Рішення

від 21.03.2008 по справі 735-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

735-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 121

РІШЕННЯ

Іменем України

21.03.2008Справа №2-28/735-2008

За позовом Кримського республіканського підприємства “Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя”,                 м. Сімферополь,

до відповідача  Житлово-будівельного кооперативу № 89, м. Сімферополь,

про спонукання укласти договір

                                                                                  Суддя С. М. Альошина

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача – Міркін А.Л. – представник по довіреності № 22 від 06.08.2007 р.             ( к/копія довіреності  у справі).

Від відповідача – не з'явився

Суть спору:

Кримське республіканське підприємство “Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя”, м. Сімферополь, звернулось до господарського суду АР Крим із позовом до Житлово-будівельного кооперативу № 89, м. Сімферополь, про спонукання укласти договір № 908 від 01.12.2007 р. на водопостачання з комунального водопроводу та відведення стоків (водовідведення) в комунальну каналізацію.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Відповідач явку  свого представника у засідання суду не забезпечив, вимоги ухвал господарського суду від 11.01.2008 р., від 07.02.2008 р. та від 03.03.2008 р. не виконав, письмового відзиву на позовну заяву з документальним та правовим обґрунтуванням своїх заперечень, суду не надав, хоча про час та місце розгляду справи у судовому засіданні кожен раз повідомлявся належним чином – рекомендованою кореспонденцією, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача,  суд, -

В С Т А Н О В И В :

Як вбачається з матеріалів справи, Кримським республіканським підприємством “Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя”, м. Сімферополь, на адресу Житлово-будівельного кооперативу             № 89, м. Сімферополь, був направлений проект договору № 908 від 01.12.2007 р. на водопостачання з комунального водопроводу та відведення стоків (водовідведення) в комунальну каналізацію.  

07.12.2007 р., Житлово-будівельним кооперативом № 89, м. Сімферополь, був повернений позивачу підписаний проект вказаного договору разом з протоколом розбіжностей, що підтверджено супровідним листом № 35 від 06.12.2007 р. відповідача, з приміткою про його одержання позивачем 07.12.2007 р.

У відповідності з протоколом розбіжностей відповідач не погодився з                                           підпунктами 6.2.15., 6.4.2. та 11.1.1. договору в редакції позивача з тих підстав, що відповідач не має фінансової можливості встановити водоміри, а також не погоджуєтьcя зі сплатою пені у випадку прострочення відповідачем оплати позивачу за водопостачання та водовідведення, оскільки населення, що мешкає в жилому фонді, який обслуговує відповідач, несвоєчасно розраховується з ним.

Не погодившись з розбіжностями, вказаними відповідачем у вищевказаному протоколі розбіжностей до проекту договору № 908 від 01.12.2007 р., позивач звернувся до господарського суду АР Крим з даною позовною заявою.

Позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно п. 1.1. Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, які затверджені Наказом Державного Комітету України по житлово-комунальному господарству № 65 від 01.07.1994 р. (надалі - Правила), ці Правила запроваджують порядок користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод до комунальної каналізації та визначають взаємовідносини між об'єднаннями, виробничими управліннями водопровідно-каналізаційного господарствами або іншими експлуатаційними організаціями, комбінатами комунальних підприємств (надалі - Водоканал) та абонентами міських, районних, селищних водопроводів і каналізацій на території України.

Дотримання цих Правил є обов'язковим для всіх осіб, підприємств, установ, організацій, що користуються комунальними водопроводами і каналізаціями, незалежно від їхньої відомчої належності і форми власності та Водоканалу                          (п. 1.2. Правил).

Відповідно до п. 4.1. Правил (із змінами) абоненти, які приєднані або мають бажання приєднатися до систем комунального водопостачання і водовідведення, повинні мати необхідні прилади обліку для розрахунків з Водоканалом за відпущену їм воду і прийняті стічні води.

Пунктом 4.2. Правил передбачено, що абонент повинен придбати й встановити водолічильник, який буде перебувати у нього на балансі й обслуговуванні. Встановлення водолічильника може бути виконано Водоканалом за рахунок абонента. Технічне обслуговування, ремонт і заміну водолічильників встановлених в жилих будинках  місцевих  Рад,  ЖБК,  котельних,  що  опалюють  ці  будинки,  дошкільних та шкільних закладах, лікарнях, об'єктах соцкультпобуту, благодійних організаціях, здійснюють спеціалізовані організації або Водоканал за рахунок коштів абонентів. На ці види робіт складається договір між Водоканалом та абонентами.

В період гарантійного строку ремонт і заміна водолічильників здійснюється за рахунок підприємства-виготовлювача.

Такий порядок поширюється і на інших абонентів.

Абонент повинен виконувати усі рекомендації Водоканалу, спрямовані на  поліпшення якісного обліку води в його мережі. У разі відмови абонента виконати ці рекомендації його водокористування вважається безобліковим і витрата води розраховується згідно з п.9.6 цих Правил.

Типорозмір водолічильника визначається Водоканалом.

Отже, п.п. 6.2.15. договору в редакції позивача відповідає вимогам пунктів                 4.1. та 4.2. вказаних Правил та має бути викладений в первинній редакції, запропонованій позивачем.

Цим підпунктом передбачено, що передбачає, що абонент зобов'язаний в місячний строк після укладення договору встановити водомір в місці приєднання до міського водопроводу і на власних джерелах водопостачання (якщо є), а також мати резервний - на випадок виходу водоміра з ладу, згідно розділу 4 «Правил». У разі невстановлення водоміру витрата води і об'єм стоків визначається по підпунктах «б» і «в» пункту 7.1. цього Договору.

Абонент своєчасно (за сім днів) зобов'язаний повідомити Водоканал про дату, час і місце встановлення водоміру для його опломбування, при цьому час і дата не повинні підпадати на вечірній, нічний час та (або) на вихідні, святкові дні. Встановлення і опломбовування водомірів проводиться в порядку і спосіб, встановлені нормативно-правовими актами України, а також розпорядними документами, виданими Водоканалом. При невиконанні Абонентом вимог цього пункту, при розрахунку за спожиту воду і водовідведення, показники водоміра не враховуються і розрахунок кількості води і стічних вод проводиться відповідно до Правил.

Підпунктом 6.4.2. проекту договору, в редакції позивача, передбачено, що водоканал (позивач) має право: у разі порушення абонентом (відповідачем) строку внесення платежів (окрім сплати авансового платежу бюджетними установами) стягувати неустойку (пеню) згідно чинного законодавства України та (або) цього договору.

Підпунктом 11.1.1. проекту договору, в редакції позивача, передбачено, що після закінчення строку на оплату, вказаного в розділі 4 цього договору, Абонент сплачує Водоканалу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочення, від суми простроченого платежу з-а кожен день прострочення до повного погашення заборгованості.

Частиною 1 ст. 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ч. 1 ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

У відповідності зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п. 10 ч. 3 ст. 20 Закону України “Про житлово-комунальні послуги”               № 1875-ІV від 24.06.2004 р. споживач зобов'язаний у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню у встановлених законом чи договором розмірах.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Згідно зі ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996 р. № 543/96-ВР розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З викладеного вбачається, що забезпечення належного виконання відповідачем зобов'язань за спірним договором відповідає вищевказаним нормам чинного законодавства України, у зв'язку з чим зазначені підпункти 6.4.2. і 11.1.1. проекту договору № 908 від 01.12.2007 р. на водопостачання з комунального водопроводу та відведення стоків (водовідведення) в комунальну каналізацію підлягають залишенню в редакції позивача.

Загальний порядок укладання господарських договорів визначений                        ст. 181 Господарського кодексу України, згідно, зокрема, з ч. 7 якої, якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному  замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.

Відповідно до абзацу 1 ст. 19 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» № 2918-ІІІ від 10.01.2002 р. послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору з підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням.

Також, п.п. «а» п. 12.1. Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, які затверджені Наказом Державного Комітету України по житлово-комунальному господарству № 65 від 01.07.1994 р. встановлений порядок відпускання води та приймання стічних вод для підприємств - шляхом укладання договору з Водоканалом.

При укладанні договору з абонентами на відпускання води одночасно укладається договір на приймання від них стічних вод.

До того ж, слід зазначити, що згідно з положеннями Закону України «Про природні монополії» № 1682-ІІІ від 20.04.2000 р., зокрема, ст. 5 цього Закону, позивач є суб'єктом природних монополій, які надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення.

За таких обставин позов підлягає задоволенню.

Витрати на державне мито та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

За згодою представника позивача, згідно зі ст. 85 ГПК України, у засіданні суду були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Рішення  оформлене  у  відповідності  до  ст.  84  ГПК  України  і  підписане  28.03.2008 року.

Керуючись ст. ст. 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1).  Позов задовольнити.

2). Договір № 908 від 01.12.2007 р. на водопостачання з комунального водопроводу та відведення стоків (водовідведення) в комунальну каналізацію вважати укладеним між Кримським республіканським підприємством “Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя” (95053, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Гурзуфська, буд. 5, ідентифікаційний код 20671506) та Житлово-будівельним кооперативом № 89 (95048, м. Сімферополь, вул. Балаклавська, 71, ідентифікаційний код 23451082) в редакції Кримського республіканського підприємства “Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя”.

3). Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу № 89 (95048, м. Сімферополь, вул. Балаклавська, 71, ідентифікаційний код 23451082, п/р 2600031592001 у КРФ АКБ Укрсоцбанк, МФО 324010, або з інших рахунків) на користь Кримського республіканського підприємства “Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя” (95053, АР Крим, м. Сімферополь,            вул. Гурзуфська, буд. 5, р/р 2600113192 у КРД ВАТ «Райффайзен банк Аваль»,                           м. Сімферополь, МФО 324021, ідентифікаційний код 20671506) 85,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням господарського суду АР Крим  законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Альошина С.М.