Постанова

від 12.06.2008 по справі 2-8/17305.1-2007(2-19/16868-2004)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

2-8/17305.1-2007(2-19/16868-2004)

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 12 червня 2008 р.                                                                                    № 2-8/17305.1-2007(2-19/16868-2004)  

    Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючий суддя:Першиков Є.В.

суддіДанилова Т.Б., Кравчук Г.А.

розглянувши  матеріали касаційної скарги

приватного підприємства "Смак"

на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 09.04.2008р.

у справігосподарського суду№ 2-8/17305.1-2007Автономної Республіки Крим

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю "Євроойл"

до

треті особидержавного підприємства Міністерства оборони України "Центральний військовий санаторій "Ялтинський"1. Міністерство оборони України2. Приватне підприємство "Смак"

проза участю  представників сторін:позивача -відповідача -третіх осіб -

визнання права власності

Нанаров О.О. дов. від 24.01.2008не з'явився1.Тарасенко Н.В. дов. № 220/1012/д від 27.12.20072. не з'явився

          Розпорядженням № 02-12.2/197 від 11.06.2008р. у зв'язку з неможливістю повторного розгляду справи суддею Ходаківською І.П. змінено склад колегії суддів у справі № 2-8/17305.1-2007, справа розглядається у наступному складі колегії суддів: головуючий суддя –Першиков Є.В., судді Данилова Т.Б., Кравчук Г.А.

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2004 року ТОВ "Євроойл" звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до державного підприємства   Міністерства оборони України "Центральний військовий санаторій "Ялтинський" про визнання контрактів купівлі-продажу нерухомого майна дійсними.

В ході розгляду справи позивач уточнив свої позовні вимоги і просив визнати за ТОВ "Євроойл" право власності на об'єкти нерухомості, придбані ним у відповідача відповідно до контрактів №№ 2210/07, 2210/08 від 22.10.2004.

Позовні вимоги обґрунтовувались тим, що відповідач в порушення вимог п.3.3 контрактів не здійснив державну реєстрацію та нотаріальне посвідчення контрактів.

Рішенням господарського суду АР Крим від 16.12.2004 року позовні вимоги були  задоволені, визнано дійсними договори (контракти) № 2210/07 та 2210/08 від 22.10.2004, укладені між державним підприємством Міністерства оборони України "Центральний військовий санаторій "Ялтинський" та ТОВ "Євроойл", визнано право власності за ТОВ "Євроойл" на нерухоме майно, зазначене в цих договорах (контрактах).

Постановою Вищого господарського суду України від 29.05.2007 за касаційною скаргою Приватного підприємства "СМАК", яке не було учасником судового процесу, скасовано рішення господарського суду Автономної Республіки  Крим від 16.12.2004, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на те, що судом прийнято рішення, що стосується прав і обов'язків особи, яку не було залучено до участі у справі.

Постановою Верховного Суду України від 23.10.2007 за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроойл" постанову Вищого господарського суду України від 29.05.2007 та рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 16.12.2004 скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Скасовуючи судові рішення, Верховний  Суд України зазначив, що предметом спору є визнання права власності на будівлі і споруди проданих військовим санаторієм Товариству з обмеженою відповідальністю "Євроойл", до яких ПП "Смак" ніякого відношення не має.

В той же час Верховний Суд  України зазначив, що спірне майно є військовим майном, і його відчуження відповідно до ст.6 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних силах України" здійснюється у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2000 року № 1919 "Про порядок відчуження та реалізації військового майна Збройних сил", а розгляд справи має здійснюватись із залученням до участі у справі Міністерства оборони України.

При новому розгляді справи господарський суд Автономної Республіки Крим  у відповідності із вимогами ст.111-12 Господарського процесуального кодексу України  виконав вказівки Верховного Суду України, які містяться у постанові від 23.10.2007, та Ухвалою від 21.01.2008 залучив до участі у справі як третю особу Міністерство оборони України, а Ухвалою від 07.02.2008 залучив до участі у справі як третю особу Приватне підприємство "Смак".

Рішенням  Господарського суду Автономної Республіки Крим від 18.02.2008 в задоволенні позовних вимог Товариству з обмеженою відповідальністю "Євроойл" відмовлено повністю.

Рішення суду ґрунтується на  ст.2 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних силах України" та п. 3 Постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок відчуження та реалізації військового майна Збройних сил" від 28.12.2000 № 1919, згідно з якими реалізація військового нерухомого майна здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності, повноваження яким надає Кабінет Міністрів України у встановленому порядку.

Повноваження на реалізацію спірного майна державному підприємству "Центральний військовий санаторій "Ялтинський" Кабінет Міністрів України  не надавав.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду  від 09.04.2008 ( головуючий суддя Гонтарь В.І., судді Борисова Ю.В., Горошко Н.П.) рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 18.02.2008 скасоване та прийняте нове рішення, яким позовні вимоги задоволені : визнано дійсними контракти № 2210/07 та 2210/08 від 22.10.2004, укладені між державним підприємством Міністерства оборони України "Центральний військовий санаторій "Ялтинський" та ТОВ "Євроойл", визнано право власності за ТОВ "Євроойл" на нерухоме майно, зазначене в цих контрактах.

Постанова апеляційного суду мотивована  тим, що майно державного підприємства "Центральний військовий санаторій "Ялтинський" не є військовим  у розумінні Закону України "Про правовий режим майна у Збройних силах України", санаторій не є військовою частиною, та на правовий режим майна санаторію не поширюється положення вказаного Закону.

Апеляційний суд при задоволенні позовних вимог виходив із приписів ст.75 Господарського кодексу України, згідно з якою державне підприємство мало право відчужувати майно за згодою органу, уповноваженого управляти майном, а оскільки державне підприємство "Центральний військовий санаторій "Ялтинський" отримало дозвіл від Міністерства оборони України № 227/4165 від 21 вересня 2004 на відчуження майна, то порядок реалізації спірного майна за контрактами сторонами не порушено.

Не погоджуючись із Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду   по справі,  третя особа Приватне підприємство "Смак" звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій посилається на порушення апеляційною інстанцією норм процесуального та матеріального права,  просить постанову  Севастопольського апеляційного господарського суду від 09.04.2008 скасувати і залишити в силі рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 18.02.2008.

Заявник вважає порушеним вимоги ст.35 Господарського процесуального кодексу України, оскільки Верховний Суд України в постанові від 23.10.2007 визначив, що спірне майно є військовим майном, і його відчуження може здійснюватись відповідно до ст.6 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних силах України", а санаторій здійснив відчуження майна без наявності необхідних документів та повноважень на реалізацію військового майна.

Міністерство оборони України у поясненнях Вищому господарському суду підтримує касаційну скаргу приватного підприємства "Смак", повідомляє, що довіреність Міністра оборони України, на підставі якої директор департаменту видав дозвіл на відчуження майна, на момент укладання спірних контрактів була скасована.

Заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін та третіх осіб, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Судами попередніх інстанцій встановлено і це підтверджується матеріалами справи, що наказом Міністра оборони України від 11.07.2000 року "Про створення державного підприємства Міністерства оборони України "Центральний військовий санаторій "Ялтинський" на підставі Декрету Кабінету Міністрів України від 15.12.1992 року № 8-92 "Про управління майном, що є у загальнодержавній власності" та Закону України "Про підприємства в Україні" на фондах розформованого (ліквідованого) військового санаторію "Ялтинський" створено його правонаступника - державне підприємство Міністерства оборони України "Центральний військовий санаторій "Ялтинський", якому передано все майно військового санаторію з правом повного господарського відання.

Згідно з контрактами № 2210/07 та № 2210/08 від 22 жовтня 2004 року державне підприємство "Центральний військовий санаторій "Ялтинський" продало, а ТОВ "Євроойл" купило приміщення столової № 2 (літ. І) по вул. Свердлова, 38; основну частину (літ. А); навіс (літ. Д, прохідна); туалет (літ. Б); гараж (літ. В); баню (літ. Г); морський хвилеріз з навісом (літ. Ж); огорожу з підпорними стінами із бутового каменю (№№ 1-29); приміщення автопавільйону пляжного комплексу санаторію по вул. Дражинського, 37 (літ. Е) на загальну суму 3337583 грн.

Контракти укладено на підставі  дозволу № 227/4165, яким Міністерство оборони України в особі Директора Департаменту капітального будівництва та управління фондами Міністерства оборони України Веліжанського С.К., що діє на підставі довіреності Міністерства оборони України від 06.04.2004 № 148/929 дозволяє державному підприємству "Центральний військовий санаторій "Ялтинський" відчуження майна підприємства, зазначеного в дозволі.

Відповідно до Статуту Державного підприємства Міністерства оборони України "Центральний військовий санаторій "Ялтинський", затвердженого 11.07.2000 Міністром оборони України, підприємство засноване на державні власності і підпорядковане Міністерству оборони України, та є правонаступником Військового санаторію "Ялтинський ".

07.11.2000 року складений та затверджений Міністром оборони України Акт закріплення майна за державним підприємством Міністерства оборони України "Центральний військовий санаторій "Ялтинський" після розформування Ялтинського військового санаторію Міністерства оборони України,  до якого ввійшли об'єкти нерухомого майна: - будівлі та споруди пляжного комплексу санаторію, хвилеріз морський (IV) з навісом, огородження та підпірні стіни з бутового каменю, будівля автопавільйону пляжного комплексу санаторію, будівля столової № 2.

Згідно із ст. 2 Закону України «Про правовий режим майна у Збройних силах України», Міністерство оборони України як центральний орган  управління Збройних  Сил  України  здійснює  відповідно  до закону управління військовим майном,  у тому  числі  закріплює  військове  майно  за військовими  частинами  (у  разі  їх формування,  переформування), приймає рішення щодо перерозподілу  цього  майна  між  військовими частинами   Збройних   Сил   України,  в  тому  числі  у  разі  їх розформування.

Забезпечення  Збройних  Сил  України військовим майном, а також визначення порядку вилучення і передачі його  до  сфери  управління  центральних  або   місцевих   органів виконавчої влади, інших органів, уповноважених управляти державним майном,  самоврядним установам  і  організаціям  та  у  комунальну власність територіальних громад сіл,  селищ, міст або у їх спільну власність за згодою відповідних органів місцевого  самоврядування з  дотриманням  вимог  Закону  України "Про передачу об'єктів  права  державної  та комунальної власності" належить до компетенції   Кабінету   Міністрів   України.

Постанова Кабінету Міністрів "Про порядок відчуження та реалізації військового майна Збройних сил" від 28.12.2000 № 1919 у пункті 2 визначила, що  реалізація військового майна –це господарська операція, що здійснюється уповноваженим підприємством (організацією) згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на військове майно іншим юридичним або фізичним особам на платній або компенсаційній основі.

Уповноважені підприємства (організації) визначені в цій постанові як  суб'єкти підприємницької діяльності, яким в установленому порядку рішенням Кабінету Міністрів України надані повноваження на реалізацію військового майна на внутрішньому та/або зовнішньому ринку.

Пункт 3 зазначеної Постанови встановив, що повноваження суб'єктам   підприємницької  діяльності  на реалізацію військового  майна,  яке  є  придатним  для  подальшого використання,   але   не  може  бути  застосоване  у  повсякденній діяльності військ,  надлишкового майна (крім майна,  зазначеного у пункті 4 цього Положення), а також цілісних майнових комплексів, у тому  числі  військових містечок, та іншого нерухомого майна надає Кабінет Міністрів України у встановленому порядку.

Згідно з п.6. цієї Постанови рішення про відчуження військового  майна,  зазначеного  у пунктах  3 і 4 цього Положення,  приймає Кабінет Міністрів України із затвердженням за пропозицією Міноборони погодженого з Мінекономіки  переліку такого майна за формою згідно з додатком 1.

Однак, в матеріалах справи відсутні рішення Кабінету Міністрів України щодо відчуження  спірних об'єктів нерухомого майна, а також докази наявності у Державного підприємства Міністерства оборони України "Центральний військовий санаторій "Ялтинський" наданих Кабінетом Міністрів України  повноважень суб'єктам   підприємницької  діяльності  на реалізацію військового  майна.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що контракти  на продаж спірного майна укладені  на підставі того, що 21.09.2004 Міністерство оборони України видало дозвіл № 227/4165, яким Міністерство оборони України в особі Директора Департаменту капітального будівництва та управління фондами Міністерства  оборони України  Веліжанського С.К., що діє на підставі довіреності Міністерства оборони України від 06.04.2004 № 148/929, дозволяє підприємству Міністерства оборони України "Центральний військовий санаторій "Ялтинський" відчуження майна державного підприємства, зазначеного в дозволі.

У відповідності із вимогами ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати  необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Оскільки при укладенні 22.10.2004  контрактів №№ 2210/07 та 2210/08 державне підприємство Міністерства оборони України "Центральний військовий санаторій "Ялтинський" не був визначений Кабінетом міністрів України таким, якому надані повноваження на реалізацію військового майна на внутрішньому та/або зовнішньому ринку, то суд першої інстанції обґрунтовано відмовив в задоволенні позовних вимог про визнання контрактів дійсними та визнання права власності на майно, продане за спірними контрактами.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та приймаючи нове про задоволення позовних вимог в повному обсязі, суд апеляційної інстанції виходив з того, що майно державного підприємства "Центральний військовий санаторій "Ялтинський" не є військовим, санаторій не є військовою частиною, та на правовий режим майна санаторію не поширюється положення Закону  України "Про правовий режим майна у Збройних силах України", і виходячи із приписів ст.75 Господарського кодексу України державне підприємство мало право відчужувати майно за згодою органу, уповноваженого управляти майном, тобто Міністерства.

Однак, такий висновок апеляційного суду не ґрунтується на чинному законодавстві та матеріалах справи.

Основним актом цивільного законодавства  України є Цивільний кодекс, який  регулює особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини).

Частина 2 статті 9 Цивільного кодексу України встановлює, що  законом можуть бути передбачені особливості регулювання майнових відносин у сфері господарювання.

Законом України "Про правовий режим майна у Збройних силах України" встановлено особливості регулювання господарської діяльності щодо розпорядження майном у Збройних силах України. Цей Закон є спеціальною нормою права і тому має приоритет у застосуванні по відношенню до Цивільного та Господарського кодексів України.

У Постанові від 23.10.2007 Верховний Суд  України зазначив, що спірне майно є військовим майном, і його відчуження відповідно до ст.6 Закону України "Про правовий режим майна у Збройних силах України" здійснюється у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2000 року № 1919 "Про порядок відчуження та реалізації військового майна Збройних сил".

Статтею 1117 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

За результатами перевірки у касаційному порядку встановлено, що фактичні обставини, які входять до предмету доказування у справі, з'ясовані судом першої інстанції з достатньою повнотою, однак, переглядаючи в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції апеляційною інстанцією неправильно застосовано норми матеріального права, у зв'язку з чим висновки суду апеляційної інстанції не відповідають цим обставинам,  колегія судді касаційної інстанції дійшла висновку про необхідність скасування постанови суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 111-10, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В:

          Касаційну скаргу приватного підприємства "Смак" задовольнити.

  Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 09.04.2008р. у справі № 2-8/17305.1-2007 скасувати, а рішення  Господарського суду Автономної Республіки Крим від 18.02.2008 залишити в силі.

Головуючий                                                                   Є. Першиков

Судді                                                                             Т. Данилова   

                                                                                                     Г. Кравчук