Рішення

від 02.06.2008 по справі 707-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

707-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к.

РІШЕННЯ

Іменем України

02.06.2008Справа №2-7/707-2008

За позовом Малого приватного підприємства «Кентавр» (96100, м. Джанкой, пров. Фабричний, 3, к. 91, ідентифікаційний код 30027262)

До відповідача  Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» в особі Красногвардійського центру поштового зв'язку №4 Кримської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» (смт. Красногвардійське, вул. Тельмана, 16, ідентифікаційний код 01185772)

Про стягнення  8224,00 грн.

Суддя Дворний І. І.

                                        представники:

Від позивача – Твердюков Є. М., предст., дов. №01 від 08.04.2008 р.

Від відповідача  - Мікрюкова Ю. О., предст., дов. №104-08 від 11.01.2007 р.

         Суть справи: Мале приватне підприємство «Кентавр» звернулося до Господарського суду АР Крим з позовом до Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» в особі Красногвардійського центру поштового зв'язку №4 Кримської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» про стягнення 8224,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між сторонами у справі був укладений від 19.01.2006 р., за яким відповідачу була поставлена лісопродукція у кількості 70 куб. м. на загальну суму 11200,00 грн. У той же час, позивач зазначає, що згідно усної домовленості Красногвардійському центру поштового зв'язку №4 були поставлені дрова у кількості 51,4 куб. м. на суму 8224 грн., вартість яких до часу подачі позову до суду в добровільному порядку оплачена не була, що стало підставою для звернення до суду з позовом у цій справі.

Відповідач проти позову заперечував з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву.

Ухвалою ГС АР Крим від 20.03.2008 р. провадження у справі було зупинено до розгляду Севастопольським апеляційним господарським судом справи №2-7/13984-2007.

Ухвалою ГС АР Крим від 05.05.2008 р. провадження у справі було поновлено.

Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи судом не вбачається.

Розгляд справи відкладався у порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України. По справі оголошувалася перерва. Після закінчення перерви слухання справи було продовжено.

        Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

                                                         ВСТАНОВИВ :

19.01.2006 р. між Малим приватним підприємством «Кентавр» (Постачальник) та Українським державним підприємством поштового зв'язку «Укрпошта» в особі Красногвардійського центру поштового зв'язку №4 Кримської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» (Покупець) був укладений договір №92/12 поставки лісової продукції, згідно з п. 1.1 якого Постачальник зобов'язується поставити дрова хвойної породи розміром 0,2 м в кількості 70 куб. м. (надалі «товар») власним транспортом.

Відповідно до п. 1.2 Договору Покупець зобов'язується прийняти вказану кількість товару до опалення поштових відділень зв'язку та здійснити оплату на умовах, визначених цим договором.

П. 3.1 Договору передбачено, що Покупець здійснює оплату поставленого товару, за 70 куб. м. дров хвойної породи за ціною 160,00 грн. за 1 куб. м. дров на загальну суму 11200,00 грн., у тому числі ПДВ, згідно виставленого рахунку.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем були належним чином виконані свої обов'язки за договором та поставлені дрова хвойної породи в кількості 70 куб. м. на загальну суму 11200,00 грн., про що свідчить відповідна накладна №092/12 від 29.09.2006 р. із підписом уповноваженого представника відповідача про отримання товару (а. с. 9). Повноваження представника відповідача підтверджуються відповідною довіреністю на одержання товарно-матеріальних цінностей серії НАД №219438 від 29.09.2006 р. (а. с. 27), оформленої відповідно до вимог Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої Наказом Міністерства фінансів України №99 від 16.05.1996 р.

Суд звертає увагу на те, що окрім передбачених зазначеним договором 70 куб. м. дров, Малим приватним підприємством «Кентавр» на підставі усної домовленості були також поставлені відповідачу поза межами договірних відносин дрова хвойної породи, що не суперечить положенням чинного законодавства України.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).

Ч. 1 ст. 202 ЦК України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ч. 1, 2 ст. 205 Цивільного кодексу України).

Усно можуть вчинятися правочини, які повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення, за винятком правочинів, які підлягають нотаріальному посвідченню та (або) державній реєстрації, а також правочинів, для яких недодержання письмової форми має наслідком їх недійсність (ч. 1 ст. 206 Цивільного кодексу України).

Отже, з урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що при поставці відповідачем деревини поза межами договірних відносин. між сторонами у справі був укладений усний правочин, що, в свою чергу, є підставою для виникнення зобов'язувальних правовідносин.

Однак, суд звертає увагу на те, що факт одержання відповідачем дров хвойної породи у кількості 10,6 куб. м. на суму 1696,00 грн. не підтверджується належними та допустимими доказами.

Так, наказом Міністерства фінансів України №99 від 16.05.1996 р. була затверджена Інструкція про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, п. 1 якої передбачено, що Інструкція поширюється на підприємства, установи та організації, їхні відділення, філії, інші відособлені підрозділи та представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності.

Згідно з п. 2 Інструкції сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар, худоба, насіння, добрива, інструмент, товари, основні засоби та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери (надалі - цінності) відпускаються покупцям або передаються безплатно тільки за довіреністю одержувачів.

Відповідно до п. 5 Інструкції довіреність підписується керівником та головним бухгалтером підприємства або їх заступниками та особами, які на те уповноважені керівником підприємства.

При виписуванні довіреності перелік цінностей, які належить отримати по ній (графа “Найменування цінностей” у бланку довіреності), наводиться обов'язково із зазначенням назви і кількості цінностей для одержання, незалежно від того, чи є такі відомості у документах на відпуск (наряді, рахунку, договорі, замовленні, угоді тощо) цінностей (п. 6 Інструкції).

Матеріали справи свідчать, що Красногвардійським центром поштового зв'язку №4 Кримської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» була виписана довіреність серії НАД №219438 від 29.09.2006 р. на отримання представником підприємства 70 куб. м. дров на виконання договору №92/12 від 19.01.2006 р. У той же час, серія, номер та дата вказаної довіреності була вказана позивачем як в накладній №09 від 29.09.2006 р. про поставку 10,6 куб. м. дров на суму 1696,00 грн. (а. с. 8), так і в накладній №092/12 від 29.09.2006 р., яка була виписана на поставку 70 куб. м. дров. на суму 11200,00 грн. (а. с. 9).

Таким чином, оскільки довіреність серії НАД №219438 від 29.09.2006 р. була виписана саме на отримання дров хвойної породи у кількості 70 куб. м., накладна №09 від 29.09.2006 р. не може бути розцінена судом як належний доказ у справі.

Так, відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Судом не можуть бути прийняті до уваги посилання відповідача на те, що позивачем не були виконані належним чином свої обов'язки за договором №92/12 від 19.01.2006 р., не був поставлений у повному обсязі товар, а накладна №09 від 29.09.2006 р. не має юридичної сили.

Так, з цього приводу суд вважає за необхідне зазначити, що питання належного виконання Малим приватним підприємством «Кентавр» своїх обов'язків за договором №92/12 від 19.01.2006 р. вирішувалося в рамках розгляду господарської справи №2-7/13984-2007.

Рішенням ГС АР Крим від 24.01.2008 р. у справі №2-7/13984-2007, залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 09.04.2008 р., було встановлено, що умови договору №92/12 від 19.01.2006 р. були виконані сторонами в повному обсязі, що спростовує твердження відповідача про недопоставку відповідачем 18,6 куб. м. дров.

Крім того, в постанові Севастопольського апеляційного господарського суду від 09.04.2008 р. у справі №2-7/13984-2007 колегією суддів були визнані неспроможними посилання Красногвардійського центру поштового зв'язку №4 Кримської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» на те, що вищенаведена накладна була підписана завідуючим господарською групою Тіщенко Г.В. завчасно, тобто до фактичного надходження товару на адресу позивача, оскільки пункт 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути  підтверджені  певними  засобами  доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Наявність такої накладної з відповідною довіреністю на одержання товарно-матеріальних цінностей були розцінені судовою колегією саме в якості належного і достатнього доказу виконання малим приватним підприємством "Кентавр" договірних обов'язків.

Зазначені вище факти, викладені у рішенні ГС АР Крим від 24.01.2008 р. та постанові Севастопольського апеляційного господарського суду від 09.04.2008 р. у справі №2-7/13984-2007, відповідно до положень статті 35 Господарського процесуального кодексу України визнаються судом преюдиціальними та такими, що звільнюються від доказування.

Таким чином, оскільки матеріалами справи підтверджується лише поставка відповідачу товару в межах позадоговірних відносин за накладними №27 від 17.11.2006 р., №27 від 30.11.2006 р., №02 від 08.02.2007 р. на загальну суму 6528,00 грн., а відповідачем, всупереч положенням статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, не були представлені суду докази оплати поставленого на вказану суму товару, суд вважає, що позовні вимоги є частково обґрунтованими, а стягненню з Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» в особі Красногвардійського центру поштового зв'язку №4 Кримської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» на користь Малого приватного підприємства «Кентавр» підлягає сума заборгованості у розмірі 6528,00 грн.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог згідно з положеннями статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

          З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 82-84  Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» в особі Красногвардійського центру поштового зв'язку №4 Кримської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку «Укрпошта» (смт. Красногвардійське, вул. Тельмана, 16, ідентифікаційний код 01185772) на користь Малого приватного підприємства «Кентавр» (96100, м. Джанкой, пров. Фабричний, 3, к. 91, ідентифікаційний код 30027262) суму заборгованості у розмірі 6528,00 грн., 80,96 грн. державного мита та 93,67 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В іншій частині в позові відмовити.

4.          Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Дворний І.І.