Рішення

від 28.05.2008 по справі 7275.1-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

7275.1-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 103

РІШЕННЯ

Іменем України

28.05.2008Справа №2-15/14963-2007

За позовом Багатопрофільного кооперативу «Бджілка» (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Лермонтова/пров. Северний,  6/27, к. 6, ідентифікаційний код 22295622)

До відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Века» (95013, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Севастопольська/вул. Трубаченка, 70/1, ідентифікаційний код 24870786)

За участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Сімферопольська міська рада (95000,АР Крим, м. Сімферополь, вул. Толстого, 15)

Про усунення перешкод в користуванні майном

Суддя І. А. Іщенко

                                        представники:

Від позивача – Полуничка Л.П., довіреність б.н. від 01.10.2007 р., у справі, Єгізарян В.В., керівник

Від відповідача – Філіппенко Є.А., довіреність б/н від 04.04.2008 р., у справі, Джуган Н.М., довіреність б/н від 28.05.2008 р., у справі

Від третьої особи – не з'явився

Обставини справи: Багатопрофільний кооператив «Бджілка» звернувся до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до Фірми «Міф» про зобов'язання відповідача усунути перешкоди БК «Бджілка» в користуванні земельною ділянкою площею 0,0135 га, розташованою по вул. Севастопольська, 72 в м. Сімферополі, шляхом знесення паркану та споруди, як самочинного будівництва, за рахунок відповідача.

Позовні вимоги мотивовані тим, що фірмою «Міф» було розпочато будівництво мікроринку та встановлений паркан на території земельної ділянки, прилеглої до земельної ділянки, наданої у користування Багатопрофільному кооперативу «Бджілка», з порушенням меж позивача.

Крім того, БК «Бджілка» посилається на те, що впритул до паркану відповідачем було розпочато будівництво фактично на земельній ділянці позивача. Вказані дії, на думку БК «Бджілка», порушують його права як землекористувача, що, відповідно, стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.

Ухвалою ГС АР Крим від 29.11.2007 р. відповідач у справі – Фірма «Міф» був замінений на належного відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Века» у порядку статті 24 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач проти позову заперечував з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву.

Ухвалою ГС АР Крим від 21.12.2007 р. провадження у справі було зупинено у зв'язку з призначенням судової будівельно-технічної експертизи, проведення якої було доручено підприємству «Далекс-експерт». На вирішення експертизи були поставлені наступні питання:

- Чи відповідають границі земельної ділянки (м. Сімферополь, вул. Севастопольська, № 72), що знаходиться у оренді Багатопрофільного кооперативу «Бджілка» границям, що визначені договором оренди земельної ділянки, укладеним між Виконкомом Сімферопольської міської ради та БПК «Бджілка» від 04.09.2002 р?

- Чи відповідають границі земельної ділянки (м. Сімферополь, вул. Севастопольська/вул. Трубаченко (між будинками №  70 та № 72/4)) , що знаходиться у оренді ТОВ «Века» границям, що визначені договором оренди земельної ділянки, укладеним між Виконкомом Сімферопольської міської ради та Фірмою «Миф» (ТОВ «Века») від 21.11.2002 р.?

- Чи мають місце порушення меж використання землекористувачами суміжних земельних ділянок за адресою м. Сімферополь, вул. Севастопольська, № 72 та за адресою м. Сімферополь, вул. Севастопольська/вул. Трубаченко (між будинками №  70 та № 72/4)?

- У випадку встановлення такого порушення, визначити з боку якого підприємства має місце порушення меж використання суміжних земельних ділянок і яким способом?

- Чи ведеться будівництво (реконструкція) на земельній ділянці, що знаходься  в оренді Багатопрофільного кооперативу «Бджілка», Фірмою «Миф» (ТОВ «Века»)?

- Якщо таке будівництво ведеться, то встановити чи відповідає будівля (реконструкція), що проводиться Фірмою «Миф» (ТОВ «Века») проекту та вимогам державних будівельних норм (ДБН) та іншим державним стандартам з питань будівництва? Якщо не відповідає, то які є відступи від вимог ДБН та інших державних стандартів з питань будівництва?

Після надходження до суду висновку експерта ухвалою ГС АР Крим від 28.03.2008 р. провадження у справі було поновлено.

Представник позивача з експертним висновком погоджується.

Представник відповідача у судовому засіданні та у письмових поясненнях проти експертного висновку заперечує.

Ухвалою ГС АР Крим від 10.04.2008 р. до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, була залучена Сімферопольська міська рада.

В процесі розгляду справи представником Товариства з обмеженою відповідальністю «Века» була подана заява про відвід судді у справі, яка ухвалою Голови ГС АР Крим від 05.05.2008 р. була залишена без задоволення.

19.05.2008 р. до господарського суду АР Крим надійшло клопотання відповідача про фіксацію судового процесу технічними засобами звукозапису.

Вказане клопотання було судом задоволене.

У судовому засіданні, що відбулося 20.05.2008 р., представник Багатопрофільного кооперативу «Бджілка» надав заяву про зміну позовних вимог в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України, відповідно з якою просить суд зобов'язати відповідача не чинити перешкод діяльності торговельного павільйону та здійснення реконструкції літнього майданчику, який належить БК «Бджілка», знести споруди (металевий паркан та торговельний кіоск), які належать ТОВ «Века», які закривають фасад торговельного павільйону та перегороджують вхід у павільйон по вул. Севастопольській в м. Сімферополі, з боку головного входу, та виступають за межі відведеної відповідачу земельної ділянки на 15 кв. м. на земельну ділянку, належну позивачу.

Суд вважає за можливе вказану заяву задовольнити, прийняти зміну позовних вимог,  оскільки це не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси та не суперечить  частині 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, відповідно якої позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

У судовому засіданні представником третої особи Сімферопольської міської ради були надані письмові пояснення, в яких зазначено про право орендаря на захист права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності.

Ухвалами ГС АР Крим від 19.05.2008 р. та від 23.05.2008 р. були повернуті зустрічні позовні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Века».

23.05.2008 р. до господарського суду АР Крим надійшло клопотання про залучення до справи Державну інспекцію по контролю за використанням та охороною земель та проведення перевірки використання сторонами спірних земельних ділянок.

Суд, розглянувши вказане клопотання, вважає за необхідне зазначити наступне.

     Заява або клопотання, що подаються до господарського суду в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України в письмовій формі повинні бути підписані повноважною посадовою особою сторони або його представником, прокурором чи його заступником, громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності або його представником.

     Суд звертає увагу на те, що клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Века» взагалі не містить інформації про прізвище, ім'я та по батькові, а також посадове становище особи, яка підписала клопотання, що, відповідно, є підставою для залишення його без розгляду.

Крім того,  матеріали справи містять експертний висновок з приводу використання сторонами спірних земельних ділянок. Відхилення господарським судом висновку судового експерта повинно бути мотивованим у рішенні, проте у суду відсутні обґрунтовані підстави не довіряти зазначеному висновку експерта, оскільки дослідження було проведено кваліфікованим фахівцем, попередженим про кримінальну відповідальність за надання свідомо помилкового висновку по експертизі.

28.05.2008 р. до господарського суду АР Крим надійшла заява позивача в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України про уточнення позовних вимог, згідно якої просить суд уточнити прохальну частину позову в частині зазначення адреси, виклавши її в наступній редакції: м. Сімферополь, вул.. Севастопольська, 72.

Суд вважає за можливе вказану заяву задовольнити, прийняти уточнення позовних вимог,  оскільки це не порушує чиї-небудь права та охоронювані законом інтереси та не суперечить  частині 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, відповідно якої позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

28.05.2008 р. до господарського процесуального кодексу України надійшло клопотання від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Века» про відкладення розгляду справи у зв'язку із залученням відповідачем нового представника до участі у справі.

Судом не вбачається обґрунтованих правових підстав для задоволення зазначеного клопотання. Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Крім того, суд зазначає, що заміна представника сторони не є підставою для відкладення розгляду справи. Більш того, у судових засіданнях брали участь кілька представників Товариства з обмеженою відповідальністю «Века», зокрема,  Філіппенко Є.А., довіреність б/н від 04.04.2008 р., який був присутній і в даному судовому засіданні 28.05.2008 р.

          Розгляд справи відкладався у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України. По справі оголошувалася перерва. Після закінчення перерви слухання справи було продовжено.

            Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи.

           Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

                                                         ВСТАНОВИВ :

Згідно статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Чинне земельне законодавство передбачає два види користування землею: право постійного користування та оренда (глава 15 Земельного кодексу України).

Право оренди земельної ділянки – це засноване на договорі термінове платне володіння та користування земельною ділянкою, необхідною орендарю для ведення підприємницької та іншої діяльності (стаття 93 Земельного кодексу України, стаття 1 Закону України «Про оренду землі»).

Відповідно до статті 2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до статті 290 Господарського кодексу України відносини, пов'язані з орендою землі як засобу виробництва, регулюються Земельним кодексом України та іншими законами. При цьому, оренда земельної ділянки без договору, укладеного в письмовій формі, посвідченого нотаріально та зареєстрованого в установленому законом порядку, не допускається.

Підстави та порядок набуття права на землю громадянами та юридичними особами визначені главою 19 Земельного кодексу України.

Відповідно до статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, або державних органів приватизації, або центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Органами місцевого самоврядування, що приймають такі рішення, є сільські, селищні та міські ради, включаючи ради міст Києва та Севастополя. Повноваження цих органів по прийняттю рішень про передачу відповідних земельних ділянок у власність обо надання їх в користування, визначені в 2-й та 3-й главах Земельного кодексу України.

 Повноваження сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст встановлено статтею 12 Земельного кодексу України, відповідно до вимог якої відповідним радам надано право розпорядження землями територіальних громад; передавати земельні ділянки з комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, відповідно до цього кодексу; надавати земельні ділянки у користування із земель комунальної власності відповідно до Земельного кодексу.

 Згідно з приписами статті 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами, а право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

 Матеріали справи свідчать, що рішенням Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради №1957 від 26.10.2001 р. Багатопрофільному кооперативу «Бджілка» була передана в довгострокове користування строком на п'ять років на умовах оренди земельна ділянка площею 0,0135 га по вул. Севастопольській, 72 для розміщення торгового павільйону з літнім майданчиком з земель підприємств торгівлі. (а.с. 15)

 Вказане рішення виконкому було затверджено рішенням Сімферопольської міської ради №24 від 12.07.2002 р. (а.с. 14)

          На підставі вказаних рішень 24.09.2002 р. між Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради (Орендодавець) та Багатопрофільним кооперативом «Бджілка» (Орендодавець) був укладений договір оренди земельної ділянки за реєстровим номером 4-3-339. (а.с. 21-26)

Пунктом 1.1 зазначеного Договору передбачено, що Орендодавець передає, а Орендар бере в оренду земельну ділянку площею 135 кв. м., що розташована за адресою: м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 72, план (схема) якої є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до пункту 2.1 Договору він укладений строком на п'ять років, початок дії якого обчислюється згідно чинного законодавства з дня державної реєстрації цього договору в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди уповноваженим органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Згідно з пунктом 4.1 Договору вищевказана земельна ділянка передається з ціллю несільськогосподарського використання,  а саме: розміщення торгівельного павільйону з літнім майданчиком.

Зазначений договір оренди був зареєстрований в Книзі записів реєстрації договорів оренди землі за №1 від 19.01.2004 р.

Як вбачається з матеріалів справи, 21.11.2002 р. між відповідачем у справі – Товариством з обмеженою відповідальністю «Века», як правонаступником Фірми «Міф», та  Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради був укладений строком на 25 років договір оренди земельної ділянки площею 0,1072 га, що розташована за адресою: м. Сімферополь, вул. Севастопольська/вул. Трубаченка (між будинками №70 та №72/4). (а.с. 27-31)

Отже, матеріали справи підтверджують, що позивач та відповідач є суміжними землекористувачами, права користування земельними ділянками у яких оформлено відповідно до діючого законодавства.

Матеріали справи свідчать, що Інспекцією ДАБК м. Сімферополя було надано дозвіл позивачу на виконання будівельних робіт № 274 від 12.04.2007 р. щодо реконструкції торговельного павільйону з літнім майданчиком по вул.. Севастопольська, 72  у м. Сімферополі. (а.с. 33)

Відповідачем всупереч вимогам статей 33,34 Господарського процесуального кодексу України не представлено суду відповідних дозвільних документів на здійснення будівельних робіт, зокрема проектної документації на будівництво мікроринку, а також дозвіл на виконання будівельних робіт.

Підставою для звернення з позовом у справі зазначено порушення прав позивача на користування земельною ділянкою внаслідок того, що під час реконструкції торговельного павільйону з літнім майданчиком згідно затвердженої проектної документації та Генерального плану м. Сімферополя, відповідачем було встановлено металевий паркан  та торговельний кіоск, які закривають фасад торговельного павільйону позивача та перегороджують вхід у павільйон по вул. Севастопольській, 72 у м. Сімферополі, з боку головного входу, та виступають за межі відведеної відповідачу земельної ділянки на 15 кв. м. на земельну ділянку позивача.

Стаття 96 Земельного кодексу України встановлює обов'язки землекористувачів, до яких відноситься, зокрема, обов'язок  не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів.

         Власники та землекористувачі земельних ділянок повинні обирати такі способи використання земельних ділянок відповідно до їх цільового призначення, при яких власникам, землекористувачам сусідніх земельних ділянок завдається найменше незручностей (затінення, задимлення, неприємні запахи, шумове забруднення тощо).(стаття 103 Земельного кодексу України).

Матеріали справи містять висновок № 93 від 17.03.2008 р. судової експертизи, призначеної ухвалою господарського суду АР Крим від 21.12.2007 р.

У вказаному висновку зафіксовано те, що на земельній ділянці, розташованій за адресою: м. Сімферополь, вул.. Севастопольська, 72, що знаходиться в оренді БК «Бджілка», з боку вул.. Севастопольська споруджена металева огорожа (паркан) та торговельний кіоск. Торговельний кіоск та паркан розташовані на місці запроектованого літнього майданчику при торговельному павільйоні. Торговельний кіоск та паркан, зведені ТОВ «Века», перекривають фасад та вхід в торговельний павільйон, що належить БК «Бджілка».

Металевий паркан, споруджений ТОВ «Века» на земельній ділянці БК «Бджілка» розташовано на відставні 0,8 м від фасадної стіни торговельного павільйону та на відстані 1,5 м від межі земельної ділянки. Із користування БК «Бджілка»  фактично вилучена земельна ділянка розмірами 10,0х1,5 або 15 кв.м.

Згідно зі статтею 95 Земельного кодексу України землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право, зокрема, самостійно господарювати на землі, споруджувати жилі будинки, виробничі та інші будівлі і споруди. Порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

В силу частини 2 статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Згідно зі статтею 27 Закону України «Про оренду землі» орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Орендар в установленому законом порядку має право витребувати орендовану земельну ділянку з будь-якого незаконного володіння та користування, на усунення перешкод у користуванні нею, відшкодування шкоди, заподіяної земельній ділянці громадянами і юридичними особами України, іноземцями, особами без громадянства, іноземними юридичними особами, у тому числі міжнародними об'єднаннями та організаціями.

Зважаючи на те, що позивач є добросовісним користувачем земельної ділянки, а також на те, що судом встановлено, що належні відповідачу конструкції (металева огорожа (паркан) та торговельний кіоск) виступають за межі наданої йому в оренду земельної ділянки та розташовані на місці запроектованого літнього майданчику при торговельному павільйоні позивача, вказані торговельний кіоск та паркан, зведені ТОВ «Века», перекривають фасад та вхід в торговельний павільйон, що належить БК «Бджілка», і докази надання позивачем згоди на таке спорудження відповідачем конструкцій відсутні, суд дійшов висновку, що права позивача порушені та відповідно до вимог статті 152 Земельного кодексу України підлягають захисту.

Виходячи з того, що позивачем у даній справі з метою захисту та відновлення його порушених відповідачем прав як землекористувача була заявлена одна позовна вимога, а обставини наявності такого порушення визнані судом доведеними, позов у справі підлягає задоволенню у повному обсязі.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення в порядку статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 28.05.2008 р.

        На підставі викладеного, керуючись статтями 33, 34, 49, 82-85  Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Зобов'язати відповідача не чинити перешкод діяльності торговельного павільйону та здійснення реконструкції літнього майданчику, який належить Багатопрофільному кооперативу «Бджілка» (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Лермонтова/пров. Северний,  6/27, к. 6, ідентифікаційний код 22295622), знести споруди (металевий паркан та торговельний кіоск), які належать Товариству з обмеженою відповідальністю «Века» (95013, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Севастопольська/вул. Трубаченка, 70/1, ідентифікаційний код 24870786), які закривають фасад торговельного павільйону та перегороджують вхід у павільйон по вул. Севастопольській, 72 в м. Сімферополі, з боку головного входу, та виступають за межі відведеної Товариству з обмеженою відповідальністю «Века» земельної ділянки на 15 кв. м. на земельну ділянку, належну Багатопрофільному кооперативу «Бджілка».

3.          Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Іщенко І.А.