Рішення

від 11.03.2008 по справі 1110-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

1110-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 121

РІШЕННЯ

Іменем України

11.03.2008Справа №2-28/1110-2008

За позовом Кримського республіканського підприємства “Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя”,                м. Сімферополь,

до відповідача - Товариства індивідуальних власників квартир № 2,                             м. Сімферополь,

про спонукання до укладення договору

                                                                                 Суддя С. М. Альошина

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача – Міркін А.Л. – представник по довіреності № 22 від 06.08.2007 р.             (к/копія довіреності  у справі).

Від відповідача – не з'явився

Суть спору:

Кримське республіканське підприємство “Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя”, м. Сімферополь, звернулось до господарського суду АР Крим із позовом до Товариства індивідуальних власників квартир № 2, м. Сімферополь, про спонукання до укладення договору № 914 від 17.12.2007 р. на водопостачання з комунального водопроводу та відведення стоків (водовідведення) в комунальну каналізацію.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Відповідач явку  свого представника у засідання суду не забезпечив, вимоги ухвал господарського суду від 21.01.2008 р. та від 12.02.2008 р. не виконав, письмового відзиву на позовну заяву з документальним та правовим обґрунтуванням своїх заперечень, суду не надав, хоча про час та місце розгляду справи у судовому засіданні повідомлявся належним чином – рекомендованою кореспонденцією, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача,  суд, -

В С Т А Н О В И В :

Як вбачається з матеріалів справи, Кримським республіканським       підприємством “Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя” на адресу Товариства індивідуальних власників квартир № 2, м. Сімферополь, був направлений проект договору № 914 від 17.12.2007 р. на водопостачання з комунального водопроводу та відведення стоків (водовідведення) до комунальної каналізації.  

29.12.2007 р., Товариством індивідуальних власників квартир № 2,                            м. Сімферополь, був повернений позивачу підписаний проект вказаного договору разом з протоколом розбіжностей, що підтверджено супровідним листом відповідача з приміткою позивача про його одержання 29.12.2007 р.

У відповідності з протоколом розбіжностей відповідач не погодився з                                           п.п. 6.2.15., п.п. 11.1.1. та п. 15.8. договору в редакції позивача з тих підстав, що відповідач не має можливості встановити водолічильник в місці приєднання до міського водопроводу та просив прийняти своє населення багатоквартирних будинків, яке обслуговує сам відповідач на прямі розрахунки водоканалу, не погодився зі сплатою пені у випадку прострочення відповідачем оплати позивачу за водопостачання та водовідведення, відмовився надати схеми (генплан) всіх своїх об'єктів з нанесенням внутрішніх мереж водопроводу та каналізації, паспорт водного господарства, оскільки, на думку відповідача, схеми та план всіх об'єктів належать до міських мереж.

Не погодившись з розбіжностями, вказаними відповідачем у вищевказаному протоколі розбіжностей до проекту договору № 914 від 17.12.2007 р., позивач звернувся до господарського суду АР Крим з даною позовною заявою.

Позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно п. 1.1. Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, які затверджені Наказом Державного Комітету України по житлово-комунальному господарству № 65 від 01.07.1994 р. (надалі - Правила), ці Правила запроваджують порядок користування питною водою з комунальних водопроводів і приймання стічних вод до комунальної каналізації та визначають взаємовідносини між об'єднаннями, виробничими управліннями водопровідно-каналізаційного господарствами або іншими експлуатаційними організаціями, комбінатами комунальних підприємств (надалі - Водоканал) та абонентами міських, районних, селищних водопроводів і каналізацій на території України.

Дотримання цих Правил є обов'язковим для всіх осіб, підприємств, установ, організацій, що користуються комунальними водопроводами і каналізаціями, незалежно від їхньої відомчої належності і форми власності та Водоканалу                          (п. 1.2. Правил).

Відповідно до п. 4.1. Правил (із змінами) абоненти, які приєднані або мають бажання приєднатися до систем комунального водопостачання і водовідведення, повинні мати необхідні прилади обліку для розрахунків з Водоканалом за відпущену їм воду і прийняті стічні води.

Пунктом 4.2. Правил передбачено, що абонент повинен придбати й встановити водолічильник, який буде перебувати у нього на балансі й обслуговуванні. Встановлення водолічильника може бути виконано Водоканалом за рахунок абонента. Технічне обслуговування, ремонт і заміну водолічильників встановлених в жилих будинках місцевих Рад, ЖБК, котельних, що опалюють ці будинки, дошкільних та шкільних закладах, лікарнях, об'єктах соцкультпобуту, благодійних організаціях, здійснюють спеціалізовані організації або Водоканал за рахунок коштів абонентів. На ці види робіт складається договір між Водоканалом та абонентами.

В період гарантійного строку ремонт і заміна водолічильників здійснюється за рахунок підприємства-виготовлювача.

Такий порядок поширюється і на інших абонентів.

Абонент повинен виконувати усі рекомендації Водоканалу, спрямовані на  поліпшення якісного обліку води в його мережі. У разі відмови абонента виконати ці рекомендації його водокористування вважається безобліковим і витрата води розраховується згідно з п.9.6 цих Правил.

Типорозмір водолічильника визначається Водоканалом.

Отже, п.п. 6.2.15. договору в редакції позивача відповідає вимогам пунктів                 4.1. та 4.2. вказаних Правил та має бути викладений в первинній редакції, запропонованій позивачем.

Цим підпунктом передбачено, що абонент зобов'язаний в місячний строк після укладення договору встановити водомір в місці приєднання до міського водопроводу і на власних джерелах водопостачання (якщо є), а також мати резервний - на випадок виходу водоміра з ладу, згідно розділу 4 «Правил». У разі невстановлення водоміру витрата води і об'єм стоків визначається по підпунктах «б» і «в» пункту 7.1. цього Договору.

Абонент своєчасно (за сім днів) зобов'язаний повідомити Водоканал про дату, час і місце встановлення водоміру для його опломбування, при цьому час і дата не повинні підпадати на вечірній, нічний час та (або) на вихідні, святкові дні. Встановлення і опломбовування водомірів проводиться в порядку і спосіб, встановлені нормативно-правовими актами України, а також розпорядними документами, виданими Водоканалом. При невиконанні Абонентом вимог цього пункту, при розрахунку за спожиту воду і водовідведення, показники водоміра не враховуються і розрахунок кількості води і стічних вод проводиться відповідно до Правил.

Підпунктом 11.1.1. проекту договору, в редакції позивача, передбачено, що після закінчення строку на оплату, вказаного в розділі 4 цього договору, Абонент сплачує Водоканалу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє в період прострочення, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення до повного погашення заборгованості.

Частиною 1 ст. 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ч. 1 ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

У відповідності зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з п. 10 ч. 3 ст. 20 Закону України “Про житлово-комунальні послуги”               № 1875-ІV від 24.06.2004 р. споживач зобов'язаний у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги сплачувати пеню у встановлених законом чи договором розмірах.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Згідно зі ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22.11.1996 р. № 543/96-ВР розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

З викладеного вбачається, що забезпечення належного виконання відповідачем зобов'язань за спірним договором відповідає вищевказаним нормам чинного законодавства України, у зв'язку з чим зазначений п. 11.1.1. проекту договору підлягає залишенню в редакції позивача.

Пункт 15.8. договору в редакції позивача передбачає, що в тримісячний строк від дати укладення  даного договору абонент зобов'язаний надати в абонентську службу Водоканалу наступні документи:

1.          Схему або план всіх об'єктів абонента в масштабі 1:500 з нанесенням внутрішньоплощадочних мереж водопроводу та каналізації, випусків в міську систему каналізації з позначенням контрольних колодязів.

2.          Паспорт(и) водного господарства абонента.

У випадку ненадання вищеназваних документів у встановлений строк абонент зобов'язаний проводити оплату за скидання стічних вод у п'ятикратному розмірі встановленого тарифу, а Водоканал має право у будь-який час в односторонньому порядку розірвати даний договір.

Відповідно до п. 1.2. Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджені Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 37 від 19.02.2002 р., правила поширюються на комунальні підприємства водопровідно-каналізаційного господарства міст і селищ України та інші підприємства, що мають на балансі системи місцевого водопроводу та каналізації (далі - Водоканали), та на всі підприємства, установи, організації незалежно від форм власності й відомчої належності, які скидають свої стічні води в системи каналізації населених пунктів (далі – Підприємства).

Згідно з п. 1.5. вказаних Правил, затверджених Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 37 від 19.02.2002 р., на підставі цих Правил та Інструкції про встановлення та стягнення плати за скид промислових стічних вод у системи каналізації населених пунктів (далі - Інструкція) Водоканали розробляють місцеві Правила приймання стічних вод підприємств у систему каналізації населеного пункту (далі - місцеві Правила приймання), у яких установлюються допустимі концентрації для кожної забруднюючої речовини, що може скидатися Підприємствами в систему каналізації, а також відображаються місцеві особливості приймання стічних вод Підприємств у міську каналізацію.

У відповідності з п. 1.6. зазначених Правил місцеві Правила приймання згідно з Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" затверджують виконавчі органи місцевих рад за поданням Водоканалів після погодження з територіальними органами Мінекоресурсів та Міністерства охорони здоров'я України. Місцеві Правила приймання є обов'язковими для всіх Підприємств, яким Водоканали надають послуги з водовідведення та які розташовані на території даної місцевої ради.

Пунктом 6.2. Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації міста Сімферополя, затверджених Рішенням Виконавчого комітету Сімферопольської міської ради № 469 від 26.03.2004 р. та погоджених з Держекоінспекцією по Центрально-Кримському регіону та Міською Санітарно-епідеміологічною станцією м. Сімферополя, передбачений обов'язок підприємств для укладення договору про приймання стічних вод надавати ряд документів, зокрема, генплан об'єкта в масштабі 1:500 з каналізаційними мережами та випусками до міської каналізації, а також паспорт водного господарства.

Редакцією п. 15.8. проекту договору, запропонованого позивачем відповідачу, передбачався обов'язок абонента (відповідача) надати вищезазначені документи в трьохмісячний строк від дати укладення цього договору.

У разі ненадання вищеназваних документів у встановлений строк абонент (відповідач) був зобов'язаний здійснювати оплату за скидання стічних вод в п'ятикратному розмірі встановленого тарифу.

З викладеного вбачається, що редакція п. 15.8. проекту договору не відповідає вимогам п. 6.2. Правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації міста Сімферополя (місцевих правил).

Також, вказаними Правилами приймання стічних вод підприємств у систему каналізації міста Сімферополя не передбачено обов'язку абонентів сплачувати в п'ятикратному розмірі встановленого тарифу за скидання стічних вод у разі ненадання вищевказаних документів.

За таких обставин п. 15.8. в редакції позивача підлягає виключенню з тексту проекту договору, як такий, що не відповідає Правилам приймання стічних вод підприємств у систему каналізації міста Сімферополя.

Загальний порядок укладання господарських договорів визначений                        ст. 181 Господарського кодексу України, згідно, зокрема, з ч. 7 якої, якщо сторона, яка одержала протокол розбіжностей щодо умов договору, заснованого на державному  замовленні або такого, укладення якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, або сторона - виконавець за договором, що в установленому порядку визнаний монополістом на певному ринку товарів (робіт, послуг), яка одержала протокол розбіжностей, не передасть у зазначений двадцятиденний строк до суду розбіжності, що залишилися неврегульованими, то пропозиції другої сторони вважаються прийнятими.

Відповідно до абзацу 1 ст. 19 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» № 2918-ІІІ від 10.01.2002 р. послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору з підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням.

Також, п.п. «а» п. 12.1. Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, які затверджені Наказом Державного Комітету України по житлово-комунальному господарству № 65 від 01.07.1994 р. встановлений порядок відпускання води та приймання стічних вод для підприємств - шляхом укладання договору з Водоканалом.

При укладанні договору з абонентами на відпускання води одночасно укладається договір на приймання від них стічних вод.

До того ж, слід зазначити, що згідно з положеннями Закону України «Про природні монополії» № 1682-ІІІ від 20.04.2000 р., зокрема, ст. 5 цього Закону, позивач є суб'єктом природних монополій, які надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення.

За таких обставин позов підлягає задоволенню частково.

Витрати на державне мито та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача пропорційно задоволених вимог відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

За згодою представника позивача, згідно зі ст. 85 ГПК України, у засіданні суду були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Рішення  оформлене  у  відповідності  до  ст.  84  ГПК  України  і  підписане  18.03.2008 року.

Керуючись ст. ст. 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1). Позов задовольнити частково.

2). Договір № 914 на водопостачання з комунального водопроводу та відведення стоків (водовідведення) в комунальну каналізацію від 17.12.2007 року вважати укладеним між Кримським республіканським підприємством “Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя” (95053, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Гурзуфська, 5, ідентифікаційний код 20671506) та Товариством індивідуальних власників квартир № 2 (95048, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Балаклавська, 99, ідентифікаційний код 23450912) в редакції Кримського республіканського підприємства “Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя”, без урахування пункту 15.8.

3). В частині вимог про спонукання Товариства індивідуальних власників квартир № 2 укласти пункт 15.8. договору № 914 на водопостачання з комунального водопроводу та відведення стоків (водовідведення) в комунальну каналізацію від 17.12.2007 року у позові відмовити, виключивши цей пункт з тексту договору.

4). Стягнути з Товариством індивідуальних власників квартир № 2 (95048, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Балаклавська, 99, р/р 2600838160001 у банку КРД АКБ УСБ, МФО 324010, ідентифікаційний код 23450912, або з інших рахунків) на користь Кримського республіканського підприємства “Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Сімферополя” (95053, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Гурзуфська, 5, р/р 2600113192 у КРД ВАТ «Райффайзен банк Аваль», м. Сімферополь, МФО 324021, ідентифікаційний код 20671506) 56,67 грн. державного мита та 78,67 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням господарського суду АР Крим  законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Альошина С.М.