Рішення

від 13.05.2008 по справі 2028-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

2028-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 121

РІШЕННЯ

Іменем України

13.05.2008Справа №2-28/2028-2008

За позовом Приватного підприємства «Скілурія», м. Севастополь,

до відповідача – Державного підприємства України «Міжнародний дитячий центр «Артек», смт. Гурзуф, м. Ялта,

про стягнення  90 219,74 грн.

                                                                                              Суддя С. М. Альошина

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача – Туєв Д.М. – представник по довіреності № 2 від 01.06.2007 р. (довіреність у справі)

Від відповідача – Степанов Д.Г. – представник по довіреності № 01/11-379 від 13.05.2008 р. (к/копія довіреності у справі)

Суть спору:

Приватне підприємство «Скілурія», м. Севастополь, звернулось до господарського суду АР Крим із позовом до Державного підприємства України «Міжнародний дитячий центр «Артек», смт. Гурзуф, м. Ялта, про стягнення 90 219,74 грн., у тому числі 82 605,06 грн. основного боргу, з урахуванням індексу інфляції, 3% річних у сумі 2 044,50 грн. та 5 570,18 грн. пені.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в засіданні суду надав суду письмовий відзив на позовну заяву від 13.05.2008 р., в якому відповідач визнав заборгованість перед позивачем у повному обсязі, та просив суд надати Державному підприємству України «Міжнародний дитячий центр «Артек», смт. Гурзуф, м. Ялта, розстрочку сплати заборгованості на загальну суму 90 219,74 грн. рівномірними платежами, з травня   2008 р. по вересень 2008 р. включно.

Представник позивача у судовому засіданні проти надання відповідачу розстрочки виконання судового рішення не заперечував (про що зазначено в протоколі судового засідання, а також зазначено представником позивача  на вищевказаному відзиві на позов від 13.05.2008 р.

Відповідно до ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладався, у зв'язку з неявкою представника відповідача у судове засідання та для надання сторонами додаткових документів і доказів у справі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд      

В С Т А Н О В И В :

20.04.2006 року між сторонами було укладено договір постачання № 21.

Відповідно до п. 1.1. Розділу 1 цього договору, в силу цього договору постачальник (позивач) зобов'язувався поставити, а покупець (відповідач) - прийняти продукти харчування (надалі - товар) в кількості, якості, асортименті у відповідності з накладними.

Пунктом 1.3. Розділу 1 вищевказаного договору передбачалось, що постачання товару здійснюється постачальником протягом 72 годин після отримання заявки від покупця.

Згідно з пунктом 3.1. Розділу 3 договору постачання товару здійснюється на склад покупця (смт. Гурзуф, вул. Ленінградська, 41), окремими партіями в об'ємах та асортименті, узгодженими сторонами.

Відповідно до п. 3.2. договору товар переходить у власність покупця з моменту підписання ним товарної накладної (товарно – транспортної) накладної.

Пунктом 4.1. Розділу 4 договору передбачалось, що ціни постачання кожної партії товару відповідають узгодженим цінам між постачальником і покупцем, та встановлені в протоколі узгодження ціни, яка є невід'ємною частиною договору.

Згідно з п. 4.4. Розділу 4 цього договору розрахунки покупця з продавцем можуть також здійснюватись у будь-який спосіб, який не суперечить чинному законодавству.

Відповідно до пункту 4.5. Розділу 4 договору покупець сплачує постачальнику вартість партії товару поставленої та прийнятої на склад покупця.

Пунктом 4.6. Розділу 4 договору передбачалось, що сплата товару, який постачається, здійснюється по факту отримання протягом 10 (десяти) банківських днів.

На виконання умов вищезазначеного договору, позивач свої зобов'язання виконав у повному обсязі, поставивши відповідачу товар на загальну суму                      89 866,98 грн., що підтверджено обігово-сальдовою відомістю по рахунку: 36.1 за                4 квартал 2007 р. та актом звірки взаєморозрахунків № 1 від 30.09.2007 р.

Однак відповідач, у порушення умов вищевказаного договору, свої зобов'язання перед позивачем виконав частково, сплативши лише 19 222,53 грн.

Таким чином, станом на 25.12.2007 р. решта заборгованості відповідача перед позивачем склала 70 644,45 грн.

Вищевикладене свідчить про наявність зобов'язання у відповідача перед позивачем.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. ст. 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору.

Пунктом 5.4 Розділу 5 договору передбачено, що у випадку прострочення платежів, передбачених у п. 4.6 даного договору, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі однієї ставки Національного банку України, яка діяла у період прострочення, за кожен день прострочення платежу.

Згідно зі ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань від 22.11.1996 р. № 543/96-ВР розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Так, відповідачу, згідно розрахунку позивача, нараховано пеню в сумі                          5 570,18 грн., яка підлягає стягненню з відповідача.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином відповідачу, у відповідності з розрахунком позивача, нараховано           3 % річних за період з  08.12.2006 р. по 31.12.2007 р. у розмірі 2 044,50 грн. та                      11 960,61 грн. індексу інфляції за період з грудня 2006 р. по травень 2007 р., які також підлягають стягненню з відповідача.

Факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем, на день розгляду справи, в сумі 90 219,74 грн., у тому числі 70 644,45 грн. основного боргу,                  11 960,61 грн. індексу інфляції, 3% річних у розмірі 2 044,50 грн. та 5 570,18 грн. пені, документально встановлений, підтверджений матеріалами справи, та не оспорювався відповідачем, а визнаний ним у відзиві на позовну заяву від 13.05.2008 р.

Також, як було зазначено вище, представник відповідача у судовому               засіданні надав суду відзив від 13.05.2008 р., в якому Державне підприємство України

«Міжнародний дитячий центр «Артек», смт. Гурзуф, м. Ялта, просило надати йому  розстрочку виконання судового рішення з травня 2008 р. по вересень 2008 р. включно.

Відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, суд розглядає це питання у судовому засіданні та у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може розстрочити виконання рішення.

У зв'язку з тим, що представник позивача у судовому засіданні проти надання відповідачу розстрочки виконання судового рішення не заперечував та оскільки це не суперечить чинному законодавству України, суд вважає можливим задовольнити заяву Державного підприємства України «Міжнародний дитячий центр «Артек», смт. Гурзуф, м. Ялта, про надання йому розстрочки виконання судового рішення про стягнення 90 219,74 грн.

За таких обставин, позов підлягає задоволенню, з наданням відповідачу розстрочки виконання рішення господарського суду АР Крим з травня 2008 р. по вересень 2008 р. включно, у тому числі:

-          з травня 2008 р. по серпень 2008 р. – по 18 043,94 грн. щомісяця;

-          у вересні 2008 р. – в сумі 18 043,98 грн.

Витрати на державне мито та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1).  Позов задовольнити.

2). Стягнути з Державного підприємства України «Міжнародний дитячий центр «Артек» (98645, АР Крим, м. Ялта, смт. Гурзуф, вул. Ленінградська, 41,                                  р/р 26002380025301 у ФАБ «Південний», м. Ялта, МФО 384522, ідентифікаційний           код 16502790, або з інших рахунків) на користь Приватного підприємства «Скілурія» (99055, м. Севастополь, пр. Ген. Острякова, буд. 193, кв. 117, р/р 260003684 у СФ ВАТ «Райффайзен Банк «Аваль», МФО 324504, ідентифікаційний код 33848253, або на інші рахунки) 90 219,74 грн., у тому числі 70 644,45 грн. основного боргу, 11 960,61 грн. індексу інфляції, 3% річних у розмірі 2 044,50 грн. та 5 570,18 грн. пені, з наданням розстрочки виконання рішення, згідно наступного графіку:

-          з травня 2008 р. по серпень 2008 р. – по 18 043,94 грн. щомісяця;

-          у вересні 2008 р. – в сумі 18 043,98 грн.

3). Стягнути з Державного підприємства України «Міжнародний дитячий центр «Артек» (98645, АР Крим, м. Ялта, смт. Гурзуф, вул. Ленінградська, 41,                                  р/р 26002380025301 у ФАБ «Південний», м. Ялта, МФО 384522, ідентифікаційний           код 16502790, або з інших рахунків) на користь Приватного підприємства «Скілурія» (99055, м. Севастополь, пр. Ген. Острякова, буд. 193, кв. 117, р/р 260003684 у СФ ВАТ «Райффайзен Банк «Аваль», МФО 324504, ідентифікаційний код 33848253, або на інші рахунки) державне мито у сумі 902,20 грн. та 118,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази після набрання рішенням господарського суду АР Крим  законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Альошина С.М.