Постанова

від 25.03.2008 по справі 21/74-на

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21/74-НА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

"25" березня 2008 р.                                                            Справа № 21/74-НА

за позовом  Приватного підприємства "АВР" м. Хмельницький   

до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державної податкової адміністрації у Хмельницькій області м. Хмельницький.

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000942340/0/6073 від 10.08.2007 року, № 0000952340/0/6072 від 10.08.2007 року, № 0000942340/1/7100 від 30.08.2007 року, № 0000952340/1/7101 від 30.08.2007 року, № 0000952340/2/9210 від 29.10.2007 року, № 0000942340/2/9211 від 29.10.2007 року

Суддя  Огороднік К.М.                    Секретар судового засідання Козій Т.М.

Представники:

позивача, Трасковський С.Л., за довіреністю;

відповідача, Шістка М.А., за довіреністю;

від відповідача, Супруновська В.М., за довіреністю;

третьої особи, Шістка М,А, за довіреністю;

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови по справі.

Позивач звернувся до суду із позовом в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Хмельницькому № 0000942340/0/6073 від 10.08.2007 року, № 0000952340/0/6072 від 10.08.2007 року, № 0000942340/1/7100 від 30.08.2007 року, № 0000952340/1/7101 від 30.08.2007 року, № 0000952340/2/9210 та № 0000942340/2/9211 від 29.10.2007 року.

Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги ПП „АВР” вважає, що висновки, викладені в акті перевірки, на підставі якого приймались вказані вище податкові повідомлення-рішення, не відповідають чинному законодавству та фактичним обставинам справи. Вказує, що в акті перевірки безпідставно зазначено про порушення Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” при віднесені позивачем до складу валових витрат витрат по інформаційних послугах, наданих ТзОВ „Релком-Поділля”, по яких не доведено зв'язок з господарською діяльністю на загальну суму 834056,00 грн. На підставі цього було зроблено висновок про заниження податку на прибуток за період, що підлягав перевірці у розмірі 208295,00 грн. Однак, при формуванні даних висновків, на думку позивача, безпідставно не було враховано вимоги п. 5.1, пп.. 5.2.1, п. 5.2 ст. Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” та умови договору від 22.04.2002 року (в редакції, викладеній в угоді від 04.01.2005 року) укладеного ПП „АВР” з ТзОВ „Релком-Поділля”, доказів фактичного надання та підтвердження участі ТзОВ „Релком–Поділля” у організації поставок товару (акти виконаних робіт, платіжні доручення). Що стосується податку на додану вартість, то в акті зазначено, що перевіркою встановлено заниження податку на додану вартість у розмірі 165366,00 грн. в результаті безпідставного віднесення до податкового кредиту сум ПДВ. Позивач вказує, що на думку ДПА у Хмельницькій області зазначене заниження сталося в результаті придбання послуг у ТзОВ „Релком-Поділля”, які не використовувались в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності ПП „АВР”. Позивач стверджує, що отримані від ТзОВ „Релком-Поділля” послуги, повністю використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності ПП „АВР”, а також відповідають його (ПП „АВР”) статутній діяльності (оптова та роздрібна торгівля). Тому, віднесення сум сплаченого товариству „Релком-Поділля” податку на додану вартість (в складі вартості послуг) до податкового кредиту повністю відповідає вимогам пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”. Також позивач вказує, що під час перевірки безпідставно не було взято до уваги уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та наполягав на його задоволені.

Відповідач у відзиві на позов та його повноважні представники в судовому засіданні проти позову заперечили. В обґрунтування заперечень вказали, що приватне підприємство „АВР” (надалі „замовник”) та ТзОВ „Релком-Поділля” (виконавець) 22.04.2002 року уклали Договір (внесено зміни 04.01.2005 року, 01.06.2005 року) про надання інформаційних послуг. Відповідно до підпункту 1.1 пункту 1 Договору замовник в порядку та на умовах, визначених цим Договором, дає завдання, а виконавець зобов'язується відповідно до завдання замовника надавати йому за плату такі інформаційні послуги: пошук інформацій про потенційних постачальників та поширення інформації про замовника з метою розширення кола контрагентів та сприяння розвитку замовника. Тобто, надання послуги полягає в пошуку потенційних постачальників. Представлені копії документів, а саме: акти приймання-передачі, додатки № 1, № 2 до акту попередньої перевірки № 3804/23-4/30621550 від 28.08.2006 року, на думку відповідача, свідчать, що ТзОВ „Релком-Поділля" здійснювало пошук одних і тих же постачальників в 2005 році, 2006 році і в І кварталі 2007 року. Зокрема, з такими суб'єктами господарювання, як ТзОВ „Техноопторг-Трейд", ЗАО СП „Росава", ТПК „Омега-Атпопоставка", ТзОВ „Дніпроторгкомцентр", ТзОВ „Інтераєрс", ПП „Укртехпром" приватне підприємство „АВР" перебувало у господарських відносинах у 2005 році. Підпунктом 4.1 пункту 4 Договору передбачено, що замовник сплачує виконавцю винагороду у відповідному розмірі від фактичних обсягів поставок по угодах, укладених завдяки інформації, отриманої від виконавця. Проте, відповідач зазначає, що пояснення службових осіб таких постачальників, як ТзОВ „Техноопторг-Трейд", ТзОВ „ТІДІСІ Україна", ПП „Укртехпром", ТзОВ „Сервіс-Центр" (листи-відповіді на запити від 27.08.2007 року № 14316/7/26-028, від 27.08.2007 року № 3652/7/26-352, від 22.08.2007 року № 36452/7/26-604, від 14.08.2007 року № 70781/7/26-603) свідчать про відсутність будь-яких зв'язків чи взаємовідносин з ТОВ „Релком-Поділля". У зв'язку із зазначеним, відповідач вважає, що акти приймання-передачі послуг не несуть доказів того, що виконавець у процесі надання послуг проводив певну роботу з пошуку того чи іншого постачальника та підтвердження участі ТзОВ „Релком-Поділля" у організації поставок товару, лише фіксують обсяги поставок товарів постачальниками у відповідних календарних періодах, інформацією про які володіє приватне підприємство „АВР" без сторонньої участі. Таким чином, відповідач стверджує, що висновки перевірки щодо порушення приватним підприємством „АВР" пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" та пп. 7.4.1. п. 7.4, пп. 7.7.1 п. 7.1 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість" є правомірними. Докази, наведені платником у позовній заяві та доданих документах, не можуть бути підставою для скасування оспорюваних податкових повідомлень-рішень.

Представник третьої особи в судовому засіданні надав пояснення, які співпадають із поясненнями відповідача. Просив у позові відмовити.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

Державною податковою адміністрацією у Хмельницькій області проведено виїзну планову перевірку приватного підприємства „АВР” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006 року по 31.03.2007 року, про що складено Акт від 31.07.2007 року.

Крім інших порушень, перевіркою встановлено порушення пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 статті 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на прибуток за перевіряємий період на суму 208295,00 грн. та завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за II квартал 2006 року на 20888,00 грн.; пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, із змінами та доповненням, в результаті чого занижено податок на додану вартість за перевіряємий період на суму 165366,00 грн.; пп. 7.7.1 п. 7.1 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість”, із змінами та доповненням, в результаті чого завищено залишок від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в березні 2007 року на суму 1445,00 грн.

Перевіркою встановлено, що на порушення пп. 5.2.1 п. 5.2. ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, із внесеними змінами та доповненнями, до складу валових витрат віднесено витрати по інформаційних послугах, наданих ТзОВ „Релком-Поділля”, по яких не доведено зв'язок з господарською діяльністю на загальну суму 834056 грн. в т.ч. II квартал 2006 року –241302,00 грн.; - III квартал 2006 року –230628,00 грн.; - IV квартал 2006 року –210599,00 грн.; - І квартал 2007 року –151527,00 грн. Згідно договору від 04.01.2005 року ТзОВ „Релком-Поділля” надає інформаційні послуги по пошуку інформацій про потенційних постачальників та поширення інформації про замовника (ПП „АВР”) з метою розширення кола контрагентів та сприяння розвитку замовника (ПП „АВР”). Акти виконаних робіт а саме: від 30.06.2006 року на суму 241302,33 грн.; від 30.09.2006 року на суму 230628,33 грн.; від 30.11.2006 року на суму 168810,54 грн.; від 31.12.2006 року на суму 41787,70 грн.; від 31.03.2007 року на суму 151526,67 грн. не несуть доказів фактичного надання та підтвердження участі ТзОВ „Релком-Поділля” у організації поставок товару, відсутні звіти про проведену роботу. Аналіз актів виконаних робіт свідчить, що постачальники, знайдені за допомогою ТзОВ „Релком-Поділля” раніше були постачальниками ПП „АВР”. Під час проведення перевірки платником не доведено зв'язок вказаних послуг з його господарською діяльністю. На порушення пп. 5.3.9 п. 5.3. ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, із змінами та доповненнями, підприємством до складу валових витрат в 2 кварталі 2006 року віднесено витрати в розмірі 20011,00 грн., які не підтверджено відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами обв'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення податкового обліку. ПП „АВР” 11.07.2006 року до ДПІ у м. Хмельницькому було подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за 1 квартал 2006 року, та збільшено валові витрати на 20009 грн. При проведені планової виїзної перевірки за період з 01.01.2005 року по 31.03.2006 року (акт від 28.08.2006 року) підтверджені валові витрати, що відображено у основній декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2006 року у сумі 15866137 грн. Акт перевірки підписано посадовими особами підприємства, зауваження до акту не подавались.

Перевіркою також встановлено, що на порушення вимог пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, із змінами та доповненнями, ПП „АВР” до податкового кредиту звітних періодів віднесено суми ПДВ, сплачені (нараховані) в зв'язку з придбанням послуг, які не використовувались в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку та не підтверджені документально, що призвело до заниження ПДВ на загальну суму 166811,00 грн., в тому числі в розрізі звітних періодів: червень 2006 року –48260,00 грн., вересень 2006 року –46126,00 грн., листопад 2006 рою –33762,00 грн., грудень 2006 року –8358,00 грн., березень 2007 року - 30305 грн. Згідно договору від 04.01.2005 року ТзОВ „Релком-Поділля” надає інформаційні послуги по пошуку інформацій про потенційних постачальників та поширення інформації про замовника (ПП „АВР”) з метою розширення кола контрагентів та сприяння розвитку замовника (ПП „АВР”). Акти виконаних послуг не несуть доказів фактичного надання та підтвердження участі ТзОВ „Релком-Поділля” у організації поставок товару, відсутні звіти про проведену роботу. Таким чином, суми ПДВ, сплачені (нараховані) в зв'язку з придбанням інформаційних послуг, не пов'язанні з веденням господарської діяльності платника податку, належним чином не підтверджені документально, а тому не можуть бути віднесені до складу податкового кредиту ПП „АВР” за відповідні податкові (звітні) періоди. Факт встановленого порушення підтверджується: податковими накладними виписаними ПП „Релком-Поділля” м. Хмельницький від 30.06.2006 року № 4800 на суму 289560,00 грн., в тому числі ПДВ 48260,50 грн.; від 29.09.2006 року № 5279 на суму 276754,00 грн., в тому числі ПДВ 46125,67 грн.; від 30.11.2006 року № 5662 на суму 202572,65 грн., в тому числі ПДВ 33762,11 грн.; від 29.12.2006 року № 5840 на суму 50142,24 грн., в тому числі ПДВ 8357,54 грн.; від 30.03.2007 № 36299 на суму 181831,88 грн. в тому числі ПДВ 30305,31 грн., реєстрами отриманих податкових накладних за відповідні податкові (звітні) періоди. На порушення вимог абз. „б” пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, із змінами та доповненням, підприємством залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 26 декларації) завищено декларації на 20850 грн., в тому числі в розрізі звітних періодів: червень 2006 року –10425,00 грн., липень 2006 року -10425,00 грн.

На підставі цього акту перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 10.08.2007 року № 0000952340/0/6072 про визначення позивачу податкових зобов'язань по податку на додану вартість в сумі 248049,00 грн., в тому числі за основним платежем 165366,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 82683,00 грн., від 10.08.2007 року № 0000942340/0/6072 про визначення позивачу податкових зобов'язань по податку прибуток в сумі 284780,00 грн., в тому числі за основним платежем 208295,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 76487,00 грн.

Позивач із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями не погодився та оскаржив їх в апеляційному порядку.

За результатами апеляційного оскарження скарги позивача були залишені без задоволення, з метою доведення нових граничних строків сплати були прийняті нові податкові повідомлення-рішення.

Позивач, вважаючи спірні податкові повідомлення–рішення такими, що не відповідають чинному законодавству, просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Хмельницькому № 0000942340/0/6073 від 10.08.2007 року, № 0000952340/0/6072 від 10.08.2007 року, № 0000942340/1/7100 від 30.08.2007 року, № 0000952340/1/7101 від 30.08.2007 року, № 0000952340/2/9210 та № 0000942340/2/9211 від 29.10.2007 року.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені представниками сторін пояснення та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, судом враховується наступне.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Згідно п. 1. 32. ст. 1 Закону України  „Про оподаткування прибутку підприємств”, із змінами та доповненнями, господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Для здійснення своєї господарської діяльності, з метою підвищення ефективності роботи підприємства, позивачем було укладено угоду із ТзОВ „Релком-Поділля”.

На виконання вищевказаної угоди ТзОВ „Релком-Поділля” позивачу надавались інформаційні послуги. Факти надання інформаційних послуг підтверджуються актами прийому-передачі, підписаними повноважними представниками обох сторін. Надані послуги позивач оплачував у безготівковому порядку.

Оплачені таким чином інформаційні послуги позивач відносив до складу валових витрат.

Відповідно до п. 5.1 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Зазначений пункт закону не визначає склад валових витрат та обмежень щодо віднесення до складу валових витрат платника податку, а лише визначає термін „валові витрати виробництва та обігу”.

Витрати на оплату інформаційних послуг позивач відносив до складу валових витрат, керуючись пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, який дозволяє платникам податку включати до валових витрат суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.8 цієї статті.

Згідно ч. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” не належать до с кладу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. За своїм змістом ця норма Закону передбачає як підставу для невключення до складу валових витрат лише випадок повної відсутності будь-яких розрахункових, платіжних та інших документів, а тому і неможливість віднесення до складу валових витрат підприємства нереальних сум, непідтверджених документально.

Судом при розгляді справи встановлено належність витрат на оплату інформаційних послуг до пов'язаних з веденням виробництва, оскільки вони підтверджені первинними бухгалтерськими документами. Стаття 11 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” (Правила ведення податкового обліку) не встановлює вимог до форми чи виду документів, які були б належні для цілей податкового обліку, тобто були б обов'язковими для підтвердження віднесення певних витрат до складу валових витрат. Лише у тому разі, коли у пунктах 5.3-5.8 зазначеного вище Закону містяться певні обмеження чи є пряма заборона щодо включення певних витрат до  складу валових витрат, таке включення можна вважати неправомірним. В пунктах 5.3-5.8 вказаного Закону не зазначено про неможливість віднесення до складу валових витрат вартості інформаційних послуг.

Слід зазначити, що оскільки Правила ведення податкового обліку, визначені ст. 11 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, не встановлюють жодних вимог щодо форми чи виду документів, які були б належні до податкового обліку, суд вважає, що акти виконаних робіт є належними доказами.

Відповідно до пп. 11.2.1. п. 11.2 ст. 11 вказаного Закону України датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з перших подій, що сталася раніше: 1) або дата списання коштів із банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку –день її видачі з каси платника податку; 2) або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Отже, норми Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” передбачають як підставу для невключення до валових витрат лише випадок повної відсутності будь-яких розрахункових платіжних документів, а тому неможливість віднесення до валових витрат підприємства нереальних сум, не підтверджених будь-якими документами взагалі.

Однак у даному випадку всі необхідні первинні бухгалтерські документи на оплату інформаційних послуг були у позивача у наявності та подані до перевірки

Нормами Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” не передбачено необхідності доказування платником податку безпосереднього зв'язку здійснених ним витрат саме у зв'язку із підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці. Тобто наперед вважається, що всі витрати платника податку є прямо пов'язані із такою підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці. На це вказує пункт 5.10. ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, яким визначено, що установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Сукупність наведених встановлених обставин підтверджено документально, що дає суду підстави визнати позовні вимоги в частині відсутності порушення пп. 5.2.1 п. 5.2., пп. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” обгрунтованими.

При прийнятті рішення по справі судом також враховується вимоги ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та податкову звітність в Україні”, а також те, що договір між ПП „АВР” та ТзОВ „Релком-Поділля” не визнаний недійсним в установленому чинним законодавством порядку.

Податковий кредит звітного періоду складається із суми податків, сплачених (нарахованих ) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1, п. 7.4 та п. 7.5 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” податковий кредит - сума, на яку  платник податку має право зменшити податкове зобов'язання  звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Для виникнення права у платника податку на податковий кредит у відповідному звітному періоді, повинні бути дотримані наступні  положення згаданого Закону, а саме, п.п. 7.4.1, 7.4.2, 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 та п.п. 7.5.1 п.7.5 ст. 7.

Як свідчать матеріали справи, витрати по сплаті податку ПП „АВР” підтверджені податковими накладними, виписаними ТзОВ „Релком-Поділля”, платіжними дорученнями.

Відповідно до п.п. 7.4.5. п.7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” не дозволяється  включення  до податкового  кредиту будь - яких  витрат по сплаті податку, що не підтверджені  податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг). У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими  зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеним цим підпунком документами.  

В якості документа, що підтверджує право на податковий кредит ПП „АВР” працівникам ДПА у Хмельницькій області було надано податкові накладні, виписану ТОВ „Релком-Поділля”.

Відповідно до пп. 7.2.3 п.7.2 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, колія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі,  коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань. Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Згідно з пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну назву отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; й) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку. Отже, позивачем було дотримано норму п.п. 7.4.5 Закону.

Невірними та такими, що спростовуються матеріалами справи, є також доводи відповідача про те, що згідно пояснень директора ТзОВ „Релком-Поділля” договір про надання послуг був розірваний за ініціативою ПП „АВР” на початку 2006 року, з того часу інформаційні послуги не надавались (пояснення від 30.05.2007 року). Доказом того, що інформаційні послуги дійсно були надані є його особисті підписи повноважних осіб на актах прийому-передачі, платіжні доручення, податкові накладні.

В акті перевірки також стверджується, що ПП „АВР” до складу валових витрат в II кварталі 2006 року віднесено витрати в сумі 20011,00 грн., які не підтверджені відповідними документами. 27.04.2006 року позивачем було подано декларацію з податку на прибуток за І квартал 2006 року. 11.07.2006 року до ДПІ у м. Хмельницькому було подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань по вказаному податку в зв'язку із виправленням самостійно виявлених помилок, яким було збільшено за І квартал 2006 року валові доходи на 1 грн., а валові витрати на 20010 грн. При проведенні планової перевірки за період з 01.01.2005 року по 31.03.2006 року (акт перевірки № 3804/23-4/30621550 від 28.08.2006 року; перевірка проводилась з 12.07.2006 року по 17.08.2006 року), дані зі згаданого уточнюючого розрахунку не були враховані при визначенні валових витрат підприємства за І квартал 2006 року (стор. 14-15, п. 3.1.2., таблиця № 2). Позивач же, при поданні наступних декларацій (за І півріччя 2006 року, 9 місяців 2006 року, за 2006 рік), дані уточнюючого розрахунку врахував, так як поданий уточнюючий розрахунок був прийнятий ДПІ у м. Хмельницькому, про що свідчить відмітка на ньому. Під час проведення планової перевірки підприємства, ДПА у Хмельницькій області, з посиланням на попередній акт перевірки, сума валових витрат за І квартал 2006 року була врахована без даних уточнюючого розрахунку, тобто в розмірі 15866137,00 грн. Таким чином, податковим органом в порушення Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” не виконано свого обов'язку щодо прийняття декларації (уточнюючого розрахунку) та врахування її показників.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України  органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Всупереч вимог ч. 1 ст. 72 КАС України відповідачем не доведено ті обставини, на яких грунтуються її заперечення.

Враховуючи наведене, оскільки доводи відповідача не грунтуються на чинному законодавстві та спростовуються матеріалами справи, суд вважає, що позов слід задоволити, а оспорювані податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Хмельницькому № 0000942340/0/6073 від 10.08.2007 року, № 0000952340/0/6072 від 10.08.2007 року, № 0000942340/1/7100 від 30.08.2007 року, № 0000952340/1/7101 від 30.08.2007 року, № 0000952340/2/9210 та № 0000942340/2/9211 від 29.10.2007 року визнати протиправними та скасувати.

Враховуючи задоволення позову згідно ч. 3 ст. 94 КАСУ судові витрати в розмірі, визначеному п.п. 2 п. 3 Розділу VII ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ КАСУ (відповідно до підпункту "б" пункту 1 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито"), здійснені позивачем присуджується позивачу. При цьому згідно ч. 1 ст. 94 цього Кодексу документально підтверджені судові витрати присуджуються з Державного бюджету України.  

Керуючись ст.ст.6, 14, 71, 86, 94, 104, 105, 158-163, 167, 254-259, п.п.3, 6-7 Розділу 7 „Прикінцеві та перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Приватного підприємства "АВР" м. Хмельницький до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Державної податкової адміністрації у Хмельницькій області м. Хмельницький про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000942340/0/6073 від 10.08.2007 року, № 0000952340/0/6072 від 10.08.2007 року, № 0000942340/1/7100 від 30.08.2007 року, № 0000952340/1/7101 від 30.08.2007 року, № 0000952340/2/9210 від 29.10.2007 року, № 0000942340/2/9211 від 29.10.2007 року задоволити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000942340/0/6073 від 10.08.2007 року, № 0000952340/0/6072 від 10.08.2007 року, № 0000942340/1/7100 від 30.08.2007 року, № 0000952340/1/7101 від 30.08.2007 року, № 0000952340/2/9210 від 29.10.2007 року, № 0000942340/2/9211 від 29.10.2007 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "АВР" м. Хмельницький (вул. Театральна, 36, офіс 28, код 30621550) 3,40 грн. (три гривні 40 коп.) сплаченого судового збору.

Згідно ст.ст. 185-186 КАСУ сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку Постанову повністю або частково. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня проголошення, апеляційна скарга подається протягом  20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Подаються до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції.

Згідно ст. 254 КАСУ Постанова, якщо інше не встановлено, КАСУ набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                                                                      К.М. Огороднік

Поставова оформлена в повному обсязі та підписана 29.03.2008 року.

Віддрук. 4 прим. :

1 - до справи,

2 - позивачу,

3 - відповідачу.

4 -третій особі.