Постанова

від 09.06.2008 по справі 12/239-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/239-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31     http://vn.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

09 червня 2008 р.                                                                                                Справа № 12/239-07

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Фортеця-СМ” (21000 м. Вінниця, вул. Юності, 51, ідент. код 32754332)

до   Державної податкової інспекції у м. Вінниці (21027, м. Вінниця, вул. 30-річчя Перемоги, 21)

про  визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.  

Суддя                                        М. Кожухар

Секретар судового засідання  Н. Швець

Представники:

позивача - Савчук І.А. за дорученням;

відповідача –Жуковська Н.Ю., Черпітяк О.В., Казарян Л. А., Заскіна І..П.- за дорученням;

судовий експерт - Сидорчук В. М.

ВСТАНОВИВ:

        Подано позов про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 23.01.2007 р. № 0000132310/0 та № 0000142310/0 про визначення податкового зобов'язання, відповідно, з податку на прибуток в сумі 10801256 грн. (6000465 грн. основного платежу, 4800791 грн. штрафних санкцій), з податку на додану вартість в сумі 9329098 грн. (4664549 грн. основного платежу, 4664549 грн. штрафних санкцій).

        25.06.2007 р. позивач подав уточнення позовних вимог: просив визнати недійсними податкові повідомлення-рішення від 23.01.2007 р. № 0000132310/0 у частині, яка стосується сум, що надійшли за операціями з цінними паперами та № 0000142310/0 - у частині, яка стосується періоду з квітня по червень включно 2006 р.

        Відповідач проти позову заперечив.

        За клопотанням представника позивача ухвалою суду від 25.06.2007 р. у справі призначено судово-бухгалтерську експертизу.

        Після надходження експертного висновку ухвалою суду від 25.09.2007 р. провадження у справі поновлено з призначенням слухання на 23.10.2007 р.

        В судовому засіданні 23.10.2007 р. представник позивача подав заяву, якою уточнив позовні вимоги і просить визнати недійсними податкові повідомлення-рішення від 23.01.2007 р.: № 0000132310/0 - у частині визначення податкового зобов'язання, яке стосується сум, що надійшли з операцій з цінними паперами та № 0000142310/0 –у частині, яка стосується періоду з квітня по червень 2006 р. включно -, а саме: з податку на прибуток в сумі 10800558 грн. (6000000 грн. основного платежу, 4800558 грн. штрафних санкцій), з податку на додану вартість в сумі 9328540 грн. (4664177 грн. основного платежу, 4664363 грн. штрафних санкцій).

       Ухвалою суду від 23.10.2007 р. за клопотанням представника позивача у справі призначено повторну судову бухгалтерську експертизу, після закінчення якої та повернення матеріалів до суду, провадження у справі ухвалою від 15.05.2008 р. поновлено з призначенням розгляду на 03.06.2008 р.  

        В судових засіданнях 03.06.2008 р. та 05.06.2008 р. оголошено перерви для виклику судового експерта та надання письмових пояснень.

        В судовому засіданні 09.06.2008 р. представник позивача під час судових дебатів підтримала заявлені позовні вимоги у повному обсязі. У зв'язку з чим, розгляд справи було поновлено та продовжено дослідження обставин та матеріалів справи, які стосуються вимог, що не зазначені у клопотаннях позивача про уточнення позовних вимог.

       З пояснень представників сторін, судового експерта та матеріалів справи суд вбачає таке.

      Державними податковими інспекторами ДПІ у м. Вінниці проведена планова виїзна документальна перевірка фінансово-господарської діяльності ТОВ «Фортеця-СМ»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 16.12.2003р. по 30.09.2006р., за наслідками якої складено акт від 23.01.2007 р. №84/2310/32754332(арк.69-93 том 1).

     Перевіркою зокрема встановлено:

-          заниження податку на прибуток в сумі 6000465 грн. в т.ч.: за 4-кв. 2004р. на суму 465 грн. по господарській операції з ПП «Мода-Трейд»та за 9 міс. 2006р. у розмірі 6000000,00грн. по господарських операціях з купівлі-продажу векселів по договорах №24/1 від 22.06.2006р. (з даних акту - відсутній на час перевірки) та №КВ-28 від 19.05.2006р.;

-          заниження податку   на додану вартість в сумі 4 664 549 грн., в т.ч.: за квітень 2004 р.  –на 372 грн. по господарській операції з ПП «МоД;а-Трейд», за квітень 2006р.  –на З 862 944 грн., за травень 2006 р. - на 401 233 грн., за червень 2006р. - на  400 000 грн.

       На підставі акту перевірки, згідно з  підпунктом “б” п/п 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-Ш “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (далі - Закон № 2181-Ш) ДПІ у м. Вінниці прийнято і надіслано позивачеві податкові повідомлення –рішення від 23.01.2007 р.: № 0000132310/0 - про визначення на підставі п. 20.1 ст. 20 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п. 17.1.3, п. 17.1.6  ст. 17 Закону № 2181-Ш  суми податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 10801256 грн. (6000465 грн. - основний платіж, 4800791 грн. - штрафні санкції); №0000142310/0 –про визначення на підставі пп. 7.3.1 п. 7.3, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 17.1.3, п. 17.1.6  ст. 17 Закону № 2181-Ш суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 9329098 грн. (4664549 грн. - основний платіж, 4664549 грн. - штрафні санкції) .

       Позивач вважає висновки та рішення податкового органу протиправними.

       Заслухавши пояснення представників сторін, судового експерта, дослідивши і оцінивши надані докази, суд дійшов такого висновку.

       Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) встановлено, що у  справах  щодо  оскарження рішень,  дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією ( 254к/96-ВР ) та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

        У адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).

        Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

       Згідно зі ст. 3 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»(з подальшими змінами і доповненнями, далі –Закон № 334/94-ВР) об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

      Відповідно до п.п.7.6.1. п. 7.6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.і994 р. № 334/94-ВР платник податку веде окремий податковий облік фінансових результатів від операцій з цінними паперами у розрізі окремих видів цінних паперів.

       Якщо протягом звітного періоду доходи від продажу кожного з окремих видів цінних паперів отримані (нараховані) платником податку, перевищують витрати, понесені (нараховані) платником податку внаслідок придбання цінних паперів такого ж виду протягом такого звітного періоду (з урахуванням від'ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами такого ж виду минулих періодів), прибуток включається до складу валових доходів такого платника податку за результатами такого звітного періоду.

       З первинних бухгалтерських документів позивача, копій його документів, завірених підписом відповідальної особи та печаткою Вінницького МУ УМВС України, та висновку судової експертизи № 2310 від 12.05.2008 р. вбачається, що у 1-му півріччі ТОВ "Фортеця-СМ" здійснювала операції з цінними паперами, тобто операції з купівлі-продажу векселів, внаслідок яких ним отримано прибуток у розмірі 6700 грн.

        Доводи відповідача про те, що угода купівлі-продажу векселя № 24/1 від 22.06.2006 р. відсутня спростовується матеріалами справи (а.с. 154 т.4).

        В акті перевірки та в судовому засіданні представники відповідача також посилались на те, що операцію з купівлі простого векселя №3227995479 за договором купівлі-продажу № КВ-26 від 18.05.2006р. у ТОВ "Ірбіс" не можна вважати операцією з цінними паперами, оскільки статутні документи ТОВ «Ірбіс»рішенням Вишгородського районного суду Київської області визнано недійсними.

       Однак рішенням апеляційного суду Київської області від 28.12.2006 р. у справі №22ц-3694/2006р. рішення Вишгородського районного суду Київської області від 03.05.2006р. про визнання недійсними установчих документів та свідоцтва платника ПДВ ТОВ "Ірбіс" скасовано. Дане підприємство станом на 16.06.2007 р. з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України не виключено (а.с. 86 т. 2).

        З огляду на наведене, суд вважає, що позивачем занижено валові доходи по операціях з цінними паперами на 6700 грн.

       Також первинними документами підтверджено невключення позивачем до скоригованого валового доходу коштів у розмірі 1860 грн., що надійшли від ПП «Мода-Трейд»21.04.2004 р. Цей факт підтверджено представником позивача в судовому засіданні, і не потребує доказування перед судом відповідно до ч. 3 ст. 72 КАС України.

      Однак згідно первинних документів позивача, додатків до висновку експертизи № 2310 та письмового пояснення судового експерта від 09.06.2008 р. валові витрати позивача у 1 півріччі 2006 р. повністю покривають зазначену вище суму заниженого валового доходу за цей період у розмірі 6700 грн. (валовий дохід –43329520,3 грн., валові витрати –63320622,06 грн.

       Таким чином, висновки податкового органу щодо визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток позивача за перевірений період підтверджуються в сумі 465  грн. по операції купівлі-продажу з ПП «Мода-Трейд»за квітень 2004 р..

       Стосовно податку на додану вартість в акті перевірки зазначено, що платником податку занижено податок на додану вартість в сумі 4664549 грн. за рахунок завищення підприємством податкового кредиту в квітні 2006 р. на суму 3862944 грн. та в травні 2006 р. на суму 1180 грн. та заниження податкового зобов'язання на суму 4800372 грн.

       Відповідно до п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

       Не підлягають включенню до складу податкового кредиту сум сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними.

       Висновки податкового органу щодо завищення платником податку податкового кредиту спростовуються наявними у справі первинними документами позивача та висновком судової експертизи № 2310.

       Посилання відповідача на те, що постачальник позивача ПП «Корнеро-Лайн»м. Київ (за даними акту перевірки –платник ПДВ) знаходиться у розшуку і з травня по вересень 2006 р. подає податкові декларації з прочерками (а.с. 84 т. 1) не впливають на право позивача на податковий кредит за операціями купівлі товарів у цього підприємства за виданими ним податковими накладними.

       Можливе порушення (на думку відповідача) ПП «Корнеро-Лайн»податкового законодавства не позбавляє позивача права на податковий кредит.

        Доводи відповідача щодо безтоварності операції з купівлі-продажу цукру у ВАТ «Кожанський цукровий завод»документально не підтверджені та спростовуються матеріалами справи.

        Відповідач також посилається на заниження позивачем податкового зобов'язання  з коштів, що надійшли останньому від ТОВ «Лан»по операціях з купівлі-продажу векселів.

       Згідно з п. 4.8 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість»для цілей оподаткування згідно з цим Законом векселі (крім податкових векселів), видані або отримані, не вважаються засобом платежу та не змінюють суму податкового кредиту або податкового зобов'язання з цього податку, крім податкових векселів.

       Разом з тим, з первинних документів позивача та висновку  експертизи № 2310 вбачається, що позивачем в червні 2006 р. занижено податкове зобов'язання з податку на додану вартість продажу товарів ПП «Будакадем-В»в сумі 1233 грн.

      Таким чином, висновки податкового органу щодо визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість підтверджуються в сумі 1233 грн.

       Відповідно до пп. 17.1.3 ст. 17 Закону України від 21 грудня 2000 року N 2181-III у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та  закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових  періодів,  що  минули.

       З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню; відповідно до положень ст. 162 КАС України слід визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення: № 000013231010 - в частині визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 10800558,5 грн. (6000000 грн. основного платежу та 4800558,5 грн. штрафних санкцій), № 000014231010 -  в частині визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 9327248,5 грн. (4663316 грн. основного платежу та 4663932,5 грн. штрафних санкцій

       Понесені позивачем судові витрати з розгляду цієї справи, в тому рахунку, на проведення судово-бухгалтерської експертизи розподіляються за правилами ст. 94 КАС України.

         Керуючись   розділом УП, ст.ст. 2, 7, 71, 72 ч. 3, 86, 94 ч. 1, 158, 160, 162, 163, 255, 257 КАС України,

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Вінниці: № 000013231010 - в частині визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 10800558,5 грн. (6000000 грн. основного платежу та 4800558,5 грн. штрафних санкцій), № 000014231010 -  в частині визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 9327248,5 грн. (4663316 грн. основного платежу та 4663932,5 грн. штрафних санкцій).

Відмовити в задоволенні решти позовних вимог.

Стягнути з Державного бюджету України через відповідний орган державного казначейства на користь  Товариства з обмеженою відповідальністю “Фортеця-СМ” (21000 м. Вінниця, вул. Юності, 51, ідент. код 32754332) 1,7 грн. судових витрат на сплату  судового збору та 2629.грн. - на оплату судової експертизи.

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.  

Суддя                                                             М. Кожухар

          Повний текст постанови складено 17.06.2008 р.