Рішення

від 29.05.2008 по справі 17/80

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/80

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                                                  29.05.08                                                                                                         Справа № 17/80

Господарський суд Львівської області у складі судді Ділай У.І.

При секретарі Хрунь І.Ю.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: ТзОВ “Євроторгтехобладнання”, м. Львів

до відповідача: ПП ТФЦ “Універсал”, м. Львів

про стягнення 5 828,78 грн.  .  .

Представники :

Від позивача Сторожик В.П. –директор  

Від відповідача: не з'явився

Представнику позивача роз'яснено права і обов'язки передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України. Згідно клопотання технічна фіксація судового процесу не здійснюється.

Суть спору:

Розглядається справа за позовом ТзОВ “Євроторгтехобладнання”, м. Львів до                      ПП ТФЦ “Універсал”, м. Львів про стягнення 5 828,78 грн.  

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 14.03.2008р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 22.04.2008р.

З підстав, викладених в Ухвалах суду від 22.04.2008р. та 15.05.2008р. розгляд матеріалів справи відкладався.

Представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач явку представника в судове засідання не забезпечив, вимог Ухвали суду від 14.03.2008р. не виконав, хоч і був належно повідомлений про час та місце судового засідання.

Спір розглядається в порядку ст. 75 ГПК України.

В процесі розгляду матеріалів справи судом встановлено:

За усною домовленістю між сторонами у справі 15.12.2006р. позивач відвантажив відповідачу товар на загальну суму 17 922,00 грн., що підтверджується Накладною                            № РН-0000338 від 15.12.2006р. із підписами повноважних представників сторін.

Повноваження представника відповідача на отримання товару підтверджується Довіреністю серії ЯМУ № 106925 від 15.12.2006р.

Як зазначається у позовній заяві отриманий товар відповідач оплатив лише частково в сумі 13 197,00 грн. Решти вартості товару на суму 4 725,00 грн. ПП ТФЦ “Універсал” не оплатило.

25.10.2007р. позивач направив на адресу відповідача Претензію № 1 із вимогою оплатити заборгованість, однак вказана претензія залишилася без відповіді.

За прострочення виконання грошового зобов'язання позивачем, відповідно до               ч. 2 ст. 625 ЦК України нараховано відповідачу інфляційні втрати у розмірі 943,38 грн., а також 3 % річних у розмірі 160,40 грн.

Загальна сума боргу із врахуванням інфляційних та 3 % річних становить 5 828,78 грн.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, оглянувши та дослідивши докази по справі та оцінивши їх в сукупності, прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення частково з наступних підстав:

Згідно із ст. 509 ЦК України Зобов'язанням є  правовідношення,  в  якому  одна  сторона (боржник)   зобов'язана   вчинити   на   користь   другої  сторонни (кредитора) певну дію (передати  майно,  виконати  роботу,  надати послугу,  сплатити  гроші  тощо) або утриматися від певної дії,  а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов'язання виникають з господарського договору та інших угод, передбачених законом. Згідно ст. 181 ГК України допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень. Факт прийняття відповідачем до виконання замовлення підтверджується підписом повноважного представника відповідача на Накладній                            № РН-0000338 від 15.12.2006р., а також частковою оплатою отриманого товару.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), а у випадку, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як вже зазначалося, Претензія № 1 із вимогою оплатити заборгованість була направлена на адресу відповідача 25.10.2007р. Проте, обов'язку щодо оплати товару відповідач не виконав.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов'язання, відповідно до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно із ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

В силу ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.

П. 2 ст. 625 ЦК України зобов'язує боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У позовній заяві заявлено до стягнення 943,38 грн. інфляційних втрат та 160,40 грн. 3 % річних. Однак як вбачається із долученого до матеріалів справи розрахунку позовних вимог, позивач здійснював нарахування штрафних санкцій починаючи із 01.01.2007р.

Із врахуванням положень ст. 530 ЦК України, прострочення виконання зобов'язання розпочалося після закінчення семиденного строку з моменту пред'явлення вимоги. Відтак, право на нарахування штрафних санкцій у позивача виникло 02.11.2007р.

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку, що до стягнення підлягає лише             340,21 грн. інфляційних та 29,90 грн. 3 % річних.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не надав суду жодних доказів, які б свідчили про належне виконання ним зобов'язань щодо оплати отриманого товару у строк встановлений законом. Відтак, позовні вимоги в частині стягнення 4 725,00 грн. боргу, 340,21 грн. інфляційних втрат, 29,90 грн. 3 % річних суд вважає обгрунтованими, підтвердженими наявними у матеріалах справи документами та такими, що підлягають до задоволення.

В частині стягнення 603,17 грн. інфляційних та 130,50 грн. 3 % річних у позові слід відмовити.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог..

Враховуючи наведене та керуючись ст..ст. 174, 193, 216 ГК України, ст.ст. 509, 525, 530, 610, 612, 625, ЦК України, ст.ст.4-3, 7, 33, 43 , 49, 78, 82-84 ГПК України , суд

ВИРІШИВ :

1.          Позов задоволити частково.

2.          Стягнути з ПП ТФЦ “Універсал” (79053, м. Львів, вул. Володимира Великого, 18/709. Код ЄДРПОУ 34418552. Р/р 26003025930001 у Львівській філії Банк “Універсальний”, м. Львів, МФО 325707) на користь ТзОВ “Євроторгтехобладнання” (79060, м. Львів, вул. Наукова, 16. Код ЄДРПОУ 31972967, р/р 260079704 у Львівській філії ОД ВАТ “Райффайзен Банк Аваль”, МФО 325570 ) 4 725,00 грн. боргу, 340,21 грн. інфляційних втрат,  29,90 грн. 3 % річних,  всього 5 095,11 грн.; 89,16 грн. державного мита та 103,15 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В частині стягнення 603,17 грн. інфляційних та 130,50 грн. 3 % річних у позові відмовити

       4.   Наказ видати  згідно ст.116 ГПК України.

Суддя                                                                                             Ділай У.І.