Рішення

від 10.06.2008 по справі 4210-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

4210-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 207

РІШЕННЯ

Іменем України

10.06.2008Справа №2-2/4210-2008

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Омега – консалт» (35311, Рівненська обл., Рівненський район, смт.Клевань, вул.Центральна, б.30)

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Європейський банк розвитку та заощаджень» (95000, м.Сімферополь, вул. К.Лібкнехта, 5) в особі відділення №1 Київської філії ВАТ «Європейський банк розвитку та заощаджень» (м. Київ,  вул. Чорновола, 12-А),

про стягнення 594 715грн.30коп.                                                       

                                                                                              Суддя   В.І. Толпиго

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

від позивача -  Грищенко – ю/к ПП «Євроклідон», довіреність у справі..

від відповідача – Потапова – нач.юр.відділу, довіреність у справі.

Суть спору: Позивач - ТОВ «Омега – консалт», звернувся у суд з позовом до ВАТ «Європейський банк розвитку та заощаджень» в особі відділення №1 Київської філії ВАТ «Європейський банк розвитку та заощаджень» про  стягнення 594 715грн30коп., з яких 581 500,00грн сума залишкових коштів на рахунку позивача, 12 211грн.50коп. пеня та 1 003грн.80коп. річні.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між сторонами було укладено договір банківського рахунку №64/31 від 29.8.2007р, відповідно до якого відповідач зобов'язався відкрити позивачу рахунок та здійснювати його розрахунково – касове обслуговування. 22 січня 2008 року позивач надав відповідачу платіжне доручення №39 на переказ коштів у розмірі 581 500,00грн., на той момент вхідний залишок по рахунку позивача складав 599 634грн.50коп., але своїх зобов'язань, на думку позивача, щодо перерахування коштів, відповідач не виконав, що й стало підставою для звернення позивача з позовом до суду та нарахування пені та річних.

06 березня 2008 року до суду від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог,  відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача 629 700,00грн. суми залишкових коштів на рахунку позивача, 17 911грн.80коп пені, 1 468грн.97коп річних та 59 471грн.53коп. збитків, мотивуючи заяву тим, що крім зазначеного у позові платіжного доручення, позивачем були надані відповідачу платіжні доручення на 40 600,00грн та 7 600,00грн, залишок коштів на рахунку позивача на 13.02.2008р складав 629 802грн48коп,  але відповідач перерахування коштів не виконав. У своїй заяві позивач заявив вимогу про стягнення 59 471грн.53коп. збитків, мотивуючи вказану вимогу тим, що  внаслідок невиконання відповідачем умов договору позивач був змушений звернутися за правовою допомогою, що призвело до витрат по сплаті юридичних послуг і як наслідок – виникнення у позивача збитків.

Відповідач позов не визнав, у відзиві №2-2/1145 від 28.5.2008р просить суд у позові відмовити та зазначив, що між сторонами укладений договір, відповідно до якого відповідач зобов'язаний здійснювати розрахунково – касове обслуговування позивача, тобто приймати та зараховувати грошові кошти на рахунок позивача, та виконання розпоряджень позивача  про перерахування та видачу коштів з рахунку, проведення інших операцій за рахунком, у зв'язку із чим товариство повинно вимагати виконання від банку саме зазначеного обов'язку. Отже, на думку відповідача, позовна вимога про стягнення  суми залишкових коштів на рахунку позивача не відповідає договору та законодавству, є неправомірною та необґрунтованою, оскільки позивачем обраний спосіб захисту свого права, який не відповідає способам визначеним договором та діючим законодавством. Між сторонами за договором не виникли грошові зобов'язання, тоді як приписи ст. 625 ЦК України застосовуються лише в разі невиконання саме грошових зобов'язань, тому, на думку відповідача, у позивача нема підстав для нарахування та стягнення річних. Також відповідач вважає, що відповідно до п.3.5  Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні у національній валюті, затвердженої Постановою Правління НБУ від 21.01.2004р №22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.3.2004р за №377/8976, позивачем невірно обраний строк нарахування пені.  Вимогу позивача про стягнення збитків у розмірі 59 471грн.53коп, відповідач також не визнає, вказуючи на те, що вимога про стягнення збитків у позові не заявлялася та, відповідно до ст..22 ГПК України, є новою та має бути розглянута в окремому провадженні. Крім того відповідач зазначає, що витрати на оплату  юридичних послуг не відносяться до збитків та залучення до участі у справі представника є правом, а не обов'язком сторони, та пов'язані з цім витрати не мають обов'язкового характеру для відповідача.

10 червня 2008 р  до суду від відповідача надійшло клопотання  №2-2/1200 відповідно до якого просить суд зменшити розмір пені на 100%, оскільки розмір пені може бути зменшений за рішенням суду. Причиною невиконання банком платіжних доручень позивача є настання неплатоспроможності банку та відкриття ліквідаційної процедури відносно банку, та стягнення пені негативно вплине на подальше задоволення визнаних ліквідатором вимог кредиторів банку.

Також 10 червня 2008 р  до суду від відповідача надійшло клопотання  №2-2/1201 відповідно до якого просить суд припинити провадження  про справі по п.1 ст.80 ГПК України, оскільки відносно відповідача була розпочата процедура ліквідації та призначений ліквідатор банку, та  вирішення питання щодо визнання кредиторських вимог в ході ліквідації банку належить  до компетенції ліквідатора, у зв'язку з чим вимоги позивача є по суті вимогами про визнання кредиторських вимог до банку та заявлені позивачем вимоги не можуть бути предметом розгляду у порядку позовного провадження.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін суд встановив:

Між ТОВ «Омега – консалт»  (клієнт) та відповідачем (банк) укладений договір банківського рахунку №64/31 від 29.8.2007р.

Відповідно до умов вказаного договору, банк бере на себе зобов'язання  щодо приймання і зарахування грошових коштів на рахунок клієнта, виконання розпорядження  клієнта про перерахування і видачу коштів з рахунку, проведення інших операцій за рахунком, які не заборонені законодавством та банківськими правилами України, а клієнт в свою чергу, зобов'язується виконувати вимоги банку до клієнта, зазначені р.ІV договору та оплатити послуги банку, відповідно до умов  р.V договору (п.1.1. договору).

Для виконання умов вказаного договору на підставі заяви відповідача банком відкритий рахунок в національній (національній та/або іноземній) валюті №26008301017689.

Відповідно до п.п.2.2, 2.4 договору  банк не має права обмежувати права клієнта на розпорядження його коштами на рахунку, за винятком обмеження права розпорядження рахунком за рішенням суду у встановлених законом випадках. Розрахункові документи банк приймає і виконує в день їх надходження, якщо вони надані  банку в операційний час.

Згідно виписки по рахунку Позивача, 13.02.2008р вхідний залишок на рахунку №26008301017689 складав  629 802грн.48коп.

Позивачем були надані відповідачу платіжні доручення : №39 від 22.01.2008р на  581500,00грн., №40 від11.02.2008р. на 40 600,00грн., №41 від 13.02.2008р на 7 600,00грн

Відповідач прийняті на себе зобов'язання за договором №64/31 від 29.8.2007р.  по перерахуванню коштів не виконав.

Так, відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є  правовідношення,  в  якому  одна  сторона (боржник) зобов'язана  вчинити  на користь   другої сторонни (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити  гроші  тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Аналіз змісту укладеного між сторонами договору банківського рахунку №64/31 від 29.8.2007р. на розрахунково – касове обслуговування позивача дає суду підстави для висновку про відсутність у банку грошового зобов'язання перед позивачем.

Водночас, приписами п.8.1 ст.8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.4.2001р  встановлено, що банк  зобов'язаний  виконати   доручення   клієнта,   що міститься  в  розрахунковому  документі,  який  надійшов  протягом операційного часу банку, в день його надходження.

Таким чином, суд констатує порушення відповідачем умов укладеного  договору банківського рахунку №64/31 від 29.8.2007р. в частині невиконання банком розпорядження клієнта щодо своєчасного переказу коштів з рахунку позивача.

Порушення банком умов договору банківського рахунку є підставою для зобов'язання відповідача виконати умови договору у натурі або іншим способом відповідно до закону, а отже позивачем невірно обраний спосіб захисту свого порушеного права.

Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду звертаються особи за захистом своїх порушених чи оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, що кореспондується із положеннями статті 21 ГПК України, де до позивачів віднесено осіб, які пред'явили позов або в інтересах яких пред'явлено позов саме про захист порушеного права чи охоронюваного законом інтересу.

Згідно ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та свого інтересу, а стаття 16 ЦК України передбачає право особи на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового чи майнового права і інтересу. Частиною 2 цієї статті визначені способи захисту цивільних прав та інтересів, серед який названий і такий спосіб, як відшкодування збитків.

Юридична зацікавленість позивача у вирішенні спору судом, покладає на нього обов'язок довести, що цивільні права та інтереси позивача порушені, не визнаються чи оспорюються відповідачем.

Відсутність факту порушення банком саме грошового зобов'язання, виключає захист судом інтересів позивача в частині стягнення суми залишкових коштів на рахунку позивача в розмірі 629 700,00грн. та  1 468грн.97коп. річних, нарахованих на вказану суму боргу, що тягне відмову в позові в цій частині.

Позивачем також заявлена вимога про стягнення 17 911грн.80коп. пені за період  23.01.2008р. - 21.02.2008р., яка підлягає задоволенню, виходячи з того, що  відповідно до  п.32.2 ст.32  Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», у разі  порушення банком, що обслуговує платника, встановлених цим законом строків виконання доручення клієнта на переказ, цей банк зобов'язаний сплатити платнику пеню у розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення, що не може  перевищувати 10 відсотків  суми переказу, якщо інший розмір пені не обумовлений договором між ними.

Отже пеня позивачем розрахована правильно та підлягає  стягненню.

Посилання відповідача на п.3.5  Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні у національній валюті, затвердженої Постановою Правління НБУ від 21.01.2004р №22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.3.2004р за №377/8976, неспроможні, тому що даний пункт передбачає, що  після випису платником платіжного доручення банк приймає його до виконання  протягом 10 календарних днів з дати виписки, тобто якщо платник здасть платіжний документ в банк після скінчення 10 днів з дня його оформлення, то банк його не прийме до виконання.

В силу ст..22 ГПК України, позивач  вправі  до  прийняття  рішення  по  справі   збільшити розмір  позовних  вимог, змінити підставу або предмет позову. Тоді як вимога позивача про стягнення збитків у розмірі 59 471грн.53коп. - нова вимога, та у цій частині суд не приймає заяву позивача до розгляду.

Витрати по оплаті держмита, інформаційно-технічних послуг судового процесу відносяться на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

У судовому засіданні оголошувалась перерва до 10.6.2008р. для підготовки рішення.

Рішення оголошено 10.6.2008р.

Керуючись ст.ст. 49,77,82,84,85 ГПК України, суд   

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Європейський банк розвитку та заощаджень» (95000, м.Сімферополь, вул. К.Лібкнехта, 5, ЄДРПОУ 20685262) в особі відділення №1 Київської філії ВАТ «Європейський банк розвитку та заощаджень» (м. Київ,  вул. Чорновола, 12-А, МФО 320779, ЄДРПОУ 34459300) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Омега – консалт» (35311, Рівненська обл., Рівненський район, смт.Клевань, вул.Центральна, б.3, р/р 26008301017689 у Київській філії ВАТ «Європейський банк розвитку та заощаджень», МФО 320779, ЄДРПОУ 35146585) 17 911грн.80коп пені, 179грн.11коп. державного мита, 2грн.97коп. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

3.          В частині стягнення суми залишкових коштів на рахунку позивача в розмірі 629 700,00грн. та  1 468грн.97коп. річних в позові відмовити.

4.          Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Толпиго В.І.