Постанова

від 10.06.2008 по справі 6/385-07

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

6/385-07

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "10" червня 2008 р.                                                          Справа №  6/385-07

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  

суддів:                                                                        

при секретарі                                                              ,

за участю представників сторін:

від позивача: Шульги Н.П. - представника за довіреністю №252 від 20.12.2007 р.,

від відповідача: не з'явився,

від третьої особи: не з'явився,

розглянувши апеляційну скаргу Відкритого  акціонерного товариства  "Сведбанк", м.Київ

на рішення господарського суду Вінницької області

від "18" грудня 2007 р. у справі № 6/385-07 (суддя Говор Н.Д.)

за позовом Відкритого  акціонерного товариства  "Сведбанк", м. Київ  

до Приватного підприємства "Вікоп", м.Вінниця

за участю третьої особи,яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Український Торговий Союз", м.Київ  

про  стягнення 169759,31 грн.

 ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Вінницької області від 18.12.2007 р. усправі №6/385-07 в позові Акціонерного комерційного банку "ТАС-Комерцбанк", м.Київ (правонаступником якого є Відкрите акціонерне товариство "Сведбанк", м.Київ) до Приватного підприємства "Вікоп", м. Вінниця про стягнення 169 759,31 грн. відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення суду першої інстанції як таке, що прийняте з порушенням норм чинного законодавства та за неправильних висновків суду щодо обставин справи та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована, зокрема, наступним:

- суперечить обставинам справи викладений в рішенні висновок місцевого господарського суду стосовно невідповідності інформаційного повідомлення відповідача про зміну умов розрахунків вимогам чинного законодавства, оскільки в п.3.2.7. договору факторингу сторонами було врегульовано порядок повідомлення про зміну умов розрахунків (додаток №6 до договору факторингу). Крім того, згідно зазначеного інформаційного повідомлення відповідач визнає позивача кредитором та зобов'язується без попередньої вимоги від позивача виконувати свої платіжні зобов'язання і перераховувати грошові кошти за реквізитами, зазначеними в даному повідомленні;

- безпідставним вважає скаржник є посилання суду на відсутність дати підписання та номеру в інформаційному повідомленні, оскільки станом на 17.10.2005 р., тобто в момент підписання Реєстру переданих документів та переходу до позивача права вимоги грошових коштів від відповідача, підприємство передало всі документи, які підтверджують таке право, в т.ч. інформаційне повідомлення. Таким чином, підписання між відповідачем та підприємством інформаційного повідомлення було здійснено ще до моменту передачі новому кредитору - позивачу, права вимоги по договору поставки;

- при прийнятті рішення судом не було встановлено той факт, що інформаційне повідомлення містить вказівку на відступлення права грошової вимоги в майбутньому. Тобто, боржник погодився, що в подальшому він зобов'язаний буде виконати основне зобов'язання вже новому кредитору, яким є позивач;

- не відповідає обставинам справи висновок господарського суду, викладений в оскаржуваному рішенні, що повідомлення не містить визначеної грошової вимоги, яка підлягає виконанню, а також, що не названий фактор, якому має бути здійснений платіж, оскільки в інформаційному повідомленні вказано, що відповідач ознайомлений про АКБ "ТАС-Комерцбанк" - нового кредитора за угодою №Ф-21 від 04.07.2005 р. і будь-якою з поставок, вчинених в межах вказаної угоди. Про все це свідчить печатка та підпис відповідача. Крім того, як зауважує скаржник, положення ч.1 ст.1082 Цивільного кодексу України, на яке посилається суд в оскаржуваному рішенні, не містить обов'язкової вказівки, що відступлена грошова вимога має бути виражена в конкретній грошовій сумі. Грошова сума має бути індивідуалізована, як і було вчинено - зазначено відповідну угоду, яка підлягає виконанню.

Скаржником також надано апеляційному господарському суду письмові пояснення з приводу обставин справи та доводів апеляційної скарги (за вих.№515 від 10.06.2008 р.).  

В судовому засіданні представник скаржника підтримав доводи скарги в повному обсязі, вважає що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм права та не відповідає вимогам чинного законодавства, у зв'язку з чим просить рішення скасувати.

Представники відповідача та третьої особи в засідання суду не з'явились. При цьому в судової колегії є підстави вважати їх повідомленими належним чином про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, оскільки як відповідачу - Приватному підприємству "Вікоп", так і третій особі, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Товариству з обмеженою відповідальністю "Український Торговий Союз", апеляційним господарським судом направлялись рекомендованим листом ухвали суду на відомі суду адреси місцезнаходження даних юридичних осіб згідно відповідних запитів. Крім того, саме у зв'язку з неявкою вказаних учасників процесу в судові засідання та з метою їх належного повідомлення розгляд апеляційної скарги неодноразово відкладався. А тому, з урахуванням приписів ст.101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія вважає, що нез'явлення в судове засідання представників відповідача та третьої особи, не є перешкодою для розгляду апеляційної скарги по суті за наявними матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши в повному обсязі законність та обґрунтованість оскаржуваного судового акту, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, зважаючи на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 10.12.2003 р. між Акціонерним комерційним банком "ТАС - Комерцбанк" (фактор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Український Торговий Союз" (підприємство) укладено договір №101203-27/Ф про факторингове обслуговування, за яким підприємство зобов'язується передати, а фактор - придбати, відповідно до умов цього договору, право вимоги від дебіторів підприємства (згідно п.1.1. договору дебітори - це юридичні та фізичні особи - покупці поставленого підприємством товару (робіт, послуг), право вимоги грошових коштів до яких є предметом даного договору), вказаних в переліку дебіторів, грошових коштів (включаючи всі види неустойки), право на отримання яких належить підприємству на основі документів, що підтверджують таке право вимоги у відповідності з контрактом (п.2.1. договору).

Для здійснення фактором факторингового обслуговування підприємства останнє зобов'язується надати необхідні документи та відкрити поточний рахунок в АКБ "ТАС-Комерцбанк", МФО 3000164, підписавши договір про відкриття та обслуговування поточних рахунків, встановити систему "Клієнт-банк", підписавши договір про розрахункове обслуговування за допомогою здійснення електронних платежів, підписати договір про гарантійний депозит (п.3.2.1 договору).

Згідно п.3.2.7. договору факторингу, підприємство зобов'язується повідомити дебітора про зміну умов перерахування грошових коштів по контракту на рахунок №29099300367501,980 в АКБ "ТАС - Комерцбанк" МФО 300164 в разі уступки права вимоги грошових коштів за угодою (згідно п.1.7. договору, угода - це одна операція поставки товару (надання послуг, робіт) підприємством дебітору в рамках контракту з чітко визначеним строком платежу, право вимоги грошових коштів по якій передається (відступається) підприємством фактору у відповідності до умов цього договору).

Пунктом п.5.4.1. договору передбачено, що нагадування дебіторам про сплату та інші заходи по відступленим вимогам є обов'язком фактора. Доцільність тих чи інших заходів у кожній конкретній ситуації по роботі з дебіторами визначається фактором з врахуванням інтересів підприємства.

У відповідності до 10.1. договору, положення договору, що стосуються уступки підприємством на користь фактора права вимоги грошових коштів від конкретного кредитора, як і сплати фактором авансу підприємству, вступають в дію з моменту підписання сторонами відповідного реєстру переданих документів за угодою. В решті, договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та укладений до 09 грудня 2004 року. Всі додатки та зміни до договору здійснюються лише у письмовій формі (п.10.4).

23 лютого 2004 року тими ж сторонами укладено додаткову угоду №1 до договору про факторингове обслуговування, за якою строк дії договору факторингу встановлено до 09.12.2004 р.

08 грудня 2004 року сторонами укладено додаткову угоду №4 до договору про факторингове обслуговування, в якій викладено в новій редакції пункт 10.1. договору, згідно якої договір діє до 09 грудня 2005 року. Решта умов договору залишені без змін.

17 жовтня 2005 року між фактором та підприємством укладено додаткову угоду №5/277 (реєстр переданих документів за угодою) до договору факторингу (а.с.35), за яким підприємство передає фактору право стягнення грошових коштів, передбачене відповідними пунктами контрактів (включаючи всі види неустойки та збитків), на умовах договору про факторингове обслуговування від 10.12.2003 р. по угодам з дебіторами, перерахованими в цьому реєстрі.

До даного реєстру підприємством включено угоди з дебітором - ПП "Вікоп" з чотирьох поставок за накладними, всього на суму 169759,31 грн.

Матеріали справи свідчать, що 04.07.2005 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Український Торговий Союз" (постачальник) та Приватним підприємством "Вікоп" (покупець) укладено договір №Ф-21 (а.с.11-13), за яким постачальник зобов'язався систематично постачати й передавати у власність покупцю продовольчі товари, а покупець зобов'язується приймати цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору (п.1.1. договору).

Поставка товару здійснюється на підставі даного договору та узгодженої сторонами накладної (п.3.1. договору), покупець оплачує поставлений постачальником товар за ціною, передбаченою в накладній (п.5.1. договору).

Відповідно до п.6.2. договору за кожну поставлену партію товару покупець здійснює оплату на протязі 60 календарних днів з дня отримання товару (днем отримання товару є дата в накладній).

Згідно матеріалів справи підтверджується поставка товару покупцю згідно видаткових накладних №009/154/1 від 11.10.2005 р. на суму 71982,91 грн., №009/155/1 від 13.10.2005 р. на суму 30129,84 грн., №009/155/2 від 13.10.2005 р. на суму       49610,99 грн., №009/155/3 від 13.10.2005 р. на суму 47993,11 грн., тобто загалом на суму 199716,85 грн. (а.с.36-39). Однак, свої зобов'язання за договором поставки з оплати отриманого товару покупець - ПП "Вікоп" у визначений договором строк не виконало.

Таким чином, грошова вимога саме на вказану суму, з поставки товару згідно названих накладних була передана Товариством з обмеженою відповідальністю "Український Торговий Союз"  АКБ "ТАС - Комерцбанк" за додатковою угодою №5/277 на умовах договору про факторингове обслуговування від 10.12.2003 р.

З акту зарахування взаємних однорідних вимог від 29.12.2005 р. вбачається, що позивачем на підставі п.4.1.8., 5.3.8, 7.2.2-7.2.4 договору про факторингове обслуговування №101203-27/ф від 10.12.2003р. використано право договірного списання з рахунку ТОВ "Український Торговий Союз" суми  29957,54 грн., оскільки останній виступав поручителем у разі невиконання боржником зобов'язання.

Тому, заборгованість відповідача на час пред'явлення позову становить 166759,31 грн.   

При цьому, матеріали справи містять інформаційне повідомлення про зміну умов розрахунків (а.с.40), з якого вбачається, що Приватне підприємство "Вікоп" повідомлене про те, що згідно умов договору про факторингове обслуговування, укладеного між ТОВ "Український Торговий Союз" та АКБ "ТАС-Комерцбанк" відбудеться уступка прав вимоги грошових коштів по контракту №Ф-21 від 04.07.2005 р.

В даному повідомленні зазначено також, що на виконання умов контракту №Ф-21 від 04.07.2005 р. по всім поставкам, ТОВ "Український Торговий Союз" просить перераховувати грошові кошти в сумі, що дорівнює вартості поставлених товарів за наступними реквізитами: "рахунок 29099300667501, Банк : АКБ "ТАС-Комерцбанк", МФО 300164, ЗКПО 31244759, отримувач: ТОВ "Український Торговий Союз"", а також зазначити в призначенні платежу крім іншого "за товари згідно контракту №Ф-21 від 04.07.2005 р. (факторинг)".

В цьому ж повідомленні ПП "Вікоп" підтвердило, що визнає АКБ "ТАС-Комерцбанк" кредитором по контракту №Ф-21 від 04.07.2005 р. та будь-якої з поставок, проведених в рамках вказаного контракту, а також, що зобов'язується без вимог від АКБ "ТАС-Комерцбанк" яких-небудь інших, крім цього повідомлення, додаткових доказів переходу до АКБ "ТАС-Комерцбанк" прав кредитора по контракту №Ф-21 від   04.07.2005 р. та будь-якої з поставок, проведених в рамках вказаного контракту, виконувати свої грошові зобов'язання  по контракту №Ф-21 від 04.07.2005 р.  на користь АКБ "ТАС-Комерцбанк" та перераховувати грошові кошти за реквізитами, вказаними у цьому повідомленні. Дане повідомлення підписано сторонами, в т.ч. керівником ПП "Вікоп" та скріплено печаткою приватного підприємства (оригінал повідомлення оглянуто судовою колегією в судовому засіданні 20.03.2008 р.).

Проте, взятих на себе зобов'язань Приватне підприємство "Вікоп" не виконало. Так, наявність заборгованості дебітора ТОВ "Український Торговий Союз" - ПП "Вікоп" перед АКБ "ТАС-Космерцбанк" за вказаними накладними в розмірі 169759,31 грн. станом на 01.12.2007 р. підтверджується також актом звірки поточної заборгованості (а.с.53).

Наведені обставини стали підставою для звернення АКБ "ТАС-Комерцбанк" з позовом до господарського суду про стягнення з ПП "Вікоп" заборгованості в сумі 169759,31 грн. згідно умов договору поставки та договору про факторингове обслуговування.  

Слід зазначити, що згідно клопотання позивача апеляційним господарським судом було здійснено заміну сторони по справі - АКБ "ТАС-Комерцбанк" правонаступником - Відкритим  акціонерним товариством  "Сведбанк", м.Київ згідно підтверджуючих документів (а.с.75, 76-104).

Крім того, апеляційним господарським судом було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ТОВ "Український Торговий Союз", оскільки рішення у даній справі безпосередньо стосується його прав та обов'язків щодо позивача у справі згідно умов договору про факторингове обслуговування.

Як вже зазначалось рішенням господарського суду Вінницької області у справі №6/385-07 в позові АКБ "ТАС-Комерцбанк" було відмовлено з посиланням на ст.1082 ЦК України та на невизначеність в інформаційному повідомленні грошової вимоги, яка підлягає виконанню, а також фактора, якому має бути здійснено платіж.

Проте, з такими висновками суду першої інстанції судова колегія не може погодитись з наступних підстав.

У відповідності до ч.1 ст.1077 Цивільного кодексу України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується  передати  грошові  кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором.

Статтею 1078 Цивільного кодексу України передбачено, що предметом договору факторингу  може  бути  право  грошової вимоги,  строк  платежу  за  якою настав (наявна вимога),  а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня  вимога  вважається  переданою  фактору  з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене  певною  подією,  воно  вважається  переданим  з  моменту настання цієї події.

У цих   випадках   додаткове  оформлення  відступлення  права грошової вимоги не вимагається.

Згідно ст.1079 Цивільного кодексу України, сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у  договорі  факторингу  може  бути  фізична  або юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності.

Фактором  може  бути банк або фінансова установа,  а також фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Крім того, згідно до положень ст.1 Закону України "Про фінансові послуги і державне регулювання ринків фінансових послуг", договір про відступлення права вимоги відноситься до фінансових послуг, тому при його вчиненні необхідно дотримуватися вимог Закону "Про фінансові послуги і державне регулювання ринків фінансових послуг".

Уступку права вимоги саме за грошовими зобов'язаннями з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу слід кваліфікувати як факторинг.

Фінансовими послугами є всі послуги, перелічені у ст.4 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" незалежно від ознак, визначених у п.5 ч.1 ст.1.

Тому факторинг незалежно від ознак, наведених у п.5 ч.1 ст.1 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", є фінансовою послугою. Факторинг віднесений до фінансових послуг також згідно п.п.11 ч.1 ст.4  вказаного Закону.  

Стаття 5 Закону України "Про фінансові послуги і державне регулювання ринків фінансових послуг" дозволяє надавати такі послуги тільки фінансовим установам (банкам).

В даному випадку, позивач - Акціонерний комерційний банк "ТАС-Комерцбанк" є фінансовою установою, що вбачається з установчих документів та зі змісту п.п.1 п.1 ст.1 Закону України "Про фінансові послуги і державне регулювання ринків фінансових послуг", за яким фінансовою установою є юридична  особа,  яка  відповідно  до закону  надає одну чи декілька фінансових послуг та яка внесена до відповідного реєстру у порядку, встановленому законом. До фінансових  установ  належать  банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові  компанії,  довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші  юридичні особи, виключним  видом діяльності яких є надання фінансових послуг.

Зважаючи на наведене, договір про факторингове обслуговування укладено сторонами в межах цивільної дієздатності та відповідно до вимог чинного законодавства.

У відповідності до вимог ст.1082 Цивільного кодексу України, боржник  зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Боржник  має  право  вимагати  від  фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові  справді  мало  місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові  на виконання свого обов'язку перед ним.

Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті  звільняє  боржника  від  його  обов'язку  перед клієнтом.

Зі змісту оскаржуваного рішення вбачається, що суд першої інстанції вважає невиконаними вимоги ч.1 ст.1082 ЦК України.

Разом з тим, місцевим господарським судом не взято до уваги наступне.

Згідно ст.627 Цивільного кодексу України, відповідно  до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням  вимог  цього  Кодексу, інших  актів  цивільного законодавства,  звичаїв  ділового  обороту, вимог розумності та справедливості.

У відповідності до ч.3 ст.6 Цивільного кодексу України, сторони в договорі можуть відступити  від  положень  актів цивільного  законодавства  і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо  обов'язковість  для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин  між сторонами.

Слід зазначити, що чинне законодавство, в т.ч. ст.1082 ЦК України, не встановлює вимог щодо змісту повідомлення, яке надсилається (передається) боржнику у випадку заміни кредитора у зобов'язанні. При цьому, укладаючи договір про факторингове обслуговування сторони - позивач та третя особа по справі, встановили та затвердили форму повідомлення дебітора (боржника), а саме: в пункті 3.2.7 договору факторингу сторонами було врегульовано порядок повідомлення відповідача про відступлення права грошової вимоги та погоджено зразок інформаційного повідомлення про зміну умов розрахунків (додаток №6 до договору факторингу, ).

Разом з тим, судова колегія враховує той факт, що дебітор - ПП "Вікоп" був належним чином повідомлений про відступлення права грошової вимоги, про що свідчить інформаційне повідомлення про зміну умов розрахунків, однак, не висунув жодних заперечень з даного приводу у відповідності до ч.2 ст.1082 ЦК України.

З інформаційного повідомлення  вбачається, що дебітор був повідомлений як про реквізити (рахунок АКБ "ТАС-Комерцбанк"), за якими йому слід перераховувати кошти, так і визначено грошову вимогу - "грошові зобов'язання по контракту №Ф-21 від 04.07.2005 р." в сумі, рівній вартості товару, поставленого за цим контрактом.

Як вказує позивач в інформаційному листі за вих.№1996 від 18.04.2008 р. (а.с.127), рахунок 29099300367501 був відкритий для ТОВ "Український Торговий Союз" згідно п.3.2.7. договору про факторингове обслуговування

Згідно Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженого постановою Правління НБУ від 17.06.2004 р. №280: вказаний рахунок відносить до рахунків 290 - Кредиторська заборгованість за операціями з клієнтами банку, а саме: "2909 П

Інша кредиторська заборгованість за операціями з клієнтами банку

Призначення рахунку: облік сум іншої кредиторської заборгованості за операціями з клієнтами банку, наприклад, невиплачені перекази для бенефіціарів, які не мають рахунку в банку; суми коштів, що отримані для зарахування на вклади клієнтів банку. За кредитом рахунку проводяться суми кредиторської заборгованості за операціями з клієнтами банку. За дебетом рахунку проводяться суми погашення кредиторської заборгованості за операціями з клієнтами банку.

Наведене свідчить, що кошти з зазначеного у повідомленні рахунку фактично міг використовувати лише фактор.

Таким чином, зважаючи на умови договору факторингу (зокрема, щодо його дії стосовно конкретної грошової вимоги, право на яку виникне у майбутньому) в сукупності з умовами договору поставки та змістом інформаційного повідомлення, судова колегія дійшла висновку, що позивачем як фактором та Товариством з обмеженою відповідальністю "Український Торговий Союз" як клієнтом за договором факторингу дотримано вимог чинного законодавства (в т.ч. ст.1082 ЦК України), в той час як відповідачем не надано доказів належного виконання своїх зобов'язань перед фактором.

Так, перерахування фактором авансу ТОВ "Український Торговий Союз" згідно угоди №5/277 від 17.10.2005р. по договору про факторингове обслуговування №101203-27/Ф від 10.12.2003р. в сумі 169759,31 грн. підтверджується меморіальним ордером №359 412 від 17.10.2005р. (а.с.129) та розпорядженням бухгалтерії №15 від     17.10.2005 р. (а.с.130).    

Водночас, доказів погашення заборгованості у вказаному розмірі перед фактором - АКБ "ТАС -Комерцбанк" (ВАТ "Сведбанк") відповідачем  не надано.  

За таких обставин, позов ВАТ "Сведбанк" до Приватного підприємства "Вікоп"  про стягнення 169 759,31 грн. є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

З урахуванням викладеного, апеляційну скаргу слід задовольнити.

Рішення господарського суду Вінницької області від 18.12.2007р. у справі №6/385-07 підлягає скасуванню як таке, що прийняте з порушенням норм матеріального права з прийняттям нового рішення про задоволення позову.

Судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст.101,103-105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Сведбанк" (м. Київ) задовольнити.

2. Рішення  господарського суду Вінницької області від 18.12.2007р. у справі №6/385-07 скасувати.

Прийняти нове рішення про задоволення позову.

Резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції:

"Позов Відкритого акціонерного товариства "Сведбанк", м.Київ  (правонаступника Акціонерного комерційного банку "ТАС-Комерцбанк") - задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства "Вікоп" (м. Вінниця, вул. 600-річчя, 25, код 26141874) на користь Відкритого акціонерного товариства "Сведбанк" (м.Київ, вул.Комінтерну, 30, код 19356840) - 169 759,31 грн. заборгованості, 1697,59 грн. витрат по оплаті державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу."

3. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити  господарському  суду Вінницької області.

4. Справу №6/385-07 повернути до  господарського суду Вінницької області.

Головуючий - суддя:                                                               

 судді:

 віддрук.прим.:

1 - до справи

2 - позивачу

3 - відповідачу

4 - третій особі

5 - в наряд