Постанова

від 10.06.2008 по справі 4696-2008а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

4696-2008А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 211

ПОСТАНОВА

Іменем України

10.06.2008Справа №2-8/4696-2008А

За позовом – Прокурора Ленінського району АР Крим, смт Леніне в інтересах держави в особі Управління ПФУ у Ленінському районі АР Крим, Ленінський район АР Крим  

До відповідача – АТЗТ «Промислово – будівельне підприємство «Будівельник – 89», м. Щолкіне

Про стягнення 17247,01грн..

Суддя Чумаченко С.А.   

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача – не з'явився

Від відповідача – не з'явився

Сутність спору: позивач, Прокурор Ленінського району АР Крим, в інтересах держави в особі Управління ПФУ у Ленінському районі АР Крим звернувся до Господарського Суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до відповідача, АТЗТ «Промислово – будівельне підприємство «Будівельник – 89», просить стягнути з АТЗТ «Промислово – будівельне підприємство «Будівельник 89» на користь Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі АР Крим, заборгованості у розмірі 17247,01грн.

Представник позивача представив заяву про уточнення позовних вимог відповідно до якого просить стягнути з АТЗТ «Промислово – будівельне підприємство «Будівельник – 89» на користь Управління ПФУ в Ленінському районі АР Крим 1724,01грн..

Справа слуханням відкладалась в порядку ст. 150 Кодексу Адміністративного Судочинства України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд –

ВСТАНОВИВ:

В Управлінні Пенсійного фонду України в Ленінському районі АР Крим, як платник збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, зареєстроване АТЗТ «Промислово – будівельне підприємство «Будівельник – 89», за реєстраційним номером 12-20-03-00-28.

Згідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України за №21-1 від 19.12.2003 року, платники самостійно розраховують суму страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що вказують у розрахунку сум страхових внесків і надають її в терміни, установлені законодавством.   

Відповідно до п.6 ст. 17 Закону України №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати та сплачувати у встановлений термін та у повному обсязі страхові внески.

29.02.2008 року Управління Пенсійного Фонду України в Ленінському районі АР Крим прийнято рішення №181 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) срахувальниками страхових внесків, в тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду, відповідно до якого за несвоєчасну сплату страхових внесків до АТЗТ «Промислово – будівельне підприємство «Будівельник – 89» застосована фінансова санкція в сумі 788,35грн. та нарахована пеня в розмірі 935,66грн., у зв'язку з чим, сума штрафу та пеня підлягає сплаті протягом 10 днів з моменту отримання даного рішення.

Однак, АТЗТ «Промислово – будівельне підприємство «Будівельник – 89», отримавши 17.03.2008 року вищевказане рішення, про що зазначено у повідомленні відправлення рішення, не оскаржило зазначене рішення Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі АР Крим та між тим, не представило суду доказів погашення усієї суми заборгованості.

Згідно з п-п3 ч.14 ст. 106 Закону України №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суми пені та фінансових санкцій, застосованих  за  порушення порядку та строків обчислення, нарахування та сплати страхових внесків стягуються в тому ж  порядку,  що  й  недоїмка  із  сплати страхових внесків.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 106 Закону України №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у разі виявлення  своєчасно  не  сплачених  сум  страхових внесків  страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми  страхових  внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки,  визначені  статтею  20  цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках,  передбачених частиною третьою статті  20  цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і  стягуються  з  нарахуванням  пені  та застосуванням фінансових санкцій.

Відповідно до абз. 8 п.3 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у разі якщо страхувальник, який одержав  вимогу територіального  органу  Пенсійного  фонду  про  сплату недоїмки і протягом  десяти робочих  днів  після  її  отримання  не  сплатив зазначену  у  вимозі  суму  недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією,  включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним  органом  Пенсійного  фонду,  або не оскаржив вимогу в судовому порядку,  а  також  у  разі  якщо  страхувальник  узгодив вимогу,  але  не  сплатив  узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги,  відповідний орган Пенсійного  фонду  звертається  в  установленому законом порядку і подає  вимогу  про  сплату  недоїмки  до  відповідного  підрозділу державної   виконавчої   служби.   У   зазначених  випадках  орган Пенсійного  фонду  також  має  право   звернутися   до   суду   чи господарського  суду  з  позовом  про  стягнення недоїмки.  У разі звернення органу Пенсійного фонду з позовом про стягнення недоїмки до господарського суду   передбачені   законодавством   заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.

Відповідно до ст.ст. 71, 72 Кодексу Адміністративного Судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимог та заперечення. Проте відповідачем будь-яких документальних доказів щодо своєчасної сплати страхових внесків, або сплати недоїмки по сплаті страхових внесків.

На підставі вищевикладеного суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 158 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, яким суд вирішує спір по суті, викладається у формі постанови.

В судовому засіданні 10.06.2008 р. оголошена вступна та резолютивна частини постанови.

Повний текст постанови підписано 13.06.2008 р.

Враховуючи вищевикладене, керуючись 158, 159, 161, 162, 163, ст.ст. Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з АТЗТ «Промислово – будівельне підприємство «Будівельник – 89» (98213, АР Крим, Ленінський район, м. Щолкіне, Тер-я Берлін, 3, а/я 110, п/р26002261391786 ПІБ м. Керч, МФО 324548 код за ЄДРПОУ 20700024)  на користь Управління ПФУ в Ленінському районі АР Крим (98200, АР Крим, смт Леніне, вул. Трудова, 2, р/р25605010046501 у ЗАТ «Державний Ощадний банк України», МФО 324805, ЗКПО 22259945) заборгованість в сумі 1724,01грн..

Відповідно до ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Чумаченко С.А.