Рішення

від 03.08.2011 по справі 2-0117-1570/11

САКСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Справа №  2-0117-1570/11

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

  "03" серпня 2011 р.                                                                                                                м. Саки

             Сакський міськрайонний суд АР Крим у складі головуючого – судді Власенка А.П. при секретарі Новогребелець К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Саки цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмежено відповідальністю «Промислово-комерційне підприємство «Енергія» про стягнення заробітної плати,

В С Т А Н О В И В :

У червні 2011 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмежено відповідальністю «Промислово-комерційне підприємство «Енергія» (далі – ТОВ «Промислово-комерційне підприємство «Енергія») про стягнення заробітної плати.

Позов мотивований тим, що ОСОБА_1 працював в ТОВ «Промислово-комерційне підприємство «Енергія» на посаді оператора технологічної установки, проте не в повному обсязі отримував заробітну плату, заборгованість з якої просив стягнути з відповідача.

Уточнивши свої вимоги, позивач просив суд стягнути заборгованість за період з 1 березня 2010 року до 30 вересня 2010 року в розмірі 14 278, 80 грн.; в обґрунтування таких вимог ОСОБА_1 зазначив, що працював в ТОВ «Промислово-комерційне підприємство «Енергія» з 1 березня 2010 року, до цього часу звільнений не був.

Сторони в судове засідання не з’явилися, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином; від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, підтримання позовних вимог та відсутність заперечень проти проведення заочного розгляду справи; відповідач про причини неявки до суду не повідомив.

Відповідно до вимог статей 224, 225 ЦПК України суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

Згідно з положеннями частини 2 статті 197 цього Кодексу фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи позовної заяви, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. Аналогічну вимогу містить положення частини 1 статті 24 Закону України «Про оплату праці».

Судом встановлено, що ОСОБА_1 працював в ТОВ «Промислово-комерційне підприємство «Енергія» на посаді оператора технологічної установки з 1 березня 2010 року (а.с. 22). За період з прийому на роботу до 30 вересня 2010 року (останній день третього кварталу 2010 року) позивачу була нарахована заробітна плата в розмірі 49 975,80 грн. (2 379,80 + 2 379,80 + 2 379,80 + 7 139,40 + 7 139,40 + 7 139,40 + 7 139,40 + 7 139,40 + 7 139,40 = 49 975,80), з них виплачено 35 697 грн. (4 759,60 + 4 759,60 + 4 759,60 + 7 139,40 + 7 139,40 + 7 139,40 = 35 697) (а.с. 22). Відтак розмір заборгованості відповідача з виплати ОСОБА_1 заробітної плати за період з 1 березня 2010 року до 30 вересня 2010 року складає 14 278,80 грн. (49 975,80 - 35 697). Зазначені відомості про нараховану, та не виплачену встановлені на підставі даних Державної податкової служби (а.с. 22) та відповідають даним Пенсійного фонду України про нарахований позивачу дохід (а.с. 8).

Згідно з частиною 2 статті 233 КЗпП України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

За таких обставин суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність стягнення з відповідача суми недоплаченої заробітної плати в розмірі 14 278,80 грн.

З урахуванням роз’яснень, які містить пункт 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов’язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов’язкових платежів.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 367 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про присудження працівникові виплати заробітної плати, але не більше ніж за один місяць. Оскільки розмір нарахованої позивачеві заробітної плати за сім місяців склав 49 975,80 грн., то до негайного виконання рішення суду підлягає допущенню в частині стягнення 7 139,40 грн. (49 975,80 ч 7 = 7 139,40) без врахування утримання прибуткового податку з громадян та інших обов’язкових платежів.

Положенням частини 3 статті 88 ЦПК України визначено – якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави. Згідно з пунктом 2 частини 3 статті 81 цього Кодексу у справах про стягнення заробітної плати витрати на інформаційно-технічне забезпечення не підлягають оплаті при зверненні до суду і покладаються на сторони після розгляду справи судом.

Виходячи з цього, з відповідача в дохід держави підлягають стягненню судові витрати, від яких позивач був звільнений при зверненні до суду із позовом – 142,79 грн. (1 відсоток від ціни позову) судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. Відтак з ТОВ «Промислово-комерційне підприємство «Енергія» в дохід держави підлягає стягненню 262,79 грн. судових витрат.

Враховуючи наведене, на підставі частини 1 статті 115, частини 2 статті 233 Кодексу законів про працю України, керуючись статтями 60, 61, частиною 3 статті 81, частиною 3 статті 88, частиною 5 статті 197, статтями 212, 215, 224 – 226, пунктом 2 частини 1 статті 367 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмежено відповідальністю «Промислово-комерційне підприємство «Енергія» про стягнення заробітної плати – задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмежено відповідальністю «Промислово-комерційне підприємство «Енергія» (реєстраційний номер юридичної особи ЄДР 10046108156, ідентифікаційний код юридичної особи 36644902, місцезнаходження: вул. Сумська, 3, м. Київ) на користь ОСОБА_1 заборгованість з виплати заробітної плати в розмірі 14 278 (чотирнадцять тисяч двісті сімдесят вісім) грн. 80 коп.

Розмір заборгованості із заробітної плати визначена судом без утримання прибуткового податку з громадян й інших обов’язкових платежів.

Стягнути з Товариства з обмежено відповідальністю «Промислово-комерційне підприємство «Енергія» (реєстраційний номер юридичної особи ЄДР 10046108156, ідентифікаційний код юридичної особи 36644902, місцезнаходження: вул. Сумська, 3, м. Київ) в дохід держави судові витрати – 142 (сто сорок дві) грн. 79 коп. судового збору та 120 (сто двадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Рішення суду допустити до негайного виконання в частині стягнення заробітної плати за один місяць – в розмірі 7 139 (сім тисяч сто тридцять дев’ять) грн. 40 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене іншими особами в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим шляхом подання через Сакський міськрайонний суд АР Крим апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя                                                                                                          Власенко  А. П.