Рішення

від 03.06.2008 по справі 30/208

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

30/208

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  30/208

03.06.08

За позовом     Прокуратури Деснянського району м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради

до                     Приватного підприємства «Тілія-ВВ»

про                   звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки

Суддя   Ващенко Т.М.

Представники сторін:

Від прокуратури    не з'явився

Від позивача           не з'явився

Від відповідача       не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Заступника прокурора Деснянського району м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до Приватного підприємства «Тілія-ВВ»про зобов'язання відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 100 кв. м, що розташована по проспекту Лісовому, 14 у Деснянському районі м. Києва для розміщення літнього майданчику, та зобов'язати відповідача привести її у придатний для використання за цільовим призначенням стан.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.04.08. порушено провадження у справі № 30/208, розгляд справи було призначено на 20.05.08. о 12-40.

Представник позивача в судове засідання 20.05.08. не з'явився, але через канцелярію суду Київською міською радою було подано письмові пояснення по справі, відповідно до яких позивач підтримує позовні вимоги прокуратури та просить суд позов задовольнити повністю.

Крім того, позивач просить суд здійснювати розгляд справи без участі представника Київської міської ради.

Представник відповідача в судове засідання 20.05.08. не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва про порушення провадження у справі      № 30/208 від 22.04.08. не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва 20.05.08. розгляд справи              № 30/208 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України було відкладено на 03.06.08. о 15-30.

        В призначене удове засіданні 03.06.08. представники сторін не з‘явились, відповідачем не виконано вимог ухвали суду від 22.04.08. про порушення провадження у справі № 30/208, про поважні причини неявки сторони суд не повідомили, про час і місце проведення судового засідання були повідомлені належним чином.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. (роз'яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97. № 02 - 5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

         Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

       Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника прокуратури, Господарський суд міста Києва, встановив:

        Відповідно до ст. 189 Земельного кодексу України самоврядний контроль за використанням та охороною земель в місті Києві  здійснюється Київською міською радою.

            Рішенням Київської міської ради № 164/885 від 08.06.2000. “Про передачу окремих повноважень районним у місті Києві радам з питань регулювання земельних відносин” зобов'язано районні у м. Києві ради здійснювати контроль за використанням та охороною земель, додержанням земельного законодавства, та приймати рішення про звільнення самовільно зайнятих земельних ділянок та знесення самовільно збудованих будівель і споруд без відшкодування витрат, здійснених за час незаконного користування.

       Здійснюючи контроль за використанням та охороною земель було встановлено, що відповідач займає земельну ділянку площею 100 кв. м, яка знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Лісовий, 14 для розміщення літнього майданчика.

       Відповідно до акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації (копія якого міститься в матеріалах справи),  було встановлено, що відповідач самовільно використовує спірну земельну ділянку.

Відповідно до матеріалів справи, Рішенням Деснянської районної у м. Києві ради  № 20 від 08.11.07. Приватне підприємство «Тілія-ВВ»було зобов'язано звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 100 кв. м, яка знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Лісовий, 14 та знести самовільно збудовані споруди за власний рахунок.

Але, як зазначає Заступник прокурора Деснянського району м. Києва, відповідач не звільнив самовільно зайнятої спірної земельної ділянки та не привів її у придатний для використання стан.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають  задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно ст. 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України та відповідно до них нормативно-правовими актами.

Нормами ст. 212  Земельного кодексу України передбачено, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або користувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки.

Відповідно до п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, та земель, на яких розташовані державні, в тому числі казенні, підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Статтею 13 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об"єктами права власності українського народу. Від імені українського народу права власника здійснюють органи державної влади та місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Відповідно до ст. 40 Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Статтею 9 Земельного кодексу України, визначені повноваження Київської і Севастопольської міських рад у галузі земельних відносин, до яких належить: розпорядження землями територіальної громади міста, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності, вирішення інших питань у галузі земельних відносин.

Відповідно до ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме та нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно  до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.   

Згідно п. 5 ст. 16 Закону  України "Про місцеве самоврядування в Україні" від імені та в інтересах територіальних громад права  суб'єкта  комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України  підставами для набуття права на землю є рішення органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень.

Відповідно до п. 1 ст. 124 Земельного кодексу України передача земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до п.п.  2, 3 ст. 125 Земельного кодексу України право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.

Таким чином, матеріалами справи встановлено, що відповідач самовільно та  безпідставно займає земельну ділянку площею 100 кв. м, яка розташована за адресою: м. Київ, пр. Лісовий, 14, чим порушує інтереси держави щодо регулювання державою земельних відносин з метою створення умов для раціонального використання й охорони земель, рівноправного розвитку всіх форм власності на землю і господарювання.

Слід зазначити, що відповідно до ч. 3 п. 1 ст. 211 Земельного кодексу України у разі самовільного зайняття земельних ділянок громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність.

Пунктом 1 ст. 212 Земельного кодексу України передбачено, що самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат понесених за час незаконного користування ними.

Відповідно до ст. 33 Господарського  процесуального кодексу України

кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач належних доказів правомірності користування спірною земельною ділянкою суду не надав.

Враховуючи вищевикладене,  суд приходить до висновку, що позовні вимоги  є обґрунтованими, а  тому  підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України,  підлягають стягненню з відповідача в доход Державного бюджету України.

           Враховуючи викладене  та керуючись  ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста    Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.          Позовні вимоги Прокуратури Деснянського району м. Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради задовольнити повністю.

2.          Зобов'язати  Приватне підприємство «Тілія-ВВ»(02166, м. Київ, вул. А. Курчатова, 11, кв. 184; м. Київ, проспект Лісовий, 14, код ЄДРПОУ 32376914) звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 100 кв. м, що розташована по проспекту Лісовому, 14 у Деснянському районі м. Києва для розміщення літнього майданчику, та зобов'язати Приватне підприємство «Тілія-ВВ»привести зазначену земельну ділянку у придатний для використання за цільовим призначенням стан.

3.          Стягнути з Приватного підприємства «Тілія-ВВ»(02166, м. Київ, вул. А. Курчатова, 11, кв. 184; м. Київ, проспект Лісовий, 14, код ЄДРПОУ 32376914) в доход Державного бюджету України  85 (вісімдесят п'ять) грн. –державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          Після набрання рішенням законної сили видати накази.

5.          Рішення вступає в законну силу після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого у відповідності до ст. 84 ГПК України           

Суддя       Т.М. Ващенко