Рішення

від 05.06.2008 по справі 5607-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

5607-2008

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к.

РІШЕННЯ

Іменем України

05.06.2008Справа №2-3/5607-2008

За позовом ТОВ «Еліта –Строй – Консалтінг», м. Сімферополь

До відповідачів: 1.      ВАТ «Шкірвзуття», м. Сімферополь  

2.          Сімферопольського міжміського бюро реєстрації та технічної інвентаризації,  м. Сімферополь

Про визнання дійсним договору та спонукання до виконання певних дій

Суддя  Соколова І.О.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від  позивача –   директор Медведєва О.А., д/п від 02.06.08 р.

Від відповідача 1. –    представник  Смирнов В.А., дор. від 14.01.08 р.

Від відповідача 2. –    представник  не з'явився, повідомлений

Обставини справи:  Позивач – ТОВ «Еліта –Строй – Консалтінг», м. Сімферополь   звернувся до Господарського суду АРК  з позовом до відповідачів  – ВАТ «Шкірвзуття», м. Сімферополь та Сімферопольського МБРТІ, м. Сімферополь, в якому просить визнати  дійсним договір   купівлі – продажу  майна ВАТ «Кожобувь» - бази відпочинку «Чайка», укладений 20.03.2006 р.  між ВАТ «Шкірвзуття»  та ТОВ «Еліта – Строй – Консалтинг», а також визнати за позивачем право власності на  майно – нежилі приміщення бази відпочинку «Чайка», розташовані за адресою: вул.. Набережна, смт. Миколаївка, Сімферопольського району АРК, що складаються з будиночка відпочинку (літер А); кухні ( літер Б), будиночка відпочинку ( літер  В), будиночка відпочинку (літер  Г); навісу ( літер  Д), жіночої убиральні ( літер Е), чоловічої убиральні ( літер  І), будиночка відпочинку ( літер Д); будиночка відпочинку ( літер  Л) та  зобов'язати Сімферопольське МБРТІ здійснити  державну реєстрацію права власності на зазначене майно – нежитлові приміщення.

 Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі та надав суду затребувані документи.

1-й відповідач вимоги позивача в судовому засіданні та у відзиві на позов визнав та пояснив, що починаючи з березня 2006 р. не міг прийняти участь в нотаріальному посвідченні спірного договору купівлі – продажу, у зв'язку з тяжким фінансовим станом.

2-й відповідач не забезпечив явку свого представника в судове засідання, не представив запрошені документи, в тому числі відзив на позов, незважаючи на те що, про день и місто слухання справи був повідомлений належним чином – рекомендованою поштою за юридичною адресою.

Розглянувши матеріали  справи, додатково представлені документи,  заслухавши  пояснення  представника позивача, 1-го відповідача,  суд, -

встановив:

20.03.2006 р. між ВАТ «Шкірвзуття» та ТОВ «Еліта –Строй – Консалтінг», м. Сімферополь   був укладений договір купівлі – продажу майна ВАТ «Кожобувь»  - бази відпочинку «Чайка».

Згідно умов укладеного договору купівлі продажу, ВАТ «Шкірвзуття»  зобов'язалось передати у власність ТОВ «Еліта –Строй – Консалтінг», м. Сімферополь    майно, що належить йому – будівлі і споруди, інвентар і устаткування бази відпочинку «Чайка», розташоване в Україні, АРК, смт. Миколаївка, вул.. Набережна (надалі «об'єкт продажу»), а ТОВ «Еліта –Строй – Консалтінг», м. Сімферополь    зобов'язалось прийняти це майно і сплатити за нього ціну відповідно умовам укладеного  договору купівлі – продажу.

Згідно п. 1.5. укладеного договору купівлі – продажу, загальна вартість об'єкту продажу складає 143 467, 65 грн., зокрема ПДВ 28693,53 грн.

Об'єкт продажу належав ВАТ «Кожобувь» на праві власності на підставі Наказу Фонду майна АРК № 353 від 26.03.1996 р. « Про створення ВАТ «Кожобувь» і Акту приймання – передачі державного майна наданого Фондом майна арк. У власність ВАТ «Кожобувь», створеного відповідно до рішення № 4936 від 22.03.1996 р.

На виконання п.2.1. договору купівлі – продажу, ТОВ «Еліта – Строй – Консалтінг» перерахувало позивачеві - ВАТ «Кожобувь» вартість об'єкту продажу на підставі платіжних доручень № 1 від 22.03.06 р. – 37 000,00 грн., № 2 від 07.04.06 р. – 33 000 грн., № 3 від 11.04.06 р. – 40 000 грн., № 4 від 21.04.06 р. – 20 000 грн., № 5 від 27.03.06 р. – 13 467,65 грн.

Відповідно до п.1.2. укладеного договору, право власності на об'єкт продажу переходить до покупця - ТОВ «Еліта – Строй – Консалтінг» з моменту нотаріального посвідчення договору купівлі – продажу та його державної реєстрації.

Згідно з п.15.1. зазначеного договору, договір підлягає нотаріальному посвідченню та реєстрації у  бюро реєстрації та технічної інвентаризації Сімферопольського району АРК у місячний термін з моменту його нотаріального  посвідчення.

22.03.2006 р. позивач, після виконання п.2.1. договору купівлі – продажу, тобто перерахування авансу – 37 000 грн., ТОВ «Еліта – Строй – Консалтінг» листом звернувся до ВАТ «Кожобувь»  з вимогою про нотаріальне посвідчення договору купівлі – продажу  майна від 20.03.06 р.

Однак, ВАТ «Кожобувь» свого представника для нотаріального посвідчення договору в нотаріальну контору  не направив, про причини неявки ТОВ «Еліта – Строй – Консалтінг» не повідомив.

На виконання п.3.1. укладеного договору купівлі – продажу,  21.04.2006 р. ВАТ «Коржобувь» спрямував на адресу ВАТ «Кожобувь» вимогу про нотаріальне посвідчення договору купівлі – продажу майна від 20.03.2006 р.(вх. № 39/01 від 21.04.06 р.).

Однак, ВАТ «Кожобувь» вдруге ухилився від нотаріального посвідчення договору купівлі – продажу.

Вивчивши матеріали справи, додаткові представлені документи, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягаючими задоволенню за наступними підставами:

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Так, згідно зі ст.  220 ч. 2 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися щодо істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір  дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Відповідно до п. 3, п. 4 ст. 334 Цивільного кодексу України, право  власності  на  майно  за  договором,  який підлягає нотаріальному посвідченню,  виникає у набувача  з  моменту  такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Якщо  договір  про  відчуження  майна  підлягає  державній реєстрації,  право  власності  у  набувача виникає з моменту такої реєстрації.

Досягнення сторонами згоди усіх істотних умов договору підтверджується викладеним у письмовій формі та підписаним сторонами 20.03.06 р. договору купівлі – продажу  майна ВАТ «Кожобувь» бази відпочинку «Чайка».

Також суд приймає до уваги, що позивач добросовісно виконав умови договору купівлі – продажу, тобто сплатив 1-му відповідачу встановлену вартість майна, 1-й відповідач передав це майно позивачеві, але, ухиляється від нотаріального посвідчення угоди.

У своєму відзиві на позов, 1-й відповідач не заперечує цього факту, посилаючись на те, що договір купівлі – продажу не був нотаріально засвідчений, у зв'язку з тим, що ВАТ «Шкірвзуття» не має такої можливості через фінансові труднощі.

Задовольняючи  вимоги позивача, суд також приймає до уваги, що несвоєчасне нотаріальне посвідчення зазначеного договору перешкоджає позивачу повноцінно використовувати придбане майно в його  виробничій діяльності.

Згідно ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право заперечується або не визнається іншою особою.

Крім того, слід зауважити, що відповідно Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/98 від 31.01.2001р. “Про деякі приписи законодавства, яке регулює питання,    пов'язані із здійсненням права власності та його захистом” згідно зі ст. 1 Закону  України "Про державну реєстрацію речових  прав  на  нерухоме  майно  та   їх   обмежень" відповідна державна реєстрація - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення,  переходу або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обмежень,  що супроводжується внесенням даних до Державного реєстру  речових  прав  на  нерухоме майно та їх обмежень. Відповідно до пункту 5 розділу V “Прикінцеві положення” Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень” до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації, а тому останні можуть бути відповідачами у таких справах.

Отже, як вбачається з вищенаведеного,  рішення зі спору по  дійсної справи, може вплинути на права та обов'язки Сімферопольського МБРТІ, як органу який має здійснювати державну реєстрацію  права власності.

Відповідно до ст.182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Тобто, реєстрацію нежилих приміщень бази відпочинку «Чайка», розташованих  за адресою: вул.. Набережна, смт. Миколаївка, Сімферопольський р-н АРК повинно здійснити Бюро реєстрації і технічною інвентаризації нерухомого майна Сімферопольського району АРК.

Реєстрація права власності на об'єкти нерухомого майна, що знаходиться у власності юридичних та фізичних осіб, здійснюється відповідно Тимчасовому положенню про порядок реєстрації права власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства  юстиції України від 07.02.2002 р. N 7/5.

Відповідно до пункту 1.5 вказаного положення право власності на нерухоме майно підлягає обов'язкової реєстрації.

Реєстрацію права власності на нерухоме майно здійснюють комунальні підприємства бюро технічної інвентаризації (п. 1.3 положення), для чого до БТІ надаються правовстановолюючі документи (п. 2.1 положення).

Серед правовстановлюючих документів, перелічених в додатку 1 до Тимчасового положення про порядок реєстрації права власності на нерухоме майно, передбачені й рішення судів про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна.

Серед способів захисту цивільних прав та інтересів, передбачених статтею 16 Цивільного кодексу України, є, зокрема, визнання права та примусове виконання обов'язку в натурі.

  За таких обставин, позовні вимоги ТОВ «Еліта – Строй – Консалтінг» підлягають задоволенню.

Суд також приймає до уваги, що   ТОВ «Шкір взуття» не заперечує  проти заявлених вимог позивача.

Згідно зі ст.. 49 ГПК України, суд вважає можливим стягнути  судові витрати з 1-го відповідача, оскільки спір виник з його провини.  

З обліком  викладеного, керуючись, ст. ст. 82-84 Господарського процесуального кодексу  України, суд -

ВИРIШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати дійсним договір купівлі – продажу майна ВАТ «Кожобувь»: бази відпочинку «Чайка» від 20.03.06 р., укладений  між ВАТ «Кожобувь» та ТОВ «Еліта –Строй -  Консалтінг», м. Сімферополь.

3. Визнати за товариством з обмеженою відповідальністю «Еліта –Строй -  Консалтінг» ( м. Сімферополь, вул.. Ніканорова, 3 кв. 4, ЗКПО 34211804)   право власності на майно –  нежилі приміщення бази відпочинку «Чайка», розташовані за адресою: вул.. Набережна, смт. Миколаївка, Сімферопольського району АРК, що складаються з будиночка відпочинку (літер А); кухні ( літер Б), будиночка відпочинку ( літер  В), будиночка відпочинку (літер  Г); навісу ( літер  Д), жіночої убиральні ( літер Е), чоловічої убиральні ( літер  І), будиночка відпочинку ( літер Д); будиночка відпочинку ( літер  Л).

4.  Зобов'язати  Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації ( м. Сімферополь вул. Некрасова, 11) здійснити державну реєстрацію права власності на  за товариством з обмеженою відповідальністю «Еліта –Строй -  Консалтінг» ( м. Сімферополь, вул.. Ніканорова, 3 кв. 4, ЗКПО 34211804)   на майно –  нежилі приміщення бази відпочинку «Чайка», розташовані за адресою: вул.. Набережна, смт. Миколаївка, Сімферопольського району АРК, що складаються з будиночка відпочинку (літер А); кухні ( літер Б), будиночка відпочинку ( літер  В), будиночка відпочинку (літер  Г); навісу ( літер  Д), жіночої убиральні ( літер Е), чоловічої убиральні ( літер  І), будиночка відпочинку ( літер Д); будиночка відпочинку (літер  Л).

5. Стягнути з 1-го відповідача – ВАТ «Шкірвзуття» ( м. Сімферополь, вуль Обозна, 10, п/р 2600100387001 в Сімферопольській філії АК «Київська Русь», МФО 384793, ЗКПО 05502315) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Еліта –Строй -  Консалтінг» ( м. Сімферополь, вул.. Ніканорова, 3 кв. 4, ЗКПО 34211804, п/р 2600911505001 в СФ АК «Київська Русь», МФО 384793)  витрати по держмиту  у розмірі 1519,70 грн., а також 118 грн. витрат на інформаційне – технічне забезпечення судового процесу.    

Наказ видається  стягувачеві або надсилається йому після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення підписане суддею       12.06.2008  р.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Соколова І.А.