Рішення

від 04.08.2011 по справі 21/5005/7395/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

21/5005/7395/2011

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02.08.11р.

Справа № 21/5005/7395/2011

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Стіл Агро", м. Дніпропетровськ    

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпро - Сервіс - Плюс", м. Дніпропетровськ  

про стягнення 608 582,86 грн. за договором поставки

             Суддя  Назаренко Н.Г.

Секретар судового засідання  Булана Ю.М.

Представники:

  від позивача -  не з'явився;

 від відповідача - не з'явився. 

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 525 000 грн. та неустойки - 83 582,86 грн. за невиконання останнім умов договору поставки № 806175 від 12.08.08р. в частині поставки товару.

Позивач в судове засідання свого представника не направив, через канцелярію суду  надав клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з ти, що його представник в цей же час знаходиться в іншому судовому засіданні в Синельниківському районному суді.

Розглянувши вказане клопотання суд прийшов до висновку про його відхилення у зв'язку з наступним.

Позивач, як юридична особа був повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи та, відповідно до ст. 28 ГПК України надання повноважень на представництво  інтересів сторони у процесі не обмежено будь-яким певним колом осіб.

Відповідно до абзацу п'ятого підпункту 3.6. пункту 3 Роз'яснень Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.97р. N 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" (з подальшими змінами) господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може не брати до уваги  доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим  відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою-четвертою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника позивачем не доведена.

Крім того, відкладення розгляду справи є правом, а не обов'язком суду, якщо суд дійде висновку про можливість вирішення спору в даному судовому засіданні.

Відповідач не використав надане йому законом право на участь свого представника в судовому засіданні, відзив на позов та витребувані судом докази не надав, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином.

Згідно з Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 13.08.2008р. № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки,  підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Про це Вищим господарським судом України зазначалося і в інформаційних листах від 02.06.2006р. № 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14.08.2007р. № 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15), від 18.03.2008р. № 01-8/164 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році”.

Крім того, особи, які беруть участь у розгляді, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Відповідно до ч. 1 ст. 93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

За таких обставин, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися  належними  їм процесуальними  правами,  виявляти  взаємну  повагу  до  прав  і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів  до всебічного, повного  та  об'єктивного  дослідження  всіх  обставин справи.

При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу представниками сторін не заявлялось.

В судовому засіданні 02.08.11р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи представника позивача, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд, -            

ВСТАНОВИВ:

12.08.2008р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Стіл Агро" (далі - Позивач, Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпро - Сервіс - Плюс” (далі - Відповідач, Постачальник) був укладений договір поставки № 806175 (далі - Договір).

Пунктом 1.1 Договору передбачено, що у порядку і на умовах цього Договору, Постачальник зобов'язується поставити і передати у власність Покупцю, а Покупець прийняти і оплатити аміачну селітру в кількості 190 тонн "Концерн "Стилор" (далі - Товар)

Найменування, кількість, ціна і загальна сума поставленого Товару повинні відповідати умовам даного Договору і відображатися у відповідних додатках до цього Договору, які є невід'ємними частинами цього Договору (п.1.2 Договору).

Якість поставленого Товару повинно відповідати сертифікату заводу виробника і і бути придатним для використання за його призначенням. Кількість Товару визначається сторонами в розмірі 190 тонн аміачної селітри (п.2.1 Договору).

Відповідно до п. 3.1 Договору Товар поставляється Постачальником Покупцю, в рамках дії Договору в термін 30 днів з моменту отримання оплати.

Згідно п. 4.1 Договору вартість Товару визначається Сторонами в розмірі 2763,16 грн. за одну тонну аміачної  селітри з урахуванням ПДВ.

Пунктом 4.2 Договору зазначено, що загальна вартість товару 525 000,00 грн. з урахуванням ПДВ.

Відповідно до п. 5.1 Договору оплата вартості Товару здійснюється на умовах передплати на дату укладення Договору. Строк оплати поставленої партії Товару визначається Сторонами у порядку, передбаченим п. 5.1 Договору, але не може бути пізніше вказаного строку (п. 5.2 Договору).

Договір вважається укладеним з моменту його підписання уповноваженими на це представниками Сторін. Обумовлений сторонами строк дії Договору - з моменту його підписання до 31.12.08р. (п.п.10.1, 10.2 Договору).

Відповідно до ч.1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій  осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

На виконання умов Договору згідно рахунку рахунку-фактури від08.08.2008р. № 806175 (а.с.26) Позивач перерахував на користь Відповідача грошові кошти в сумі 525 000, 00 грн. грн., що підтверджується копіями платіжних доручень від 08.08.2008р. № 1005 та № 1006 (а. с. 27).

Згідно ч.2 ст. 712 ЦК України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання  належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (п.1 ст.193 Господарського кодексу України).

Положення ч. 1 ст. 509 ЦК України зазначають, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до умов Договору (п.3.1) Відповідач повинен був у строк до 08.09.2008р. поставити позивачу товар.

Згідно ст. 530 ЦК України,  якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк..

Станом на дату розгляду справи Відповідач свої обов'язки по договору не виконав, товар Позивачу не поставив.

Згідно з приписами ст. 693 ЦК України в разі, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Згідно до приписів ст. 525 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, крім випадків, передбачених законом або договором.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо  він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

В ході судового засідання позивач пояснив, що виконання зобов'язання втратило для нього інтерес, у зв'язку з чим він вимагає повернення грошових коштів.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги в частині стягнення 525 000, грн. підлягають задоволенню в повному обсязі, як такі, що обґрунтовані та підтверджені матеріалами справи.

Крім основного боргу Позивачем заявлено до стягнення 83 582, 86 грн. - штрафу (неустойки)  за прострочення виконання зобов'язання.

Відповідно до приписів ст. 611 ЦК України разі порушення зобов'язання настають  правові  наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

    1) припинення  зобов'язання  внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання,  якщо це встановлено договором або законом,  або розірвання договору;

    2) зміна умов зобов'язання;

    3) сплата неустойки;

    4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 цього Кодексу, розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.                              

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.                                                                      

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.          

Враховуючи викладене, суд зазначає, що фактично  договором передбачено стягнення пені, а не штрафу.

Згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 6.3 Договору передбачено, що за несвоєчасну поставку, недопоставку, відмову від поставки Постачальник сплачує Покупцю штраф (неустойку) в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України за весь період порушення зобов'язання  поставити товар.

Позивач просить стягнути з Відповідача неустойку за період з 01.06.2010р. по 01.06.2011р.

Перевіривши розрахунки Позивача за допомогою нормативно-довідкових таблиць системи "Законодавство", судом встановлено, що розрахунок Позивачем  виконано невірно і штраф повинен складати 84 028,77 грн. Однак, враховуючи, що суд не має права виходити за межі заявлених позовних вимог, до стягнення підлягає сума, заявлена Позивачем в розмірі 83 582, 86 грн.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Приписами ст. 614 ЦК України встановлено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Відповідач неможливість виконання свого зобов'язання за спірним договором суду не надав, позовних вимог не спростував.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові  витрати по справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 11, 93, 509, 525, 526, 530, 611, 612, 614, 693, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 265 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 49, 75, 82-85, 87, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальність "Дніпро - Сервіс - Плюс" (49044, м. Дніпропетровськ, вул. Рогальова , буд. 33, офіс. 26; ідентифікаційний код ЄДРПОУ 30602301) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Стіл Агро" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Метробудівська, буд. 5, кв. 409; ідентифікаційний код ЄДРПОУ 34229094) основного боргу у розмірі 525 000,00 грн. (п'ятсот двадцять п'ять тисяч грн. 00 коп.), неустойку в розмірі 83 582,86 грн. (вісімдесят три тисячі п'ятсот вісімдесят дві грн. 86 коп.), витрати по сплаті  державного мита у розмірі 6 085,83 грн. (шість тисяч вісімдесят пять грн. 83 коп.), витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі  236 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.), про що видати наказ.

Наказ видати  після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційної скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя

 Н.Г. Назаренко