Рішення

від 10.06.2008 по справі 42/42-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

42/42-08

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" червня 2008 р.                                                            Справа № 42/42-08

вх. № 2021/5-42

Суддя господарського суду Яризько В.О. 

при секретарі судового засідання Ліпчанська В.В.

за участю представників сторін:

позивача - Франчук І.О. (дов.)  відповідача - Синиченко Р.Ю. (дов.)

розглянувши справу за позовом ТОВ "РемАвто", м. Харків  

до  ТОВ "Харківавтотранс-ВЖ", м. Харків  

про стягнення 15519,76 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ "РемАвто", звернувся до суду з позовною заявою до ТОВ "Харківавтотранс-ВЖ", в якій просить стягнути заборгованість за виконані роботи в сумі 1619,36 грн., 13904,40 грн. штрафних санкцій, а також просить зобов"язати відповідача підписати акт виконаних робіт від 20.09.2006р.

Позивачем надані уточнення позовних вимог, згідно яких просить стягнути з відповідача 13904,40 грн. штрафних санкцій, а також просить зобов"язати відповідача підписати акт виконаних робіт від 20.09.2006р.

Судом прийняті уточнення позовних вимог.

Свої вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням зобов'язань по договору № 344 від 25.10.2004р. з боку відповідача.

Відповідач проти позову заперечує, в обґрунтування своїх заперечень проти позову вказує на те, що основна сума зобов'язання ним сплачена відповідно до угоди № 6 від 15.11.2007р. про реструктуризацію заборгованості. Стосовно штрафних санкцій вказує на те, що відповідно до вимог ст. 232 ГК України минув строк, протягом якого такі штрафні санкції можуть бути нараховані. Щодо зобов'язання підписати акт виконаних робіт, відповідач вказує на те, що ним роботи, що зазначені в акті не замовлялись, а отже не виконувались позивачем, тому він не зобов'язаний підписувати такий акт.

В слуханні справи оголошувалась перерва до 10.06.2008р. о 14:45 год.

Вислухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд встановив, що між позивачем та відповідачем був укладений договір № 344 від 25.10.2004р., відповідно до умов якого позивач прийняв на себе зобов'язання періодично здійснювати роботи по технічному обслуговуванню та ремонту транспортних засобів відповідача за його вимогою. За результатами виконаних робіт по технічному обслуговуванню та ремонту транспортних засобів надавати замовнику (відповідачу) акти виконаних робіт.

Відповідач повинен здійснювати оплату вартості робіт в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця (позивача) протягом 10 днів з моменту підписання акту виконаних робіт (п.3.2 Договору).

Як підтверджують сторони в судовому засіданні, на протязі дії вказаного договору позивач неодноразово виконував роботи на користь відповідача, однак відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі розраховувався за виконані роботи.

Так, позивачем були виконані роботи на суму 10813,16 грн., що підтверджується актом здачі-прийомки результатів роботи від 15.02.2005р., а також протоколом погодження договірної ціни на виконання робіт, а також на суму 6447,96 грн., що підтверджується актом здачі-прийомки результатів роботи від 20.09.2006р., а також протоколом погодження договірної ціни на виконання робіт.

Згідно вказаних актів здачі - прийомки результатів робіт відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі сплатив вартість виконаних робіт, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість станом на 01.11.2007р. у сумі 10119,36 грн.

Сторонами була укладена угода № 6 від 15.11.2007р. про реструктуризацію заборгованості в сумі 10119,36 грн., відповідно до якої відповідач зобов'язався погасити вказану заборгованість згідно погодженого графіку.

На момент розгляду справи в суді відповідачем заборгованість у сумі 10119,36 грн. погашена повністю.

Позивач просить стягнути з відповідача штрафні санкції в сумі 13904,40 грн. за несвоєчасне виконання зобов'язань, а саме 3% річних у сумі 694,69 грн.,  інфляційні втрати в сумі 3454,23 грн., пеня в сумі 4148,92 грн.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тому, згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Судом встановлено, що умовами договору № 344 від 25.10.2004р., а саме п.4.1 передбачено, що в разі прострочення платежу сплачується пеня в розмірі 0,3% за кожен день прострочки, починаючи з моменту підписання акту.

Згідно ч.6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як вбачається з наданого розрахунку пеня позивачем нарахована за період з 25.02.2007р. по 25.02.2008р.

Відповідно до умов договору, а саме п.3.2, по актам виконаних робіт від 15.02.2005р. та 20.09.2006р. строк оплати настав відповідно 25.02.2005р. та 30.09.2006р., а отже з цього моменту на несвоєчасно сплачені суми нараховується пеня та таке нарахування припиняється через шість місяців, відповідно нарахування пені припиняється 25.08.2005р. та 30.03.2007р., а позивачем пеня нарахована поза межами даного строку, у зв'язку з чим суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені.

Крім того суд зазначає, що відповідно до п.1 ч.2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Стосовно нарахування інфляційних втрат та 3% річних суд зазначає, що інфляційні втрати та 3% річних не є нарахуванням штрафних санкцій в розумінні ст. 232 ГК України, відповідно при їх нарахуванні не застосовуються положення даної статті.

Суд зазначає, що позивач розрахував інфляційні втрати та 3% річних за період з 15.02.2007р. по 25.02.2008р. на суми заборгованості з врахуванням сплачених сум та відповідної кількості днів прострочення платежу.

Однак, як встановлено судом, між сторонами була укладена угода № 6 від 15.11.2007р. про реструктуризацію заборгованості в сумі 10119,36 грн., відповідно до якої відповідач зобов'язався погасити вказану заборгованість згідно погодженого графіку, тобто вказаною угодою сторони узгодили нові строки сплати відповідачем заборгованості, тобто змінили строки оплати по договору.

Суд вважає, що позивачем правомірно розраховані інфляційні втрати та 3% річних за період з 15.02.2005р. по 16.11.2007р., оскільки у вказаний період відповідач дійсно сплачував вартість виконаних робіт несвоєчасно та не в повному обсязі, тобто не виконував взяті на себе зобов'язання.

Однак після 16.11.2007р. нарахування інфляційних витрат та 3% річних повинно відбуватись з врахуванням умов угоди № 6 від 15.11.2007р., що не було зроблено позивачем.

Таким чином, суд вважає можливим задовольнити позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат за період з 15.02.2005р. по 16.11.2007р. у сумі 3166,70 грн., а також 3% річних за цей же період у сумі 662,70 грн.

В задоволенні решти суми позову суд відмовляє в стягненні.

Стосовно позовної вимоги про зобов'язання відповідача підписати акт виконаних робіт від 25.10.2006р., суд зазначає, що позивачем  в обґрунтування позовних вимог надані акт виконаних робіт від 20.09.2006р. та протокол узгодження ціни на виконання робіт на суму 5561,04 грн., які підписані позивачем, а також копії актів прийому передачі агрегатів автомобіля, з яких вбачається, що представники замовника (відповідача) та виконавця (позивача) склали акт про те, що передані для ремонту 01.07.2006р. редуктор в кількості 2 шт., здав Кобець А.В., прийняв Довженко В.Г., а також складений акт про те, що передані з ремонту згідно акту виконаних робіт від 20.09.2006р. редуктори в кількості 2 шт., здав Довженко В.Г., прийняв Щебетун В.В. Також позивач посилається на те, що на суму виконаних робіт 5561,04 грн. ним була видана податкова накладна, яка була проведена в бухгалтерському та податковому обліку підприємства позивача.

Відповідач проти даних фактів повністю заперечує, вказує, що він не замовляв виконання ремонту редукторів.

Позивач не надав документального підтвердження надходження до нього замовлення відповідача на ремонт редукторів в кількості 2 шт.

У судовому засіданні був опитаний працівник відповідача Щебетун В.В., який пояснив, що він не забирав 20.09.2006р. з підприємства позивача редуктори, та заперечує проти того, що на акті прийому-передачі агрегатів автомобілю, де йдеться про те, що він отримав два редуктори, стоїть його підпис, вказує, що даний акт він не підписував. В цей день він дійсно був на підприємстві позивача, але в зв"язку з наміною лобового скла машини.

Суд не приймає в якості доказу по справі письмові пояснення гр.Довженко В.Г., оскільки дані пояснення не є доказом по справі згідно вимог ГПК України.

Відповідачем наданий витяг з переліку отриманих податкових накладних за період з вересня 2006р. по грудень 2006р., в якому відсутня податкова накладна видана позивачем на суму 5561,04 грн.

Крім того суд зазначає, що умовами договору № 344 від 25.10.2004р., а саме пунктом 2.1.4, встановлено, що по закінченню проведення робіт у відповідності з даним Договором виконавець (позивач) зобов'язується передати замовнику (позивачу) транспортний засіб після підписання сторонами акту виконаних робіт та протоколу узгодження договірної ціни.

Суд вважає, що позивачем не доведений факт отримання від відповідача замовлення на виконання ремонтних робіт двох редукторів та виконання таких робіт, а отже відповідач не зобов'язаний підписувати акт виконаних робіт від 20.09.2006р., в якому зазначено про ремонт двох редукторів, тому суд відмовляє в задоволенні позову в цій частині.

Господарські витрати згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме стягнути з відповідача на користь позивача сплачені ним держмито в сумі 102,00  грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

Керуючись ст.ст. 32-34, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ТОВ "Харківавтотранс-ВЖ" (61052 м.Харків, вул.Ізмайлівська, 11-а, р/р 26002301865918 в філії Дзержинського відділення Промінвестбанку м.Харкова МФО 351395, код 32759477) на користь ТОВ "РемАвто" (61035 м.Харків, вул.Матросова, 1-А, р/р 26008820298221 в Київському відділенні ХОФ "Укрсоцбанка" МФО 351016, код 31941682)  інфляційні втрати в сумі 3166,70 грн., 3% річних у сумі 662,70 грн., державне мито в сумі 102,00 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                            Яризько В.О.

Рішення підписано 11.06.2008р.