Рішення

від 17.04.2008 по справі 2788-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003,

м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 301

РІШЕННЯ

Іменем України

17.04.2008

Справа

№2-30/2788-2008

За

позовом Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, АДРЕСА_1.

До

відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Верхоріччя»,

АДРЕСА_3.

Про

визнання угоди дійсною та визнання права власності на нерухомість.

          Суддя Ловягіна Ю.Ю.

П Р Е

Д С Т А В Н И К И :

Від

позивача - ОСОБА_2, за дов. від 24.02.2008 р.

Від

відповідача - не з'явився.

Суть

спору: Позивач - СПД ОСОБА_1 - звернувся до господарського суду АР Крим з

позовом до відповідача - ТОВ «Агрофірма «Верхоріччя» з позовом про визнання

угоди купівлі-продажу нерухомого майна від 17.05.2006 р. дійсною.

Заявою

від 02.04.2008 р. позивач збільшив свої вимоги, просить визнати право власності

на багаторічні насадження дерев персику 1983 р., плодоносних, посадки в

кількості 10373 шт., які розташовані в АДРЕСА_2 на площі 32,5 га.

Позовні

вимоги позивача вмотивовані тим, що відповідач ухиляються від нотаріального

посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна від 17.05.2006 р., що

перешкоджає реєстрації об'єктів нерухомості в БТІ, а також визнати право

власності на об'єкт купівлі-продажу - багаторічні насадження дерев персику.

Відповідач

в судове засідання двічі не з'явився, відзив та витребувані документи не

представив, про день та час розгляду справи сповіщений належним чином: ухвали

направлені на його юридичну адресу рекомендованою кореспонденцією.

Згідно

з довідкою Управління статистики у м. Севастополі від 09.04.2008 р. № 16-2/1125

відповідач знаходиться за юридичною адресою: АДРЕСА_3, за цією адресою були

скеровані позов та ухвали господарського суду.

Слід

зазначити, що в матеріалах справи міститься довідка з ЄДРПОУ (а.с. 37 - 40) із

зазначенням відомостей про зміну юридичної адреси відповідача.

На

підставі ст. 16 ГПК України справи у спорах про право власності на майно  розглядаються господарським судом за

місцезнаходженням майна.

З приведених

підстав, господарський суд АР Крим розглядає справу на підставі ст. 75 ГПК

України за наявними в ній матеріалами. Інших доказів представлено в матеріали

справи не було.

Розглянув

матеріали справи, заслухав доводи представника позивача, суд -

в с т

а н о в и в:

17

травня 2006 р. ЧП ОСОБА_1 (покупець) та ТОВ «Агрофірма «Верхоріччя» (продавець)

уклали договір купівлі-продажу, згідно з яким, продавець зобов'язується

передати у власність покупця плодоносні багаторічні насадження, а покупець

зобов'язується прийняти дані насадження та оплатити за них грошову суму,

визначену в договорі та накладних п. 1.1. договору). (а.с. 29 - 31)

Пунктом

1.2., 2.1. договору встановлено, що під насадженнями в даному договорі

вважаються плодоносні дерева персика 1983 р. посадки в кількості 10373 штук,

які розміщені на ділянці № 1 площею 32,5 га.

Загальна

вартість договору становить 10000,0 грн. (десять тисяч гривень), в тому числі

ПДВ 20 %. Розрахунки між сторонами здійснюються шляхом перерахування суми,

вказаної в п. 3.1. договору (п. 3.1., 3.2. договору).

В

матеріали справи позивачем представлена квитанція до прибуткового касового

ордеру № 36 від 19.05.2006 р. за плодоносні дерева персику з відміткою

відповідача про оплату та накладна від 19.05.2006 р. № 20 (а.с. 25, 26).

На

підставі п. 2.1., 2.2. договору продавець зобов'язаний передати покупцю

насадження протягом 3 - х банківських днів з моменту оплати рахунку по акту

прийому - передачі. С насадженнями продавець передає покупцю наступні

документи: акт інвентаризації на момент купівлі-продажу, викопировку ділянки на

якій розташовані багаторічні насадження. Покупець зобов'язаний прийняти

багаторічні насадження протягом 3 - х календарних днів з моменту оплати по акту

прийому-передачі.

Як

вбачається з оригіналу акту прийому-передачі від 19.05.2006 р. (а.с. 28)

позивачу були передані насадження в кількості 10373 шт. разом з необхідною

документацією, вказаною в п. 2.2. договору.

Оригінали

документів оглянуті в судовому засіданні та залучені в матеріали справи.

З

приведених підстав, суд дійшов висновку, що сторони досягли всіх істотних умов

підчас укладення договору і підписали його.

Відповідно

до ст. 657 Цивільного кодексу України договір купівлі-продажу нерухомого майна

укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню та

державній реєстрації.

Проте,

як вбачається з матеріалів справи, договір купівлі-продажу нотаріально не

посвідчений. Як пояснив представник позивача, позивач вів довготривалі

переговори з відповідачем щодо посвідчення договору нотаріально, однак

відповідач ухиляється і не з'являється в нотаріальну контору для здійснення

відповідних дій.

Відповідно

до ст. 220 ЦК України, у разі недодержання сторонами вимоги закону про

нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Якщо сторони домовились

щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і

відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася

від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У

цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

На

підставі вищевикладеного, враховуючи, що відповідач ухиляється від

нотаріального посвідчення договору, суд вважає, що позовні вимоги про визнання

договору купівлі - продажу нерухомого майна від 17.05.2006 р. дійсним

обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

В

частині вимог про визнання права власності на багаторічні насадження дерев

персику 1983 р., плодоносних, посадки в кількості 10373 шт., які розташовані в

АДРЕСА_2 на площі 32,5 га. у позові слід відмовити з наступних підстав.

Згідно

зі ст. 1 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду

звертаються особи за захистом своїх порушених прав і охоронюваних законом

інтересів, що кореспондується із положеннями статті 21 ГПК України, де до

позивачів віднесено осіб, які пред'явили позов або в інтересах яких пред'явлено

позов саме про захист порушеного права чи охоронюваного законом інтересу.

Відповідно

до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у

разі його порушення, невизнання чи оспорювання, а стаття 16 ЦК України

передбачає право особи на звернення до суду за захистом свого особистого

немайнового чи майнового права і інтересу. Частиною 2 цієї статті визначені

способи захисту цивільних прав та інтересів, серед який названий і такий

спосіб, як визнання права власності.

Системний

аналіз наведених норм дозволяє зробити висновок, що захисту судом підлягає

цивільне право яке порушене, не визнається чи оспорюється.

Юридична

зацікавленість позивача у вирішенні спору судом, покладає на нього обов'язок

довести, що його цивільні права відповідачем порушені, не визнаються чи

оспорюються.

Відсутність

факту порушення права чи взагалі суб'єктивного права, на захист якого подано

позов, тягне за собою відмову у позові.

Відповідно

до ст. 657 Цивільного кодексу України договір купівлі-продажу нерухомого майна

укладається у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню та

державній реєстрації.

Згідно

ч.4 ст. 334 Цивільного кодексу України якщо договір про відчуження майна

підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту

такої реєстрації

Отже,

навіть за умовами нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого

майна чи визнання його дійсним за рішенням суду, право власності у суб'єкта

підприємницької діяльності ОСОБА_1(покупець за договором купівлі-продажу)

виникне лише після державної реєстрації цього договору. Відсутність на момент

вирішення спору такої державної реєстрації договору означає відсутність у СПД

ОСОБА_1 взагалі суб'єктивного права про захист якого подано цей позов.

Відповідно судом не може бути захищене право, яке ще не виникло, що тягне

відмову у задоволенні позову.

Держмито

та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до

ст. 49 ГПК України підлягають віднесенню на відповідача.

Керуючись

ст. ст. 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р

І Ш И В:

1          Позов задовольнити частково.

2          Визнати договір від 17 травня 2006

р., укладений суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 (покупець)

(АДРЕСА_1, ідн. НОМЕР_1) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрофірма

«Верхоріччя» (продавець) (АДРЕСА_3, ЄДРПОУ 31164580) купівлі-продажу нерухомого

майна плодоносних багаторічних насаджень дерев персика 1983 р. посадки в

кількості 10373 штук, які розміщені на ділянці № 1 площею 32,5 га. розташованих

в м. Бахчисарай, дійсним.

3          Стягнути з Товариства з обмеженою

відповідальністю «Агрофірма «Верхоріччя», АДРЕСА_3 (ЄДРПОУ 31164580) на користь

суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (ідн. НОМЕР_1) 85,0 грн.

державного мита та 118,0 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення

судового процесу.

4          Наказ видати після набрання рішенням

законної сили.

Суддя

Господарського суду

Автономної

Республіки Крим                                       

Ловягіна Ю.Ю.