Рішення

від 29.07.2011 по справі 24/5005/9152/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

28.07.11р. Справа № 24/5005/9152/2011

За позовом Товариства з обмеженою відповідальніст ю м'ясокомбінату "Ювілейний", с мт.Ювілейне, Дніпропетровськ ий район, Дніпропетровська о бласть

до Товариства з обмежен ою відповідальністю "Вектрас ", м.Дніпропетровськ

про визнання недійсним договору поставки від 02.01.2010р. № ПД-103-10/2

Суддя Калиниченко Л.М.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1, д ов. № 29-дпЮС/11 від 05.07.11р.

від відповідача: ОСОБА_2 , дов. № 10-юр від 18.07.11р.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмежено ю відповідальністю м'ясокомб інат "Ювілейний", смт.Ювілейне , Дніпропетровський район, Дн іпропетровська область (нада лі - позивач) звернулось до гос подарського суду Дніпропетр овської області з позовом до Товариства з обмеженою відп овідальністю "Вектрас", м.Дніп ропетровськ (надалі - відпові дач) про визнання недійсним д оговору поставки від 02.01.2010р. № П Д-103-10/2.

Позовні вимоги обґрунт овані тим, що правочин, який ос парюється не був спрямований на реальне настання правови х наслідків та порушує публі чний порядок, а також супереч ить моральним засадам суспіл ьства, що передбачено ст.203 Цив ільного кодексу України.

Крім того, позивач пос илається на те, що спірна угод а була укладена ним під вплив ом помилки в своїх розрахунк ах, що дає підстави вважати за значений правочин економічн о необґрунтованим, та таким, щ одо якого втрачено комерційн ий інтерес - не має правового з начення, а помилка внаслідок власного недбальства, якщо т аке і мало місце, не є підставо ю для визнання правочину нед ійсним, відповідно до вищеза значених приписів чинного за конодавства.

Позивач вважає, що у ві дповідача відсутні необхідн і умови для здійснення основ ного виду діяльності, а саме: в ідсутні необхідні основні фо нди, трудові ресурси, обладна ння для здійснення діяльност і, незнаходження за юридично ю адресою.

Згідно з п.5 ст.203 Цивіль ного кодексу України правочи н має бути спрямований на реа льне настання правових наслі дків, що обумовлені ним.

Позивач вважає, що до говір поставки № ПД-103-10/2 від 02.01.2010 р. був укладений під впливом п омилки, який містить ознаки н ікчемності.

Також, позивач зазнач ив, що у відповідності до ч.1 ст .229 Цивільного кодексу України , якщо особа, яка вчинила право чин, помилилася щодо обстави н, які мають істотне значення , такий правочин може бути виз наний судом недійсним.

Також, позивач посила ючись на ст.228 Цивільного коде ксу України вважає, що спірни й договір взагалі містить у с обі ознаки нікчемності, оскі льки він порушує публічний п орядок, та спрямований на вит рату майна підприємства у ви гляді грошових коштів.

Відповідача заперечу є проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що у позивача відсутнє право на з вернення про визнання недійс ним договору поставки № ПД-103-10/2 від 02.01.2010р. (нада лі - Договір).

Представник відпов ідача пояснив, що за заявою То вариства з обмеженою відпові дальністю «ЛАВІС-СЕРВІС», м.Д ніпропетровськ господарськ ий суд Дніпропетровської обл асті порушив провадження у с праві про банкрутство Товар иства з обмеженою відповідал ьністю "Вектрас", м.Дніпропетр овськ. Постановою господарсь кого суду від 07.04.11р. останнього визнано банкрутом, відкрита ліквідаційна процедура за н ормами ст.52 Закону України "Пр о відновлення платоспроможн ості боржника або визнання й ого банкрутом", ліквідатором призначено ініціюючого кред итора - товариство з обмежено ю відповідальністю "Лавіс-Се рвіс " (52070, с. Новоолександрівка Дніпропетровського району Д ніпропетровської області, ву л.Сонячна, буд.11, код ЄДРПОУ 37160329).

У відповідності до с т.25 вищевказаного Закону лікв ідатор з дня свого призначен ня виконує повноваження кері вника (органів управління) ба нкрута; заявляє в установлен ому порядку заперечення по з аявлених до боржника вимогах поточних кредиторів за зобо в' язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство, і є неоплаченим и, здійснює інші повноваженн я передбачені цим Законом. З дня призначення ліквідатора до нього переходять права ке рівника (органів управління) юридичної особи банкрута. Пр и здійсненні своїх повноваже нь ліквідатор має право заяв ити вимоги до третіх осіб, або виходячи з цього бути відпов ідачем.

Представник відповідача зазначив, що виконуючи свої п овноваження у справі про бан крутство направило у квітні 2011р. запит до податкової інспе кції у Ленінському районі з п роханням надати письмову зая ву з грошовими вимогами до ба нкрута або повідомити про ві дсутність вимог. В червні 2011р. представнику Відповідача (л іквідатору) стало відомо, що 29 .04.2011р. ДПІ у Ленінському районі був прийнятий акт за №540/231/36840429 пр о результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «ВЕ КТРАС»з питань дотримання ви мог податкового законодавст ва, своєчасності, достовірно сті, повноти нарахування по п одатку на додану вартість за період з 01.08.2010р. по 31.08.2010р. Вказани м актом правочини укладені Т ОВ «ВЕКТРАС»у цей період з ус іма контрагентами визнано ні кчемними. Підставою для визн ачення правочинів нікчемни ми послугував той факт, що ТОВ «ВЕКТРАС»не знаходиться за податковою адресою, про що ск ладено акт відповідності від 22.04.2011р. Службовою запискою від ВПМ ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська від 29.04.2011р. отримано інформацію щодо не можливості проведення заход ів по ТОВ «ВЕКТРАС»у зв' язк у з не встановленням місцезн аходження посадових осіб ТОВ «ВЕКТРАС». Другою причиною в казаний той факт, що у ТОВ «ВЕ КТРАС»відсутні необхідні ум ови для ведення господарсько ї діяльності, відсутні основ ні фонди, технічний персонал , виробничі активи, складські приміщення, транспортні зас оби. У зв' язку з цим, податков а інспекція дійшла висновку, що відповідно до ч.1,5 ст.203, п.1,2 ст .215, ст..228 ЦК України зазначені пр авочини мають ознаки нікчемн ості. На ці підстави посилаєт ься Позивач.

Представник відповідача вважає докази Позивача нео бґрунтованими та такими, що н е ґрунтуються на фактичних о бставинах, тому не можуть бут и використані як підстави дл я визнання договору недійсни м.

Представник відповідача п роти позовних вимог заперечу є, посилаючись також на те, що договір відбувся, був схвале ний позивачем і ніяким чином не порушує будь-яких його пра в та інтересів; позивачем не н адано до суду жодного доказу того, що спірний правочин пос ягає саме на суспільні, еконо мічні та соціальні основи де ржави, відсутні докази і ная вності вини (яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін): вирок с уду, постановлений у криміна льній справі, щодо незаконно го заволодіння певним майном тощо.

Відповідач вважає, що пос илання Позивача на положення ст. 228 ЦК України є помилковими , оскільки правочин, який оспа рюється, укладений між сторо нами не містить ознак нікчем ності.

Клопотання про застосува ння засобів технічної фіксац ії судового процесу (аудіо за пис) представниками сторін н е заявлялося.

В порядку статті 85 Господа рського процесуального коде ксу України (далі - ГПК України ) у судовому засіданні оголош ено вступну та резолютивну ч астини рішення.

Дослідивши у судовому зас іданні матеріали справи, вис лухавши пояснення представн иків сторін, оцінивши докази в їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

02 січня 2010 року між Товари ством з обмеженою відповідал ьністю М' ясокомбінат „Ювіл ейний" (надалі - Позивач) та Тов ариством з обмеженою відпові дальністю «ВЕКТРАС»(надалі - Відповідач) був укладений до говір поставки №ПД - 103-10/2 пост авки від 02 січня 2010 року. Предме том договору є поставка това ру, а саме: м' ясної сировини д ля ковбасного виробництва, а сортимент та кількість якого обумовлені в специфікаціях, які є невід' ємною частиною договору та складаються на к ожну партію товару.

На виконання умов укладено го договору, відповідно до п.2. 1, позивач та відповідач (сторо ни за договором) повинні були узгодити асортимент, кількі сть та вартість поставки.

Кількість, асортимент, варт ість товару, який постачаєть ся зазначається в видаткових накладних, складених на підс таві заявки Позивача (покупц я).

Відповідно до п.2.3 договору в ід 02.01.2010р. за № ПД-103-10/2 «загальна с ума договору складається із сум вказаних в специфікаціях , які є невід' ємною частиною договору».

В судовому засіданні позив ач надав суду до огляду, в ориг іналі, податкові та видатков і накладні, акти приймання-пе редачі товару, виписки по рах унку.

Як зазначено позивачем, та н е спростовано відповідачем, сторони виконали свої зобов' язання по договору у повному обсязі, що підтверджуються к опіями вищеознаечних докуме нтів.

Причиною виникнення с пору в даній справі є твердже ння Позивача щодо наявності правових підстав для визнанн я недійсним договору поставк и, передбачених: ст. 229 ЦК Україн и ( Позивач помилився в своїх р озрахунках та вважає зазначе ний у позові правочин економ ічно необґрунтованим, та так им, щодо якого втрачено комер ційний інтерес, оскільки уго да була укладена під впливом помилки, внаслідок нестабіл ьності цін та кон'юнктури рин ку ); ст. 228 ЦК України ( оскільки П озивач вважає, що спірна угод а порушує публічний порядок) .

Позивач стверджує, що згі дно податкової звітності та наявної інформації, у Відпов ідача відсутні необхідні умо ви для здійснення основного виду діяльності, визначеного згідно довідки з ЄДРПОУ, а сам е: відсутні трудові ресурси т а необхідні основні фонди і о бладнання для здійснення дія льності, тощо.

Враховуючи зазначене, на ду мку Позивача ТОВ „ВЕКТРАС” (а бо його посадові особи) за міс цем своєї реєстрації не могл о здійснювати фінансово-госп одарську діяльність, здійсню вати дії спрямовані на встан овлення, зміну або припиненн я правовідносин та здійснюва ти фактичні дії, спрямовані н а виконання взятих на себе зо бов' язань. У зв' язку з незн аходженням Відповідача за юр идичною адресою ним порушено ст.. 93 Цивільного кодексу Укр аїни від 16.01.2003 № 435-IV (зі змінами та доповненнями) «Місцезнаходж ення юридичної особи «Адреса органу або особи, які відпові дно до установчих документів юридичної особи чи закону ви ступають від його імені», тоб то встановлено відсутність В ідповідача за юридичною адре сою.

Також Позивач ствер джує, що спірна угода була укл адена ним під впливом помилк и в своїх розрахунках, що дає п ідстави вважати зазначений п равочин економічно необґрун тованим, та таким, щодо якого в трачено комерційний інтерес - не має правового значення, а помилка внаслідок власного недбальства, якщо таке і мало місце, не є підставою для визн ання правочину недійсним, ві дповідно до вищезазначених п риписів чинного законодавст ва.

Суд вважає вимоги позива ча такими, що не підлягають за доволенню з огляду на наступ не.

Відповідно до частин 1, 3 стат ті 215 Цивільного кодексу Украї ни (далі -ЦКУ) підставою недійс ності правочину є недодержан ня в момент вчинення правочи ну стороною (сторонами) вимог , які встановлені частинами п ершою -третьої, п'ятою, шостою статті 203 Цивільного кодексу України. Якщо недійс ність правочину прямо не вст ановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересов ана особа заперечує його дій сність на підставах, встанов лених законом, такий правочи н може бути визнаний судом не дійсним.

Згідно частин 1-3, 5, 6 статті 203 ЦКУ зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, ін шим актам цивільного законод авства, а також моральним зас адам суспільства; особа, яка в чиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його в нутрішній волі; правочин має вчиняться у формі, встановле ній законом; правочин має бут и спрямований на реальне нас тання правових наслідків, що обумовлені ним.

Отже, вирішуючи спір про визнання правочину недійсни м, господарському суду належ ить встановити наявність сам е тих обставин, з якими закон п ов'язує недійсність правочин ів, зокрема: відповідність зм істу правочину вимогам Цивіл ьного кодексу України, іншим актам цивільного законодавс тва, а також моральним засада м суспільства; правоздатніст ь сторін правочину; свободу в олевиявлення учасників прав очину та відповідність волев иявлення їх внутрішній волі; спрямованість правочину на реальне настання правових на слідків, що обумовлені ним.

Відповідно до статті 33 Гос подарського кодексу України (далі -ГКУ) кожна сторона пови нна довести ті обставини, на я кі вона посилається як на під ставу своїх вимог і заперече нь.

Відповідно до статті 6 ЦКУ України сторони є вільними в укладанні договору, виборі к онтрагента та визначенні умо в договору з урахуванням вим ог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, з вичаїв ділового обороту, вим ог розумності та справедливо сті (стаття 627 ЦКУ).

Відповідно до ст. 628 ЦК Украї ни, зміст договору становлят ь умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ни ми, та умови, які є обов'язкови ми відповідно до актів цивіл ьного законодавства.

При укладенні господарсь кого договору сторони зобов' язані у будь-якому разі погод ити предмет, ціну та строк дії договору (стаття 179 ГКУ). При не погодженні вказаних умов дог овір є таким, що не відбувся.

Оспорюваним Договором ві д 02.01.2010р. за № ПД-103-10/2 сторони пого дили предмет договору - пункт 1.1. Договору; ціну - пункти 2.1. та 2. 4. Договору та строк дії - пункт 31.12.2010. Договору.

Таким чином, суд доходит ь висновку про узгодження в сіх істотних умов в розумінн і статті 179 Господарського код ексу України. Сторонами вико нувалися умови Договору, що підтверджується первинними документами бу хгалтерського та податков ого обліку та свідчить п ро реальність договору.

Пояснення представника позивача щодо недійсності до говору мотивується тим, що та кий правочин не був спрямова ний на реальне настання прав ових наслідків, не знайшло в с удовому засіданні.

Також Позивач посилаєтьс я на податкову звітність згі дно якої у ТОВ «ВЕКТРАС»наче бто відсутні необхідні умови для здійснення основного ви ду діяльності, визначеного з гідно довідки з ЄДРПОУ, а саме : відсутні трудові ресурси та необхідні основні фонди і об ладнання для здійснення діял ьності.

Щодо чисельності працівни ків суд зазначає наступне:

чинним законодавством чіт ко не регламентована обов' я зкова кількість необхідних р есурсів для здійснення тої ч и іншої діяльності. Тому в зал ежності від специфіки виду д іяльності підприємство у раз і виникнення такої потреби м оже залучити до виконання ро боти інших осіб з наявними ре сурсами визначеного обсягу і структури.

Враховуючи зазначене, ТОВ „ ВЕКТРАС” (або його посадові о соби) за місцем своєї реєстра ції мало можливість для здій снення фінансово-господарсь кої діяльності та здійснюват и дії спрямовані на встановл ення, зміну або припинення пр авовідносин і здійснювати фа ктичні дії, спрямовані на вик онання взятих на себе зобов' язань. Беручи до уваги те що зо бов' язання за договором Від повідачем було виконано в по вному обсязі, то безпідставн о вважати, що йому бракувало р есурсів для реалізації таких зобов' язань.

Також Позивачем було зазна чено, що у зв' язку з незнаход женням Відповідача за юридич ною адресою ним порушено ст. 93 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 № 435-IV (зі змінами та допо вненнями) «Місцезнаходження юридичної особи «Адреса орг ану або особи, які відповідно до установчих документів юр идичної особи чи закону вист упають від його імені», тобто встановлено відсутність Від повідача за юридичною адресо ю.

Але факт відсутності ТОВ «В ЕКТРАС»за юридичною адресою було встановлено у квітні 2011р оку, доказів не знаходження Т ОВ «ВЕКТРАС»у 2010р. за юридично ю адресою не надано і не відоб ражено (тобто у період дії вищ е зазначеного договору).

Відповідно до копії Довідк и з ЄДРПОУ серії АЄ №7604340 (оригін ал доглянуто в судовому засі данні), згідно Запису № 4 від 18.11.2 010 року - станом на 18.11.2010 року під тверджено відомості про юрид ичну особу, і лише від 23.03.2011 року Запис №5 - було внесено інформ ацію щодо відсутності ТОВ «В ЕКТРАС»за юридичною адресою . Тобто в момент укладення та р еалізації зазначеного догов ору у 2010 році Відповідач знахо дився і здійснював фінансово - господарську діяльність з а місцем реєстрації.

Установчі документи ТОВ «В ЕКТРАС»не визнано недійсним и.

Ч.ч.1, 2 ст.3 Господарського код ексу України передбачено, що під господарською діяльніст ю розуміється діяльність суб 'єктів господарювання у сфер і суспільного виробництва, с прямована на виготовлення та реалізацію продукції, викон ання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що маю ть цінову визначеність, що зд ійснюється для досягнення ек ономічних та соціальних резу льтатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом , а суб'єкти підприємництва - п ідприємцями.

Відповідно до ст.ст.43, 44 Госпо дарського кодексу України пі дприємці мають право без обм ежень самостійно здійснюват и будь-яку підприємницьку ді яльність, яку не заборонено з аконом.

Підприємництво здійснюєть ся на основі, в тому числі коме рційного розрахунку та власн ого комерційного ризику.

Також, не заслуговують на ув агу посилання позивача щодо нікчемності спірного догово ру згідно зі ст.228 Цивільного к одексу України.

Відповідно до ч.1 ст.193 Господ арського кодексу України суб 'єкти господарювання та інші учасники господарських відн осин повинні виконувати госп одарські зобов'язання належн им чином відповідно до Закон у, інших правових актів, догов ору, а за відсутністю конкрет них вимог щодо виконання зоб ов'язання - відповідно до вимо г, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарськи х договорів застосовуються в ідповідні положення Цивільн ого кодексу України, з урахув анням особливостей, передбач ених цим Кодексом.

Ст.525 Цивільного кодексу Укр аїни передбачено, що односто роння відмова від зобов'язан ня або одностороння зміна йо го умов не допускається, якщо інше не встановлено договор ом або Законом.

Відповідно до ч.1 ст.207 Господ арського кодексу України гос подарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, а бо вчинено з метою, яка завідо мо суперечить інтересам держ ави і суспільства, або укладе но учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської ко мпетенції, може бути на вимог у однієї із сторін, або відпов ідного органу державної влад и визнано недійсним повністю або в частині.

З урахуванням того, що зміст договору поставки не супере чить актам цивільного законо давства, а також моральним за садам суспільства, особи, що в чинили правочин, мали необхі дний обсяг цивільної дієздат ності, волевиявлення учасник ів правочину були вільними т а відповідали їх внутрішній волі, правочин вчинений відп овідно до вимог законодавств а у письмовій формі, на момент укладення був спрямований н а реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним , суд вважає, що спірний догові р повністю відповідає загаль ним вимогам, додержання яких є необхідним для чинності пр авочину, встановленим ст.203 Ци вільного кодексу України, а т акож відсутні підстави для в изнання договору недійсним.

Відповідно до ст.1 Господарс ького процесуального кодекс у України підприємства, уста нови, організації, інші юриди чні особи мають право зверта тись до господарського суду згідно з встановленою підвід омчістю господарських спра в за захистом своїх порушени х або оспорюваних прав і охор онюваних законом інтересів.

Виходячи зі змісту зазначе ної норми, порушення права чи законного інтересу або спір щодо них повинні існувати на момент звернення до суду.

Позивачем в силу ст.21 Го сподарського процесуальног о кодексу України є підприєм ства та організації, що подал и позов про захист порушеног о чи оспорюваного права або о хоронюваного законом інтере су.

Ст.33 Господарського пр оцесуального кодексу Україн и передбачено, що кожна сторо на повинна довести ті обстав ини, на які вона посилається я к на підставу своїх вимог та з аперечень.

З огляду на вищенаведене , виходячи з обставин справи т а наявних у справі доказів, су д, надавши у судовому засідан ні оцінку доказам та оспорюв аному правочину, дійшов висн овку, що Договір від 02.01.2010р. за № ПД-103-10/2 , укладений між сторона ми, не містить ознак нікчемно сті, встановлених статтею 228 Ц КУ.

Враховуючи наведен е, господарський суд вваж ає позовні вимоги Позивач а не доведеними та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.49 Гос подарського процесуального кодексу України судові витр ати покладаються на позивача .

На підставі викладен ого, керуючись ст.ст.3, 43, 44, 165, 193, 207 Го сподарського кодексу Україн и, ст.ст.6, 203, 215, 228, 229, 626, 628, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст.49, 82-85 Гос подарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позов у Товариства з обмеженою в ідповідальністю м'ясокомбін ату "Ювілейний", смт.Ювілейне, Дніпропетровський район, Дні пропетровська область до Тов ариства з обмеженою відповід альністю "Вектрас", м.Дніпропе тровськ про визнання недійсн им договору поставки від 02.01.2010р . № ПД-103-10/2 - відмовити.

Рішення господарс ького суду Дніпропетровсько ї області набирає законної с или після закінчення 10-ти денн ого строку з дня підписання р ішення, оформленого відповід но до ст.84 Господарського проц есуального кодексу України.

Суддя Л.М. Калиниченко

Рішення підписано 29.07.2011р. від повідно до ст. ст. 84, 85 ГПК Україн и.