
відчуження займаного приміщення, споживач зобов'язаний повідомити постачальника
не пізніше ніж за 7 днів до цих змін, а також в той же строк здійснити сплату
усіх видів платежів, передбачених договором по день зміни включно, тоді як
постачальник зобов'язаний припинити електропостачання з дня звільнення
споживачем приміщення. В пункті 10.2 казаного договору визначено, що зміни та
доповнення до даного договору вносяться шляхом оформлення додаткових угод,
підписаних обома сторонами, які є невід'ємною частиною договору.
Відповідно
до додатку № 3 до вказаного договору, а також додаткової угоди від 28 вересня
2005 року до договору № 3488а, однією з точок обліку, яким постачається
електроенергія, є автостоянка на 80
машин, що розташована за адресою м. Севастополь, вул.. Т. Шевченка, 11-А.
З
матеріалів справи вбачається, що 29 січня 2007 року між товариством з обмеженою
відповідальністю „Гермес” та третьої особою по справі було укладено договір
купівлі-продажу на аукціоні, згідно з яким ОСОБА_1 придбав право власності на
цілісний майновий комплекс -автостоянку
на 80 машин, що розташована за адресою м.
Севастополь, вул.. Т. Шевченка, 11-А.
07
червня 2007 року позивачем по справі було надіслано на адресу відповідача лист
з пропозицією внести зміни до договору постачання, шляхом підписання додаткової
угоди про виключення точки обліку, що розташована за адресою м. Севастополь,
вул.. Т. Шевченка, 11-А. Однак, відповідач по справі 05 липня 2007 року
направив на адресу позивача лист з відмовою від підписання вказаної додаткової
угоди з посиланням на те, що автостоянка належить відповідачу по праву
власності.
Судовою
колегією встановлено, що рішенням господарського суду міста Севастополя від 15
серпня 2006 року у справі № 20-9/083 позов суб'єкта підприємницької діяльності
ОСОБА_2 до малого приватного підприємства „Ажур”, товариства з обмеженою
відповідальністю „Гермес” про визнання
договорів купівлі-продажу дійсними та за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю
„Гермес” до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2, малого приватного
підприємства „Ажур” про визнання угод
недійсними та визнання права власності,
первинний позов задоволено, у задоволенні зустрічного позову відмовлено. 21
вересня 2006 року постановою Севастопольського апеляційного господарського суду
у справі № 20-9/083 рішення господарського суду скасовано, в первинному позові
відмовлено, зустрічний позов по справі задоволено. 23 січня 2007 року постановою Вищого
господарського суду України постанова
Севастопольського апеляційного господарського суду у справі № 20-9/083 залишена без змін. 02 квітня 2007 року
постановою Севастопольського апеляційного господарського суду заяву суб'єкта
підприємницької діяльності ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами
постанови Севастопольського апеляційного господарського суду від 21 вересня 2006 року у справі № 20-9/083
залишено без задоволення. Постановою Вищого господарського суду України
постанову Севастопольського апеляційного господарського суду у справі №
20-9/083 від 02 квітня 2007 року залишено без змін. Ухвалою Верховного Суду України від 19
вересня 2007 року відмовлено в порушенні касаційного провадження з перегляду
постанови Вищого господарського суду України від 10 липня 2007 року у справі №
20-9/083.
18
лютого 2005 року рішенням господарського суду міста Севастополя у справі №
20-12/079 позов малого приватного підприємства „Ажур” до товариства з обмеженою
відповідальністю „Гермес” про визнання права власності на цілісні майнові
комплекси -автостоянки, що розташовані в м. Севастополі, пр. Гер. Сталінграду
на земельній ділянці площею 0,6535 га та по вул.. Шевченко на земельній ділянці
площею 0,1943 га, задоволено. Постановою
Вищого господарського суду України від 21 грудня 2005 року у справі № 20-12/079
рішення господарського суду скасовано, справу передано на новий розгляд. Однак,
16 березня 2006 року провадження у справі № 20-12/079-9/027 припинено через
відмову позивача від позову.
Судовою
колегією встановлено, що у 2007 році між позивачем по справі та третьою особою
було укладено договір про тимчасове постачання електричної енергії терміном дії на 2007 рік .
27
березня 2007 року між приватним підприємством „Автокомсервис” та третьою особою
по даній справі було укладено договір
ВЕМ № 900184 купівлі-продажу цілісного майнового комплексу -автостоянки
на 80 машин, розташованого за адресою м. Севастополь, вул.. Т. Шевченка,
11-А. За вказаним договором приватний підприємець ОСОБА_1 продав приватному підприємству „Автокомсервіс”
автостоянку на 80 машин. 28 березня 2007 року між тим ж сторонами було укладено договір оренди, за яким
приватне підприємство „Автокомсервіс” передало фізичній особі-підприємцю
ОСОБА_1 строком на рік в оренду автостоянку на 80 машин.
Колегія
суддів, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної
скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення,
дослідивши правильність застосування господарським судом норм матеріального та
процесуального права, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з
наступних підстав.
Відповідно
до статті 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими
сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або
розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони
змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали би
договір або уклали би його на інших умовах.
Відповідно
до статті 188 Господарського кодексу України, зміна та розірвання господарських
договорів в односторонньому порядку не
допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.
Сторона
договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна
надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.
У
разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі
неодержання відповіді у встановлений
строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право
передати спір на вирішення суду.
Якщо
судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з набрання
чинності даним рішенням, якщо іншого
строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
З
матеріалів справи вбачається, що
позивачем було дотримано положення діючого законодавства.
Отже,
перехід права власності на автостоянку, що розташована за адресою м. Севастополь по вул.. Т. Шевченка, 11-А, є
істотною обставиною, що змінює зобов'язання та мету за договором на постачання
електроенергії, що укладений між позивачем та відповідачем.
Колегією
суддів встановлено, що відповідач по
справі не є власником автостоянки на 80 машин, що розташована за адресою м.
Севастополь, вул.. Т. Шевченка, 11-А, а тому він не є користувачем та
споживачем на ній електроенергії.
Відтак,
підстав для скасування судового рішення немає, та немає підстав для задоволення
апеляційної скарги.
Керуючись
статтями 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу
України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну
скаргу Малого приватного підприємства "Ажур" залишити без
задоволення.
Рішення
господарського суду господарського суду міста Севастополя від 10 грудня 2007
року у справі № 20-7/250 залишити без змін.
Головуючий
суддя
О.В. Дугаренко
Судді
Г.К. Прокопанич
Т.П. Фенько
Суд | Севастопольський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 14.04.2008 |
Оприлюднено | 24.06.2008 |
Номер документу | 1741619 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Севастопольський апеляційний господарський суд
Прокопанич Г.К.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні