Рішення

від 23.01.2008 по справі 32/652

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

32/652

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №  

За позовомЗакритого акціонерного товариства «Турбота»

ДоКомунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна»

Провиділення майна в натурі та визнання права власності

Суддя Хрипун О.О.

Представники сторін:

Від позивачаМікітян К.О. –предст.

Від відповідачаЧехов О.О. –предст.

Обставини  справи:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою, в якій просить виділити в натурі Закритому акціонерному товариству «Турбота»будівлю, що складає 15/100 частин від майнового комплексу загальною площею 18449,20 кв.м., який розташований за адресою: м. Київ, вул. Старокиївська, 10, а саме: їдальню (корпус 33) цех 602 (літера Ф) площею 2816,00 кв.м.; припинити право спільної часткової власності на вказаний об'єкт нерухомого майна; визнати, що 15/100 частин майнового комплексу загальною площею 18449,20 кв.м., який розташований за адресою: м. Київ, вул. Старокиївська, 10, а саме: їдальня (корпус 33) цех 602 (літера Ф) площею 2816, 00 кв.м., після виділу з спільної часткової власності в натурі становить окремий об'єкт нерухомого майна та вважається одним цілим; визнати право приватної власності Закритого акціонерного товариства «Турбота»на об'єкт нерухомого майна - їдальню (корпус 33) цех 602 (літера Ф) площею 2816, 00 кв.м., який розташований за адресою: м. Київ, вул. Старокиївська, 10; встановити, що рішення у даній справі є правовстановлюючим документом, на підставі якого проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна; зобов'язати Комунальне підприємство „Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна” провести державну реєстрацію права власності Закритого акціонерного товариства „Турбота” на вказаний об'єкт нерухомості та виробити нову технічну документацію на зазначений об'єкт.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що Закритому акціонерному товариству „Турбота” належить на праві спільної часткової власності 238/1000 частин майнового комплексу загальною площею 18449, 20 кв.м., розташованого у м. Києві по вул. Старокиївській, 10, а саме: частина будівлі корпусу 34, профком цеху 702 (літера Х) площею 1404,20 кв.м., склад ПММ (Літера № 5) площею 166,20 кв.м., їдальня (корпус № 33) цех 602 (літера Ф) площею 2816, 00 кв.м.

Однак, на думку позивача, його правомочності щодо володіння, користування, розпорядження майном, що знаходиться у спільній частковій власності, значно звужені та не дозволяють власнику в повній мірі реалізувати свої права щодо належного йому майна, що, в свою чергу, порушує право позивача на здійснення права власності на їдальню (корпус № 33) цех 602 (літера Ф) площею 2816, 00 кв.м. на власний розсуд. Так, позивач вказує, що він не може здійснити відчуження власного майна на власний розсуд, зокрема, відчужити майно визначеній особі, з огляду на те, що повинен запропонувати об'єкт нерухомого майна іншим співвласникам.

ЗАТ «Турбота», маючи намір в порядку ст. 364 ЦК України укласти з іншими співвласниками майнового комплексу договір про виділ у натурі частки з нерухомого спільного майна, одержав відмову одного із учасників спільної часткової власності на укладення відповідного договору. Тому позивач звернувся до суду з позовом про виділ у натурі частки майна, що є у спільній частковій власності та оформлення за позивачем права приватної власності на їдальню (корпус № 33) цех 602 (літера Ф) площею 2816, 00 кв.м., що входить до складу майнового комплексу (м. Київ, вул. Старокиївська, 10).

Відповідач позов не визнав, вказавши, що майно, яке є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними, однак позивач не надав доказів про те, що він звернувся з пропозицією укласти договір поділу вищезазначеного об'єкту нерухомого майна до всіх співвласників.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ст. 316 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Право володіння означає юридично забезпечену можливість власника мати майно у своєму безпосередньому фізичному чи юридичному віданні, у сфері свого фактичного господарського чи іншого впливу.

Право користування –це юридично закріплена можливість власника щодо господарського, підприємницького, культурно-побутового використання майна та вилучення з нього корисних властивостей.

Право розпорядження – це юридично закріплена можливість власника самостійно вирішувати юридичну і фактичну долю майна шляхом його відчуження іншим особам, зміни його стану чи призначення тощо.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов'язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі. Держава не втручається у здійснення власником права власності. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Особливості здійснення права власності на національні, культурні та історичні цінності встановлюються законом (стаття 319 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 355 Цивільного кодексу України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Суб'єктами права спільної часткової власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади (ст. 356 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з матеріалів справи, згідно довідки, виданої відповідачем, станом на 30.07.2007 Закритому акціонерному товариству «Турбота»належить на праві спільної часткової власності 238/1000 від майнового комплексу загальною площею 18 449,20 кв.м, розташованого у м. Києві по вул. Старокиївській, 10, а саме: частина будівлі корпусу 34, профком цеху 702 (літера Х) площею 1404,20 кв.м, склад ПММ (літера № 5) площею                      166,20 кв.м, їдальня (корпус № 33) цех 602 (літера Ф) площею 2 816,00 кв.м.

Відповідно до частини 1 статті 358 Цивільного кодексу України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

Співвласникам належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном, що належить їм на праві спільної часткової власності. Зазначені правомочності співвласники об'єкта права спільної часткової власності  відповідно мають здійснювати за взаємною згодою.

Судом встановлено, що іншими співвласниками майнового комплексу, розташованого у м. Києві, по вул. Старокиївській, 10 є: Товариство з обмеженою відповідальністю «Київська консалтингова група», Відкрите акціонерне товариство «Науково-виробничий комплекс Київський завод автоматики ім. Г.І. Петровського», Куршев Геннадій Олексійович, Товариство з обмеженою відповідальністю «Таргет ексібішнс».

Згідно зі статтею 361 Цивільного кодексу України співвласник має право самостійно розпорядитися своєю часткою у праві спільної часткової власності.

Однак, право співвласника на розпорядження своєю часткою у праві спільної власності не можна ототожнювати з правом співвласника здійснювати володіння та користування майном. Чинним законодавством України передбачені певні обмеження у здійсненні права спільної часткової власності. Такі обмеження полягають, зокрема, у здійсненні права спільної часткової власності лише за згодою співвласників (ч. 1 ст. 358 Цивільного кодексу України), у передбаченому статтею 362 Цивільного кодексу України переважному праві інших співвласників купівлі частки у праві спільної  часткової власності тощо.

Відповідно до ст. 364 Цивільного кодексу України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

Співвласнику надається право самостійно розпоряджатися своєю часткою у спільній частковій власності. Однією з правових форм такого розпорядження є право співвласника на виділ у натурі частки із спільного майна.

Відповідно до ст. 367 Цивільного кодексу України, майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними.

Частиною 2 статті 367 ЦК України передбачено, що у разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.

Однак, з огляду на те, що ЗАТ «Турбота»не має наміру поділити між всіма співвласниками майновий комплекс загальною площею 18449,2 кв.м., розташований в місті Києві за адресою: вул. Старокиївська, буд. № 10, що передбачало б припинення права спільної часткової власності на весь майновий комплекс, а звернулось до суду лише з метою виділу у натурі одного з об'єктів нерухомого майна у вказаному майновому комплексі, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для поділу між співвласниками всього майнового комплексу загальною площею 18449,2 кв.м., розташованого за адресою: м. Київ, вул. Старокиївська, буд. № 10.

Таким чином, враховуючи приписи ст.ст. 364, 367 Цивільного кодексу України та вимоги ст. 33 Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язку сторін довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, суд не бере до уваги посилання відповідача на застосування такого способу припинення права спільної часткової власності ЗАТ «Турбота»на частку у майновому комплексі загальною площею 18449,2 кв.м., розташованого в місті Києві за адресою: вул. Старокиївська, буд. № 10, а саме на об'єкт нерухомого майна –їдальню (корпус № 33) цех 602 (літера Ф) площею 2816, 00 кв.м., як поділ майна.

Порядок виділу у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності, регулюється Цивільним кодексом України. Відповідно до статті 364 ЦК України право співвласника на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності, реалізується, зокрема, шляхом укладення договору про виділ у натурі частки з нерухомого спільного майна.

Судом встановлено, що на пропозицію укласти договір про виділ у натурі частки з нерухомого спільного майна, а саме їдальні (корпус № 33) цех 602 (літера Ф) площею 2816,00 кв.м., ЗАТ «Турбота»отримало відмову від співвласника майнового комплексу - ТОВ «Київська консалтингова група», обґрунтовану тим, що укладення такого Договору потребує нотаріального посвідчення та, відповідно, витрат, які ТОВ «Київська консалтингова група»вважає недоцільними.

Статтею 15 Цивільного кодексу України кожній особі надане право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Крім цього, відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Внаслідок відсутності згоди всіх співвласників майнового комплексу загальною площею 18449,2 кв.м., який розташований в місті Києві за адресою: вул. Старокиївська, буд. № 10, на укладення договору про виділ у натурі частки з нерухомого спільного майна: їдальні (корпус № 33) цех 602 (літера Ф) площею 2816, 00 кв.м., що входить до складу вказаного майнового комплексу та належать на праві колективної власності позивачу, суд вважає обґрунтованим звернення позивача на підставі ст.ст.15, 16, 364 ЦК України до суду за захистом свого цивільного права.

Судом встановлено, що об'єкт нерухомого майна, який позивач просить виділити у натурі: їдальня (корпус № 33) цех 602 (літера Ф) площею 2816, 00 кв.м., що входить до складу майнового комплексу загальною площею 18449,2 кв.м. та розташований в місті Києві за адресою: вул. Старокиївська, буд. № 10, є відокремленим від інших об'єктів нерухомого майна у майновому комплексі, має окремий вхід, отже об'єкт нерухомого майна - корпус     № 33 (літера Ф) використовується ЗАТ «Турбота»незалежно від інших приміщень, що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Старокиївська, 10 та входять до складу майнового комплексу загальною площею 18 449,2 кв.м.

Витрати по утриманню, експлуатації, ремонту, а також безпосередньо експлуатація та обслуговування корпусу № 33 (Літера Ф) площею 2 816,00 кв.м здійснюються позивачем окремо та незалежно від інших учасників спільної часткової власності, про що свідчить укладений договір на надання комунальних послуг № 328-1/5 від 01.01.2001, договір про постачання електричної енергії № 10198 від 29.11.2005.

Для експлуатації та обслуговування їдальні та господарських будівель і споруд, а саме: корпусу № 33 (літера Ф) рішенням Київської міської Ради № 135/796 від 08.02.2007 Закритому акціонерному товариству «Турбота»була передана у власність земельна ділянка площею 0,1874 га. Як вбачається з матеріалів справи, ЗАТ «Турбота»є власником вищезазначеної земельної ділянки площею 0,1874 га на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 048009, який видано та зареєстровано 20 вересня 2007 року в Головному управлінні земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) за № 01-8-00144.

На підставі зазначеного Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯЖ № 048009 від 20.09.2007 ЗАТ «Турбота»набуло право приватної власності на земельну ділянку площею 0,1874 га.

Відповідно до ст. 375 Цивільного кодексу України власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно.

Беручи до уваги, що земельна ділянка, на якій розташований корпус № 33 (літера Ф), належить ЗАТ «Турбота» на праві приватної власності, суд приходить до висновку, що позивач, відповідно до ст. 375 Цивільного кодексу, набуває право приватної власності на всі об'єкти нерухомого майна, розташовані на вказаній земельній ділянці, зокрема: на їдальню (корпус № 33) цех 602 (літера Ф) площею 2816, 00 кв.м., розташовану на земельній ділянці площею 0,1874 га (кадастровий номер 8000000000:88:135:0025).

Отже, враховуючи вищезазначене та керуючись ст. 375 ЦК України, суд приходить до висновку, що здійснення права власності об'єктом нерухомого майна: їдальнею (корпус      № 33) цех 602 (літера Ф) площею 2816,00 кв.м. (адреса: м. Київ, вул. Старокиївська,10) не може відбуватись спільно з іншими учасниками спільної часткової власності.

Таким чином, суд встановив, що виділ в натурі об'єкта нерухомого майна під літерою Ф (корпус № 33) площею 2 816,00 кв.м. із складу майнового комплексу загальною площею 18 449,2 кв.м., розташованого у м. Києві по вул. Старокиївській, 10, є технічно можливим та відповідає вимогам чинного законодавства України.

Беручи до уваги наведене, суд вважає обґрунтованою вимогу позивача про виділ у натурі об'єкта нерухомого майна, що складає 15/100 частин від майнового комплексу загальною площею 18449,20 кв.м та розташований за адресою: м. Київ, вул. Старокиївська, 10, а саме: їдальні (корпус № 33) цех 602 (літера Ф) площею 2816, 00 кв.м., та визнання на нього права приватної власності закритого акціонерного товариства «Турбота».

Пунктом 13 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на житловий будинок» від 04.10.1991 № 7 передбачено, що з виділом учаснику спільної власності на будинок його частки в натурі спільна власність на неї припиняється.

Виділ співвласнику його частки в натурі зі спільного майна призводить до припинення права спільної часткової власності між співвласником, якому виділена в натурі частка  у спільному майні, та іншими співвласниками, між якими продовжують існувати відносини права спільної часткової власності, але вже щодо зменшеного об'єкта.

З огляду на викладене, 15/100 частин майнового комплексу загальною площею 18 449,20 кв.м, який розташований за адресою: м. Київ, вул. Старокиївська, 10, а саме: їдальня (корпус 33) цех 602 (літера Ф) площею 2 816,00 кв.м, після виділу з спільної часткової власності в натурі, становить окремий об'єкт нерухомого майна, вважається одним цілим та належить позивачу на праві приватної власності.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»речові права на нерухоме майно, їх обмеження та правочини щодо нерухомого майна підлягають обов'язковій державній реєстрації в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, зокрема, є рішення суду стосовно речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, що набрали законної сили.

Згідно з пунктом 10 Додатку 1 до пункту 2.1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 № 7/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 28.01.2003 № 6/5), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08.02.2002 за № 157/6445, який визначає перелік правовстановлювальних документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна, такими документами, зокрема є рішення судів, третейських судів про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна, про передачу безхазяйного нерухомого майна до комунальної власності.

Частина 4 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»встановлює, що державна реєстрація прав є публічною, здійснюється місцевим органом державної реєстрації прав, який зобов'язаний надавати інформацію про зареєстровані речові права та їх обмеження в порядку, встановленому законом. Пунктом 5 Прикінцевих положень цього Закону передбачено, що до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації.

Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно передбачено, що державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації (далі - БТІ) у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць. Здійснення державної реєстрації прав власності на нерухоме майно в межах одного населеного пункту кількома БТІ не допускається (пункт 1.3 положення). Державна реєстрація прав власності на нерухоме майно (далі - реєстрація прав) - це внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно у зв'язку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється БТІ за місцезнаходженням об'єктів нерухомого майна на підставі правовстановлювальних документів коштом особи, що звернулася до БТІ (пункт 1.4 положення).

Відповідно до п. 2 рішення Київської міської ради від 20.06.2002 № 74/74 «Про затвердження Тимчасового положення про державну реєстрацію об`єктів нерухомого майна та прав власності на них в місті Києві»державну реєстрацію об`єктів нерухомого майна та прав власності на них в місті Києві здійснює комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна».

Враховуючи, що об'єкт нерухомого майна знаходиться в межах міста Києва, державну реєстрацію права власності на них має здійснювати Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна».

З огляду на вищевикладене, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача є законними, обґрунтованими, доведеними належними доказами.

Разом з тим, судом визнається, що вимога позивача встановити, що рішення у даній справі є правовстановлюючим документом, на підставі якого проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна, не може бути задоволена, оскільки така форма захисту цивільних прав та інтересів судом не передбачена ст. 16 ЦК України і спори про встановлення фактів не підвідомчі господарським судам відповідно до ст. 12 ГПК України.

Суд також враховує, що відповідно до Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно рішення судів, у тому числі господарських, про визнання права (встановлення факту) власності на об'єкти нерухомого майна відносяться до переліку правовстановлювальних документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна. За висновком суду, вказана норма є імперативною і не потребує додаткового судового захисту.

У зв'язку із частковим задоволенням позову державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення позову відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на обидві сторони.

Керуючись ст. ст. 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Виділити в натурі Закритому акціонерному товариству «Турбота»(04116, м. Київ, вул. Старокиївська, 10; рахунок № 26005101015191 в Київській Регіональній Дирекції "Райффайзен Банк Аваль»; МФО 322904; код 30784145) будівлю, що складає 15/100 частин від майнового комплексу загальною площею 18449,20 кв.м., який розташований за адресою: м. Київ, вул. Старокиївська, 10, а саме: їдальню (корпус 33) цех 602 (літера Ф) площею 2816,00 кв.м.

Припинити право спільної часткової власності на об'єкт нерухомого майна під літерою Ф: їдальню (корпус 33) цех 602 площею 2816, 00 кв.м., що раніше складав 15/100 частин від майнового комплексу загальною площею 18449,20 кв.м., розташованого за адресою: м. Київ, вул. Старокиївська, 10.

Визнати, що 15/100 частин майнового комплексу загальною площею 18449,20 кв.м., який розташований за адресою: м. Київ, вул. Старокиївська, 10, а саме: їдальня (корпус 33) цех 602 (літера Ф) площею 2816,00 кв.м., після виділу з спільної часткової власності в натурі, становить окремий об'єкт нерухомого майна та вважається одним цілим.

Визнати право приватної власності Закритого акціонерного товариства «Турбота»(04116, м. Київ, вул. Старокиївська, 10; рахунок № 26005101015191 в Київській Регіональній Дирекції "Райффайзен Банк Аваль»; МФО 322904; код 30784145) на об'єкт нерухомого майна - їдальню (корпус 33) цех 602 (літера Ф) площею 2816, 00 кв.м., який розташований за адресою: м. Київ, вул. Старокиївська, 10.

Зобов'язати Комунальне підприємство „Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна” (01001, м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4-в, код 03359836) провести державну реєстрацію права власності Закритого акціонерного товариства „Турбота” (04116, м. Київ, вул. Старокиївська, 10; рахунок № 26005101015191 в Київській Регіональній Дирекції "Райффайзен Банк Аваль»; МФО 322904; код 30784145) на окремий об'єкт нерухомого майна, як такий, що виділений у натурі, а саме: їдальню (корпус 33) цех 602 (літера Ф) площею 2816, 00 кв.м., та виробити нову технічну документацію на зазначений об'єкт.

Стягнути з Комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна” (01001, м. Київ, вул. Трьохсвятительська, 4-в, код 03359836) на користь Закритого акціонерного товариства „Турбота” (04116, м. Київ, вул. Старокиївська, 10; рахунок № 26005101015191 в Київській Регіональній Дирекції "Райффайзен Банк Аваль»; МФО 322904; код 30784145) 42,50 грн. державного мита та 59,00 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині провадження у справі припинити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене у порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                                                                                                             О.О.Хрипун

Дата підписання рішення:28.01.2008