Рішення

від 03.06.2008 по справі 33/212

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

33/212

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел.230-31-34

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№  

Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом                товариства з обмеженою відповідальністю «МЖК Сервіс»

до                             товариства з обмеженою відповідальністю «УБТ Інвесткомпані»

про                            стягнення 128 145,00 грн.

За участю представників сторін:

від позивача:      Протасов С.В. –представник за довіреністю № 130  від 03.01.2008 року;                    

від відповідача:  не з'явився;

встановив :

Товариство з обмеженою відповідальністю «МЖК Сервіс»звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «УБТ Інвесткомпані» про стягнення боргу в сумі 128 145,00 грн. за договором поставки  № 3/1 від 25.04.2007 року.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 25.04.2007 року між товариством з обмеженою відповідальністю «МЖК Сервіс»та товариством з обмеженою відповідальністю «УБТ Інвесткомпані»був укладений договір поставки № 3/1, відповідно до умов якого відповідач зобов'язується поставити цеглу М-100, а позивач своєчасно оплатити вартість цього товару.

Відповідно до п. 5.1 та п. 5.3 договору № 3/1 від 25.04.2007 року ціна на товар є динамічною і визначається на кожну партію товару окремо, згідно виставленого рахунку-фактури. Покупець оплачує 100% вартості товару, згідно виставленого рахунку.

Виконуючи умови даного договору позивач замовив партію цегли в кількості 75 тисяч штук марки М-100. Товариство з обмеженою відповідальністю «УБТ Інвесткомпані»виставило рахунок № СФ-0000016 від 26.04.2007 року на суму 51 000, 00 грн. для попередньої оплати замовленої партії цегли.

Але, на момент оплати коштів, як зазначає позивач, у товариства з обмеженою відповідальністю «МЖК Сервіс»виникла потреба в більшій кількості цегли –131 тисячі штук. Тому, в телефонному режимі з директором товариства з обмеженою відповідальністю «УБТ Інвесткомпані»була досягнута домовленість проте, що позивач сплатить не 51 000, 00 грн., а 89 00, 00 грн., а відповідач виконає поставку 130 тисяч штук цегли та надішле новий рахунок, який би відповідав сплаченій сумі.

Позивач здійснив оплату товару на суму 89 000, 00 грн., що підтверджується банківськими виписками наявними в матеріалах справи.

        Однак, в порушення домовленості товариством з обмеженою відповідальністю «УБТ Інвесткомпані»не було виставлено новий рахунок та не здійснено жодних поставок товару.

07.03.2008 року, 24.03.2008 року позивач направляв претензії на адресу відповідача з вимогою повернути суму попередньої оплати. Відповідач залишив претензії без відповідей.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив стягнути з відповідача суму перерахованої попередньої оплати у розмірі 89 000,00 грн., індекс інфляції у розмірі 20 025,00 грн., три відсотки річних у розмірі 2 670,00 грн., п'ять відсотків за безпідставне користування коштами у сумі 4 450, 00 грн., 12 000, 00 грн. за оплату адвокатських послуг та просив судові витрати покласти на відповідача.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, витребуваних судом доказів не подав, жодних клопотань з повідомленням причин своєї неявки не направляв, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до ст.75 ГПК України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявним в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню. Відповідно до ч 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч.1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п. 1 ч.2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

25.04.2007 року товариство з обмеженою відповідальністю «МЖК Сервіс»та товариство з обмеженою відповідальністю «УБТ Інвесткомпані»уклали договір № 3/1.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

Згідно з ч. 1 ст. 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Згідно з ч. 1 ст. 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Статтею 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Таким чином, оскільки відповідач не передав товар і на вимоги позивача від 07.03.2008 року та від 24.03.2008 року добровільно не повернув грошові кошти, Господарським судом вимога позивача щодо стягнення грошових коштів, перерахованих у якості попередньої оплати, з відповідача у розмірі 89 000,00 грн. визнається обґрунтованою, та такою що підлягає задоволенню в повному обсязі.

З приводу заявлених до стягнення штрафних санкцій у вигляді інфляції у розмірі 20025,00 грн., З % річних у розмірі 2670,00 грн. та 5% річних за користування чужими грошовими коштами у сумі 4450, 00 грн. Господарський суд м. Києва відмовляє у їх задоволенні з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Грошове зобов'язання - зобов'язання боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. (Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992 N 2343-ХІІ).

Оскільки повернення грошових коштів за непоставлений товар не є видом грошового зобов'язання тому, норма ст. 625 ЦК України не може бути застосована, оскільки ця норма застосовується тільки до грошових зобов'язань.

Заявлені позивачем в позовній заяві вимоги про стягнення з відповідача вартості адвокатських послуг не підлягають задоволенню, оскільки в судовому засіданні не подано жодних доказів на підтвердження зазначеного факту.

Згідно з ч.1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч.2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України якщо спір виник внаслідок неправомірних дій сторони, Господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру

задоволених позовних вимог.          

Відповідно до задоволених вимог мито в розмірі 890,00 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у розмірі 81, 95 грн. покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст. 33, ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «УБТ Інвесткомпані»(юридична адреса: 03194, м. Київ, бул. Кольцова, 12, корпус 1, фактична адреса: м. Київ, вул. Толстого, 63, оф. 22, п/р 26004937018980 в КРУ банку «Фінанси та кредит», МФО 300937, код ЄДРПОУ 33788252) або з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь товариства з обмеженою відповідальністю «МЖК Сервіс»(юридична адреса: 03680, м. Київ, вул.. Здолбунівська, 7 а, фактична адреса: 02100, м. Київ, б-р Верховної ради, 16, оф. 1; п/р 26005052583900 в філії АКБ «Укрсиббанк»м. Києва, МФО 351005, код ЄДРПОУ 34544186) суму оплати 89 000 (вісімдесят дев'ять тисяч) грн. 00 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 890 (вісімсот дев'яносто) грн. 00 коп. та 81 (вісімдесят одна) грн. 95 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині позовних вимог відмовити.

4.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

   Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя